Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини

Реферат на тему:

Закінчення  іменників чоловічого роду II відміни у  родовому відмінку однини

       У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду II відміни мають закінчення -а (-я), -у (-ю). При утворенні відмінкової  форми досить часто трапляються  помилки. Слід враховувати, що закінчення визначається значенням іменника. Додатковими критеріями виступають наголос і морфологічна структура.

      Закінчення -а (-я) мають:

      1. Назви осіб, власні імена, прізвища, назви міфічних істот; персоніфіковані  предмети та явища: бакалавра, киянина; Івана, Богачука; ангела, лісовика; Вогня, Очерета

      2. Назви органів, частин тіла  людини і тварини: живота, зуба, ліктя, карка, кістяка, мізинця,  нігтя, суглоба, таза, торса, тулуба, хребта, шлунка (але мозку)

      3. Назви тварин: верблюда, коня, горобця, індика, півня, сома, карася, вужа, лосося

      4. Назви дерев і квітів: абрикоса, апельсина, банана, береста, бука, в'яза, горіха, граба, каштана,  кипариса, клена, лавра, лимона, персика,  фікуса, явора, ясена, гіацинта, гладіолуса, дзвіночка, едельвейса, нарциса, проліска, тюльпана

      5. Назви конкретних предметів: барабана, пульта, портфеля, піджака, друшляка, компаса, рушника. Іменник стіл  має варіанти: стола і столу

      6.  Назви мір довжини, площі, ваги, часу тощо; місяців і днів тижня,  назви назви грошових одиниць, числові назви: метра, літра, сантиметра, гектара; фунта, кілограма; тижня, місяця, дня, вечора (але ранку, віку, року); січня, вівторка; динара, долара, лева, відсотка, десятка

      Закінчення -у (-ю) мають:

      1.  Назви установ, закладів, організацій: банку, госпіталю, гуртожитку, деканату, інституту, кемпінгу, кінотеатру, магазину, пансіонату, парламенту, факультету, цирку, тресту ('але гастронома)

      2. Назви ігор і танців: тенісу, баскетболу, волейболу, вальсу, фокстроту, краков'яку,  танцю, твісту, (але гопака, козака, чумака, квача, тропака, танка і танку)

      3. Назви явищ природи: бурану, вітру,  вітровію, вітролому, дощу, морозу, снігопаду,  інею, снігу, грому, шквалу, землетрусу

      4. Збірні поняття (назви істот,  об'єктів неживої природи, назви  кущових і трав'янистих рослин, сортів плодових дерев): ансамблю, оркестру, взводу, екіпажу, курсу; товару, каталогу, десерту, інструментарію, реманенту; аґрусу, бузку, звіробою, кропу, щавлю; березняку, гаю; анісу, кальвілю, ренету, дюшесу, ренклоду (але вівса, табуна)

      5. Назви речовин, матеріалу: анальгіну,  газу, водню, меду, бульйону, дерматину,  жиру, кефіру, кисню, рису, трикотажу  (але хліба)

      6. Назви абстрактних понять (почуттів, станів, процесів, властивостей тощо), назви формацій і явищ суспільного  життя: болю, подиву, грипу, контролю, радикуліту, сміху, ґатунку, інтелекту, маршруту, бюджету, гуманізму, кворуму, феодалізму, кубізму, референдуму, модернізму (але ривка, стрибка)

      Закінчення -а (-я) мають:

      7. Назви машин і їх деталей:  автобуса, бульдозера, комбайна, форда; двигуна, капота, карбюратора, кардана, мотора, поршня, приводи, кузова, акумулятора, важеля, фільтра, радіатора

      8.  Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови  чогось, конкретні предмети, геометричні  фігури та їх частини, українські за походженням суфіксальні слова-терміни: атома, конуса, ромба, вектора, графіка, інтеграла, сегмента; відмінка, відрізка, додатка, іменника, трикутника (але: виду, роду, синтаксису, складу, способу, стану)

      9.  Назви населених пунктів (міст, сіл тощо), а також інші географічні назви із присвійними суфіксами -ов-, -ев- (-єв), -ин- (-їн-) або з наголошеним закінченням (у родовому відмінку): Загреба, Марселя, Тернополя, Харкова (міста); Дінця, Дністра, Орла, Остра, Іртиша, Псла, Тетерева, Норина (річки), Зю-дєва, Колгуєва (острови), Каракоїна (озеро).

      У складених назвах населених пунктів  іменник зберігає властиве йому в  загальному значенні закінчення: Білого Колодязя, Березового Рядка, Зеленого Гаю, Золотого Потоку, Кам'яного Броду, Нового Саду, Старого Криму

      Закінчення -у (-ю) мають:

      Г. Назви будівель, споруд, приміщень  та їхніх частин: будинку, палацу, хмарочосу, сараю, готелю; бордюру, поверху, ґанку, даху, (але: балкона, вітряка, гаража, бліндажа, куреня, млина, хліва, еркера, карниза). Із двома закінченнями вживається слово міст: моста, мосту

      8. Терміни іншомовного походження, які означають фізичні або  хімічні процеси, а також літературознавчі  терміни: аналізу, імпульсу, каталізу, магнетизму, електролізу, синтезу;  альманаху, епізоду, епосу, жанру, журналу, міфу, образу, роману, стилю, фарсу, памфлету, фейлетону, евфемізму, сюжету, сценарію

      9. Географічні назви, крім назв  населених пунктів і тих назв, що мають наголошене закінчення  або присвійні суфікси, а також  переважна більшість слів із  значенням місця, простору: Алжиру, Китаю, Єгипту; Ельзасу, Донбасу, Криму, Сибіру; Байкалу, Мічигану, Світя-зю; Алтаю, Арарату, Ельбрусу; Амуру, Дунаю, Єнісею; байраку, бульвару, валу, гаю, долу, косогору, краю, лиману, лісу, майдану, мису, регіону, світу, степу, сходу, але: ліска, майданчика, ярка (зменшені форми) і берега, горба, пагорба, провулка, острова, пустиря, хутора, хребта.

      У багатозначних словах і омонімах закінчення родового відмінка визначається значенням: Алжира (місто) —Алжиру (країна), аметиста (окремий камінець) — аметисту (мінерал), буфета (меблі) — буфету (закусочна), Кизила (місто) — кизилу (рослина), листопада (місяць) — листопаду (процес), пояса (предмет) — поясу (просторове поняття), соняшника (окрема рослина) — соняшнику (збірне), Талана (прізвище) — талану (абстрактне).

       Список використаної літератури

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991.
2. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990.
3. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. — К.: Артек, 1999.
4. Волощак М. Неправильно — правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. — К., 2000.
5. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. — К.: А. С. К., 2000.
6. Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові. — К.: Видавничий центр "Просвіта", 2000.
7. Головач А. С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян. — Донецьк: Сталкер, 1997.
8. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.
9. Гринчишин Д. Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. — К.: Рад. шк., 1986.
10. Ділова українська мова: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.
11. Ділова українська мова: Посіб. для студентів вузів / За ред. Н. Д. Бабич. — Чернівці: Рута, 1996.