Отчет по практике

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

(ХНАДУ)

 

 

Дорожньо-будівельний  факультет

Кафедра екології

 

 

 

ЗВІТ

 

Про проходження перед дипломної практики

 

на Українськом науково-дослідньом інституті екологічних проблем

 

 

 

Виконав студент групи  ДЕК-51  ____________ Рибальченко О.О.

Керівник практики від  підприємства ____________ проф.Васенко О.Г.

Керівник практики від  університету ____________ Малєй О.В.

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2013

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…..................................................................................................................4

1. ВІДОМОСТІ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ.........................................7

2. ВИКОРИСТАННЯ БІОНДІКАЦІООНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНКИ АВТОТРАНСПОРТНОГО ЗАБРУДНЕННЯ......................................................21

3. ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ  БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ  АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ…………………………………………………..…23 
ВИСНОВКИ...........................................................................................................25 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................................27

 

ВСТУП

 

Місцем проходження  практики  став Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІП).

Український науково-дослідний інститут екологічних проблем був створений як Всесоюзний науково-дослідницький інститут з охорони вод відповідно з наказом Міністерства меліорації і водного господарства СРСР від 31 березня 1971 року № 77 «Про організацію науково-дослідного інституту по охороні вод (ВНДІВО) » і рішенням колегії Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки та техніки від 19 березня 1971 року № 18 в 1971 році в м.Харкові на базі Харківських лабораторій Всесоюзного науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації ім. А.М. Костякова.

Згідно з Наказом  Президії Верховної Ради України  від 30 серпня 1991 року «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території  України, у власність держави» і  приказу Мінприроди України № 40 від 29 листопада 1991 року «Про прийняття союзних установ в підпорядкування Мінприроди України » Всесоюзний науково-дослідний інститут з охорони вод «ВНДІВО» був виведений із складу Державного комітету СРСР по охороні природи і уведений у підпорядкування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України зі зміною назви на Український науковий центр охорони вод «УкрНЦОВ». У 1997 році у зв’язку з постановою нових наукових задач назва «УкрНЦОВ» приказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України № 24 від 25 лютого 1997 року було змінено на Український науково-дослідний інститут екологічних проблем «УкрНДІЕП».

Напрями наукової діяльності

Основними напрямами  наукової діяльності УкрНДІЕП, пов'язаними з дослідженнями в області охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування, екологічної безпеки та іншими видами діяльності, є:

• розробка основ державної екологічної політики, направленої на підтримку екологічної рівноваги, забезпечення екологічної, в т.ч. радіаційної безпеки, поліпшення екологічного стану об'єктів навколишнього природного середовища;
• розробка правових, нормативних, економічних і організаційних основ управління природоохоронною діяльністю;
• розвиток наукових основ контролю і управління станом вод річкових басейнів;
• наукове, методичне, метрологічне, приладове, програмно-інформаційне, правове і організаційне забезпечення екологічного моніторингу;
• розробка екологічних програм і нормативів, комплексних природоохоронних заходів, матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВОС); наукові проблеми екологічної експертизи і екологічного аудиту;
• розробка екологічно безпечних технологій і систем водовідведення;
• розробка систем і методів управління промисловими відходами;
• аналіз стану повітряного басейну і розробка заходів щодо його охорони;
• наукове забезпечення розвитку мереж природних територій, які підлягають особливій охороні;
• заповідна справа і збереження біологічного різноманіття;
• науково-методичне забезпечення діяльності державних установ, які здійснюють управління в області охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки і природокористування;
• розробка нормативно-правових документів по територіальному плануванню стійкого розвитку;
• управління природоохоронною діяльністю регіонів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

 

Місцем проходження  практики стало дві лабораторії.

А. Лабораторія біологічних досліджень та біотестування

Загальна характеристика

Лабораторія біологічних  досліджень та біотестування УкрНДІЕП була створена в 1971 р. для вирішення науково-практичних завдань у галузі створення методологічних засад, нормативно-правового, методичного, метрологічного та організаційно-технічного забезпечення використання методу біотестування для комплексної оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища та контролю джерел його забруднення.

Лабораторія атестована Держспоживстандартом України на право  проведення вимірювань токсичності  методом біотестування компонентів  навколишнього природного середовища та джерел їх забруднення (свідоцтво про атестацію №100-1876/2005 від 18.08.2005 р., чинно до 17.08.2010 р.).

Завідуюча лабораторією

доктор біол. наук, професор

Крайнюкова Алла Миколаївна.

Основні напрямки діяльності :

-Розробка нових та удосконалення існуючих методик біотестування для визначення:

=токсичності зворотних  вод, окремих речовин та їх  сумішей;

=токсичності, генотоксичності  поверхневих, підземних, морських  та питних вод;

=токсичності водних  витяжок донних відкладень та відходів;

фітотоксичності ґрунтів.

-встановлення нормативів  гранично допустимих рівнів токсичності  зворотних вод при їх відведенні  у водний об'єкт і оцінка  їх впливу на якість поверхневих  вод.

-встановлення нормативів  екологічної безпеки (гранично допустимих концентрацій речовин) для води водних об'єктів рибогосподарського водокористування.

Біотестування токсичності  води за допомогою дафній

Токсикологічний контроль використовується в основному в  двох випадках:

1) При оцінці промислових,  транспортних, сільськогосподарських та санітарно-побутових стоків.

2) Для оцінки якості  води в природних водоймах.

