Проходження виробничої ремонтної практики у СВК «Багачанський» Хорольського району, Полтавської області

Капітальний ремонт може проводитися  окремими працівниками. Для скорочення пристроїв обладнання в ремонті  всі основні ремонтні роботи виконуються  в обідні перерви і вихідні  дні для чого ремонтному персоналу  встановлюють графік роботи, який відрізняється  від основних робочих графіків.

Основні способи проведення ремонту:

агрегатний

послідовно-агрегатний

При агрегатному способі  окремі збірні одиниці замінюються  запчастинами, які вже відремонтовані раніше або новими.

При послідовно-агрегатному  способі одиниці обладнання ремонтуються в обідню перерву або вихідний день. В основному так ремонтують конвеєрне обладнання.

Ці способи використовуються при ремонтних роботах без  зупинки виробництва.

При капітальному ремонті  може здійснюватися модернізація обладнання. Вона заключається в тому, що в конструкцію  машин вносяться зміни з метою  підвищення ефективності обладнання. Також при модернізації проводять  заміну приладів, приспосіблень, нових  конструкцій.

Управління ремонтним  господарством здійснюється головним   іінженером. Головний механік керує  роботою РМЦ і ВГМ, а також  керує ремонтними службами і координує  роботу по технічному обслуговуванню і ремонтом обладнання на підприємстві.Він  організовує роботу по матеріальній і організаційній підготовці обладнання, планує всі види ремонтних і профілактичних робіт, організовує правильну роботу по експлуатації обладнання, керує  роботою мастильного господарства, створює парк запчастин, веде облік  і зберігання обладнання, розробляє  міроприємства по механізації ремонтних  робіт, створює графіки ремонтів. Інженер планує, регулює, аналізує і контролює виробничу, екологічну діяльність всіх ланок ремонтного господарства, оформляє замовлення встановлює ліміти на матеріали, складає звіти.

Ремонтне господарство в  цеху очолює механік. Майстри і бригади, які безпосередньо керують роботами по нагляду, ремонту обладнання

підпорядковуються механіку цеху, а майстрам – чергові слюсарі.

Вдосконалення ремонтних  виробництв.

Процеси ремонтів на підприємствах  відчутно відстають, як по своїй технологічній, так і по організаційній підготовці. За рахунок низького рівня продуктивності праці в ремонтних майстернях знижується рівень продуктивності праці  в цілому по підприємстві.

Це тому, що на підприємстві завжди увага приділяється зерновій продукції, а ремонт обладнання не брався до уваги.

7. Шляхи вдосконалення ремонтного господарства

Вдосконалення методів планування і економічного стимулювання роботи ремонтних бригад

Спеціалізація ремонтного господарства на рівні підприємства.

На деяких підприємствах  отримала розповсюдження інспекційна  система технічного обслуговування і ремонту, при якому проведення ремонту залежить не від строку експлуатації обладнання, а від фактичної потреби  в ньому.

 Введення передового  досвіду дозволяє планувати ремонтні  роботи, контролювати їх виконання,  розподіляти трудозатрати по  видах ремонту і аналізувати  їх, раціонально використовувати 

Підвищенню  ефективності використання комбайнів  та тракторів, крім факторів, викладених вище, сприяє збільшення в їх парку  частки придбаних машин іноземного виробництва, які надійшли в експлуатацію, економніші, не допускають втрат продукції.

Хоча  ціни їх придбання значно вищі, але, враховуючи переваги цих комбайнів, купувати їх вигідно. Зрозуміло, що це не є розв'язанням питання для  всіх сільськогосподарських Підприємств  України, але показує напрями  реорганізації і створення нових  потужностей для вирішення цієї проблеми.

        Резервами поліпшення використання  тракторів є доведення до “нормативного”  рівня показників як інтенсивного, так і екстенсивного використання. Якщо виробіток за зміну (показник  інтенсивного використання) і перевищив  нормативний  то це сталося  в основному за рахунок збільшення  тривалості зміни, яка в середньому  становила 8 год при нормативній  7 год. Тому заходи повинні спрямовуватися  саме на повніше використання запасу робочого часу як річного, так і добового, і не за рахунок погіршення якості виконуваних робіт та збільшення витрат на їх виконання.

         Щоб підрахувати резерв збільшення  обсягу тракторних робіт за  рахунок росту середньо годинного  виробітку тракторів, необхідно  її можливий приріст, виявлений  на основі факторного аналізу,  помножити на можливу кількість  годин роботи всього тракторного  парку в плановому періоді  .

Поліпшення  показників використання машин у  кожнім підприємстві — одна з головних умов росту продуктивності праці  і зниження собівартості. Збільшення виробітку тракторів і комбайнів, як найбільш важливих механічних засобів  виробництва, рівносильне росту  їхньої кількості без додаткових витрат. У кожнім підприємстві важливо  проводити глибокий аналіз роботи тракторів  і машин, розкривати можливості збільшення їхньої продуктивності.

Аналізуючи  досліджуване господарство  можна  сказати, що у 2010р воно було  забезпечене необхідними тракторами більш ніж на половину. Як що говорити окремо по маркам тракторів, то лише трьома із шести необхідних марок підприємство було забезпечене на 100%, це Т-150, ДТ-75 і Т-70С. Марками Т-150к  господарство було забезпечене на половину, а МТЗ-80 – на 78%. Це звичайно не високі показники, але якщо зрівняти їх з показниками 2009р, то видно тенденцію до покращення стану забезпеченості господарства тракторами.

