Можливості сучасної практичної психології і перспектива її застосування в різних сферах життя .

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Вінницький національний технічний університет

 

 

 

 

Кафедра культурології, соціології, психології та педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

З ДИСЦИПЛІНИ

„ ПСИХОЛОГІЯ”

 

Варіант №11

 

 

 

 

 

 

 

                    Виконав:   студент групи МБ-10(2-курс)

                                                                             Баланюк П.В.

 

 

Перевірив:   __________

 

 

 

 

Вінниця 2012

Питання

1.(1). Можливості сучасної  практичної психології і перспектива  її застосування в різних сферах життя .

2.(12). Міжособистісна комунікація  . Мова у міжособистісному спілкуванні. Види мов.

3.(23). Профілактика стресів.

4.(34). Рівні розвитку  здібностей та індивідуальні  відмінності людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Звернення до історії психології показує, що вона стає самостійною наукою тільки тоді, коли стає експериментальною. Умови для цього виникають лише наприкінці ХІХ століття. До них належать, по-перше, стрімкий розвиток фізіології, зокрема фізіології ВНД, по-друге, потреби суспільного розвитку, що висувають ряд нових вимог.

Зростають як суспільна значущість психології, так і її можливості вирішувати складні проблеми розвитку суспільства. До останніх на той час  належали такі:

o проблеми моделювання процесу  трудової діяльності людини та визначення сприятливих і несприятливих її факторів (Г.Мюнстерберг);

o необхідність глибшого розуміння  механізмів виникнення й розвитку  психічних захворювань з метою  їх лікування (І. П. Павлов, В.  М. Бєхтерєв, З. Фройд);

З розвитком виробництва, техніки, устаткування, з ускладненням технологій зростають вимоги до знань, кваліфікації робітників. На початку ХХ ст., коли відбувся стрибок у розвитку промислового виробництва на основі широкого запровадження досягнень науки і техніки, як це не парадоксально, проблеми людини не тільки не відійшли на другий план - вони зайняли центральне місце. Стало очевидним, що управляти складною технікою, розвиненими технологіями не може людина "з вулиці", її потрібно спеціально готувати за заздалегідь визначеними характеристиками. Виникає поняття людського фактору, яке об'єднує "настрої і почуття людей, їх звички, соціальні установки, ціннісні орієнтації, стереотипи індивідуальної і групової поведінки, наслідування, навіювання, здібності, нахили, мотиви, суб'єктивне ставлення особистості до оточуючої дійсності, міжособистісні відносини, психологічний клімат у колективах, психологічні бар'єри та багато інших явищ, що виникають у процесі дій людей і їх спілкування між собою" .

Психологія повинна зрозуміти  закономірності цих явищ і знайти засоби управління ними з метою активізації людського фактору, як необхідної умови розвитку виробництва.

Внаслідок цього у XX столітті психологія зазнає бурхливого розвитку, передусім  її практичні галузі. Початок століття ознаменований виникненням експериментальних ділянок інженерної, соціальної, педагогічної, диференційної психології. Кінець століття позначений стрімким розвитком таких практичних напрямів як екопсихологія, психологія реклами, психологія управління, психологічна служба системи освіти, юридична психологія тощо.

Спеціального психологічного вивчення потребує людський фактор у різних сферах матеріального і духовного  виробництва: промисловості, на транспорті, у торгівлі, у системі обслуговування, в освіті та армії.

Психологічні дослідження не можуть обмежуватися сферою науки, а виходять на шлях практичного їх використання. Взаємо-зустрічний рух теоретичних  та прикладних розділів психології позначається на всій системі.

Сучасна психологія є досить розгалуженою системою наукового знання, окремі галузі якого знаходяться на різних щаблях розвитку та пов'язані з різноманітними сферами практики.

Становлення та розвиток психологічної  науки, її структури та взаємодії  з іншими галузями (їх кількість  перевищує 100) можна представити у вигляді дерева психологічної науки.