Визначення токсичності  стічних вод проводиться за методикою  Н. С. Строганова. Основні її положення  такі:

Гострий досвід. Пропонований метод дозволяє визначити гостру токсичність:

а) стічних вод окремих  цехів підприємств, включаючи умовно-чисті  води;

б) стічних вод на різних етапах очистки;

в) очищених стічних вод  при скиданні у водойму;

г) хімічних речовин. Дафнії відносяться до ветвістоусие рачки. Їх можна зустріти в найрізноманітніших водоймах (калюжі, ставки, канави, озера). Харчуються мешкають в прісних водах дрібними організмами: водоростями, інфузоріями та ін

Рачки часто використовуються в якості тест-об'єкта для визначення токсичних забруднюючих речовин води.

Дафнії дозволяють визначити  як якість природних вод, так і  токсичність стоків. Показником гострої  токсичності є загибель 50% і більше дафній в аналізованій воді в порівнянні з контролем протягом 24, 48 і 96 годин. Для визначення якості природних вод ставляться хронічні досліди за методикою Л.А.Леснікова тривалістю 10-15 діб.

 

 

Методика роботи

Для визначення токсичності  вод необхідно мати культуру дафній. Вихідний матеріал можна отримати в  спеціальних установах, або використовувати  свою культуру, але в останньому випадку результати вважаються не достовірними.

При культивуванні дафній беруть водопровідну воду, відстояну  не менше 7 діб і насичену киснем (не менше 6, .0 мг / л), з pH = 7,0 - 8,2; жорсткість загальна - 3-4 мг / л.

Кормом служать зелені водорості (хлорела) і хлібопекарські дріжджі. Дріжджі готують так: беруть 1 м. свіжих або 0,3 г. повітряно-сухих дріжджів, заливають їх 100мл дистильованої води. Після набухання дріжджі ретельно перемішують, дають відстоятися протягом 30 хвилин. Використовують тільки рідина, яку додають в судини з дафніями в кількості 3 мл на 1 л води. Годують дафній 1 - 2 рази на тиждень.

Зелені водорості Chlorella vulgaris можна придбати в лаборторіях  і зберігати в холодильнику (термін зберігання 14 діб). Дозування годування для дафній: з розрахунку 2 мл / л суспензії водоростей хлорели з щільністю 25-35 млн. кл / мл.

Оптимальний режим для  вирощування водоростей створюється  при дотриманні наступних умов: живильне середовище Тамійя, цілодобове освітлення лампами денного світла і постійне продування атмосферним повітрям .

У культуральну рідину з  дафніями вносять 1 мл. суспензії водоростей на 1 мл. води.

Для культивування дафній використовують скляні судини ємністю 3 - 5 літрів. Початкова щільність  дафній від 6 до 10 особин на 1 л. Через 5 - 7 діб в судини додають воду для подальшого культивування. У приміщенні, де знаходиться культура дафній, не повинно бути шкідливих газів і парів, оптимальна температура 20 градусів Цельсія, освітлення розсіяне 12 - 14 годин на добу. Обмін води в культурі дафній проводять через 7суток.

Посуд миють водою  з питною содою, інші миючі засоби не рекомендуються.

Відбір проб для аналізу. Для аналізу на токсичність беруть воду об'ємом до 1 л. Час від початку  забору до досвіду не повинно перевищувати 6 годин, а температура зберігання 4 градуси Цельсія.

Проби промислових стічних  вод (2 - 3 л) відбирають з відповідних  колекторів або відкритих ділянок  водотоку, які зберігають у скляній  тарі в холодильнику.

Проведення дослідів. Досліди ставлять в трьох повторно; в кожен стакан заливають по 200 мл розчину і садять по 10 дафній. Їх переносять скляною трубкою діаметром 5 - 7 мм. Кожна серія дослідів супроводжується контрольними випробуваннями з біологізірованой водою. Тривалість спостережень 96-120 годин.

Реєстровані показники. У короткочасних дослідах основним показником токсичності середовища є виживаність рачків, спостереження за якої проводять безперервно протягом першої години дії розчину, через кожні 15 хв в продовження другої години, потім щогодини до кінця першого дня спостережень, а в наступні добу 2-3 рази в день .

Час загибелі рачків відзначають  по настанні нерухомості (іммобілізації): дафнії лежать на дні склянки, плавальні  рухи відсутні і не поновлюються при  легкому дотику струменем води або  погойдуванні склянки.

Спостерігають за ходом  експерименту через 24, 48 або 96 годин. Дафній під час експерименту не годують.

Після закінчення експерименту роблять підрахунок дафній. Розраховують відсоток тих, що вижили особин.

Проба води оцінюється як токсична, якщо за 24 години досвіду в ній гине більше 50% дафній у порівнянні з контролем. Для кількісної оцінки токсичності проб води застосовувалася чотирибальною системою Н.С. Строганова (1971) (Таблиця № 1).

 

Таблиця 1 - Шкала токсичності  по Н.С. Строганова

Кількісна оцінка	Тривалість життя 50% дафній (дні)	Оцінка токсичності
1	1 до 20	Слабка токсичність  або її відсутність
2	2 до 10	Середня токсичність
3	3 до 5	Сильна токсичність
4	4 до 2	Вельми сильна токсичність

 

Для оцінки якості води в  природних водоймах ставятсяхроніческіе досліди за методикою Л.А.Леснікова.

Відібрані проби води фільтруються через мірошницький газ. Досліди можна ставити тільки після вирівнювання температур в  пробах і маткової культурі дафній. У кожну пробу з 0,3 л води міститься  по 10 дафній віком 6 діб. Протягом досвіду регулярно, (один раз на дві доби) під бінокуляром відзначається їх стан. Тривалість дослідів не менше 10 діб. У проби води корм не додається. У ході досвіду воду не замінюють молодь не видаляють.