Методика створення і організація насінництва сорту ярої пшениці

Міністерство  аграрної політики і продовольства  України 

Вінницький національний аграрний університет 

 

Агрономічний факультет                                       Кафедра селекції та насінництва с/г культур

 

 

Курсова робота

На тему „ Методика створення і організація насінництва сорту ярої пшениці ”

 

 

Виконала :

 

Перевірив : Мазур О. В.

 

 

 

Вінниця 2013р.

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Методика створення та організація насінництва  сорту.

1.1. Методи селекції……………………………………………………..…5

1.2. Селекційний  процес сорту…………………………………………..5

Розділ 2. Гібридизація – один із головних способів створення  популяцій для добору………………………………………………………………….10

2.1. План гібридизації……………………………………………......…11

2.2. Розрахунок  кількості кастрованих колосів  озимого ячменю залежно від  об’ємів добору в F₂……………………………………………….….11

2.3 Розрахунок  потреби в насінні і площ  розсадників………..………12

2.4 Техніка сівби  селекційних посівів…………………………..….…13

Розділ 3. Спостереження  і оцінка в селекційному процесі

3.1 Фенологічні  спостереження та визначення  вегетаційного періодів………………………………………………………….………...15

3.2 Оцінка стійкості проти хвороб…………………………….……….16

3.3 Оцінка продуктивності…………………………………….……..…17

Розділ 4. Генетична  модифікаційна мінливість ( норма  реакції)

4.1 Методи статистичної  обробки даних у селекційному  процесі та сортовипробуванні………………………………………………….…....19

Розділ 5. Параметри  моделі майбутнього сорту…………………..…20

Розділ 6.Насінництво…………………………………………………....21

6.1. Розрахунок  потреби в насінних фондах  та площі насінних посівів………………………………………………………………….….22

6.2 Заходи післязбиральної обробки зерна……………………...……23

Розділ 7. Сортовий і насінний контроль……………………….....…..24

7.1 Документи  на сортові і посівні якості…………………………….26

Висновки ………………………………………………………………..……27

Список використаної літератури……………………………………..……29

 

Вступ

Селекція рослин є наукою, мистецтвом і важливою галуззю сільськогосподарського виробництва.

Селекція – найдешевший, найрезультативніший та екологічно чистий фактор зростання виробництва  продукції рослинництва. За сучасних тенденцій підвищення енергозатрат на одиницю виробленої продукції  і при наявності проблем, що виникли  внаслідок загрозливого забруднення  навколишнього середовища, селекції відводиться особливо важлива роль.

Теорія і практика селекції та насінництва ґрунтуються на концепціях сучасних генетики, біохімії рослин та інших суміжних наук. Специфічною  функцією селекції є створення нових  сільськогосподарських культур  для збільшення виробництва та поліпшення якості вирощеної продукції.

Нині селекційні дослідження  спрямовані на поглиблення знань  про успадкування кількісних і якісних  ознак, стійкість до стресових чинників довкілля і використання цих знань  з метою створення вихідного  матеріалу для селекції високопродуктивних сортів рослин, адаптованих до певних умов вирощування.

Дедалі більшого значення набуває впровадження досягнень  біотехнології в генетико – селекційний  процес, що сприяє пошуку нових перспективних  напрямів.

Із селекцією нерозривно пов’язане насінництво, яке в  своїй організаційній структурі  відображає рівень її розвитку. Основними  чинниками успішного ведення  насінництва є екологія насіння, сортова та насінницька агротехніка, післязбиральне та передпосівне його оброблення і зберігання. Насінництво  має розвиватись на промисловій  основі, а контроль за якістю сортового  насіння, яке постачається товаровиробникам, повинен здійснюватися незалежно  від форм власності та господарювання через державні органи.

 

1.Методика створення і організація насінництва сорту

1.1    Методи селекції.

Основними методами створення вихідного матеріалу  є добір , гібридизація , поліплоїдія та мутагенез.

Гібридизація - процес, що призводить до появи гібридів.

 Гібридизація молекулярна - утворення комплексів між ланцюгами нуклеїнових кислот при взаємодії комплементарних азотистих основ.

Гібридизація  рослин - виведення нових форм рослин шляхом рекомбінації ознак і властивостей батьківських організмів при статевому розмноженні. Рослини, отримані в результаті схрещування генетично відмінних форм, називаються гібридними. Гібридизація соматичних клітин - злиття нестатевих клітин, внаслідок якого утворюються соматичні гібриди рослин і гібридні клітинні лінії.

 Природний добір — це процес збереження і переважного розмноження в ряді поколінь організмів і груп організмів, що мають корисні для їхнього життя І розвитку ознаки і властивості, які виникли внаслідок різноспрямованої індивідуальної мінливості. Таке розуміння природного добору дозволило Дарвіну розробити послідовне матеріалістичне пояснення причин виникнення доцільності будови живих організмів і прогресивної еволюції органічного світу.

