Проходження виробничої ремонтної практики у СВК «Багачанський» Хорольського району, Полтавської області

 

 

 Норми витрат мастильних матеріалів і бензину, відсоток до основного палива

Таблиця №3

Марка трактора	Дизельна олива	Автотракторна олива	Трансмісійна олива	Консистентна змазка (солідол)	Пусковий бензин
К-701	4,5	0,27	0,1	0,1	-
Т-150К	5,0	1,0	0,3	0,3	1,0
Т-150	5,0	1,0	1,0	0,2	1,0
ДТ-75	5,1	1,0	1,0	0,2	1,0
ДТ-75М	5,1	1,0	1,0	0,2	1,0
Т-70С	5,0	0,7	0,7	0,2	1,0
МТЗ,ЮМЗ	5,0	1,9	1,0	0,25	1,0
Т-40А	6,0	1,1	1,0	0,2	1,0
Т-25А	3,7	-	1,4	0,4	-
Т-16	6,44	1,1	2,5	0,7	-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класифікація тракторів на групи  за тяговим зусиллям

Таблиця №4

№	Види тракторів	Марка тракторів
1	Трактори колісні з класом тяги до 1,5т і потужність двигуна до 58,8кВт (80к.с.)	МТЗ-80, МТЗ-82, ЮМЗ-6Л, Т-28, Т-40, Т-40АНМ, Т-30А, Т-25, Т-18, а також навантажувачі  та інші машини з аналогічною потужністю.
2	Трактори з класом тяги від 1,5 до 3,0т  включно і потужністю двигуна: гусеничні  – до 73,5кВт (100к.с.), колісні – від 58,8 до 85,5кВт (80 к.с. до 130к.с.).	МТЗ-100, МТЗ-102, ДТ- 75, ДТ-75М, ДТ-75, Т-70С, а  також екскаватори, бульдозери, навантажувачі, комбайни та інші машини з аналогічною  потужністю двигуна.
3	Трактори з класом тяги більше 3,0 т  і потужність двигуна: гусеничні  – 73,5 кВт (100к.с.) і коліснічні – 96,5кВт (130к.с.) і більше	Т- 130, Т-150, Т- 150К, ДТ-75С,Т -4А, К-700А, К-701, Т – 100, екскаватори з ємністю ковша  більша 0,65куб. м, а також екскаватори, бульдозери, навантажувачі, комбайни та інші машини з аналогічною потужністю двигуна.

 

 

Тарифікація основних польових механізованих робіт

Таблиця №5

Види робіт	Тарифні розряди за групами тракторів
	І	ІІ	ІІІ
1	2	3	4
Оранка староорних земель, цілини і  багаторічних трав(відвальна і без  відвальна) з передплужниками	4	5	6
Обробіток ґрунту плоскорізами, глибокорозпушувачами із зберіганням стерні	4	5	6
Культивація (суцільна) і без відвальний обробіток, дискування, лущення, фрезування	3	4	5
Боронування оранки трав, сходів, лук	3	4	5
Коткування ґрунту, посівів	2	3	4
Снігозатримання	-	4	5
Розкидання органічних добрив, мінеральних, органо-мінеральних суміш	4	5	6
Внесення рідких добрив, некореневе підживлення	4	5	6
Сівба і садіння всіх сільськогосподарських  культур	5	5	6
Обробіток міжрядь, окучування просапних  культур:
З підживленням	5	5	-
Без підживлення	4	4	-
Опилення, обприскування, обробіток  гербіцидами	6	6	-
Косіння трав на сіно	4	-	-
Перевертання і зберігання трави, сіна та стягування	2	2	-
Копнування сіна і соломи без валків, підбір зеленої маси із валків, вантаження, подрібнення	5/4	5/4	-
Пресування сіна прес – підбирачами  із валків	5	-	-
Скиртування сіна і соломи скиртокладами	5	-	-
Косіння зернових і олійних культур  жатками шириною до 6м	5/4	5/4	-
10м	-	6	-

 

 

 

 

 

Пряме комбайнування, скошування у валки, підбирання і обмолочування із валків комбайном	5/6	5/6	-
Збирання кукурудзи на зерно	5/6	5/6	-
Збирання силосних культур	5/6	5/6	-
Ущільнення силосної і сінажної маси тракторами	-	3	-
Збирання цукрових буряків і картоплі комбайнами	5/6	5/6	-
Підкопування коренеплодів копачами	4	5	-
Скошування гречки	3	-	-
Транспортування вантажів причепами  і саньми	2	3	4
Навантажування і розвантажування  тракторами, навантажувачами	4	5	5

 

 

 

 

По СВК  «Багачанський» за роботу машино-тракторного парку відповідає головний інженер Брижко Юрій Васильович. Основне його завдання  полягає у впровадженні в виробництво нової техніки, комплексної механізації та електрифікації в усіх галузях господарства.

