Сутність педагогічної майстерності

1. Дослідження структури педагогічної майстерності.
2. Розробка і впровадження у практику найбільш ефективних форм і методів, сучасних технологій формування професійної майстерності педагога.

Першим увів поняття “майстерність вихователя” і “педагогічна техніка” А.С.Макаренко у своїй статті “Деякі висновки з мого педагогічного досвіду”: “Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом... але це спеціальність, яку треба вчити, як треба вчити лікаря його майстерності, як треба вчити музиканта”.

В.О.Сухомлинський продовжив розвиток теорії про педагогічну майстерність. У працях В.О.Сухомлинського “Сто порад  вчителю”, “Павлиська середня школа”, “Як виховати справжню людину”, “Розмова  з молодим директором  школи” та багатьох інших велика увага приділяється творчості вчителя в становленні справжньої людини, громадянина, патріота Батьківщини. “Ми маємо справу з найскладнішим, неоцінним, найдорожчим, що є в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її громадянське і інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя” ( Сухомлинський В.О. Вибрані твори. – Т.2. – С. 420).

Майстерність учителя можна розглядати, як найвищий рівень педагогічної діяльності (якщо ми характеризуємо якість результату), як вияв творчої активності особистості педагога ( характеризуємо психологічний механізм успішної діяльності). Якщо ми характеризуємо витоки розвитку майстерності доцільно сформулювати визначення цієї педагогічної категорії так : це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

Структура педагогічної майстерності.

1. Гуманістична спрямованість ( ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації) – спрямованість на іншу людину ( дитина – центр уваги педагога), утвердження найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки та взаємовідносин. Це виявлення професійної ідеології вчителя, його ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, її змісту, мети, засобів, суб’єктів. Ціннісні орієнтації педагога :

а) на себе – самоутвердження ( “Я”  – справжній учитель); б) на вихованця ( дитина найбільша цінність, допомогти  їй бути щасливою); в)  на засоби впливу (програма, способи впливу, заходи); г) на  мету педагогічної діяльності ( гуманізм – сприяння всебічному розвитку кожної дитини). Відповідальність педагога перед майбутнім, любов до дітей; усвідомлення мети.

2. Професійна компетентність: знання, вміння, навички, критичні погляди і оцінки, постійне самовдосконалення, високий рівень загальної культури. “Головне в житті – не самі знання, а та гармонія , яка виявляється, коли знання добре вміщені в душі, та філософія, яка визначає людину, її світогляд” ( А.С.Макаренко).
3. Педагогічні здібності: комунікативність, перцептивні здібності (розуміння інших), динамізм особистості ( активність, гнучкість впливу), емоційна стабільність (саморегуляція) , оптимістичне прогнозування (віра в позитивне в кожній людині, у перспективу її розвитку), креативність (творчість) тощо.
4. Педагогічна техніка ( форма організації поведінки учителя):

        а) вміння використовувати свій психофізичний потенціал як інструмент виховного впливу ( володіти своїм фізичним, психічним, емоційним станом; голосом, мімікою, пантомімікою );

б) вміння впливати на інших ( вербальні, невербальні засоби спілкування).

Критерії майстерності педагога: доцільність ( за спрямованістю), продуктивність ( за результатом ), діалогічність ( характер взаємовідносин  з усіма учасниками виховного процесу), оптимальність ( у виборі засобів), творчість ( за змістом діяльності).

Рівні майстерності: елементарний, базовий, досконалий, творчий.

Шляхи формування педагогічної майстерності: самовиховання загальної та педагогічної культури; засвоєння професійних знань, вмінь, навичок; громадська активність; педагогічна практика, вивчення передового педагогічного досвіду.

 

Практична частина.

Орієнтовні  питання дискусії “Учитель, якого  чекають”.

1. В чому специфіка педагогічної діяльності в сучасних умовах ?
2. Яким вимогам повинен задовольняти сучасний учитель (думка всіх учасників зустрічі)?
3. Що дає майбутньому вчителеві вивчення історії педагогіки, педагогічної спадщини минулих років ?
4. Як Ви розумієте суть педагогічної майстерності ?
5. Як розумів майстерність вихователя А.С.Макаренко ?
6. Виділіть основні ідеї книги В.О.Сухомлинського “Сто порад учителю”.
7. Наскільки сучасні думки А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського про педагогічну майстерність ?
8. Якого педагога ми можемо називати майстром своєї справи ?
9. Ваше ставлення до діяльності педагогів-новаторів.
10. Що слід змінити в підготовці вчителя у відповідності до сучасних вимог ( на Ваш розсуд) ?
11. Яка, на Вашу думку, повинна бути модель учителя сучасної школи?

 

Тестове завдання

1. З позиції системного підходу в педагогічній  діяльності  виділяють такі структурні компоненти:

 а)  мета, об’єкт, суб’єкт, засоби, інформація, результат;

 б) мета, предмет, засоби, результат;

 в) об’єкт, суб’єкт, засоби, мета.

2. “Суб’єкт – суб’єктна взаємодія” в педагогічній  діяльності це:

 а) взаємодія між учителями  в процесі спільної педагогічної  діяльності;

 б)  взаємодія між учителями, батьками, громадськістю з метою координації впливів на учня;

 в) взаємодія між учителем  та учнем.

3. Результат педагогічної діяльності – це:

 а) зміни в розвитку особистості  учня;

 б) виконання програми;

 в) проведений  урок чи  виховний захід.

4. Що з переліченого відноситься до основних елементів педагогічної майстерності:

 а) професійні знання;

 б) гуманістична спрямованість;

 в) самоконтроль;

 г) артистична техніка;

 д) педагогічні здібності;

 ж) мовленнєві вміння;

з) педагогічна техніка.

