Поєднання отриманих результатів міжособистісних відносин в сім’ї з показниками задоволеності шлюбом

Отримані результати:7 пар мають благополучну сім”ю,2-не благополучну та 1-абсолютно благополучна сім”я.

Графічно ці данні можна зобразити наступним чином

              Діаграма 2.1 Розподіл рівня задоволеності шлюбом серед досліджуваної вибірки

Отже, за результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 10 подружніх пар, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.

2.3. Дослідження міжособистісних відносин в сім’ї

      Аналіз результатів по методиці “Сімейна соціограма”.

Дане дослідження проводилось з десятьма подружніми парами.Кожен із пари отримав аркуш паперу на якому в центрі було зображено коло діаметром110мм.Завданням кожного було зобразити членів сім’ї(кружечками) підписуючи їх.Після виконання завдання були отримані наступні результати:згрупувавши малюнки 10-ти подружніх пар,були отримані деякі відмінності в їх зображенні.З 10-ти пар зобразили малюнок що відповідає всім нормам методики -8 пар,і тільки 2-и пари показали деякі відмінності,що не відповідають нормам.Пара І.К не зобразили одного з членів сімї та своє зображення помістили окремо від усіх внизу кола, що говорить про конфліктні стосунки в родині, емоційному відкиданні випробуваного.Пара І.Я-Ка зобразили себе окремо від сімї, що свідчить про небажання співвідносити себе з сімєю, прояв частих конфліктів переживання емоційноївідчуженості.Повні малюнки 8-ми пар означає, що кількість зображених членів сімї відповідає реальності, всі знаходяться на однаковому рівні, більшим кружочком відмічений батько, що характеризує його як голову сімї.Рівень стосунків у сімї задовільний.

Зобразимо у вигляді відсоткового співвідношення:
100% - 10

Х – 8

Х = 100 х 10:8= 80%

III розділ.Поєднання отриманих результатів міжособистісних відносин в сім’ї з показниками задоволеності шлюбом

Провівши дві методики,перша направлена на дослідження  особливостей задоволеності подружжя шлюбом та друга на дослідження міжособистісних відносин в сім’ї можна зробити такі висновки: пара 1 і 2 впливає на загальний психологічний клімат у сім’ї, що виявилося у низькому рівні задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.).Подружні пари під номерами 3-9, виявили достатній/середній рівень задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.), виявили стабільні результати, що відповідають сприятливій психологічній ситуації у сім’ї.Подружня пара під номером 10 виявила взаємозв’язок між високим рівнем задоволеності шлюбом та високим рівнем подружньої сумісності.У 80% подружніх пар спостерігається тісний емоційний взаємозв’язок, спілкування пряме.І  20% подружжь не відчувають емоційного взаємозв'язку в родині,спілкування в такій родині опосередковане, через найбільш приємного члена родини.

Таким чином, після проведеного психодіагностичного дослідження можна констатувати, що подружня сумісність визначається рівнем задоволеності у шлюбом та міжособистісними відносинами в сім’ї.

Тенденція до узгодженості в ціннісному плані може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари і виявляється у прагненні відповідати очікуванням партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого.

Отже гіпотеза даного дослідження підтвердилась, рівень задоволеності шлюбом молодих подружжь знаходиться на достатному рівні.

Висновок

Сім’я як найменший суспільний осередок відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни. Життя більшості людей певним чином пов’язане з сім’єю — своєрідним мікросвітом, де переплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші стосунки. Будучи залежним від соціально-економічного становища країни, політики та рівня культури, сімейне життя безпосередньо впливає на особистість, а пізніше, через кожного з подружжя, через виховання дітей впливає на стан культури суспільства, національну економіку, політичні події тощо. Тому вивчення сім’ї, шлюбу має важливе теоретичне та практичне значення, є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються як в особистісному житті людини, так і в суспільстві.

Сім’я – це найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі та родинних зв’язках. Стосунках між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, які мешкають разом, ведуть загальне господарство.

Однією з найважливіших проблем сучасного шлюбу є високий рівень розлучень. Соціолого-психологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблеми, а, навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов’язані із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми, пов’язані з необхідністю заробляти собі на життя, самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та ін.

Проаналізувавши причини розлучень, можна стверджувати, що стан шлюбу значною мірою залежить від рівня сумісності подружжя. Слід зауважити, що подружня сумісність – це складне багаторівневе явище, яке умовно можна поділити на такі види: психофізіологічна, соціально-психологічна і соціально-культурна. Подружня сумісність фактично є міжособистісною сумісністю – взаємним сприйняттям партнерів по спілкуванню та сумісній діяльності, заснованому на оптимальному поєднанні (подібності або взаємоспорідненості) ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, темпу і ритму психофізіологічних реакцій та інших значимих для між особистісної взаємодії індивідуально-психологічних характеристик.

З метою вивчення соціально-психологічної сумісності подружжя нами було проведено дослідження, у якому прийняло участь 10 пар молодих сімей.За результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.