Під його керівництвом працюють інженерно-технічний персонал, завідуючі гаражем та паливно-мастильним господарством, бригадири тракторних бригад.

     У практичній діяльності інженер  керується діючим законодавством, вказівками і розпорядженнями  вище стоячих організацій та  рішеннями правління кооперативу. 

  Технологічне  налагодження і регулювання машин  здійснюють майстри-налагоджувальники  спеціалізованої ланки, до складу  якої включають досвідчених механізаторів. У налагодженні агрегатів бере участь тракторист.

  Машини  регулюють після збирання або  ремонту, при підготовці до  роботи і складанні машино-тракторних  агрегатів, при порушенні вимог  якості виконання операції (глибина обробітку, норми висіву тощо), виявленому в полі.

Порядок налагодження встановлюють за відповідними таблицями (технологічними картами)

   Для  визначення рівня ефективності  використання тракторного парку,  встановлення міжремонтних строків,  контролю за витрачанням пального, організації планової роботи  сільськогосподарських підрозділів  (тракторних і тракторно-рільничих  бригад, механізованих ланок, загонів)  є необхідність у використанні  таких умовних показників, як  умовно-еталонний трактор і умовно-еталонний  гектар.

   Фізичні  трактори переводяться в умовно-еталонні  за коефіцієнтами, що визначені,  виходячи з нормативного виробітку  за зміну.

     За одиницю беруть трактори класу 3 т (ДТ-75, Т-74,Т-75) з нормативним виробітком 7 га. Тоді, скажімо, трактор Т-150 з нормативним виробітком 11,6 га матиме коефіцієнт для переведення 11,6 : 7=1,65.

   Умовно-еталонні  гектари визначаються множенням  кількості виконаних нормозмін  трактором відповідної марки  на його змінний еталонний  виробіток. Останній розраховують  по кожній марці тракторів  множенням коефіцієнта для переведення  цієї марки трактора в умовно-еталонний  на тривалість зміни в годинах. 

   Якщо, наприклад, тривалість зміни становить  7 год, а робота виконується трактором Т-150, то його змінний еталонний виробіток становить 9,38. За умови, що протягом року цим трактором виконано 215 нормозмін, його річний виробіток становить 2017 умовно-еталонних гектарів. При цьому кількість нормозмін визначають діленням фактично виконаного обсягу робіт за робочу зміну на змінну норму виробітку.Утих випадках, коли трактором виконується почасова робота, кількість нормозмін визначається діленням відпрацьованого часу на 7 год.

  Ступінь  ефективності використання тракторного  парку підприємства визначається  за такими трьома групами показників:

1. Показники інтенсивності використання , а саме коефіцієнт використання тракторного парку визначається діленням тракторо-днів у роботі на тракторо-дні перебування в господарстві, коефіцієнт змінності, розраховується як відношення відпрацьованих машино-змін до відпрацьованих машино-днів.
2. Показники продуктивності використання тракторного парку, а саме річний виробіток умовно-еталонних гектарів одним трактором визначається діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт на середньорічну кількість тракторів.
3. Показники економічного використання тракторного парку, при цьому собівартість одного умовно-еталонного гектара визначається діленням усіх витрат на експлуатацію тракторів в умовно-еталонних гектарах, виконаних тракторним парком, витрати палива на один умовно-еталонний гектар.                                                                                                                                                                

 

      Для зниження собівартості умовного еталонного гектара, а значить, і сільськогосподарської продукції важливо не лише підвищувати продуктивність тракторних агрегатів, а й економно витрачати паливно-мастильні матеріали, які через багаторазове подорожання стали однією з основних статей витрат у структурі всіх витрат на експлуатацію машино-тракторного парку.

      Надзвичайно серйозною проблемою,  яка вимагає регулювання на  макрорівні, є достатнє забезпечення  аграрних підприємств дизельним  паливом, бензином та мастилами.

