Роль мови у самовираженні й самореалізації особистості

Роль мови у самовираженні й самореалізації особистості

Особистість є  носієм свідомості і системи суспільно - значущих якостей. Ідеальна особистість  – це людина, що поєднує в собі духовне багатство, високу моральність,фізичну  досконалість і виявляє себе як неповторна,самобутня  індивідуальність, що й становить  силу її привабливості для інших.

Роль мови у  самовираженні  й самореалізації особистості величезна. Особливе значення має рідна мова, що стає для кожної людини одним  з найціннішим надбань. Найгостріше  це відчувається тоді, коли людина довго  перебуває за межами батьківщини. Тоді бодай одна вісточка рідною мовою  приносить душевну полегкість, втамовує тугу за рідною стороною.

Мова – то магічне  дзеркало, невичерпний засіб спілкування. У мові відображено  життєвий досвід, сприйнятий людством від давнини  до сучасності. При цьому мова відображає не лише те,ще на поверхні, а й невидиме для ока, внутрішню суть речей,не лише світ матеріальний, а й світ ідеальний, який віддзеркалюється в  умопогляді, фольклорі, текстах, ідеях.

Передусім через  мову ми пізнаємо рідний народ, його ментальність,культуру,історичний досвід. Крізь призму слова сприймаємо одну з граней краси,що  представлена в художній літературі. Наші моральні переконання формуються на основі моральних  понять та ідей,що пізнаються завдяки  мові. Чим краще ми опануємо мову, тим досконалішим стає наше мислення, бо мова і мислення нероздільні.

Вбираючи в себе знання, відображені в мовленні, людина вибудовує власний внутрішній світ, або мікрокосм, формує себе як особистість.

Щодня ми реалізуємо себе,виявляючи своє ставлення до навколишнього світу, і найповніше,найглибше  цей процес відбувається у мовленні під час повсякденного спілкування. Коли людина добре володіє мовою,вона має могутній засіб для впливу на інших людей і досягнення поставленої  мети. І тут особливо важливо, щоб  цей засіб використовувався для  примноження добра, а не зла, щоб  особисті цілі не суперечили суспільним, загальнолюдським. Як відомо, словом можна  і вбити,і повернути до життя. Людину, що вміє гарно говорити, шанують, нею захоплюються,прагнуть бути в  її товаристві. Французький письменник  Антуан де Сент-Екзюпері писав,що єдина  справжня розкіш – це розкіш людського  спілкування.