Форми платежів у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

3) рух  товару передує руху валютних  коштів.

      Порядок погашення заборгованості по відкритому рахунку залежить від домовленості сторін угоди.

     Платіж  по відкритому рахунку в більшій  мірі вигідний імпортеру, оскільки відсутній  ризик оплати недоставленого товару, а відсотки за користування кредитом не знімаються.

     Для експортера цей платіж являється  самою ризикованою формою розрахунків, оскільки в нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в узгоджений строк.

     Платежі у формі відкритого рахунку займають сьогодні міцні позиції в торгівлі багатьох країн світу, особливо Західної Європи (до 60% всіх платежів). 
На жаль, в українській практиці, як і в інших постсоціалістичних країнах, розрахунки по відкритому рахунку не одержали достатнього розповсюдження.

     Це  пов'язано в значній мірі з  низькою платіжною дисципліною, недостачею інформації про фінансове  становище фірм, відсутністю законодавчої бази для проведення розрахунків  в цій фірмі.

     Ми  вважаємо, що з розширенням зовнішньоекономічної діяльності підприємств, поглибленням теоретичних знань працівників даної сфери прийде й досвід у виборі найбільш оптимальних форм і умов платежу у відповідності до світових стандартів, частково, країн ЄС. Ключові поняття: міжнародні розрахунки, валютний курс, конвертованість валюти, валютні умови контракту, фінансові умови контракту, форми платежу, способи платежу, авансовий платіж, інкасова форма платежу, документальний акредитив, платіж по відкритому рахунку, виконуючий банк, інкасуючий банк, банк-ремітент, банк-емітент, експортер-бенефіціар, експортер-довіритель.

      
 
 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Задача  № 12

      Проаналізувати  експортну діяльність підприємства за два останні роки за даними таблиці 1.

      Таблиця 1 — Експортна діяльність підприємства. 

 

      Спочатку  проаналізуємо виконання контрактних  зобов'язань на основі наступних  коефіцієнтів:

• коефіцієнт виконання зобов'язань по вартості:

 

 
 

де  Р_іф і Q_іф – фактичні ціни і кількість товару і згідно контракту;

п – кількість товарів.

     Коефіцієнт  виконання зобов`язань по вартості у 2004 р дорівнює 0,697

[(38,8*545)+(17,9*521)] / [(66*526)+(18*500)] = 30471,9/43716 = 0,697

     Коефіцієнт  виконання зобов`язань по вартості у 2005 р дорівнює 0,8547

[(63,9*565)+(26,5 *526)] / [(81*576)+(23*517)] = 50042,5 /58547 = 0,8547

     - коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за фізичним обсягом:

 

де  Р_іп і Q_іф –вартість експорту товару і фактично за ціною контракту;

Р_іп і Q_іп – вартість товару і за контрактом;

п – кількість товарів.

  коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за фізичним обсягом у 2004 році дорівнює 0,6715

[(38,8*526)+(17,9 *500)] / [(66*526)+(18*500)] = 29358,8 /43716 = 0,6715

     коефіцієнт  виконання зобов`язань експорту товарів за фізичним обсягом у 2005 році дорівнює 0,9157

[(63,9 *576)+(26,5 *517)] / [(81*576)+(23*517)] = 53617,3 /58547 = 0,9157

     - коефіцієнт виконання зобов`язань експорту товарів за ціною:

     

де  Р_іф і Q_іф – фактична вартість експорту товару і;

Р_іп і Q_іф – вартість експорту товару і фактична за ціною контракту;

п – кількість товарів.

     коефіцієнт  виконання зобов`язань експорту товарів за ціною у 2004 році дорівнює 1,0379

[(38,8 *545)+(17,9 *521)] / [(38,8*526)+(17,9*500)] = 30471,9 /29358,8 = 1,0379

     коефіцієнт  виконання зобов`язань експорту товарів за ціною у 2005 році дорівнює 1,7277

[(63,9 *565)+(26,5 *526)] / [(26,5*576)+(26,5*517)] = 50042,5 /28964,5 = 1,7277

      Результати  розрахунку зводимо в таблицю 2, після  чого аналізуємо одержані дані.

      Таблиця 2.

