Удосконал.місц.самовряд. в умовах здійснення політико-прав

Третім проектом є  Концепція реформування місцевого  самоврядування в Україні, що розроблена Мінрегіонбудом у рамках діяльності вищезазначеної Міжвідомчої робочої групи з питань реформування адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.

Зазначеним проектом Концепції пропонується визначити:

• виклики, які потребують ефективного та швидкого реагування;
• мету та завдання реформи;
• принципи реформування;
• принципи розмежування повноважень місцевого самоврядування;

- підходи до фінансового та законодавчого забезпечення місцевого самоврядування;

- етапи здійснення реформи.

Останнім документом (не за значимістю, а за переліком) є проект Концепції реформування публічної адміністрації, розроблений Мінекономіки на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 531-р «Про утворення робочої групи з підготовки проекту Концепції реформування публічної адміністрації» [7].

Зазначеним проектом Концепції пропонується визначити:

• причини низької ефективності діяльності публічної адміністрації в Україні;
• мету та основні завдання реформи публічної адміністрації;
• напрямки реформування: Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади; адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування;принципів розмежування повноважень місцевого самоврядування та органів виконавчої влади; підходів до фінансового забезпечення місцевого самоврядування;
• напрямки реформування публічної адміністрації та контроль за публічною
• адміністрацією;
• відносини публічної адміністрації з приватними особами;
• політичні, організаційні, правові, фінансові, наукові та інформаційно-просвіт 
  ницькі підходи до реформування і його етапи.

Аналіз положень зазначених проектів концепцій свідчить про  те, що Концепція реформування публічної адміністрації, розроблена Мінекономіки, містить основні положення проектів, розроблених Мінрегіонбудом.

Так, проект, розроблений Мінекономіки передбачає три рівні адміністративно-територіальних одиниць - область, район, громада. Водночас відповідно до розроблених Мінрегіонбудом проектів систему адміністративно-територіального устрою складають -регіон, район, громада. Решта положень щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць, принципів реформування місцевого самоврядування, основних повноважень органів місцевого самоврядування, принципів розмежування повноважень місцевого самоврядування, фінансового забезпечення повторюють або дублюють положення проектів, розроблених Мінрегіонбудом.

Ураховуючи викладене, можна стверджувати, що між Мінекономіки та Мінрегіонбудом є певна неузгодженість дій щодо організації роботи з підготовки відповідних проектів документів та про необгрунтовану конкуренцію міністрів, зазначених центральних органів виконавчої влади стосовно ініціативи внесення їх на розгляд Кабінету Міністрів. Це, в свою чергу, може звести нанівець усі зусилля, направлені на реалізацію Кабінетом Міністрів державної політики у цій сфері.

Це реальний стан справ  у нормативно-правовому забезпеченні процесу децентралізації виконавчої влади в Україні.

У 1997 p., багаторічні зусилля теоретиків та практиків державного управління завершено принципово новим для традиційного стилю адміністрування документом - Концепцією адміністративної реформи в Україні. Даний документ проголосив принципові, концептуальні положення щодо правління, надає нових вимірів та індикаторів дієвості, ефективності здійснення владних функцій. В концепції пріоритети віддано науковому, сучасному підходові до побудови влади в державі [25, 350].

Отже, процес нормативно-правового  забезпечення децентралізації виконавчої влади в Україні триває. Узгодження на загальнодержавному рівні, правильність та чіткість визначення стратегічного курсу, обґрунтованість очікуваних результатів, адекватність оцінки стимулюючих та гальмуючих сил, можливість залучити суспільство в напрямку розбудови сучасної системи здійснення влади - все це і визначає довготерміновий вимір успішності процесу реформування системи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

 

 

 

    ВИСНОВКИ

 

Місцеве самоврядування як важливий інститут публічної влади  є одним із визначальних елементів  демократичного устрою держави. Як і демократія взагалі, місцеве самоврядування зокрема пройшло довгий і складний шлях свого розвитку.

Започатковане ще в період Київської Русі, місцеве самоврядування України пройшло досить-таки складний та суперечливий історичний шлях. До того ж, упродовж століть постійно відчувався вплив різних політичних культур, зумовлений особливим геополітичним положенням нашої держави.

Україна за 20 років незалежності зробила важливі кроки на шляху становлення та конституційного закріплення основ місцевого самоврядування. Протягом цього часу в Україні відбулася не тільки трансформація структури місцевої влади, причому неодноразово, а й зміна поглядів на місце і роль місцевого самоврядування в утвердженні України як європейської демократичної держави.

На шляху становлення  й розвитку Україна потребує опрацювання  власної концепції місцевого  самоврядування, його інститутів, механізмів здійснення влади й розвитку демократії. У Конституції й законах України має бути встановлене таке співвідношення особи, органів публічної влади та інших суспільних інститутів, яке дало б змогу не лише змінити сьогоднішній менталітет людини, а й сприяти формуванню вільної особи з високою політичною, економічною і правовою культурою, свідомої своєї цінності й гідності.

