ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

« КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» 
 
 
 
 
 

Реферат

на  тему: «Місцеве самоврядування в Україні»

 
 
 
 

      Виконала:

      студентка 3 курсу

      6506 гр. № 1

      Василенко Олена

                                                                     Перевірив:

Ільченко Б.С. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2011 

 

План

   Вступ

1. Поняття місцевого самоврядування.
2. Повноваження місцевого самоврядування.
3. Система місцевого самоврядування.
4. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування.
5. Гарантії місцевого самоврядування.

Висновок

   Список використаної літератури 
 

 

    Вступ

   Дослідження методів розв’язання сучасних проблем  організації місцевого самоврядування нині має бути в центрі наукових досліджень, забезпечувати теоретичні засади стратегії державного будівництва, тому що якраз рівень місцевої демократії є ознакою цивілізаційного поступу країни

   Але доцільно зазначити, що серед вчених та практиків галузі місцевого самоврядування, зважаючи на низку різних теорій і  бачень розвитку місцевої демократії в Україні, думка про необхідність продовження реформи публічної влади та її складової – місцевого самоврядування давно перезріла.

   Впровадження  в Україні відомого світовій муніципальній  практиці принципу повсюдності місцевого  самоврядування створило б правові умови для активізації життєдіяльності територіальних громад, встановило чіткі територіальні межі їх муніципальної діяльності, сприяло б децентралізації публічної влади, розмежуванню функцій та повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, розширенню самостійності і відповідальності територіальних громад у вирішенні завдань життєзабезпечення й розвитку територій, міст, селищ та інших населених пунктів з урахуванням місцевої специфіки, соціально-економічних особливостей, культурно-історичних традицій громад і регіонів

 

     1. Поняття місцевого  самоврядування

     Місцеве самоврядування - багатогранне та комплексне політико-правове явище, яке може характеризуватися різнобічно. Аналіз Конституції України (1996р.) дозволяє зробити висновок, що місцеве самоврядування як об'єкт конституційно-правового регулювання виступає в якості:

     по-перше, відповідної засади конституційного  ладу України;

     по-друге, специфічної форми народовладдя;

     по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішення питань .місцевого значення.

     Місцеве самоврядування як засада конституційного  ладу виступає одним із найважливіших  принципів організації і функціонування влади в суспільстві й державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. У ст. 2 Європейської Хартії місцевого самоврядування проголошується: «Принцип місцевого самоврядування повинен бути визнаний у законодавстві країни і, по можливості, у конституції країни».

     Вперше  в Україні принцип визнання місцевого  самоврядування на конституційному рівні було закріплено ще в Конституції гетьмана П. Орлі.ка - 1710 р., а пізніше в Конституції УНР 1918 р., положення яких так і не були реалізовані. За радянських часів цей принцип рішуче заперечувався, він суперечив централізованому характеру радянської держави.

     Конституція України 1996 р., у повній відповідності  до вимог Європейської Хартії (поряд  з такими фундаментальними принципами, як народовладдя, суверенітет і незалежність України, поділу державної влади тощо), в окремій статті фіксує принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування.

     Визнання  місцевого самоврядування як засади конституційного ладу означає встановлення демократичної децентралізованої системи управління, яка базується на самостійності територіальних громад, органів місцевого самоврядування при вирішенні всіх питань місцевого значення.

     Місцеве самоврядування як форма  народовладдя. Згідно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему форму реалізації народом належної йому влади. Основними формами місцевої демократії є (див. схему 1):

       
 
 
 
 
 
 
 
 

     Схема 1.

     Як  специфічна форма реалізації належної народові влади місцеве самоврядування характеризується:

     1) місцеве самоврядування має особливого суб'єкта -територіальну громаду, тобто жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Територіальна громада здійснює місцеве

     самоврядування  безпосередньо та через органи місцевого  самоврядування;

     2) місцеве самоврядування займає  окреме місце в політичній системі (в механізмі управління суспільством та державою). Місцеве самоврядування, його органи, згідно Конституції України, не входять до механізму державної влади, хоча це й не означає його повної автономності від держави, державної влади. Взаємозв'язок місцевого самоврядування з державою досить тісний і знаходить свій вияв у тому, що, по-перше, і місцеве самоврядування, і державна влада мають єдине джерело - народ (ч. 1 ст. 5 Конституції України); по-друге, органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади (ст. 143 Конституції України) і стан їх реалізації контролюється відповідними органами виконавчої влади.

     Таке  становище місцевого самоврядування в політичній системі дозволяє характеризувати його як самостійну (поряд з державною владою) форму публічної влади - публічну владу територіальної громади]. Самостійність місцевого самоврядування гарантується Конституцією України, ст. 145 якої передбачає, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку, а ст. 142 визначає матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування;

     3) місцеве самоврядування має особливий  об'єкт управління - питання місцевого значення, перелік яких у вигляді предметів відання органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні». 

     2. Повноваження місцевого самоврядування

     Повноваження  місцевого самоврядування - це визначені Конституцією і законами України, іншими правовими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування.

     У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, ст. 143 якої передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом ^о їхньої компетенції.

     Деталізуються та конкретизуються повноваження місцевого самоврядування в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні», в галузевому законодавстві та в інших правових актах. Одночасно необхідно зазначити, що переважна більшість повноважень місцевого самоврядування здійснюється через представницькі органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи. В силу цього, в законах та інших правових актах повноваження місцевого самоврядування як правило визначаються шляхом закріплення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування. При цьому Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно з принципом розподілу повноважень окремо визначає компетенцію представницьких органів місцевого самоврядування - сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів та сільського, селищного, міського голови.

     За  своєю структурою повноваження місцевого  самоврядування включають:

     а) власні (самоврядні) повноваження, здійснення яких пов'язане з вирішенням питань місцевого значення, наданням громадських послуг населенню;

     б) делеговані повноваження (окремі повноваження органів виконавчої влади надані законом органам місцевого самоврядування), здійснення яких пов’язане з виконанням функцій виконавчої влади на місцях.

     Територіальні громади, як первинні суб’єкти місцевого самоврядування, правомочні безпосередньо розглядати та вирішувати будь-яке питання, віднесене до самоврядних повноважень.

     Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає групи повноважень місцевого самоврядування в таких сферах та галузях:

     соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку;

     бюджету, фінансів і цін;

     управління  комунальною власністю;

     житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку;

     будівництва;

     освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури  і спорту;

     регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

     соціального захисту населення;

     зовнішньоекономічної діяльності;

     оборонної роботи;

     вирішення питань адміністративно-територіального  устрою;

     забезпечення  законності, правопорядку, охорони  прав, свобод і законних інтересів  громадян;

     відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України та присвоєння почесних звань України. 

     3. Система місцевого самоврядування

     Згідно  ст. 140 Конституції України місцеве  самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, тобто через певний структурно-організаційний механізм, який іменується системою місцевого самоврядування.

     Система місцевого самоврядування в структурно-організаційному плані являє собою сукупність органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та організаційних форм, за допомогою яких відповідна територіальна громада або її складові частини здійснюють завдання та функції місцевого самоврядування, вирішують питання місцевого значення.

     Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 5) до елементів системи місцевого  самоврядування відносить: