Характеристика дітей з пошкодженим психічним розвитком

Дана вправа має не тільки корекційна значення, але й діагностичне, оскільки дозволяє психологу визначити енергетичні витрати дитини при зосередженні.

Гра «Муха»

Обладнання: дошка з розкресленим на ній дев’ятиклітковим ігровим полем і невелика присоска або пластилін. Присоска виконує роль «дресированою мухи».

Інструкція. Психолог роз'яснює граючим дітям, що переміщення «мухи» відбувається за допомогою команд, які вона слухняно виконує. За однією з чотирьох можливих команд («вгору», «вниз», «вправо» або «вліво») муха переміщається відповідно команді на сусідню клітку. Початкове положення «мухи» - центральна клітина ігрового поля. Команди подаються учасниками по черзі. Діти мають невідступно стежити за переміщенням «мухи» і не допустити її виходу за межі ігрового поля.

Після цих роз'яснень починається гра. Вона проводиться на уявному полі, яке кожен з учасників являє перед собою. Якщо дитина втрачає нитку гри або «бачить», що муха покинула поле, він дає команду «Стоп», і, повернувши «муху» в центральну точку, починає гру спочатку.

Дана вправа вимагає від дітей постійної зосередженості. Після того як дитина успішно виконав завдання, його можна ускладнити, збільшивши число клітин або кількість «мух».

Гра «Коректура»

Група дітей розбивається на кілька пар. Психолог заздалегідь заготовлює тексти на аркуші паперу з пропуском і перестановкою літер в деяких словах. Дитині дозволяється прочитати текст тільки один раз і виправити помилки кольоровим олівцем і після цього передати текст напарнику, який також читає його один раз, виправляє помилки олівцем іншого кольору і знову передає текст напарнику. На виконання завдань дається від 3 до 5 хвилин. Перемагає та пара, яка виправить помилки за менше число передавальний тексту.

Гра «Хто швидше»

Психолог заздалегідь заготовлює бланки з текстами. Перед дітьми стоїть завдання якнайшвидше закреслити букву. Психолог фіксує час виконання завдання. Після закінчення роботи психолог пропонує дітям перевірити помилки і фіксує час їх виправлення. Необхідно заохочувати успіхи дітей і стимулювати їх інтерес до заняття.

Завдання можна ускладнювати. Наприклад, одні букви закреслювати вертикально, інші горизонтально, треті - підкреслювати.

Час виконання завдання варіюють залежно від віку дитини (для дітей молодшого шкільного віку - 15 хвилин, а для підлітків до 30 хвилин).

Корекцію окремих властивостей уваги, таких як: стійкість, переключення, розподіл - рекомендується проводити в процесі спеціально організованих індивідуальних занять. Дитині можна запропонувати спеціальні таблиці на відшукування чисел, букв, підрахунок гуртків у секторах кола, виявлення відсутніх деталей в зображеннях, послідовне і ускладнене віднімання чисел та ін. Для ефективного виконання цих завдань важлива позитивна мотивація у дитини, а також заохочення з боку психолога, адекватна оцінка успіхів дитини.

Психологічна корекція оперативної пам'яті включає, в себе формування у дітей установки на запам'ятовування. Доцільно розвивати раціональні способи запам'ятовування за допомогою спеціальних методів класифікації, виділення смислових опор, складання плану запам'ятовування і асоціативних прийомів.

Для подолання загальної стомлюваності дітей застосовується психологічна корекція емоційних порушень. Вона повинна сприяти зняттю тривожності, підвищувати впевненість дитини в ефективності занять. З цією метою можна рекомендувати різноманітні психорегулюючі тренування.

Важливе значення має охороно-стимулюючий режим, який повинен бути рекомендований дитині лікарем і акуратно їм виконуватися. Психологу необхідно звернути увагу дитини і батьків на виконання режимних заходів. 
Головним напрямком психокорекції при церебропатія є виправлення порушень поведінки у дитини. Це успішно досягається за допомогою підвищення соціальної активності хворої дитини в сім'ї, в школі, правильної організації його життєдіяльності. Афективна нестійкість, виражені коливання працездатності, недостатність операціонально - технічних характеристик психічної діяльності, часто спостерігаються у дітей з церебропатія, успішно коригуються в процесі різноманітних предметно-практичних маніпуляцій дитини. З цією метою дитині можна запропонувати гри з будівельним матеріалом (мозаїки, конструктори, лего і ін.). Доцільно використовувати також малювання, ліплення, аплікації як психокорекційні техніки.

