Верховна Рада -єдиний законодавчий огран України

Вступ

    Актуальність теми «Верховна Рада України-єдиний орган законодавчої влади» полягає у тому що Верховна Рада України у наш час відіграє домінантну роль у прийнятті законопроектів та нормативно-правових актів на основі яких і здійснюється правове регулювання в Україні.

Мета даної курсової роботи полягає у вивченні,аналізі та засвоєнні усіх правових положень,що стосуються Верховної Ради України.

Для досягнення цієї мети вирішуються  наступні завдання,а саме: 
1.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

2.Місце Верховної Ради  України в державному механізмі

3.Конституційний склад Верховної Ради України;порядок її формування

4.Коституційні засади діяльності Верховної Ради України

5.Конституційно-правове регулювання діяльності Верховної Ради України

6.Основні функції і повноваження Верховної Ради України

Об`єктом курсової роботи є суспільні відносини які пов`язані з формуванням,діяльністю,функціями та повноваженнями Верховної Ради України.

 
Предметом курсової роботи є Верховна Рада України,порядок її формування,правовий статус,місце в державному апараті  України,засади діяльності,основні  функції та повноваження. 
Для написання даної курсової роботи використовувались такі методи,як:

1.Емпіричний метод(дослідження  документації)

2.Синтез(поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин)

3.Аналіз(Метод дослідження, який включає в себе вивчення предмету за допомогою уявного або реального розчленування його на складові елементи).

Розділ 1.Верховна Рада України в системі органів  державної влади

1.1.Конституційно-правовий  статус Верховної Ради України

Верховна Рада України  є загальнонаціональним органом  державної влади, оскільки наділена правом представляти весь український  народ — громадян України всіх національностей і виступати  від імені всього народу. Це випливає як з преамбули Конституції України  та її змісту, так і з назви  парламенту — Верховна Рада України. Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає насамперед у її складі й порядку роботи. Верховна Рада складається з 450 народних депутатів (ст. 76 Конституції) і є  повноважною за умови обрання  не менш як двох третин від її конституційного  складу (ст. 82 Конституції України). Рішення Верховної Ради приймаються  на її пленарних засіданнях шляхом голосування (ст. 84 Конституції). Закони та інші акти Верховна Рада приймає  більшістю її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією (ст. 91). Виборний характер українського парламенту полягає в тому, що він  формується виключно шляхом виборів  народних депутатів. Ці вибори є вільними і демократичними. Вони проводяться  на основі загального, рівного і  прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Верховна Рада України  є однопалатним парламентом. Парламент  України — це орган загальної  компетенції.

Конституційно-правовий статус Верховної Ради зумовлений парламентсько-президентською формою правління. Це проявляється у  підзвітності і підконтрольності Кабінету Міністрів перед парламентом  України, у наявності у Президента України права розпуску Верховної  Ради України, права вето на закони тощо. Це дає підстави віднести Верховну Раду до парламентів змішаного типу.

Зазначені риси парламенту України зумовлюють властиве лише йому місце в системі органів державної  влади. Парламент України є провідним  органом у системі органів державної влади України, першим серед рівних. Він здійснює законодавчу владу, бере участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, є загальним представником народу і виразником його волі, має багатогранні відносини з іншими органами державної влади та з суб'єктами політичної системи: політичними партіями, громадськими об'єднаннями тощо. У нього досить широкі міжнародні зв'язки, які розширюються і збагачуються.

Найтіснішими і багатогранними є відносини парламенту з Президентом  і Кабінетом Міністрів. Це зумовлено  їх функціями і повноваженнями, передбаченими  Конституцією і законами, системою взаємних отримань і   противаг та іншими обставинами. Конституцією України передбачена участь парламенту у формуванні органів державної влади на паритетних засадах з Президентом України.

Конституція України закріплює  основи взаємовідносин між Верховною  Радою України і гілками виконавчої та судової влади. Верховна Рада України  призначає вибори Президента України (п.7 ст.85 Конституції), здійснює усунення з поста в порядку особливої  процедури (імпічменту), встановленому  ст.111 Конституції України. Президент  України, в свою чергу, призначає  позачергові вибори до Верховної  Ради у строки, встановлені Конституцією України (п.7 ст.106); в окремих випадках припиняє повноваження парламенту (ст. 90, п.8 ст.106 Конституції України). Взаємодія між Верховною Радою України і виконавчою владою проявляється в утворенні деяких державних органів. Наприклад, Верховна Рада призначає за поданням Президента України Прем’єр-міністра України Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, за поданням Прем’єр-міністра України - інших членів Кабінету Міністрів України, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голову Фонду державного майна України (п.12 ст.85 Конституції), дає згоду на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України (п.25 ст.85 Конституції).        

 Верховна рада України  призначає та звільняє половину  складу Ради Національного банку  України, другу половину призначає  Президент України (п.19 ст.85; п.12 ст.106 Конституції).

Верховна Рада України, Президент  України та з'їзд суддів України  призначають по шість суддів Конституційного  Суду України (ст. 148 Конституції). Президент  як глава держави створює суди у визначеному законом порядку (п. 23 ст. 106 Конституції). Перше призначення  на посаду професійного судді терміном на п'ять років здійснюється Президентом  України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою безстроково, в  порядку, встановленому законом (ст. 128 Конституції).

