Методика створення і організація насінництва сорту ярої пшениці

 

 

 

6. Насінництво.  Система і схема насінництва.

     Головним завданням насінництва є розмноження високоврожайного насіння господарсько – цінних сортів із збереженням їх біологічних якостей і морфологічних ознак.

Первинне насінництво  ведеться в науково – дослідних  установах,  учбово – дослідних господарствах сільськогосподарських вузів і технікумів або в елітно – насінницьких господарствах. Основним методом добору при виробництві елітного насіння є індивідуально родинний.

Насінництво - це спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва, яка реалізує досягнення селекції розмноженням високоврожайного насіння нових сортів та впровадження їх у виробництво.

При визначенні Державною  комісією Із Сортовипробування певного  сорту перспективним /тобто при його реєстрації, наукові установи - оригінатори сортів розпочинають роботу з виробництва елітного насіння згідно із затвердженою схемою. Кількість потрібної еліти визначають виходячи з прогнозу площі, яку новий сорт займатиме у відведеному для нього ареалі, крім того ,при використанні сорту у виробництві він може втрачати свої якості, тому потрібно виробляти насіння еліти для сортооновлення . Складання плану виробництва еліти науково-дослідною установою починається з уточнення площі, яку займає в зоні її діяльності певний сорт, і потреби в насінні еліти.

Вихід кондиційного насіння від загальної маси залежить від технології його вирощування і післязбиральної обробки та погодних умов.

Норму висіву насіння  встановлюють відповідно до прийнятої  в даній зоні для культури, сорту , способів сівби та особливостей технології.

Від потреби в  насінні супереліти залежить площа  посіву розсадників первинного насінництва та кількість родоначальних рослин, що відбираються для розсадника випробування потомства 1-го року.

Сортова чистота –  _{1528/(1528+11)=  0,99}

Ураженість сажкою - =400/(1528+11+4)=0,25

 Сортова засміченість  =11/(1528+11)=0,007

Засміченість посіву культурними  рослинами і бур’янами -

З₁ =600/(1528+11+6)=0,38

З₂ =200/(1528+11+2)=0,12

де В – кількість  стебел основного сорту,

Г – стебел інших різновидностей і сортів,

Є – стебел основної культури уражених сажкою,

К – стебел важковідокремлюваних культурних рослин,

Л – важковідокремлюваних бур’янів.

 

  6.1.Розрахунок площі посіву і об'ємів виробництва насіння

залежно від потреби в еліті, урожайності та виходу

кондиційного  насіння.

N - прогнозований  обсяг реалізації насіння еліти

8 - площа посіву  для виробництва насіння,га

Р - норма висівання  насіння, ц/га

t - продуктивність однієї родини, ц

V - вихід насіння з одиниці площі ц/га

0 - кількість  родин

К - поправочний  коефіцієнт

Страховий фонд насіння первинних ланок - 100%, еліти - 25%.

 Для створення еліти самозапильних культур застосовують метод індивідуально - родинного добору, рідше - масового. Добір вихідних елітних рослин є одним з головних моментів закладання розсадника випробування потомства 1-го року. При відборі орієнтуються на еталонні зразки елітної рослини. Відбирають елітні рослини в розсадниках розмноження, посівах супереліти або еліти. Краще для цього закладати розсадник відбору.

 

 

 

6.1. Схема проведення  робіт у первинному насінництві.

 

Еліта

 

Оригінальне насіння

Розсадник розмноження другого року

Розсадник розмноження першого року

Розсадник випробовування потомств другого року

Розсадник випробовування потомств першого року

 

Добір рослин

 

6.2. Розрахунок  потреби в насінних фондах та площі насінних посівах.

Визначення потреби в  насінні і насінницьких площах для  господарства.

