Зриви дають, якщо ущемляються їх інтереси: матеріальні або моральні (прагнення  до лідерства). При нагоді проявляють деспотичну владу і при цьому  не знають міри. Не переносять непокору і утиск своїх інтересів. Будь-який афект у них стає нестримним і  може привести до кримінальних наслідків. Неприборкано ревниві. Алкогольне сп’яніння з перших випивок виявляється люттю і бійками. Не знають міри у алкоголі, тяжіють до важких ступенів сп’яніння.

     За  класифікацією А.Є. Личко існують  ще й змішані типи, які складають майже половину випадків явної акцентуації. Їх особливості неважко описати на підставі наданих характеристик. Поєднання, що зустрічаються, не випадкові: риси одних типів з’єднуються один з одним досить часто, інші ж не поєднуються майже ніколи. Фахівцями пропонуються два типи поєднань [4].

     Проміжні  типи. Вони обумовлені ендогенними закономірностями, перш за все генетичними чинниками, а також особливостями розвитку в ранньому дитинстві. До них відносяться лабільно-циклоїдний і конформно-гіпертимні типи, а також поєднання лабільного типу з астено-невротичним і сенситивним, астено-невротичного з сенситивним і психастенічним. Сюди ж можуть бути віднесені також проміжні типи – шизоїдно-сенситивний, шизоїдно-психастенічний, шизоїдно-епілептоїдний, шизоїдно-істероїдний, істероїдно-епілептоїдний. Можлива трансформація гіпертимного типу в циклоїдний через різні ендогенні закономірності.

     Амальгамові типи. Вони формуються як наслідок нашарування рис одного типу на ендогенне ядро іншого через неправильне виховання або інші хронічно діючі психогенні чинники. Тут також можливі лише деякі нашарування одного типу на іншій. Гіпертимно-нестійкий і гіпертимно-істероїдний типи є приєднанням нестійких або істероїдних рис гіпертимній основі [4].

     Лабільно-істероїдний  тип звичайно буває наслідком нашарування істероїдності на емоційну лабільність. А шизоїдно-нестійкий і епілептоїдно-нестійкий – нестійкості на шизоїдну або епілептоїдну основу. Останнє поєднання відрізняється підвищеною криміногенною небезпекою.

     Конфліктно-нестійкий тип виникає як наслідок виховання конформного підлітка в асоціальному оточенні.

     Розвиток  епілептоїдних рис на основі конформності можливе в тому випадку, коли підліток зростає в умовах жорстоких репресивних  взаємостосунків.

     У дослідженні київських авторів (Ю.С. ол.ені, С.І. Підмазин і ін.) вказується, що акцентуйованість серед підлітків – явище вельми серйозне, і, природно, воно не може не відображатися педагогічною свідомістю.

     Авторами  пропонується система діагностики  і коректувальної роботи з акцентуйованими підлітками в аспекті цілісного учбово-виховного процесу в школі. Автори пропонують основні принципи коректувальної роботи, які втілені в конкретних формах діяльності шкільного психолога, педагога, соціальних працівників.

     Корекція  акцентуйованості характерів у підлітків передбачає вивчення ієрархічної структури смислових установок суб’єкта і можливість її трансформації в ході психопрофілактики і психокорекції, що дозволить передбачити, спрогнозувати як конкретну поведінку підлітка, так і динаміку розвитку характеру. Важливим в цьому дослідженні є те, що діагностичний інструментарій не складний, а форми роботи по корекції і вихованню достатньо широко відомі вчителям (МПДО, метод незавершених речень, колірний тест Люшера та ін.).

     Розроблена  вказаними авторами система діагностики і коректувальної роботи з акцентуйованими підлітками в контексті цілісного учбово-виховного процесу допоможе об’єднати зусилля психологів, соціальних педагогів, вчителів і батьків по відношенню до девіантних підлітків.

 

       2. Емпіричне дослідження акцентуацій характеру

     2.1. Характеристика методики  дослідження

     ХАРАКТЕРОЛОГІЧНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК ЛЕОНГАРДА

     Цей тест призначений для виявлення  акцентуації характеру, тобто певного  напряму характеру. Опитувальник включає 88 питань, 10 шкал, які відповідають певній акцентуації характеру. Перша шкала характеризує особистість з високою життєвою активністю, друга шкала показує збудливу акцентуацію. Третя шкала говорить про глибину емоційного життя випробовуваного. Четверта шкала показує схильність до педантизму. П’ята шкала виявляє підвищену тривожність, шоста – схильність до перепадів настрою, сьома шкала говорить про демонстративність поведінки випробовуваного, восьма – про неврівноваженість поведінки. Дев’ята шкала показує ступінь стомлюваності, десята – силу і вираженість емоційного реагування.