Корінням цього дерева є філософські проблеми з такими розгалуженнями, як теорія відображення, рефлекторна теорія психіки, вчення про принципи психології, методологія психології.

Основу системи психологічної  науки становлять історія психології і загальна психологія.

Галузі психологічної науки, які  спираються на ці основні розділи  та теорії, виділяються за певними  принципами і утворюють "крону" дерева психологічної науки. Відповідно до прийнятих у вітчизняній психології принципів діяльності, розвитку та історизму критеріями виступають:

o психологічна сторона  конкретного виду діяльності (психологія праці, педагогічна психологія, юридична психологія, медична психологія, військова психологія тощо);

o психологічна сторона розвитку (вікова психологія, психологія аномального розвитку (спеціальна психологія, порівняльна психологія);

o психологічна сторона  відношення людини до суспільства (соціальна психологія, етнопсихологія, психологія особистості).

Більшість перерахованих галузей психології характеризуються науково-практичним змістом, у якому вирізняється як теоретичний, так і прикладний аспект. Так, педагогічна психологія і досліджує психологічні закономірності навчання і виховання, і розробляє шляхи їх врахування в діяльності педагога.

Відносно психологічної теорії психологічна практика виконує подвійну функцію.

З одного боку, вона активно споживає наукові знання у формі психологічних  законів, закономірностей, теорій, гіпотез, у вигляді результатів конкретних експериментів та методик.

З іншого боку - практичні проблеми та досвід висувають перед психологією  задачі розв'язання експериментальних  та теоретичних питань.

Розвиток практичної психології тісно пов'язаний з розвитком  техніки, виробництва та суспільних відносин. І хоча практична психологія не має на сьогодні чітко усталеної, завершеної структури, можна виділити ряд основних її напрямів.

Основним принципом  виділення структурних компонентів  практичної психології виступають сфери соціальної практики, які є специфічними для діяльності практикуючих психологів.

У структурі  практичної психології виділяють наступні складові :

1. Політична  психологія, основними завданнями якої є:

o формування  громадської думки засобами психології, ЗМІ;

o передвиборна  боротьба (використання різноманітних засобів для оптимізації виборчої кампанії);

o створення  позитивного іміджу політичного  лідера;

o соціально-психологічна  експертиза проектів законів,  указів, державних програм і рішень  з метою запобігання стихійним  масовим заворушенням, актам непокори тощо.

2. Практична  психологія економіки й бізнесу, основними завданнями якої є:

-соціально-психологічне  навчання людей для роботи  у нових економічних умовах;

- створення  найбільш ефективної структури  управління підприємством, навчання  доцільним прийомам діяльності управлінців;

- стратегія  розвитку соціального партнерства  або розв'язання різного роду  конфліктних ситуацій та розробка  заходів щодо попередження непорозумінь  у майбутньому;

- застосування  психологічних механізмів актуалізації  потреб людини за допомогою реклами.

3. Практична  психологія освіти спрямована на підвищення ефективності процесів навчання і виховання. Психологія допомагає у конструюванні змісту навчання, яке передбачає створення різноманітних програм для шкіл різного типу; визначення відповідності програм цілям виховання і навчання, відображення запитів суспільства в навчальних програмах; визначення послідовності вивчення різних предметів і відповідності навчального матеріалу віковим можливостям учнів.

Без участі психології неможливе вирішення задачі розвитку здібностей учнів до самостійного пошуку, відбору, застосування знань відповідно до нових потреб і ситуацій у суспільстві.

