Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2011 в 17:44, курсовая работа
Ефективний розвиток агропромислового комплексу України визначається матеріально-технічними умовами функціонування всіх промислових комплексів і, особливо такого пріоритетного, як цукрово-буряковий. Цукор - цінніший продукт живлення, один із основних вуглеводів. Цукор широко використовується в харчовій промисловості (кондитерській, хлібопекарній, консервній і ін.). Господарства, що вирощують цукровий буряк, не тільки забезпечують промисловість сировиною для виробництва цукру, але і отримують корм для тваринництва у виді жому, патоки та бадилля. Жом та патока, що утворюються при заводській переробці цукрових буряків, мають велику кормову цінність.
Вступ…………………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Статистичне групування…………………………………………………….4
1.1. Групування статистичних даних……………………………………………4
1.2. Аналіз рядів розподілу………………………………………………………9
Розділ 2. Аналіз рядів динаміки……………………………………………………...13
2.1. Аналіз інтенсивності динаміки……………………………………………13
2.2. Аналіз тенденцій розвитку в рядах динаміки…………………………….16
Розділ 3. Факторний аналіз…………………………………………………………...22
3.1. Кореляційно-регресійний аналіз…………………………………………..22
3.2 Індексний аналіз…………………………………………………………….25
Висновок………………
Варіаційні ряди залежно від характеру варіації поділяються на дискретні та інтервальні.
Дискретні варіаційні ряди ґрунтуються на ознаках, виражених дискретними величинами. Інтервальні варіаційні ряди ґрунтуються на ознаках, виражених неперервними величинами або дискретними величинами, значення яких наведені у вигляді інтервалів. Наприклад, такі ознаки, як вартість товару або його вагу, зручніше наводити інтервальними варіаційними рядами.
Якщо первинний ряд містить велику кількість варіант, то його безпосередній розгляд не дає уявлення про розподіл одиниць за значеннями ознаки в сукупності. Тому першим кроком в упорядкуванні первинного ряду є його ранжирування, тобто розподіл всіх варіант в порядку зростання або зниження числового значення ознаки.
Статистика
вивчає сукупності, елементи яких відрізняються
один від одного величиною. На зміну
індивідуального значення ознаки
впливають дві групи причин: основні
та другорядні. Основні причини формують
центр розподілу, головна характеристика
якого – середня арифметична,
що відображає типовий рівень явища.
В той же час для характеристики
структури сукупностей
Для того, щоб провести аналіз рядів розподілу, в нашому випадку це ціна реалізації цукрового буряку, нам необхідно обчислити абсолютні та відносні величини . Для полегшення цього процесу, побудуємо допоміжну таблицю .
Таблиця 2.1
Допоміжна таблиця
Групи | |||||||
44,9-47,44 | 9 | 46,17 | 415,53 | 3,81 | 34,29 | 14,52 | 130,68 |
47,44-49,98 | 5 | 48,71 | 243,55 | 1,27 | 6,35 | 1,61 | 8,05 |
49,98-52,52 | 9 | 51,25 | 461,25 | 1,27 | 11,43 | 1,61 | 14,49 |
52,52-55,06 | 6 | 53,79 | 322,74 | 3,81 | 22,86 | 14,52 | 87,12 |
55,06-57,6 | 1 | 56,33 | 56,33 | 6,35 | 6,35 | 40,32 | 40,32 |
Разом | 30 | х | 1499,4 | х | 81,28 | х | 280,66 |
1. Розмах варіації - це різниця між найбільшим і найменшим значенням ознаки і знаходиться за формулою:
.
2. Середня ціна реалізації:
,
3. Середнє лінійне відхилення являє собою арифметичну з абсолютних значень усіх відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої:
.
4. Дисперсія є мірою відхилення значень випадкової величини від центру розподілу Більші значення дисперсії свідчать про більші відхилення значень випадкової величини від центру розподілу:
.
5. Середнє квадратичне відхилення - це найбільш використовуваний індикатор мінливості об'єкта, що показує, на скільки в середньому відхиляються індивідуальні значення признаку від їх середньої величини :
.
