Цей логiчний ланцюжок може бути продовжений i далi. Можна довести, що саме через  непропорцiйний розподiл прибутку i незбалансований процес цiноутворення  в кpaїнi у переважної бiльшостi компанiй  виникають проблеми з розширенням  виробництва, оновленням основних фондiв  тощо.

     Можна сказати, що на сьогоднi епоха маржинального  романтизму давно минула. Ринкова eкoнoмiкa, маючи на мeтi забезпечення прибутковостi, сама по собi не в змозi адекватно пiдiйти до оптимального розподiлу pecypciв  мiж галузями та регiонами.

     Зараз можна вiдслiдкувати таку тенденцiю  в українському цiнoутвopeннi: десяток  монополicтiв отримують надприбуток, а решта змушенi балансувати на межi зупинення. Як наслiдок, доходи на душу населення не зростають, а споживач, формуючи власний «прожитковий кошик», закладає в нього тi пункти, якi необхiднi, перш за все, для фiзичного iснування. Через зависоку цiну на дану продукцiю  мaємо низький коефiцiєнт платоспроможностi населення. Таким чином, вiдбувається недоотримання прибутку в тих  галузях, на продукт яких «не вистачило  коштiв». У масштабi країни це означає  перетiканння матерiальних, трудових pecypciв, капiталу в тi галузi, на товар яких iснує нееластичний попит.

     Задача  державних opгaнiв у цiй ситуацiї - забезпечити контроль та регулювання  цiн у галузях, де конкуренцiя неможлива  або неефективна. Одним з методiв  регулювання цiноутворення в цих  галузях може стати встановлення фiксованого рiвня прибутку разом iз забезпеченням необхiдної правової бази та посиленням контролю за виконанням рiшення [13]. 

     3. Механізм  ціноутворення в умовах  ринку

     Ціна  як складова ринкового механізму  є тим унікальним явищем, в якому  зустрічаються інтереси окремих  людей, груп людей і всього суспільства. Тому сьогодні надзвичайно важливим є дослідження процесу її формування, оскільки він є системою, що забезпечує узгодження інтересів усіх суб’єктів  ринку. 

     У самій сутності функціонування ринкової економіки діє принцип гармонізації суспільних, колективних та особистих  інтересів, реалізація якого підтримується  постійним функціонуванням економічних  механізмів і, зокрема, механізму ціноутворення. За допомогою механізму ринкового  ціноутворення відбувається поєднання  інтересів споживачів і продавців (виробників) товарів та суспільства  в цілому, забезпечується розв’язання  суперечностей у їхніх взаємовідносинах. Так, загальносуспільний економічний  інтерес полягає в ефективному  розвитку виробництва з метою  найповнішого задоволення потреб суспільства, суб’єктів господарювання та окремих  індивідів. Від рівня його розвитку значною мірою залежить зростання добробуту суспільства в цілому, кожного колективу і кожного індивіда. Водночас загальносуспільний інтерес не може виражатися у централізації надмірної частини чистого доходу, що не стимулює виробничу діяльність.

     Інтереси  товаровиробників (продавців) виражаються  в реалізації найбільшого обсягу виготовленої продукції з найвищим рівнем рентабельності. Але такі інтереси товаровиробників можуть не задовольняти як покупців, так і суспільство. Покупці (споживачі), навпаки, прагнуть купити товар за ціною, що нижча рівня  його вартості. Це не може задовольняти виробників. Все це зумовлює необхідність запровадження таких форм економічного керівництва, які б найбільшою мірою  сприяли реалізації інтересів усіх суб’єктів ринку [3].

     Таким чином усі суб’єкти ринку пов’язані  відповідними інтересами, які реалізуються опосередковано, здебільшого через  механізм ринкового ціноутворення. Саме ринкові ціни на товари, що формуються за співвідношенням попиту та пропозиції, є формою вияву економічних відносин суб’єктів ринку і засобом  розв’язання їхніх суперечливих інтересів.

     Між попитом і пропозицією існує  певна взаємодія і закономірний взаємозв’язок. Адже виробництво і  споживання є поєднанням процесу  життєдіяльності людей та обміну речовин у біосфері. Тому співвідношення між попитом і пропозицією  має максимально наближатися  до їхньої єдності. За умов ринку співвідношення попиту і пропозиції регулюється  автоматично, через функціонування механізму ринкового ціноутворення. Але встановлення цін лише на основі ринкового саморегулювання не забезпечує колективні, соціальні, екологічні та інші суспільні потреби. Тому ринковий механізм самостійного регулювання  ціноутворення доповнюється, по-перше, застосуванням продавцями (виробниками) певних методичних підходів і способів ціноутворення з метою прискорення  збуту продукції і забезпечення реалізації  їхньої  цінової політики і, по-друге, урядовими заходами на основі нормативно-правового забезпечення регулюючого впливу держави на процес ринкового ціноутворення.

     Кожен суб’єкт ринку своєрідно виявляє  свій вплив на ринкову ціну. Зокрема  механізм впливу покупців (споживачів) на ринкову ціну здійснюється безпосередньо  через попит. Зв'язок, що відбувається через купівлю або відмову  від купівлі, вважається активним методом впливу споживачів на економічне стимулювання (стримування) через механізм цін. Механізм впливу продавців (товаровиробників) на рівень ринкових цін здійснюється шляхом застосування певних видів цін і методів ціноутворення, які передбачені ціновою стратегією суб’єктів господарювання та системою тактичних заходів (цінових знижок та націнок). Регулюючий вплив заходів держави на формування ринкових цін реалізується через нормативно-правове забезпечення ціноутворення. Останнє як зовнішній фактор безпосередньо впливає на формування стратегії і тактики ринкового ціноутворення суб’єктів господарювання.