Що стосується ефективності використання тракторів, то показники тут теж не високі. По деяким машинам показники використання часу і виробітку нижчі ніж  нормативні.

Взагалі забезпеченість і ефективність  використання машинно-тракторного  парку в досліджуваному підприємстві можна оцінити як  задовільні.

 

 

 

8. Охорона праці в кооперативі

 

       За охорону праці в СВК «Багачанський» відповідає інженер з охорони праці  Гетьманенко О.М. , який проводить інструктажі з питань охорони праці та веде відповідну документацію, здає звіти по травматизму до районного відділу статистики .

 

 

 Вступний інструктаж в СВК «Багачанський» проводиться:

з усіма працівниками, які приймаються на постійну або  тимчасову роботу, незалежно від  їх освіти, стажу роботи та посади;

з працівниками інших організацій, які прибули  на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі  або виконують інші роботи для  підприємства;

з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або  професійного навчання;

з екскурсантами  у разі екскурсії на підприємство.

Вступний  інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці , навчальних та наочних  посібників за програмою, розробленою  службою охорони праці з урахуванням  особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

Запис про  проведення вступного інструктажу  робиться в журналі реєстрації вступного  інструктажу з питань охорони  праці , який зберігається інженером охорони праці , а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство ;

який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

який виконуватиме нову для нього роботу;

відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому  процесі на підприємстві.

Проводиться з учнями, курсантами, слухачами  та студентами навчальних закладів:

до початку  трудового або професійного навчання;

перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного  з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально  або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

 Повторний  інструктаж проводиться інженером на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені  нормативно-правовими актами з охорони  праці,

на роботах  з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

для решти  робіт - 1 раз на 6 місяців.

.

 Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

при ліквідації аварії ;

при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства  оформлюються наряд-допуск, наказ або  розпорядження.

Цільовий  інструктаж проводиться індивідуально  з окремим працівником або  з групою працівників. Обсяг і  зміст цільового інструктажу  визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер)

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі

 завершуються  перевіркою знань у вигляді  усного опитування або за

 допомогою  технічних засобів, а також  перевіркою набутих навичок безпечних  методів праці, інженером з охорони праці.

 Про проведення  первинного, повторного, позапланового  та цільового інструктажів та  їх допуск до роботи особа,  яка проводила інструктаж, уносить  запис до журналу реєстрації  інструктажів з питань охорони  праці на робочому місці.  Сторінки журналу реєстрації інструктажів всі пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

У разі виконання  робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в  цьому наряді-допуску, а в журналі  реєстрації інструктажів - не обов'язково.

Інженер з  охорони праці за своєю посадою та заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

 

                               9. Індивідуальне завдання:

Проектування технологічного процесу  ремонту правої вісі комбайна КСК-100

Початковим  етапом проектування технологічного процесу  ремонту деталі є розробка карти ескізів.

На карті ескізів приводиться  безпосередньо ескіз деталі, що підлягає ремонту, на якому вказуються основні  розміри деталі, позиції дефектів та номінальні розміри поверхонь, що підлягають дефектації. В нижньому правому кутку робочого поля карти ескізів на вільному місці подається попозиційно перелік позначених на ескізі дефектів з вказаними гранично допустимими параметрами.

Ремонтне креслення  деталі є одним із основних елементів  техніко-економічної документації на відновлення деталі. Він містить значний об'єм даних призначених для підготовки ремонтного виробництва, виконання технологічного процесу і контролю деталі після відновлення. Ремонтне креслення виконують за правилами встановленими ГОСТ 2.604-88 „ЕСКД креслення ремонтні" і ГОСТ 70.0009.006-85 „креслення ремонтні".

В ході проведення дефектування було виявлено наступні дефекти:

1. Знос шпоночного паза по ширині.
2. Знос шлиців по товщині.

    В завданні вказані наступні шляхи відновлення:

Поверхні    1,2  відновлювати   ручним дуговим  наплавленням, з послідуючою токарною обробкою.

 

Розрахунок  та вибір режимів ручного електродугового  наплавлення

 

Визначаємо силу струму наплавлення:

 

                                                      І = К×d_е,А,                                    (3.1)

 

де К-щільність струму А/мм (К=25…60)

d_е – діаметр електроду, мм. При наплавленні використовуємо електрод діаметром 3 мм.  d_е = 3 мм.

 

Для поверхні 2 :                          І=21×3=75 А; 

 

Для поверхні 1 :                          І=21×3=75 А ;

 

Розраховуємо робочу напругу дуги за формулою:

 

 U=21+0.04×I,                                                                      (3.2)

 

Для поверхні 2 :U=21+0,04×75 =24 (В);

 

Для поверхні 1 : U=21+0,04×75 =24 (В);

 

Час горіння дуги:

 

                                                              t₀              (3.3)

 

Для поверхні 2 : t₀= =936 c.

 

 

Для поверхні 1 : t₀= =0,072 c.

 

 

α_n=8…10 г/А×год.

Маса наплавленого металу розраховується:

 

                                                       G_n=F_шв×l×ρ,                                               (3.4)