Емоційний розвиток немовлят

Також вдалося  визначити головні сутнісні характеристики взаємозв’язку моторної та розумової  ліній.

Зазначимо, що дитина наділена вродженими формами поведінки  значно гірше, ніж малята тварин, однак  вона володіє майже необмеженими властивостями освоювати нові форми  поведінки. За умови задоволення  органічних потреб та дотримання правильного  режиму і виховання у дитини формуються нові, власне людські потреби (у отриманні вражень,у спілкуванні з дорослими тощо) і на їх основі здійснюється їх розвиток.

Потреба отримувати враження від оточуючої дійсності  пов’язана з орієнтувальними  рефлексами розвивається відповідно до готовності аналізаторів. До того ж, у  перші дні після народження найбільше  значення мають філогенетично давніші  аналізатори (смаковий, нюховий, шкірний, вестибулярний, температурний) та відповідні їм форми чутливості. Дещо пізніше у відповідь на зорове й слухове подразнення виникає зорове й слухове зосередження (дитина перестає на деякий час плакати або ж на деякий час стримує імпульсивні рухи рук, ніг чи голівки).

На відміну  від малят тварин, у яких передусім  удосконалюються рухи, для новонародженої дитини передусім характерний розвиток слуху і зору. Психічна активність немовляти проявляється також у  гальмуванні імпульсивної рухової  активності.

Отже, періодом найінтенсивніших змін у психіці  дитини є немовлячий вік (1-ий рік  життя). У неї розвивається потреба  в спілкуванні, немовля оволодіває різноманітними рухами і діями з  предметами, з’являється здатність  до розуміння людського мовлення і перші самостійні слова. Формуються сприймання, уявлення про предмети навколишньої дійсності. Закладаються передумови формування особистості. Найважливіші новоутворення у психіці немовляти  формуються в процесі ситуативно-ділового та емоційно-особистісного спілкування.