     Перед проведенням опитування дається  інструкція. Час відповідей не обмежується.

     Можливе застосування опитувальника як індивідуально, так і в групі. Найбільш вдалий варіант застосування опитувальника  в групі, але кожен випробовуваний повинен мати перед собою текст опитувальника і аркуш для відповідей. Опитувальник застосовується як для психологічної консультації, так і з метою профвідбору і профорієнтації.

     Бланк для відповідей

     Опис  акцентуації згідно Леонгарду-Личко:

     1. Гіпертимна – підвищений фон  настрою у поєднанні із спрагою  діяльності, високою активністю, заповзятливістю.

     2. Збудлива – підвищена імпульсна,  послаблення контролю над спонуканнями  і потягами.

     3. Емотивна – чутливість, вразливість,  глибина переживань в області  тонких емоцій в духовному  житті. 

     4. Педантична – ригідність, інертність, довге переживання ол.ені подій.

     5. Тривожна – високий рівень  тривожності, схильність до страхів,  підвищена боязкість і лякливість.

     6. Циклотимна – періодична зміна  гіпертимічних (підвищений настрій,  активність) і дистимічних (понижений настрій, загальмованість) фаз.

     7. Демонстративна – демонстративна, театральна поведінка, егоцентризм,  жадання постійної уваги до  своєї персони. 

     8. Неврівноважена – слабовілля, непосидючість,  схильність до неробства і  розваг, боязкість, безініціативність.

     9. Дистимна – понижений фон настрою,  фіксація на похмурих сторонах  життя, ідеомоторна загальмованість. 

     10. Екзальтована – великий діапазон  емоційних станів, схильність легко  приходити в захват від одних  подій і в повний відчай  від інших. 

     КЛЮЧ

     1. Г-1 Гипертимні ×3 (помножити значення на 3) + 1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77, –: немає

     2. Г-2 Збудливі ×2 + : 2, 15, 24, 34, 37, 56, 68, 78, 81, – : 12, 46, 59

     3. Г-3 Емотивні ×3 + : 3, 13, 35, 47, 57, 69, 79, –  : 25

     4. Г-4 Педантичні ×2 + : 4, 14, 17, 26, 39, 48, 58, 61, 70, 80, 83, – : 36

     5. Г-5 Тривожні ×3 + : 16, 27, 38, 49, 60, 71, 82, -: 5

     6. Г-6 Циклотимні ×3 + : 6, 18, 28, 40, 50, 62, 72, 84, – : немає 

     7. Г-7 Демонстративні ×2 + : 7, 19, 22, 29,41,44, 63, 66, 73, 85, 88, – : 51

     8. Г-8 Неврівноважені ×3 + : 8, 20, 30, 42, 52, 64, 74, 86, – : немає

     9. Г-9 Дистимні ×3 + : 9, 21, 43, 75, 87, – : 31, 53, 65

     10. Г-10 Екзальтовані ×6 + : 10, 32, 54, 76, –  : немає 

     При підрахунку балів за кожною шкалою підсумовувати відповіді на пункти в рядках «+» зі своїм знаком і на пункти в рядках «–« із зворотним знаком, потім суму помножте на відповідне даній шкалі число.

     Максимальний  показник по кожному виду акцентуації  рівний 24 балам. Ознакою акцентуації, тобто сильною виразністю даної  властивості, вважається показник, що перевищує 12 балів. Якщо жодна властивість не перевищує показника 12 балів, можна підрахувати середній показник по всіх властивостях і звернути увагу на ті властивості, показники яких вище цього середнього.

     Текст опитувальника знаходиться в  додатку 1.

     2.2. Аналіз результатів  дослідження

     Дослідження проводилось на базі студентської академічної групи МАД-08-1 Донецького державного університета управління. Вибірка становить 30 чоловік, з яких 14 – юнаки і 16 – дівчатка. Дослідження проводилось на базі методики, текст якої наводиться в додатку 1. Мета дослідження – встановити розподіл у зазначеній групі рівня акцентуації характеру підлітків.

     Таблиця 2.1

     Результати  дослідження рівня акцентуації  характеру за опитувальником Леонгарда