 

      Далі  проаналізуємо динаміку експорту підприємства на основі наступних індексів:

- індекс  вартості:

де  Р_і1 і Q_і1 – ціни і кількість товарів у звітному періоді;

Р_і0 і Q_і0 – ціни і кількість товарів у базовому періоді;

п – кількість товарів.

     Індекс  вартості згідно контракту дорівнює – 1,339

[(81 *576)+(23 *517)] / [(66*526)+(18*500)] = 58547 /43716 = 1,339

     Індекс  вартості фактично дорівнює – 1,642

[(63,9 *565)+(26,5 *526)] / [(38,5*545)+(17,9*521)] = 50042,5 /30471,9 = 1,642

      Зміна вартості експорту (імпорту) може бути викликана багатьма чинниками, досліджувати можна вплив зміни ціни і фізичного об`єму:

- індекс  цін:

     Індекс  цін згідно контракту дорівнює – 1,082

[(81 *576)+(23 *517)] / [(81*526)+(23*500)] = 58547 /54106 = 1,082

     Індекс  цін фактично дорівнює – 1,029

[(63,9 *565)+(26,5 *526)] / [(63,9*545)+(26,5*521)] = 50042,5 /48632 = 1,029

      Індекс  фізичного об`єму: 

     Індекс фізичного об`єму згідно контракту дорівнює – 1,237

[(81 *526)+(23 *500)] / [(66*526)+(18*500)] = 54106 /43716 = 1,237

     Індекс фізичного об`єму фактично дорівнює – 1,5959

[(63,9 *545)+(26,5 *521)] / [(38,8*545)+(17,9*521)] = 48632 /30471,9= 1,5959

      Зміна фізичного об`єму обумовлене сукупною зміною кількості і кількісною структурою товарів. Індекс фізичного об`єму є сумою індексу кількості і індексу структури. Вплив кожного з цих чинників необхідно визначити окремо:

     -  індекс кількості:

     Індекс кількості згідно контракту дорівнює – 1,238

(81 + 23) / (66 + 18)= 104 /84 = 1,238

     Індекс кількості фактично дорівнює – 1,594

(63,9 + 26,5) / (38,8 + 17,9)= 90,4 /56,7 = 1,594

      Зміна вартісної структури експорту (імпорту) по країнам і по товарам визначається для кожного порівнюваного року шляхом розрахунку суми експорту в тис.грн. і її питомої ваги у відсотках до загального підсумку.

      Для товарних груп, які включають і  кількісно і якісно порівнянні товари (наприклад, деревина, нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, мазут), визначається також індекс кількісної структури:

            _

     де Р_іо – середня ціна товару і у базовому періоді, яка визначається по формулі:

     

     Середня ціна товару і у базовому періоді  згідно контракту дорівнює 513 Євро

     (526+500)/2 = 513 Євро

     Середня ціна товару і у базовому періоді  фактично дорівнює 533 Євро

     (545+521)/2 = 533 Євро

     Індекс кількісної структури згідно контракту дорівнює – 1,255

[(81 *526)+(23 *500)] / [(66*513)+(18*513)] = 54106 /43092 = 1,255

     Індекс кількісної структури фактично дорівнює – 1,617

[(63,9 *545)+(26,5 *521)] / [(38,8*533)+(17,9*533)] = 48632 /30061,2 = 1,617

      Якщо  індекс кількісної структури більше одиниці, це означає, що в межах товарної групи збільшилася питома вага дорожчих товарів за рахунок зниження питомої ваги дешевших товарів. При зворотній зміні структури індекс буде менше одиниці.

      Результати  розрахунку зводимо в таблицю 3, після  чого аналізуємо одержані дані.

      Таблиця 3 

 

Коефіцієнти виконання зобов`язань за експортними поставками

                                       2004                                                    2005

                                                                                                     

 

                                                                                                                              
 

     Таким чином у 2004 р. підприємство недовиконало свої експортні зобов`язання в основному за рахунок недовиконання зобов`язань за фізичним обсягом.

     У 2005 р. підприємство перевиконало свої зобов`язання за експортними поставками за рахунок перевиконання зобов`язань за ціною незважаючи на недовиконання зобов`язань по вартості. 

     Індекси виконання експортних зобов`язань