Гострою залишається  проблема контролю знань - екзаменів, колоквіумів, тестів, конкурсів, які ще не дають  повної інформації про розвиток учнів, але негативно відбиваються на їх соматичному та нервово-психічному здоров'ї. До сфери спільних інтересів психологів і педагогів належать:

o вивчення причин  низької навчальної компетентності  учнів;

o аналіз та  експертиза методів, які використовуються в навчальному процесі;

o профорієнтаційна  робота та розробка рекомендацій  щодо вибору професії (через вивчення  нахилів учнів, їх здібностей, розробку індивідуальних програм  навчання);

o профілактика  та корекція девіантної поведінки дітей;

o робота з  малими контактними групами у  шкільному середовищі;

o відбір до  спеціальних закладів розумово  відсталих дітей, дітей-інвалідів  (вимагає особливої відповідальності  і проводиться комісіями за  участю різних спеціалістів - педагогів,  лікарів, психологів);

4. Психологія  сім "і та соціально-психологічного захисту населення передбачає вирішення наступних завдань:

-забезпечення  регуляції подружніх стосунків;

-надання допомоги  щодо виховання дітей у сім'ї  (терапія взаємин);

- діагностико-корекційна робота із соціальним оточенням сім'ї;

- попередження  суїцидів, стабілізація емоційного  стану, зняття тривожності, активізація  механізмів психологічної підтримки  та розвиток навичок взаємодопомоги, формування позитивної життєвої  перспективи;

- прищеплення нових форм поведінки в оточенні та в сім'ї, які б сприяли реабілітації та збереженню психічного здоров'я особи.

В Україні певний розвиток отримали соціальні служби для молоді, в яких також працюють практичні психологи.

При центрах  соціальних служб для молоді діють 1250 формувань, серед них:

o служби негайної  психологічної допомоги - "Телефони  довіри";

o центри ресоціалізації  та реабілітації дітей та молоді;

o клуби дітей-інвалідів;

o консультативно-діагностичні  служби для тих, хто вступає  в шлюб;

o школи лідерів дитячих громадських організацій;

o соціальні  служби "Пошта довіри";

o клуби "Молода  сім'я";

o служби знайомств;

o молодіжні  біржі праці та агентства зайнятості  тощо.

5. У клінічній психології основними завданнями є:

-реабілітація  людей, які перенесли захворювання, мають хронічні та невиліковні хвороби (онкозахворювання, СНІД тощо);

- формування  здорового способу життя;

- розробка вітчизняних  методик, які враховують особливості  соціальних умов їх застосування.

Практична психологія в медицині функціонує сьогодні на досить високому рівні. Створена мережа установ, пов'язаних з діагностикою і терапією відхилень психіки, психіатричні клініки, інститути нейрохірургії, органопатології, нервових захворювань, реабілітаційні центри, центри психічного здоров'я, консультативні служби. Розпочалася підготовка фахівців у ВНЗ зі спеціальності "медична психологія".

6. Військова  та спортивна психологія. Центральною проблемою, яка розв'язується в межах цього напрямку, є проблема протиборства та змагальності. Основними завданнями при цьому є:

o забезпечення  досягнення мети, поставленої перед  індивідом чи групою, чітке виконання  розподілених функцій;

o терапія психічних  травм, отриманих внаслідок виконання  професійних функцій;

o підготовка  до дій в екстремальних умовах;

o прогнозування поведінки людини в умовах змагання та бойових дій;

o відбір на  посади, поділ кадрів у команді,  підрозділі;

o розробка критеріїв  і методів відбору спортсменів;

o оптимізація  взаємодії людина-техніка;

o розробка діагностичних  і дослідницьких методів.

7. Юридична  психологія вирішує наступні практичні завдання:

- корекція структури  особистості, її окремих рис;

- психологічна  реабілітація співробітників правоохоронних  органів;

- профвідбір  та контроль процесу професійної  адаптації;

- аналіз криміногенного стану тощо

Психодіагностика  та психологічна експертиза в юридичній  практиці має свої особливості. Досить часто психологічна діагностика  здійснюється всупереч волі клієнта, тому гостро виникає потреба у перевірці  даних на надійність. Психологічна експертиза здійснюється на основі мінімальної інформації і передбачає побудову психологічного портрету людини, опис її звичок та поведінки.

Пенітенціарна психологія тісно пов'язана з юридичною і займається проблемами перевиховання, виправлення особистості засудженого, його реадаптацією.