Психологічна корекція дітей і підлітків з придбаним недоумством повинна бути побудована з урахуванням специфіки дефекту. Після перенесеного пошкодження або захворювання у дітей на цій стадії спостерігається грубе порушення регуляції діяльності, зміна операціональної сторони діяльності, розпад окремих, сформованих до захворювання вищих психічних функцій. Все це часто проявляється на тлі вираженої емоційної інертності, млявості, апатії або, навпаки, на тлі емоційної розгальмованості. У зв'язку з цим психокорекційна робота повинна проводитися у двох напрямках:

Перше - правильна організація життєдіяльності дитини в сім'ї або в спеціальній установі.

Друге - це навчання дитини доступним йому видами діяльності (онтогенетична орієнтація психокоррекционного процесу).

В рамках першого напряму необхідна цілеспрямована робота з батьками. Перед психологом стоїть завдання пом'якшити той емоційний дискомфорт, який відчувають батьки у зв'язку з важкою хворобою дитини. Це досягається наступними прийомами:

- Організація батьківських  асоціацій і клубів з метою  надання взаємної підтримки батькам  важко хворих дітей;

- Психотерапевтична робота  з батьками, особливо з батьками  хворих дітей;

- Активне включення батьків  у процес психологічної корекції  та діагностики. Присутня на заняттях, батьки самі бачать і оцінюють  потенційні можливості дитини, що  сприяє більш адекватному сприйняттю  проблем і перспектив його  подальшого психічного розвитку.

Другий напрямок психологічної корекції містить наступні завдання:

- Навчання дитини доступним  видам предметно-практичної діяльності;

- Формування навичок самообслуговування;

- Формування саморегуляції  поведінки і навичок спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Результати аналізу закономірностей розпаду вищих психічних функцій при різних варіантах пошкодженого розвитку у дітей говорять про необхідність суворо диференційованого підходу. Потрібен аналіз часу придбання дефекту, його локалізації та тяжкості.

Таким чином, на відміну від психічного недорозвинення і затриманого розвитку, даний варіант дизонтогенезу обумовлений більш пізнім несприятливим впливом на мозок дитини, коли більша частина мозкових систем вже сформувалася і їх недостатність проявляється в ознаках ушкодження. На перший план при пошкодженому розвитку виступає парціальний розладів психічних функцій. Важливими диференційно діагностичними критеріями при пошкодженому розвитку є динаміка розвитку дефекту і час його виникнення. При даному виді дизонтогенезу найбільш часто зустрічаються корковопідкоркове порушення, що стає помітним по інертності мислення, по вираженою виснаженій  увазі, по персевераторним явищам. У більш важких випадках ми стикаємося з вираженим порушенням цілеспрямованості мислення, критичності, поведінки.

Не менш важливим напрямком психологічної корекції є робота з батьками. Перед психологом стоїть завдання дати батькам об'єктивну інформацію про емоційно-вольових особливостях їх дитини, допомогти зрозуміти його проблеми.

Виділяються наступні вимоги корекційним вправам;

1. Вправи повинні мати  зв'язок з реальною діяльністю, мати усвідомлювану дитиною мету.

2. Вправи повинні пред'являтися  з поступово зростаючою складністю.

3. Початкові вправи з  розвитку сенсорних і елементарних  практичних навичок повинні містити  можливість «механічного контролю»  допускаються помилок.

4. Матеріал для вправ  повинен бути привабливим для  дитини, мати колірне кодування.

Враховуючи різноманітність і тяжкість клінічних проявів у дітей з пошкодженим психічним розвитком, виражених в порушеннях емоційно-вольової сфери, інтеграції поведінки, в супутніх синдромах (епілептичний, гипердинамічний, апатоабулічний та ін.) Діти повинні обов'язково спостерігатися невропатологом або психоневрологом. У зв'язку з цим при складанні програми психологічної корекції психолог повинен обов'язково проконсультуватися з клініцистами.