Основними напрямами  муніципальної реформи, яка цілком правомірно розглядається як складова адміністративної реформи, визнаються: вдосконалення адміністративно-територіального устрою та поділу, визначення статусу адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів; визначення меж населених пунктів; вдосконалення системи муніципального (комунального) управління шляхом об'єднання органів місцевого самоврядування; вдосконалення структури і штатів виконавчих органів місцевого самоврядування; становлення системи адміністративної юстиції; визначення міст та інших населених пунктів як полігонів муніципальної реформи; визначення статусу і захист муніципальних службовців; створення цілісної системи підготовки і підвищення їх кваліфікації; організаційне і політико-правове забезпечення муніципальної реформи.

У 2008 році двома ключовими  міністерствами, а саме Мінекономіки та Мінрегіонбудом, були підготовлені проекти концепцій щодо реформування центрального та місцевого рівнів органів виконавчої влади, адміністративно-територіального устрою України та місцевого самоврядування.

Успіх розвитку місцевого  самоврядування значною мірою залежить від його сприйняття і підтримки з боку громадськості, що є можливим лише за умови достатнього рівня довіри до місцевих рад та їх виконавчих органів. Проте місцевим органам влади поки що не вистачає довіри й підтримки з боку населення. Це зумовлено переважно недостатнім рівнем відкритості, «прозорості» їх діяльності. Тому слід активно застосовувати різноманітні форми спілкування й взаємодії з громадськістю, переходити від примітивного інформування до рівноправного діалогу, якомога ширше залучати громадян у публічну дискусію для визначення пріоритетів та механізмів реалізації реформ у сфері місцевого самоврядування, у процес вироблення публічно-правових рішень.

 

 

 

 

 

 

  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Європейська хартія місцевого самоврядування: Прийнята Радою Європи 15.10.1985 р. // Действующее междунарожное право в документах: в 3-х т. Т.1  / Под ред. М.Колосова. –М., 1998. – С.223-230.
2. Конституція України від 28.06.96р. // Відомості Верховної Ради України.- 1996.-№ 30.
3. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. -№ 24.
4. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні:  Указ Президента України від 22 липня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. - № 39.
5. Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні: Указ Президента України від 30.08.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - № 44.
6. Послання Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір». Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр. // Урядовий кур'єр. – 2002. – 4 червня.
7. Про утворення робочої групи з підготовки проекту Концепції реформування публічної адміністрації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 531-р // Офіційний вісник України. – 2008. - № 30.
8. Бабич  О.М. Реформування системи місцевих органів виконавчої влади та органів  місцевого самоврядування: сьогодення та перспективи // Часопис Київського університету права. – 2009. - № 2. – С. 110-116.
9. Баймуратов М.О., Грирор‘єв В.А.  Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення й розвитку в України. – Одеса: Юрид. литер., 2003. – 370 с.
10. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні. –К.: Атіка, 2000. – 344 с.
11. Борденюк В.І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 576 с.
12. Власенкова О. «Організація місцевої влади в Україні в контексті   світового досвіду // Збірник наукових праць УАДУ при Президенті України.-2000.- № 2. – С.32-38.
13. Григорьев В.А. Местное самоуправление. Сравнительно-правовой анализ основ организационное деятельности. – Одесса: Юрид. литер., 2001. -370 с.
14. Демченко І.С. Впровадження принципу субсідарності  в організації місцевого самоврядування // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. - № 8-9. – С.128-136.
15. Камінська Н.В. Місцеве самоврядування: теоретико-історичний і порівняльно-правовий аналіз. –К.: КНТ, 2010. – 240 с.
16. Кравченко В.В., Пітник М.В. Муніципальне право України. – К.: Атака, 2003. – 390 с.
17. Куйбіда В. Політико-правові проблеми діяльності органів місцевого самоврядування в контексті адміністративної реформи //Управління сучасним містом.- 2003. -№ 1-3. – С.119-126.
18. Куйбіда В. С. Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування. - К. :МАУП, 2004. – 432 с.
19. Любченко П. Місцеве самоврядування в Україні: концептуальні підходи реформування // Право України. – 2009. - № 5. – С.55-60.
20. Медведчук В. Місцеве самоврядування: правові та організаційні аспекти // Урядовий кур’єр. – 1997. –12 березня. – С.6.
21. Мельниченко В. Особливості та проблеми визначення правового статусу виборних посадових осіб місцевого самоврядування // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. –Вип. 2. –Ч.1. – С.28-33.
22. Муніципальне право України / За ред Погорілка В.Ф.. Фрицького О.Ф. – К.: Юрінком Інтер., 2001. – 410 с.
23. Оніщук М., Кампо В. Правові засади місцевого самоврядування в Україні.-К.: 1998. -388 с.
24. Орзих М. Ф. Личность и право. - Одесса : Юрид. лит., 2005. – 312 с.
25. Проблеми формування доброчесного, належного місцевого врядування: Збірник матеріалів та документів / За ред. М. Пухтинського. – К.: Атіка, 2008. – 600 с.
26. Пухтинський М. Перетворення, зумовлені життям // Місцеве самоврядування. – 1997. - № 5-6. – С.33-35.
27. Рабинович П. М. Юридическая техника законотворчества в Украине : общие проблемы // Журнал российского права. - 2000. - № 4. – С.136-140.
28. Саєнко Ю., Ткачук А., Привалов Ю. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і прогнози . – К., 1997. – 322 с.
29. Чиркин В.Е. Конституционное государственное право зарубежных стран. – М.: Юристъ, 2004. – 320 с.