Мутагенез — процес виникнення або штучного одержання успадковуваних змін у геномах осіб, які проявляються через зміни у фенотипах. Мутагенез є наслідком пошкодження у молекулах ДНК, пошкоджень хромосом або порушень процесів поділу клітин. Для селекції рослин велике значення мають розвиток наукових основ добору й гібридизації, а саме вивчення генетичних і фізіолого-біохімічних основ імунітету, спадкування найважливіших кількісних і якісних ознак (білка і його амінокислотної сполуки, жирів, крохмалю, цукрів). Важливими є також методи створення вихідного матеріалу. До них належать поліплоїдія, експериментальний мутагенез, гаплоїдія, клітинна селекція, хромосомна й генна інженерія, гібридизація протопластів, культура зародкових і соматичних клітин і тканин рослин. Сучасна селекція трохи відрізняється від тієї, яка була раніше. Зараз як вихідний матеріал у ній використовуються природні й гібридні популяції, самозапилені лінії, штучні мутанти і поліплоідні форми. Більшість сортів сільськогосподарських рослин була створена за допомогою добору і внутрішньовидової гібридизації.

1.2. Схема селекційного  процесу.

Вибраковування  гірших номерів сортів

Вирощування на провокаційних фонах

Розсадник вихідного матеріалу

 

Колекційного

Гібридного

Селекційний розсадник

Контрольний розсадник

 

Попереднє сортовипробування

Попереднє розмноження кращих сортів

Конкурсне сортовипробування

Екологічне

 сортовипробування

 

Виробниче сортовипробування

 

Державне

 сортовипробування

 

Розмноження і первинне насінництво районованих сортів

 

 

Із наведеної  схеми виділяють три основних види селекційних посівів: розсадники (вихідного матеріалу, селекційний, контрольний; сортовипробування (попереднє, конкурсне, екологічне, державне).

У результаті були отримані мутантні й поліплоїдні сорти зернових, технічних і кормових культур. Для того щоб гібридизація була успішною, потрібно визначитися з правильним підбором для схрещування вихідних батьківських пар, особливо за еколого-географічним принципом. Східчаста гібридизація використовується для того, щоб об'єднати в гібридному потомстві ознаки декількох батьківських форм, В усьому світі вдаються до цього методу. А щоб підсилити бажані властивості одного з батьків у гібридному потомстві, застосовуються поворотні схрещування. Віддалена гібридизація застосовується, щоб поєднати в одному сорті ознаки й властивості різних видів або родів рослин.

Проведемо розрахунки коефіцієнту  розмноження ярої пшениці для забезпечення посіву насінням наступного розсадника, дані ходу розрахунків наведені у таблиці.    

                                                                                                     Таблиця 1.

Відомість проведених  схрещувань

Ланка селекційного  процесу	Площа ділянки м2	Норма висіву, млн. шт/га.	Кількість насіння з контрольного розсадника	Кількість зерен в колосі в попередньому розсаднику	Коефіцієнт розмноження
Контрольний розсадник	2,4	4,1	9,84	29	33,9

 

 

 

 

2.   Гібридизація - один із головних способів  створення популяцій для добору.

   Успішність селекції залежить не тільки від форми штучного добору, але й від правильного підбору батьківських форм та застосування тієї чи іншої системи схрещування організмів (гібридизації).

Гібридизація - процес одержання  гібридів, який ґрунтується на об'єднанні  генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Гібриди утворюються в результаті статевого процесу або з'єднання нестатевих клітин. В останньому випадку ядра таких гібридних клітин можуть зливатися з утворенням спільного ядра або ж залишаються відокремленими одне від одного. Гібридизація можлива як у межах одного виду (внутрішньовидова), так і між особинами різних видів (міжвидова або віддалена).

2.2.Розрахунок кількості кастрованих, колосів залежно від

об'ємів добору в  F2.

Таблиця 2

Відомість проведених схрещувань

№ гібридної комбінації	К-ть насіння в F2	Коеф. Розмноження	Зав. насіння		К-ть. кастров. квіток	К-ть кастров. колосів
				шт.			%
1	9500	60	226	70	17	13,3

    Кастрацію проводять після виколошування рослин . На колосі видаляють нижні колоски та верхівку . З кожного колоска видаляють середні квітки , залишаючи лише дві бічні. Потім обрізають остюки та остеподібні відростки з невеликою частиною квіткових лусок. З кожної квітки пінцетом видаляють три пиляки, що містяться між квітковими лусками, обережно, не травмуючи приймочки. Кастровані колоски ізолюють , етикують та роблять відповідний запис у журналі. Для запилення використовують дозрілі пиляки жовтого кольору, які збирають у бюкси. При примусовому запиленні шматочки з пилком наносять пінцетом на приймочку маточки.

2.3. Розрахунки  потреби в насінні і площ розсадників

  Обсяг роботи в розсадниках і сортовипробуванні визначається заздалегідь до початку польових робіт, після обробки селекційного матеріалу. В цей самий час складають плани за видами посівів і плани розміщення їх у полях сівозміни.

Таблиця 3

Потреба в насінні і  площ розсадників

 

	Ланка Селекційного  процесу	Потрібно висіяти сортів, шт.	Стандарт розміщують через	Довжина рядка, м	Площа ділянки, м2	Площа живлення, см	Стандарт займе ділянок, шт.	Облікова площа ділянок, м2	Ширина розподільних доріжок, м2	Площа розподільних доріжок, м2	Кількість ярусів	Площа між ярусних доріжок, м2	Загальна площа м2	Кількість насіння, шт. на м2
	Колекційний розсадник	170	25	1	1	5×20	7	177	0,5	89	5	133	400	100