6. Коефіцієнт осциляції відображає відносне коливання крайніх значень ознаки навколо середньої:
.
7. Лінійний коефіцієнт варіації характеризує частку усередненого значення абсолютних відхилень від середньої величини:
.
8. Коефіцієнт варіації є найбільш поширеним показником коливання, використовуваної для оцінки типовості середньої величини:
,
Після
того, як ми зробили всі необхідні
обчислення для аналізу ціни реалізації
цукрового буряку на різних господарствах,
можемо зробити певні необхідні
висновки. Коефіцієнт варіації дорівнює
6,12%. Це означає, що сукупність є однорідною,
тобто середня величина типовою та надійною
характеристикою сукупності, також це
значить, що коливання ряду незначні. Середнє
квадратичне відхилення дорівнює 3,06, що
також є досить низькою ознакою.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЯДІВ ДИНАМІКИ
2.1.
Аналіз інтенсивності
динаміки
Суспільно-економічні явища безперервно змінюються. Протягом певного часу – місяць за місяцем, рік за роком змінюється кількість населення, обсяг та структура суспільного виробництва, рівень продуктивності праці тощо. Вивчення поступального розвитку й змін суспільних та економічних явищ – одне з основних завдань статистики. Воно вирішується на основі аналізу динамічних рядів.
Динамічний ряд – це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища у часі. Для будь-якого динамічного ряду характерні перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.
Під
час вивчення динаміки важливі не
лише числові значення рівнів, але
й їх послідовність. Як правило, часові
інтервали між рівнями однакові
(доба, тиждень, місяць, квартал, півріччя,
рік тощо). Якщо прийняти за одиницю
довжину певного інтервалу, послідовність
рівнів можна записати у вигляді:
у1,
у2 , у3
, у4 , . . . ,
уn ,
де у – рівень динамічного ряду;
n – число рівнів (довжина динамічного ряду).
Динамічні ряди класифікуються залежно від обраного критерію: за статистичною природою показника, залежно від характеру явища, яке вивчається, за кількістю показників, повнотою часу.
Залежно від статистичної природи показника, який відображає рівень ряду, розрізняють динамічні ряди первинних та похідних показників, абсолютних, середніх та відносних величин.
Ряди динаміки первинних показників – це такі ряди, рівні яких характеризуються даними спостереження.
Ряди динаміки похідних показників – це такі ряди, рівні яких відображені показниками, розрахованими на основі первинних даних.
Ряди динаміки абсолютних величин – це такі ряди динаміки, в яких рівні ряду наведені у вигляді реально існуючих іменованих показників. Вони дають підсумкову характеристику розвитку явища, наприклад, кількість зареєстрованих злочинів; обсяг виробленої продукції; обсяг проданого товару; кількість працюючих на підприємстві тощо.
Ряди динаміки відносних величин – це такі ряди динаміки, в яких всі рівні ряду наводяться у відносних величинах. Вони дають характеристику розвитку явища в їх взаємозв’язку та взаємовідносинах один з одним та виражаються у відсотках, проміле або продециміле. Ці ряди можна використовувати для аналізу структурних зрушень у розвитку явища, які інакше встановити складно. Наприклад, вивчити зміни питомої ваги певного виду продукції на підприємстві без побудови ряду динаміки відносних величин дуже важко.
Ряди динаміки середніх величин – це такі ряди динаміки, в яких рівні ряду наведені у вигляді середніх показників. Ці ряди дають змогу дослідити зміну середніх показників у часі. Наприклад, за декілька років можна проаналізувати зміну кількості вогнепальної зброї, яка припадає на одну групу злочинців, щоб охарактеризувати зміну озброєності злочинців; проаналізувати середню продуктивність праці на підприємстві тощо.
Залежно від характеру явища, яке вивчається, рівні ряду динаміки можуть відноситися або до окремих проміжків часу, або до конкретної дати (моменту) часу. Відповідно до цього динамічні ряди поділяються на інтервальні та моментні.
