Система соціального контролю. Елементи соціального контролю

Категорії контент-аналізу  мають бути вичерпними (охоплювати всі частини вміст, визначуваний завданнями даного дослідження), взаємовиключними (одні і ті ж частини не повинні  належати різним категоріям), надійними (між кодувальниками не повинно бути розбіжностей з приводу того, які частини вмісту слід відносити до тієї або іншої категорії) і доречними (відповідати поставленому завданню і досліджуваному вмісту). При виборі категорій для контент-аналізу слід уникати крайнощів: вибору дуже багаточисельних і дробових категорій, що майже повторюють текст, і вибору дуже крупних категорій, оскільки це може привести до спрощеного, поверхневого аналізу. Інколи необхідно брати до уваги і відсутні елементи тексту, які можуть бути значимими для контент-аналізу.

 

Після того, як категорії  сформульовані, необхідно вибрати відповідну одиницю аналізу - лінгвістичну одиницю мови або елемент вмісту, службовці в тексті індикатором тих, що цікавлять дослідника явища. У практиці вітчизняних контент-аналітічніх досліджень найбільш, споживаними одиницями аналізу є слово, проста пропозиція, думка, тема, автор, герой, соціальна ситуація, повідомлення в цілому і ін.

Необхідною умовою є  розробка таблиці контент-аналізу - основного робочого документа, за допомогою якого проводиться дослідження. Тип таблиці визначається етапом дослідження. Наприклад розробляючи категоріальний апарат, аналітик складає таблицю, що є системою скоординованих категорій аналізу. Така таблиця зовні нагадує анкету: кожна категорія (питання) передбачає ряд ознак (відповідей), по яких кваліфікується зміст тексту.

Важливою умовою контент-аналізу  є розробка інструкції кодувальникові - системи правив і пояснень для того, хто збиратиме емпіричну інформацію, кодуючи (реєструючи) задані одиниці аналізу. У інструкції точно і однозначно викладається алгоритм дій кодувальника, дається визначення категорій і одиниць аналізу, правила їх кодування, наводяться конкретні приклади з текстів, що є об'єктом дослідження, обмовляється, як слід поступати в спірних випадках, і так далі.

3. Процедури  контент-аналізу

 

В даний час до основних процедур контент-аналізу відносяться: 

1. Виявлення смислових  одиниць контент-аналізу, якими  можуть бути:   а) поняття,  виражені в окремих термінах;  би) теми, виражені в цілих смислових абзацах, частинах текстів, статтях, радіопередачах і т. п.;  в) імена, прізвища людей;  г) події, факти і т. п.;  д) сенс апеляцій до потенційного адресата.   Одиниці контент-аналізу виділяються залежно від вмісту, цілей, завдань і гіпотез конкретного дослідження.

2. Виділення одиниць  рахунки, які можуть збігатися  або не збігатися з одиницями  аналізу. У 1-м-коді випадку  процедура зводиться до підрахунку  частоти згадки виділеної смислової одиниці, в 2-м-коді - дослідник на основі аналізованого матеріалу і здорового глузду сам висуває одиниці рахунки, якими можуть бути:   а) фізична протяжність текстів;  би) площа тексту, заповнена смисловими одиницями;  у) число рядків (абзаців, знаків, колонок тексту); г) тривалість трансляції по радіо;  д) метраж плівки при аудіо- і відеозаписах,  е) кількість малюнків з певним вмістом, сюжетом і ін.

3. Процедура підрахунку  в загальному вигляді схожа  із стандартними прийомами класифікації  за виділеними угрупуваннями.  Застосовується складання спеціальних таблиць, вживання комп'ютерних програм, спеціальних формул (напр., «формула оцінки питомої ваги смислових тексту.

 

Метод контент-аналізу  широко застосовується як допоміжний засіб в психології, соціології і інших науках при аналізі відповідей на відкриті питання анкет, матеріалів спостережень, результатів психологічного тестування (зокрема, в проектних методиках), для аналізу результатів в методі фокусу-груп. Подібні методи використовуються також в дослідженнях масових комунікацій, в маркетингових і багатьох ін. дослідженнях. Контент-аналіз може використовуватися для дослідження більшої частини документальних джерел, проте краще всього він працює при відносно великій кількості даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Я вважаю, що контент-аналіз дозволяє, перш за все, взнати наповненість середовища об'єктом пошуку. Окрім цього, виявляє відношення носія до проблеми (позитивне, негативне, нейтральне). Контент-аналіз, на мою думку, часто застосовується для визначення насиченості носіїв реклами рекламними зверненнями, при оцінці ефективності реклами або аналізі конкурентного середовища.