Таблиця 8

Культура, сорт	Площа всіх товарно – сортових посівів	Норма висіву насіння, ц/га	Потрібно насіння, ц			Урожайність насінних посівів		Площа насінних посівів, га	Термін сортооновлення	Потреба в насінні еліти, або Р1, ц
			На товарно–сортові  посіви	Страховий фонд 15 – 20%	Всього	Загальна	Кондиційного насіння
Яра пшениця	900,0	2,0	1800,0	19,0	2142,0	42,0	75,0	28,6	-	57,1

 

6.3. Заходи  післязбиральної обробки зерна

Таблиця 9

Розрахунок потреби в  складних приміщеннях

Площа виробничих посівів, га	Норма висіву, ц/га	Об’ємна маса зерна, ц/м3	Висота насипу сухих зерен, м	Страховий фонд, %	Потреба в насінні, ц	Об’єм насіння, м3	Площа для зберігання, м2
900	2	3	7,9	19	2142	714,0	238,0

 

 

7. Сортовий, і насінний контроль

Внутрішньогосподарський контроль передбачає дотримання правил розмноження сортового насіння, ведення документації в межах господарства. Головне завдання контролю полягає у забезпеченні правильної організації комплексу заходів щодо виробництва сортового насіння, що має відповідати вимогам стандарту, а також унеможливлювати механічне й біологічне засмічення в період вегетації та під час збирання, транспортування, очищення і зберігання насіння.

Внутрішньогосподарський контроль здійснюють агрономічний персонал і керівники господарств, фермери та інші господарі, які вирощують або заготовляють насіння. Кожне господарство має гарантувати відповідність сортових і посівних властивостей насіння показникам, зазначеним у документах.

Документи оформляють за єдиним зразком, згідно з вимогами інструкції та стандартів, під методичним керівництвом і контролем Державної насіннєвої інспекції, тобто внутрішньогосподарський контроль безпосередньо пов'язаний з державним.

Державний сортовий і насіннєвий контроль здійснюють державні насіннєві інспекції. Організовану державну систему контролю за вирощуванням сортового насіння в Україні було створено в 1921 р. Подальший розвиток насіннєвого контролю характеризується постійно зростаючим підвищенням вимог до якості сортового насіння, пошуками найдієвіших організаційних форм цієї служби.

З 1965 по 1968 рр. усі контрольно-насіннєві  лабораторії реорганізовано в державні насіннєві інспекції. В Україні служба державного контролю охоплює державну, обласні, районні насіннєві інспекції.

Сортовий контроль є науково  обґрунтованою системою заходів, спрямованих на збереження типових для реєстрованих сортів сільськогосподарських культур морфологічних, біологічних і цінних господарських ознак і властивостей.

Одним з основних видів сортового контролю є апробація (від лат. — визначення, ухвалення). У сортовому контролі є два види апробації: польова й комірна.

Польова апробація — це контроль сортової чистоти чи типовості сортових і гібридних посівів сільськогосподарських культур.

Комірна апробація означає  контроль сортових властивостей деяких культур, який проводять у насіннєсховищах. Він доповнює польову апробацію й польове обстеження і полягає у перевірці насіння на сортову чистоту або типовість, ураженість хворобами і пошкодженість шкідниками.

Апробацію здійснюють згідно з чинною Інструкцією з  апробації сортових посівів. У більшості країн, як і в Україні, апробацію проводять без відбору апробаційного снопа. У деяких країнах (Канада,  Румунія)  сортову  чистоту  визначають  лабораторними методами.

Для визначення видової належності насіння, а також ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів ліній, сортів, простих між лінійних гібридів використовують метод фунтового контролю — висівання насіння в полі, спостереження за розвитком рослин, аналіз їх після збирання, встановлення сортової чистоти.

Після проведеної апробації  сортове насіння може засмічуватися  під час збирання, очищення, зберігання. Тоді виникає потреба у проведенні лабораторно-сортового контролю. Його здійснюють за допомогою аналізу насіння і проростків у лабораторіях державних насіннєвих інспекцій.

Насіннєвий контроль полягає  у проведенні системи заходів  щодо контролю за посівними властивостями  насіння сільськогосподарських культур у процесі його виробництва, заготівлі, зберігання й реалізації.

 

 

7.1. Документи на  сортові і посівні якості.

Оригінальне - насіння, одержане   науковими установами в первинних ланках насінництва шляхом послідовного добору родовідних рослин і оцінки їх нащадків з метою відтворення і збереження сорту;

Елітне - розмножене насіння відібраних  у розсадниках первинних  ланок  кращих   нащадків родовідних рослин, яке найбільш повно передає спадкові ознаки та властивості сорту і за сортовими та посівними   якостями відповідає   вимогам державного стандарту на еліту; репродуктивне - насіння першої та наступних репродукцій.