Список використаної літератури

1.        Августинавиюте А. Исследования и совместимость в семье // Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). – М., 1981. – С. 76 – 77.

2.        Алешина Ю.Е., Борисов И.Ю. Поло-ролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14, Психология. – 1989. – №2.

3.        Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубровская Е.М. Социально- психологические методы исследования супружеских отношений. Спецпрактикум по социальной психологии. Изд-во МГУ, 1987. – 120 с.

4.        Андреева Т. В. Семейная психология. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2005. – 244 с.

5.        Бондарчук О. І. Психологія сім’ї: Курс лекцій / МАУП. – К., 2001.

6.        Варга А.Я. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. –2000. –№2.

7.        Волкова А. Н., Трапезникова Г. М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Вопр. психологии. — 1985. — № 5. — С. 110– 116.

8.        Гребенников И. В. Основы семейной жизни - М.: Просвещение, 1991. – С. 24 – 26.

9.        Дружинин В.Н. Психология семьи. – М.: КСП, 1996. – 160 с.

10.   Кісарчук 3.Г., Єрмусевич О.І. Психологічна допомога сім'ї. Книга 1. Навчальний посібник (у 3 книгах). – К.: Главник, 2006. – 128 с. – (серія «Психол. інструментарій»). 1

11.   Ковалев С.В. Психология семейных отношений. – М.: Педагогика, 1987. – 160 с.

12.   Ковалев С. В. Психология современной семьи. — М.: Просвещение, 1988.

13.   Коннер Р.Ф., Зырянова Ю.И., Каленский М.И., Дроздовский Ю.В. Стратегический подход к семейной психотерапии. Новокузнецк, 1998. —62 с.

14.   Кравець В. П. Психологія сімейного життя: (навчальний посібник для педвузів із спец. “практична психологія”) / М-во о. У.- Тернопіль, 1995. – С. 105 – 121.

15.   Левицкий В.Н. Психология семейных отношений. Рекомендации и тесты. – К., 1991. – 67 с.

16.   Левкович В. П., Зуськова О. Е. Социально-психологический подход к изучению супружеских конфликтов // Психол. журн. — 1985. — Т. 6. — № 3. — С. 127–137.

17.   Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Диагностика супружеских затруднений // Психол. журн. — 1982. — № 3. — С. 147–151.

18.   Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Факторы устойчивости брака.— В сб.: Семья и личность. Тезисы докладов Всесоюзной конференции в г. Гродно 28—30 сентября 1981 г. М., 1981, с. 44—49.

19.   Психологічна допомога сім’ї: Посіб. / За ред. З. Г. Кісарчук. — К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 1998. — С. 15–20.

20.   Психологія сім’ї: Курс лекцій. – К.: НАУМ, 2001. – 208 с.

21.   Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. — З-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — 560 с.

22.   Райгородский Д.Я. Психология семьи. – Самара: Издательский дом Бахрам; М, 2002.

23.   Семенов Ю.И. Происхождение брака и семьи. – М., «Мысль», 1974.

24.   Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Веселка, 1998. – 214 с.

25.   Семиченко В. А. Психологія та педагогіка сімейного спілкування:Навч. посіб. / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. — К.: Веселка, 1998.

26.   Семья в психологической консультации / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М.: Педагогика, 1989.

27.   Семья: социально-психологические и этические проблемы: Справоч. / В. И. Зацепин, Л. Н. Бучинская, И. Н. Гавриленко и др. — К.: Политиздат Украины, 1989.

28.   Сысенко В.А. Устойчивость брака: проблемы, факторы и условия. – М., 1987. – 210 с.

29.   Торохтий В. С. Общая характеристика методики оценки психологического здоровья семьи // Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитацион. работы. — 1996. — № 4. — С. 20–30; 1997. — № 9. — С. 28–41; 1998. — № 3. — С. 30–49.

30.   Трапезникова Т.М. Определение согласованности семейных ценностей и ролевых установок в супружеской паре // Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под общ. ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. - СПб.: Питер, 2000. - С.486-497.

31.   Трапезникова Т.М. Психологические аспекты семейных отношений // Вестник СПб. ун-та. Философия. Политология. Социология. Психология. Право. - 1992. - Вып.2 (№13). - С.106-111.

32.   Федотова Н. Ф. Некоторые вопросы межличностного познания в семье.— В кн.: Психология межличностного познания / Под ред. А. А. Бодалева. М., 1981.— 222 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко)

Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Опитувальник може застосовуватися індивідуально в консультативній практиці і масово для з’ясування задоволеності шлюбом тієї чи іншої соціальної групи.

Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню відповідають три варіанти відповіді.

Інструкція опитуваному.

Уважно читайте кожне твердження і вибирайте один з трьох запропонованих варіантів відповідей. Намагайтеся уникати проміжних відповідей типу “важко сказати”, “важко відповісти”.

Текст опитувальника

1. Коли люди живуть так близько, як це спостерігається в сімейному житті, вони неминуче втрачають взаєморозуміння і гостроту сприйняття іншої людини:

а) правильно

б) важко сказати;

в) неправильно.