     Механізм  ринкового ціноутворення функціонує не ізольовано, а в спільній взаємодії  з іншими складовими господарського механізму. Тому було б помилкою у  відображенні суспільних інтересів  і стимулюючого впливу на суспільне  виробництво покладатися лише на ціновий механізм. Забезпечення інтересів  суспільства через ціни надзвичайно  важливе. Але повною мірою дієвість механізму цін виявляється лише тоді, коли його функціонування пов’язується і узгоджується з усіма складовими господарського механізму [9].

     Таким чином ринкове ціноутворення  можна визначити як систему цілеспрямованих  заходів економічного впливу суб’єктів  ринку (продавців, покупців та держави) на формування цін з метою забезпечення виконання поставленої перед  ними мети. Функціонування механізму  ринкового ціноутворення зумовлене  такими принципами:

     1) вільного волевиявлення продавців  (виробників) і покупців (споживачів) товарів;

     2)  поєднання інтересів усіх суб’єктів  ринку;

     3) одночасності взаємодії складових  ринкового механізму (попиту, пропозиції  та ціни) в процесі ціноутворення;

     4) доповнення ринкового саморегулювання  цін державним регулюючим впливом  через нормативно-правове забезпечення  ціноутворення.

     Отже, підвищення дієвості механізму ціноутворення  потребує подальшого дослідження не лише окремих елементів цього  механізму та їхньої сукупної взаємодії, а й визначення сфери державного втручання в цей процес.

     Висновок

     Ознайомлення  з тією роллю, яку відіграє ціна в  умовах ринкової економіки, дозволяє дійти  висновку, що ціна – провідна економічна категорія ринкової системи. Сутність цієї категорії полягає в тому, що вона відбиває взаємовідносини між  товаровиробниками в процесі  виробництва і реалізації виробленої продукції (наданні послуг) з приводу  формування витрат, що мають місце  в процесі виробництва і реалізації продукції, витрат, які повинні враховувати  рівень попиту і пропозиції на ринку, їх взаємозв’язок, а також вплив  т.з. нецінових факторів. Інакше кажучи, ціна, як явище досить складне і  динамічне, має враховувати цілий  комплекс факторів, під впливом яких відбувається процес її формування.

     Заходи  щодо обґрунтування, затвердження та перегляду  цін, їх рівня та структури отримали назву «ціноутворення». Такий процес слід розглядати як систему обліку ціноутворюючих факторів. Правовою базою  цього процесу є Закон України  «Про ціни і ціноутворення».

     Залежно від процесу ціноутворення, порядку  використання, структури ціни поділяються  на: 1) вільні, регульовані та фіксовані; 2) оптові та роздрібні; 3) договірні (контрактні); 4) ціни внутрішнього ринку та світові. Провідну роль в процесі ціноутворення  відіграють підприємстві (фірмі), які  застосовують при цьому різні  методи утворення (формування) цін. Проте, і держава не повинна стояти осторонь процесу ціноутворення, а має  здійснювати регулюючу функцію, особливо в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки.

     Список  використаних  джерел:

1. «Економічна теорія: Політекономія»  Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.
2. Kopiнєв В. Л. «Цiнoвa полiтика пiдприемства: Монографiя». - К: КНЕУ, 2001.
3. Артус М.М. «Механізм ціноутворення та функціонування в умовах ринку». // Фінанси України. – 2004. - №10. – С.103-107.
4. Ватаманюк З.Г., Панчишин С.М., Реверчук С.К. «Економічна теорія: макро- і мікроекономіка». Київ: Видавничий дім «Альтернативи»,  2001, 608 с.
5. Воробйов Є.М., Гриценко А.А., Лісовицький В.М., Соболєв В.М. «Економічна теорія». Харків, Київ: ТОВ «Карвін»,  2003, 704 с.
6.   Карагадова О.О., Червоньов Д.М. «Мікроекономіка: Навч. Посіб». – К.: Четверта хвиля, 1997. – 208 с.
7. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. «Основи економічної теорії: політекономічний аспект». Київ: Вища школа- Знання,  1997, 743 с.
8. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. «Мікроекономіка: Навчальний посібник». – К.: Центр навчальної літератури, 2004 . – 416 с.
9. Крамаренко Г.О. «Ціноутворення в умовах ринкових реформ.» // Фінанси України. – 2006. - №4. – С.54-60.
10. Литвиненко Я.В. «Сучасна політика ціноутворення». Київ: МАУП,  2001, 152 с.
11. Мамсалуя  О.О. «Основи  економічної  теорії» / Підручник – Київ – 2003. – 478с.
12. Мочерний С.В. . «Економічна теорія». Київ: Видавничий центр "Академія",  2001, 656 с.
13. Овчинникова М.О. «Роль ціноутворення  в  формуванні  ринкових  відносин». // Актуальні проблеми  економіки. – 2004. - №6. – С.117 – 123.
14. Предборський В.А.  «Основи економічної  теорії» / Підручник – Київ – 2002. – 621с.
15. «Современная экономика.» Учебный курс / Под ред. О. Ю. Мамедова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.