5. Володіння способами педагогічних дій – це:

 а) педагогічна майстерність;

 б) педагогічні здібності;

 в) педагогічна техніка;

 г) педагогічні знання.

 

 Ключ до тесту: 1а, 2в, 3а, 4а,  б, д, з ; 5в.

 

Методика проведення ділової гри :

Підготуватись до участі в діловій  грі “Зустріч за круглим столом”, використовуючи запитання дискусії “ Учитель, якого чекають”.

Мета гри: колективне обговорення основних вимог, які ставляться   

перед учителем в сучасних умовах, розробка моделі

вчителя, вироблення вмінь  вести дискусію, аналіз шляхів

оволодіння педагогічною компетентністю майбутніх

учителів.

Правильна підготовка до зустрічі, успішне її проведення забезпечить  ряд  умов :

• знання праць видатних педагогів ( Крупська Н.К., Макаренко А.С., Сухомлинський В.О. та ін.) про педагогічну майстерність;
• знання передового педагогічного досвіду;
• вміння творчо використовувати теорію і практику з даного питання;
• вміння правильно вести дискусію. 

Визначити тематику «Зустрічі  за круглим столом» у відповідності  з планом практичного заняття.

 

 

 

Опис гри  «Зустріч за круглим столом».

В цій колективній  грі беруть участь всі студенти групи. Викладач призначає найбільш підготовленого в професійному відношенні студента ведучим зустрічі і доручає йому весь подальший процес підготовки і  проведення дискусії. Ведучий,  узгодивши питання зі студентами, виділяє ініціативну групу по підготовці гри, членам якої доручається виконання таких ролей:

• заступника директора з навчально-виховної роботи;
• вчителів-предметників, класних керівників, студентів, учнів, батьків, представників громадських організацій та ін.

Ведучий зустрічі проводить  з учасниками гри короткий інструктаж по веденню дискусії.

Тактика гри  - програвання доручених ролей всією групою, яка ділиться на безпосередніх виконавців ролей і спостерігачів-експертів, які аналізуватимуть з професійної точки зору.

Інструкція  викладачу-керівнику ділової гри „Зустріч за круглим столом”.

Викладач-керівник ділової  гри повинен:

1. Чітко уявляти, яку мету, визначення якої педагогічної проблеми він має здійснити за допомогою даної гри.
2. Визначити тематику “Зустрічі...” у відповідності з планом практичного заняття.
3. Вірно вибрати ведучого дискусії, врахувавши його ерудицію, практичний досвід, достатню теоретичну підготовку даної проблеми.
4. Познайомити студентів зі сценарієм гри, її змістом і методикою проведення. Доручити ведучому розподіл основних ролей, визначення стратегії для кожного з них.
5. Провести необхідні групові та індивідуальні консультації з учасниками гри, особливо в плані підготовки дискусії, в обгрунтування тез та аргументів. Надати допомогу в формулюванні питань.
6. Вводити експромти в ході зустрічі; враховувати непередбачені ситуації, вирішення яких вимагає від ведучого, учасників швидкої орієнтації.

Інструкція  ведучому :

1. Детально вивчити рекомендовану літературу з проблем педагогічної майстерності. Підібрати спірні педагогічні факти, ситуації.
2. Оволодіти методикою проведення дискусії і перш за все:

а) продумати питання, які повинні бути чітко визначені, мати в собі приховані протиріччя, вирізняти полемічні, викликати бажання полемізувати;

б) підготувати коротке  вступне слово, в якому мотивувати постановку полемічних питань;

в) в ході дискусії керувати полемікою, фіксувати думки виступаючих, оцінювати їх ідеї, спрямовувати полеміку, відчувати настрій учасників, по можливості послідовно коментувати поставлені питання, бути готовим запропонувати учасникам дискусії 1-2 ситуації, які б мали неоднозначні судження;

г) продумати заключне слово, в якому підвести підсумки дискусії і думки її учасників.

3. Познайомити учасників з правилами ведення дискусії.

Інструкція  учасникам гри.

      Кожний  учасник повинен :

1. Добре уявляти свою роль, вміти перевтілюватись.
2. Підготувати себе до цієї ролі теоретично, познайомитися з науковими  дослідженнями, педагогічними працями видатних педагогів, передовим педагогічним досвідом.
3. Під час виступу демонструвати чіткий зв’язок теорії і практики у відповідності із загальною ідеєю дискусії. Виступи повинні бути діловими, доказовими, обґрунтованими, літературно оформленими.
4. Проаналізувати вимоги до сучасного вчителя, суть педагогічної майстерності з різних позицій: заступника директора школи з навчально-виховної роботи; вчителя-предметника; класного керівника; студента, учня, батьків.

 

 

  Інструкція експертам :

1.   Вести спостереження за ходом зустрічі, глибоко вивчити рекомендовану літературу, орієнтуватися в теорії і практиці обговорюваної проблеми.

2.   Бути тактовним  в оцінці дій усіх учасників  гри. Дати оцінку гри в цілому  з точки зору вдосконалення  професійних знань та вмінь.

 

Загальна  підсумкова дискусія.

В дискусії беруть участь всі студенти групи. Оцінюються: роль ведучого, його вміння вести “Зустріч...”, дотримання ним професійної етики, культури спілкування з учасниками гри, виступи заступника директора, вчителів, учнів та інших учасників дискусії; заключне слово ведучого за результатами дискусії, його вміння дати принципову оцінку всім виступам, зробити узагальнення і дати рекомендації з даної проблеми; оцінка даної гри з точки зору підвищення професійної підготовки майбутніх учителів.