Як було проаналізовано мною вище, контент-аналіз може використовуватися як основний метод, направлений на здобуття найбільш важливої інформації про явище, що вивчається; як метод, вживаний в комплексі з іншими; як допоміжний метод або процедура обробки даних, отриманих при інших дослідженнях.

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Введение в социологию/Учебник/Под ред. Кравченко А.И. - М. "Новая школа" 1995. – 56 с.

 

2. Социальные институты: содержание, функции, контроль/Под ред. Андреева Ю.П. - Свердловск, 1989. – 217 с.

 

3. Социология/Учебник для студентов высших учебных заведений/Под ред. Лавриненко В.Н. - М.: Юнити, 2000. – 334 с.

 

4. Социология/Курс лекций для студентов всех направлений и специальностей/Под ред. Михайловв В.А. - Ульяновск: УлГТУ, 2004. - 207 с.

 

5. Социология/Конспект лекций/Под ред. Токарева Е.М. - М.: МИЭМП, 2005. -170 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант №  12

 

ІІІ питання  -  «Екологічна ситуація в Донецькій області»

 

Основні задачі щодо з'ясування даної проблеми

 

Надзвичайно важливим чинником, що істотно впливає на територіальну  організацію всього соціально-економічного життя і ефективність виробництва, є екологічна обстановка. У останні  десятиліття в Україні вона істотно погіршала. Одним з основних чинників, який вплинув на екологічну обстановку, є розвиток добувної і переробної промисловості при застарілих технологіях і пов'язана з цим надмірна урбанізація багатьох районів, більше за всього Донбасу.

Тема екологічної ситуації в Донецькій області – це актуальна проблема. Оскільки, індустріальний розвиток Донбасу привів до його екологічного «перевантаження». Донецька область займає одне з перших місць в Європі і перше місце на Україні по рівню деградації довкілля.

 

Основні задачі щодо з'ясування даної проблеми:

• загальний стан екології в Донецькій області,
• огляд проблеми забруднення атмосферного повітря,
• стан забруднення водних ресурсів,
• поліпшення використання та охорони земельних ресурсів,
• дослідження заходів боротьби з відходами,
• стан заповідних територій Донецької області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологія регіону

 

Донецька область займає головне місце в економічному потенціалі України. На її території  створена потужна техносфера, що включає 882 значних промислових підприємства гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, тяжкого машинобудування та будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури в поєднанні зі значною щільністю населення створили величезне навантаження на довкілля.

Донецька область відноситься  до найбільш екологічно напружених регіонів України. Найгострішими проблемами області є забруднення повітряного  та водного басейнів, накопичення шкідливих відходів.

 
Атмосферне повітря

 

Проблема забруднення  атмосферного повітря залишається  однією з найбільш гострих у регіоні. Ситуація з таким інтенсивним  забрудненням повітряного басейну  складалася в процесі становлення й розвитку промисловості регіону протягом минулих десятиріч. При будівництві та експлуатації промислових об’єктів області екологічному аспекту приділялася дуже незначна увага, хоч концентрація промислових підприємств-гігантів найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості (металургія, енергетика, гірничо-видобувна) в Донецькій області є найбільш високою на території України. Ця проблема посилилася тим, що до моменту розпаду СРСР велика частина основного технологічного і газоочисного обладнання морально й фізично застаріла.

Щільність викидів забруднюючих речовин  від стаціонарних джерел майже в 9 разів більше, ніж в середньому по Україні. Як і в попередні роки найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря  мають міста, де розташовані підприємства таких галузей, як вугільна, електроенергетика та чорна металургія.