Відмінною особливістю моментного динамічного ряду є те, що його рівні не можна безпосередньо підсумовувати. Підсумовування рівнів моментного ряду не має сенсу, тому що окремі значення показника можуть бути присутні в декількох рівнях.
Всі необхідні дані зручно подавати і порівнювати у вигляді таблиці, тому нам необхідно це зробити.
Таблиця 2.1
Показники інтенсивності ціни реалізації
Роки
(t) |
Ціна реалізації, грн.(y) | Абсолютний приріст, грн. (D) | Темп зростання, % (ТЗ) | Темп приросту, % (ТП) | Абсолютне значення 1 % приросту, грн. (А%) | ||||
баз | ланц | баз | ланц | баз | ланц | баз | ланц | ||
2005 | 49,5 | - | - | - | - | - | - | - | - |
2006 | 50,2 | 0,7 | 0,7 | 101,41 | 101,41 | 1,41 | 1,41 | - | 0,495 |
2007 | 50,2 | 0,7 | 0 | 101,41 | 100 | 1,41 | 0 | - | 0,502 |
2008 | 51,8 | 2,3 | 1,6 | 104,65 | 103,19 | 4,65 | 3,19 | - | 0,502 |
2009 | 57,6 | 8,1 | 5,8 | 116,36 | 111,2 | 16,36 | 11,2 | - | 0,518 |
Розрахуємо необхідні середні показники інтенсивності для того, які використовуються для узагальнення швидкості та інтенсивності зростання, а також, щоб зробити висновки.
1. Абсолютний приріст - це різниця між наступним і попереднім, або базисним, рівнями ряду. Він показує, на скільки одиниць наступний рівень відрізняється від попереднього, що прийнятий за базу порівняння:
грн
2. Темп зростання - це відношення наступних показників до попередніх, з якими їх порівнюють, виражений у коефіцієнтах або відцотках:
3. Темп приросту - це відношення абсолютного приросту до попереднього рівня ряду (або базисною), виражене у відсотках. Він є вимірником відносної швидкості зростання і показує, на скільки відсотків збільшився (зменшився) показник (наступний рівень) порівняно з попереднім чи базисним.
4. Абсолютне значення 1% приросту - це відношення абсолютного приросту за певний час до темпу приросту цього самого періоду. Цей показник розкриває вагомість 1% приросту, його вираження в абсолютній величині. Він показує, що означає підвищити або знищити рівень певного суспільного явища на один відсоток.
Після
того, як ми провели дослідження ціни реалізації
цукрового буряку в період з 2005 до 2009 років,
можна сказати, що вона підвищилась
в середньому на 2,025 грн . Тобто це означає,
що ціна підвищилась на 3,78%, а кожен відцоток
цього приросту містить 0,54 грн.
2.2.
Аналіз тенденцій розвитку
в рядах динаміки
Будь-який динамічний ряд у межах періоду з більш-менш стабільними умовами розвитку виявляє певну закономірність зміни рівнів — загальну тенденцію. Одним рядам притаманна тенденція до зростання, іншим — до зниження рівнів. Зростання чи зниження рівнів динамічного ряду, у свою чергу, відбувається по-різному: рівномірно, прискорено чи уповільнено. Нерідко ряди динаміки через коливання рівнів не виявляють чітко вираженої тенденції.
Щоб виявити й схарактеризувати основну тенденцію, застосовують різні способи згладжування та аналітичного вирівнювання динамічних рядів.
Суть
згладжування полягає в укрупненні
інтервалів часу та заміні первинного
ряду рядом середніх по інтервалах. У середніх
взаємоврівноважуються коливання рівнів
первинного ряду, внаслідок чого тенденція
розвитку вирізняється чіткіше. При розрахунку
ковзних середніх кожний наступний
інтервал утворюється на основі попереднього
заміною одного рівня. Оскільки середня
належить до середини інтервалу, то
доцільно формувати інтервали з непарного
числа рівнів первинного ряду. У разі парного
числа рівнів необхідна додаткова процедура
центрування (усереднення кожної пари
значень
).Побудуємо та заповнимо таблицю.