Порушення сприйняття

Між мотивами й потребами існує  тісний зв'язок. Аналіз потреб медичного  хворого. Проведений через розкриття  їхнього предметного змісту. Самі ж мотиви мають складні відносини  з різними потребами, у визнанні їхньої ієрархічної побудови. Еволюція мотивів, їх опосередкована й ієрархічна побудова починалися в ранньому постнатальному онтогенезі й триває аж до останнього дня життя. Мотиви поступово втрачають свій безпосередній характер і починають опосередковуватися свідомо постнатальною метою, відбувається підпорядкування одних мотивів іншим. Наявність провідних мотивів не виключає необхідність наявності додаткових, безпосередньо стимулююче поводження. Без провідних мотивів створення діяльності втрачає особистісного змісту. Провідний мотив ключ до розуміння опосередкованості й ієрархії мотивів. Ієрархія мотивів досить стійкий феномен. Цим фактором пояснюється й забезпечується відносна стійкість особистості, її кіл інтересів, життєво важливих духовних, соціальних культурних цінностей, позицій. Зміна в мотиваційній сфері приводять до кардинальних змін життєвих позицій, інтересів цінностей. Дослідження демонструють наступні зміни особистісної сфери в динаміки:

1) До хвороби - люди, як правило  активні, живого складу розуму, товариські;

2) У результаті пияцтва інтереси  мерхнуть. Робота стає лише обов'язковістю,  хворі відходять від друзів, родини. Пацієнти змінюються характеріологічно: робляться причепливими, дратівливими, запальними, грубими стосовно близьким і рідним;

3) Перестають стежити за собою.  У зовнішньому вигляді помітна  неакуратність, неохайність;

4) Міняється об'єктивна життєва  позиція; 

5) Змінюється моральний вигляд  хворих;

6) У динаміку: у ходи госпіталізації  на перших етапах хворі критичні, волають до допомоги, потім причини повністю зникають

7) Повна деградація об'єкта.

                                      Психосеміотика Д – фази.

Психосеміотичну систему можна  визначити як психологічну знакову  функціональну систему, що забезпечує процес перетворення і декодування  немовних систем. Вона не може бути зведена  ні до першої сигнальній системі людини, ні до другої. У ній відбувається процес інтеграції образу об'єкту і  образу знаку в певному семантичному комплексі. Наявність такої спеціальної  психосеміотичної системи підтверджується  дослідженнями по фізіології вищої  нервової діяльності, по функціональній асиметрії головного мозку. Вивчення особливостей психосеміотичної системи  можна вести по методиці, розробленій  Би. Ф. Тягловим, а також з використанням  розробок в цій області професора  М. К. Тутушкиной стосовно інженерної психології: вивчення структури психосеміотичної системи, динаміки її формування, особливостей настройки і функціонування, впливи індивідуальних особливостей людини на формування і функціонування системи, а також надійності і стійкості  системи при дії зовнішніх  і внутрішніх чинників. Результатом  переробки інформації є формування образно-понятійної моделі діяльності, а також оперативних образів, що відображають взаємозв'язок знаків і позначених предметів.

Процес формування цієї моделі має  три ступені:

• виділення інформативних блоків (формування семантичних груп і комплексів, які забезпечують найбільшу ефективність рішення завдання);

• формування на основі інформативних  блоків семантичного поля і простору, найбільш характерного для даного типу діяльності;

• локалізація інформативних пунктів  шляхом уявного встановлення просторово-часових  орієнтирів або опорних осей, які  необхідні для визначення взаємозв'язків об'єктів, що позначаються.

Наочність нами розглядається в  двох аспектах: як схожість знаку з  зовнішнім виглядом предмету (зовнішня наочність), що позначається, і як відвернення  і виділення з об'єкту найбільш істотних сторін і відносин, необхідних для успішного вирішення завдання в діяльності, і уявлення їх в  знаку так, щоб вони давали можливість відразу відтворювати корисну інформацію, як би «бачити» рішення завдання (внутрішня наочність).Таким чином, при формуванні образно-понятійної моделі діяльності створюється інформаційна система зорових образів, вербальних і семантичних компонентів, які об'єднуються для вирішення визначених оперативних завдань і виконують в цьому процесі різні функції: пізнавальні і такі, що управляють.

Система переробки знакової інформації включається в загальну структуру  особи людини і тісно пов'язана з інтелектом, індивідуально - психологічними особливостями, спрямованістю конкретної особи. Тому способи пред'явлення інформації повинні оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей користувача. Комп'ютерна освіта, якій останнім часом приділяється так багато уваги, повинно включати не тільки і не стільки знання про пристрій обчислювальних машин, скільки уміння застосовувати їх в професійній діяльності. Для різних категорій користувачів потрібний диференційоване навчання інформатиці. Нова технологія впливає на життя людини, міняючи образ його думок і поведінка. У свідомості людей фактично склалося уявлення про суспільство як про якусь «мегамашину», в якій себе самого людина сприймає тільки одній з її деталей разом з машинами (комп'ютерами), т. е. соціальний мир уподібнюється агрегату. Тому відношення працівника спортсмена або навіть інтелектуала-електронника до машини — це відношення.

 

 

                                                  Зміст

                                                                                                    Ст.

1 Порушеня сприйняття                                                       1

2 Види порушення настрою                                                5

3 біполярний афективний розлад                                     7

Використана  література                                                      12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  Використана література

 

1