Президент України бере участь у законодавчому процесі: він  має право законодавчої ініціативи (таке право належить також Кабінету Міністрів України) (ст. 93 Конституції). При цьому, законопроекти, визначені  Президентом України, як невідкладні, розглядаються парламентом позачергово.

Термін повноважень Верховної  Ради України — п’ять років (ст. 76 Конституції). Верховна Рада є повноважною  за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу (частина друга ст. 82 Конституції). Повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання  Верховної Ради нового скликання. Президент  України може достроково припинити  повноваження Верховної Ради в таких  випадках: 1) якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції; 2) якщо протягом шістдесяти днів після відставки  Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів  України; 3) якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України. Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України (ст.90 Конституції). У разі закінчення терміну повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану (частина четверта ст. 83 Конституції).

1.2.Місце Верховної  Ради України в державному  механізмі

Чинна Конституція України  закріпила якісно нову організацію державної влади. Відмовившись від ієрархічної, вертикальної системи організації державної влади, яка існувала в Україні до здобуття незалежності, вона сприйняла загальновизнаний принцип організації державної влади - принцип поділу її на законодавчу,виконавчу та судову.

Органи державної влади  України стали рівноправними і незалежними один від одного.

Верховна Рада, за Конституцією, остаточно втратила колишній статус найвищого органу державної влади та вперше набула всіх основних рис парламенту України - єдиного, загальнонаціонального, колегіального,виборного,однопалатного, постійно діючого органу законодавчоївлади України.[13]

Пріоритетною рисою українського парламенту як органу законодавчої влади є єдиність, виключність, універсальність в системіорганів державної влади, що зумовлено насамперед унітарним характером нашої держави, тобто державним устроєм, вже згаданим поділом державної влади, його внутрішньою структурою та інш.

Нині в Україні не існує  інших органів законодавчої влади --загальнонаціональних або місцевих - крім її Верховної Ради. До 1992 р. в  період між сесіями Верховної Ради законодавчу владу здійснювала її  
Президія шляхом внесення змін і доповнень до чинних законодавчих актів, Верховна Рада є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє весь український народ - громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і з назви парламенту - "Верховна Рада України".[13]

1.3.Конституційний  склад Верховної Ради України;порядок  її формування

Кількісний склад і  структура Верховної Ради України визначаються Конституцією України, Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" та законами про окремі її інститути.

Згідно зі ст. 76 Конституції  України, конституційний склад Верховної  Ради України становить 450 народних депутатів України, що обираються громадянами  України на основі загального, рівного та прямого виборчого права через таємне голосування строком на п´ять років і здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Народним депутатом України  може бути громадянин України, котрий на день виборів досяг 21 року, має  право голосу та проживає в Україні  протягом останніх 5 років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який мав судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку.[5]

Установлення вікового цензу (не молодший від 21 року) зумовлене необхідністю набуття ними певного життєвого  досвіду, потрібного для розв´язання  складних державних питань у парламенті (віковий ценз характерний і для  парламентарів інших країн - Бельгія, Велика Британія, Російська Федерація - 21 рік; Франція, Румунія - 23 роки; Італія, Канада, США - 25 років).

Ценз п´ятирічного проживання на території України передбачає глибше розуміння й усвідомлення депутатом нагальних проблем державного та суспільного розвитку України, відповідно до цього більш компетентного виконання своїх обов´язків (у США -1 місяць; Німеччині, Японії-3 місяці; Бельгії, Франції-6 місяців; Канаді-12 місяців).[9]

Ефективність діяльності Верховної Ради України значно залежить як від її складу, так і від структури. Конституція України та Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" визначають, що парламент України складається з кількох підрозділів.

1. Керівні особи: Голова  Верховної Ради України, Перший заступник і заступник голови Верховної Ради України, що обираються та відкликаються Верховною Радою України зі свого складу (ст. 88 Конституції України).

Голова Верховної Ради України веде засідання Верховної  Ради України; організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради; підписує акти, прийняті Верховною Радою України; представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України й органами влади інших держав; організовує роботу апарату Верховної Ради України.

2. Депутатські фракції.  Формуються на партійній основі  під час першої сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України та його заступників, мають право на пропорційне представництво в усіх органах Верховної Ради України й офіційних парламентських делегаціях. Депутатські фракції утворюються з метою реалізації партіями своїх передвиборчих програм, політичних та інших цілей. Від їхньої позиції значною мірою залежить зміст порядку денного роботи парламенту, хід законодавчого процесу тощо. Кожна депутатська фракція повиннабути зареєстрована в Апараті Верховної Ради, про що голова пленарного засідання інформує депутатів, повідомляючи про її кількісний склад і уповноважених представників.

3. Комітети Верховної Ради України. Вони здійснюють розгляд питань, належних до повноважень Верховної Ради України, здійснюють законопроектну роботу, сприяють втіленню в життя законів України й інших рішень парламенту, відповідають за підготовку та проведення днів Уряду України та парламентських слухань. З пропозицій комітетів розпочинається формування порядку денного кожної чергової сесії. Ще великий уплив комітети мають на виконання затвердженого порядку денного та черговість підготовки до розгляду запропонованих питань.