Сортові посіви засвідчують відповідними актами.

Посіви в первинних  ланках насінництва підлягають апробації, починаючи з розсадника розмноження. Акт апробації на ці посіви підписує селекціонер або інший спеціаліст з науково-дослідної установи, який виконував цю роботу. Насіння, одержане на насіннєвих посівах селекційно-насінницьких закладів, називають і документують відповідно до назви розсадника:

♦насіння з рослин, відібраних для закладання розсадника розмноження, - родоначальне насіння;

♦ насіння, одержане з розсадника випробування потомства 1-го року, — насіння розсадника випробування потомства 1-го року (РВ-1) з розсадника випробування потомств2-го року — насіння розсадника випробування потомства 2-го року(РВ~2);

♦насіння врожаю розсадника розмноження —- насіння розсадника розмноження (Р-1), розсадника розмноження 2-го року (Р-2);

♦насіння посівів РВ-2, Р-1 та Р-2 — оригінальне насіння;

♦насіння урожаю, вирощеного з насіння супереліти, — насіння еліти.

Щоб уникнути знеособлювання сортового насіння, на всі його партії видають спеціальні документи. Партією називають будь-яку кількість однорідного (однієї культури, сорту, репродукції, одного виду) насіння.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Серед найважливіших зернових культур яра пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою.

На  даному   етапі  розвитку   сільського  господарства   виробники ставляють перед селекціонерами ряд завдань, зокрема, збільшення урожайності культури, підвищення показників якості та Інше.

Найважливіше  завдання на перспективу — зростання врожайності й поліпшення якості зерна на основі інтенсифікації виробництва. Підвищення   стійкості   зернового   господарства   можливе   при освоєнні    зональних    систем    землеробства,    які    забезпечують раціональне використання виробничих ресурсів і біокліматичного потенціалу певного регіону» При цьому як сукупність факторів інтенсифікації, так і їх роль у формуванні врожаю суттєво різняться залежно    від    зони,    рівня    родючості    ґрунту,    використання

Біологічного потенціалу сорту забезпеченості технології матеріальними ресурсами та ін.

Повна реалізація потенційних  можливостей сорту значною мірою залежить від компетенції фахівців, які повинні мати глибокі знання з генетичної природи та методів створення сортів і гібридів, екологічних принципів насінництва, причин погіршення сортів і прийомів використання позитивних модифікацій для виробництва насіння.

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Молоцький М.Я., Васильківський СЛХ, Князюк ВЛ. Селекція та насінництво польових культур,- К.: Вища шк., 1994.
2. Молоцький М.Я., Васильківський СЛЛ.» Князюк ВЛ. Селекція та насінництво польових культур: Практикум. - К.: Вища шк., 1995. Алексеева Е.С., Паушева З.П. Генетика, селекція и семеноводство гречихи.- К.: Вища шк., 1988.
3. Пшениця / Под. ред. Л.А. Животкова.- К.: Урожай, 1989. лекція технических и полевьгх культур. - К.: Урожай, 1978.Биология и селекция сахарной свекльх- М.: Колос, 1968.
4. Вавилов Н.И. Теоретические основи селекции.- М.: Наука, 1987.
5. Зозуля ОЛ., Мамалига В.С. Селекція і насінництво польових культур.- К,: Урожай, 1993.
6. Гужов Ю., Фукс А., Валичек П. Селекция и семеноводство культурньгх растений.- М.; Агропромиздат, 1991.
7. Дарвин Ч. Происхождение видов.- М.: Сельхозиздат, 1952.
8. Иогансен В.О. О наследовании в популяциях и чистих линиях.-М.: Наука, 1937.
9. Киндрук Н.А., Сечняк ЛІС, Слюсаренко О.К. Екологические основьі семеноводства и прогнозирование урожайних качеств семян ярої пшениці- К.: Урожай, 1990.
10. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф. Мутационная селекция пшеницьь- К.: Наук, думка, 1990.