 

5. Організація ремонтів у  господарстві загальні відомості

Високі темпи розвитку промисловості супроводжуються  швидким ростом основних засобів  і особливо їх активної частини –  машин і обладнання. В забезпеченні найбільш ефективного їх використання важлива роль належить ремонтному господарству.Ремонт дає можливість усунути фізичний знос і втрачені в ході експлуатації деякі параметри, а модернізація компенсує моральний знос обладнання.В ремонтному господарстві зайнято 10-15% робочих від загальної їх чисельності.Затрати на ремонт складають 6-8% а/в продукції.В цих умовах ефективна організація проведення ремонтів не тільки забезпечує роботоспроможність обладнання, але і впливає на результати виробничої діяльності підприємства. Ремонтне господарство  СВК «Багачанський» включає ремонтно-механічний цех,  склад обладнання і запасних частин.  Вони здійснюють всі види ремонтів,  технічні огляди обладнання.

Характер діяльності ремонтного господарства визначає його завдання:

-Здійснення технічного обслуговування і ремонту всього обладнання підприємства

-Монтаж обладнання, яке придбане або виготовлене самим підприємством

-Організація зберігання обладнання і запчастин

-Планування всіх робіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання

Системи техобслуговування  і ремонту обладнання.

Всі роботи на підприємстві по підтримці обладнання в робочому етапі діляться на:

-техобслуговування

-ремонт

Організація ремонтного господарства підприємства базується на системі  ППР (планово-попереджувальних робіт). Це являє собою сукупність організаційно-технічних  міроприємств по надзору, доглядом, обслуговуванням і ремонтом обладнання, які проводяться по плану у визначених об’ємах і в визначенні строки з метою попередження аварій і підтримки обладнання в постійному технічному стані.

Основні принципи системи  техпідготовки:

-попереджувальність

-плановість

Попереджувальність –  це принципи техпідготовки і він  заключається в тому, що після роботи обладнання встановленого проміжку часу для цього обладнання виконується  технічний огляд і ремонтні роботи незалежно від фізичного стану  і ступеня зносу.

Плановість заключається в тому, що проведення даних міроприємств проводиться по спецграфіку з  заданим об’ємом робіт і в  назначені терміни. Система ППР включає техогляд і ремонт.

Техогляд – це комплекс операцій по підтримці роботоздатності  обладнання і забезпечення його технічних  параметрів в процесі експлуатації. Ці огляди здійснюються виробничими  робітниками або черговими ремонтниками і передбачають наступні види робіт:

-заміна і поповнення мастил

-регулювання механізмів

-удалення мілких неполадок

-змазку поверхні, яка треться

-перевірку геометричної точності у відповідності з нормами

Ремонт – це комплекс операцій по відновленню параметрів технічних  характеристик обладнання і забезпечення його діяльної експлуатації.

Ремонт ділиться на:

-малий

-середній

-капітальний

Малий (поточний ремонт) передбачає заміну швидкозношувальних деталей  і регулювання механізму.

Середній ремонт – частковий  розбір агрегату, заміна і ремонт окремих  вузлів і механізмів, послідуюче зібрання, регулювання і дослідження під  нагрузкою.

Капітальний ремонт – повний розбір агрегату, заміна або ремонт збірних одиниць з наступним  їх зібранням, регулювання і випробування на всіх режимах роботи.

Ремонти, які визвані аваріями називаються неплановими (аварійними).

В теперішній час питання  зв’язані з організацією ремонтного господарства вирішується на підприємствах  самостійно.

6. Організація і управління ремонтною службою на підприємстві

На даному підприємстві виконання  ремонтних робіт  організовано наступними методами:

Централізованим

При централізованому методі ремонт всіх видів і деякі роботи по технічному обслуговуванню проводяться  силами ремонтно-механічного цеху РМЦ. Цей цех займається ремонтами і має спеціалізовані ремонтні бригади, необхідне універсальне обладнання, запчастини, матеріали. Він застосовується на підприємствах одиничного і дрібносерійного в-ва.

При всіх методах організації  ремонту обов’язково проводяться  огляди (технічне обслуговування). Ці види робіт виконуються основними  виробничими працівниками, які повинні  вести нагляд за роботою обладнання напротязі зміни, попереджувати  неподання аброзивного матеріалу  на поверхні, слідкувати за рівнем масла  і холодної рідини, характером шумів  в редукторах, коробках швидкостей, прибиранням відходів, змазка обладнання.

Крім того, деякі види робіт  здійснюються черговим ремонтним персоналом.

Комплексні бригади ремонтників  закріплюються за визначеним участком, цехом для виконання всіх ремонтних  робіт.