Більш, ніж інші страждають від забрудненого повітря мешканці Маріуполя, Донецька, Дебальцева, Макіївки, Харцизька, Жданівки, Кіровська, Єнакієва, Вугледара, Авдіївки, Мар’їнського та Старобешівського районів, на долю яких припадає більше 75% усіх викидів області. Найменший вплив на природне середовище спостерігався у містах Артемівськ, Дружківка, Костянтинівка, Красний Лиман, Слов’янськ та у Великоновоселківському, Володарському, Костянтинівському, Новоазовському, Першотравневому, Тельманівському районах (рис. 1).

 

Рис. 1. Шкідливі викиди в  атмосферу на території України

 

Інтенсивно забруднюють  атмосферне повітря горіння значної  кількості відвалів порід, що займають тисячі гектарів земель і кількість  яких складає біля 600 (м. Торез, м. Сніжне, м. Димитрове, м. Шахтарськ, м. Селідове, м. Дзержинськ, м. Донецьк та інші).

Вносить свою частку до забруднення  атмосферного повітря і автотранспорт.

 
Водні ресурси

 

Водні ресурси області  формуються за рахунок транзитної притоки  поверхневих вод по р. Сіверський Донець, місцевого річкового стоку, що формується в межах області, стічних, шахтних і кар’єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком на одного мешканця області (180 м3 ) в 5 разів менша, ніж у середньому по Україні.

Більшість річок області  відноситься до категорії брудних і дуже брудних. Причина цього, як в надходженні у водні об’єкти забруднених стічних вод підприємств, зливових вод з територій міст, підприємств та сільськогосподарських угідь, а також в значній багаторічній акумуляції забруднюючих речовин в донних відкладеннях. У воді практично всіх річок області висока концентрація солей. Однією з основних причин цього є скид до них високомiнералiзованих шахтно-рудничних вод, з якими потрапляє більше 1 млн. тонн різних солей (без урахування морської води).

Основними галузями, які  найбільше використовують свіжу  воду є металургія, енергетика, вугільна промисловість, комунальне та сільське господарства. Основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства металургійної  промисловості – Маріупольські  металургійні комбінати ім. Ілліча та «Азовсталь», Єнакiєвськi металургійний і коксохімічний заводи, Макіївський і Авдєївський коксохімічні заводи, підприємства вугільної промисловості, біологічні очисні споруди Кiровсько-Маріупольського промвузла, міст Артемiвська, Добропiлля, Ясинуватого тощо.

Найбільш забрудненими ріками є р. Кальміус (м. Донецьк, м. Маріуполь), р. Булавін (м. Єнакієве), р. Кринка (с. Новоселівка) та р. Бахмут. Ріки басейну Сіверського  Донця забруднені азотом нітритним, азотом амонійним, сульфатами.

Загалом по області склався  напружений стан з очищенням госппобутових  стічних вод. За останні 10 років в  області не введено до експлуатацію жодної великої споруди по очищенню госппобутових стічних вод.

Таблиця 1

 

Надходження забруднюючих речовин у довкілля Донецької області

 

 

В цілому, за багаторічний період, якість води в річках стабілізувалася  і не має значних коливань: відбувається поступове зниження забруднення  річок по завислим речовинам, залізу та нафтопродуктами.

Водосховища, які є  джерелами централізованого питного водопостачання, через підвищену мінералізацію й жорсткість не відповідають нормативним вимогам. Показники якості підземних вод більшості родовищ, що експлуатуються для господарсько-питного водопостачання, перевищують допустимі концентрації за вмістом сухого залишку, сульфатів, хлоридів і загальної жорсткості, а часто і за іншими інгредієнтами. Насамперед, це стосується південних і західних районів, де населення і тваринництво користуються неякісною питною водою. У більшість населених пунктів цього регіону питна вода завозиться автотранспортом. Діяльність підприємств призводить до забруднення водоносних горизонтів, що ще більше ускладнює становище.

Для поліпшення ситуації з водними ресурсами необхідні:

- забезпечення нормативної очистки забруднених стічних вод;

- реконструкція 130 аварійних колекторів стічних вод та 11 КНС;

- розчищення та відродження водності 20,8 км малих річок.

 

Погіршуються показники  води Азовського моря. На превеликий жаль, забудова курортного району велась безсистемно, з обмеженим розвитком каналізаційних мереж, доріг, побутового обслуговування, що й призвело до значного забруднення вод Азовського моря.