Прояви тривожності в середньому дошкільному віці

Також гра допомагає боротися з тривожністю і налагоджувати відносини між дітьми. Всіх дітей умовно можна розділити на такі групи: активні діти, малоактивні діти і неактивні діти.

Активні діти ініціюють спілкування між собою та з вихователькою. Вона мимоволі концентрує увагу здебільшого саме на них завдяки їхній діяльній активності, спілкуванню між собою, яке потребує уваги, допомоги дорослого. Малоактивні діти задовольняють одне одного у спілкуванні, бо кожний здатний виявити себе і не пригнічений надмірною активністю інших. Окрім того вони звичайно спілкуються і з активними дітьми, залучившись до ініційованих ними ігор тощо. Вони менше звертаються до виховательки, але вона часто активізує їх і має тут певні результати.

До неактивних дітей вихователька звертається зрідка, бо знає,що на активізацію їх треба чимало часу, який вона значно результативніше витрачає на активніших дітей. Зайнята переважно ними, вона, звичайно, випускає з поля зору (і власного впливу) неактивних дітей, які потребують її уваги більше за інших. Але у стосунках з батьками, коли неактивні діти знаходяться в центрі уваги, вони активізуються, відчуваючи, що в сім'ї їх розуміють і прагнуть задовольнити їхні комунікативні потреби. Ці діти ініціюють спілкування з рідними, бо переконані, що є для них цікавими й бажаними співрозмовниками. Вабить їх і різноманіття та динамічність предметного чи природного довкілля. Воно мовчазно пропонує зміст їхній пізнавальній та ігровій діяльності, заохочує її, захоплює несподіванками й відкриттями. Серед предметів ці діти активізуються, вони не ніяковіють перед активними ровесниками і навіть розмовляють з предметами, причому ведуть не лише монолог, а й діалог, подаючи репліки то за себе, то за іграшку. Саме на неактивних дітей слід звернути увагу, тому що вони не адаптовані в колективі. Спочатку, треба вивчити особливості їхнього спілкування порівняно зі спілкуванням дітей того самого віку. Спостерігаючи міжособистісне спілкування, важливо відзначати його змістовність та інтенсивність. У змістовності треба виділити пізнавальну та соціальну (моральну) сутність висловлювань у контексті поведінки й діяльності дітей, внутрішню сутність спілкування - позитивне емоційне чи й свідоме ставлення до норм життя в ому числі й моралі, прийняття їх як мотивів власної поведінки й діяльності, прояви в моральних почуттях і переживаннях. Як ознаки інтенсивності доречно занотувати тривалість, частоту, модальність спілкування, ставлення до мовця слухача. Інтенсивне спілкування дає змогу досить повно виявити знання, соціальну орієнтацію, моральні цінності, збільшуючи взаємний вплив дітей і прискорюючи набування ними досвіду. Звичайно в дітей з проблемами спілкування інтенсивність буває нижчою, ніж в інших однолітків у групі. Вони здебільшого мовчать, дослухаються до ровесників. А змістовність спілкування в цих дітей неоднакова. Є серед них, звичайно, з обмеженими для свого віку знаннями, з бідним досвідом, недостатніми практичними вміннями в іграх, самообслуговуванні, побутових справах. Саме тому вони й нецікаві одноліткам. Але серед невпевнених, боязких дітей, які зрідка й мало висловлюються в дитячому садку, є розумники, яким батьки багато читають, показують на прогулянках та екскурсіях. Удома ці діти в атмо­сфері любові, уваги близьких балакучіші, вміліші, впевненіші. Але їхній обмежений досвід спілкування не дає змоги так само виявити себе й у стосунках з дітьми садка.

Добираючи тактику налагодження спілкування як одних так і других дітей у товаристві однолітків, вихователю слід  насамперед почати з себе.

З дітьми, які говорять нечасто, висловлювання яких бідні за змістом, мало цікаві іншим, вихователю треба спочатку самому встановити контакт, налагодити дружні, а далі й партнерські стосунки. Це нелегко.

Розділ 2 Практичні рекомендації

Програмний зміст заняття: дати можливість дітям в ігровій та активній

формі обговорення усвідомити можливості гідного й вільного розвитку, що є важливим для всіх людей; виховувати вміння дивитися на навколишній світ доброзичливо, чуйно ставитися до товаришів, знаходити можливість вирішити конфлікти ненасильницьким шляхом; учити вирізняти

несправедливість, розвивати почуття власної гідності.

Поняття, на яких буде акцентуватися увага: добро і зло, справедливість і несправедливість, доброзичливість, чуйність, взаємоповага, підтримка.

Хід заняття

Зал чи кімната, де відбуватиметься заняття, повинні створювати затишок і спонукати до безпосереднього спілкування всіх, хто там буде знаходитися.

Оскільки діти запросили в гості до себе своїх батьків та рідних, то вони

першими заходять до кімнати й зручно розташовуються.

Лунає музика, діти заходять до кімнати, тримаючи в руках повітряні

кульки, на яких вони самі перед цим намалювали веселі посмішки. Діти

вітаються з гостями ("Добрий день!", "Доброго дня!", "Добридень!"), у

відповідь їм гості також вітаються. Подарувавши гостям кульки, усі діти

також розташовуються поруч з гостями.

Вихователь: Ми всі так чемно привіталися, побажали один одному доброго, приємного дня, щоб сьогоднішній день приніс щось хороше й радісне, привітні посмішки.

А крім привітання існують й інші слова, що створюють хороший, приємний настрій. Як ви гадаєте, що це за слова? Назвіть їх мені. (Приклади

наводять і діти, й дорослі. Надалі в занятті беруть активну участь і діти, й дорослі гості)

Лунає музика, до кімнати стрімко заходить дівчинка в костюмі Мудрої Сови, в руках вона тримає великого конверта.

Вихователь: Чим це Мудра Сова так схвильована? Що сталося?

Мудра Сова: Ось тут, у цьому конверті знаходяться телеграми від казкових героїв, вони звернулися до мене по допомогу, але самій мені нелегко з цим розібратися, тому я завітала до вас, щоб ми разом знайшли рішення.

Ось, тримайте телеграми. (Роздає телеграми дітям та гостям.)

Текст першої телеграми: "Дрімучий ліс. Мудрій Сові. Прошу допомоги.

Рак-неборак прогнав мене з хатки. Коза-Дереза".

Вихователь проводить бесіду за питаннями: З якої казки Коза-Дереза? У

чому ви бачите несправедливість у цій казці? Чому так сталося? Які права

було порушено в героїв казки? (Зокрема на житло.) Яким чином ми можемо

допомогти Козі-Дерезі? Що ми можемо ще порадити Козі?

(Далі з почутого робить коротенькі висновки разом з дітьми.)

Текст другої телеграми: "Дрімучий ліс. Мудрій Сові. Порятуйте. Дідусь

хоче повернути свою рукавичку. Жабка-скрекотушка. Зайчик-побігайчик,

Лисичка-сестричка, Вовчик-братик, Ведмідь-набрідь."

Бесіда за питаннями: З якої казки ці герої? Які ж права були порушені?

Що ми можемо запропонувати для вирішення цієї проблеми? (Можливі відповіді: запропонувати дідусеві пожаліти звірят, а бабуся нехай зв'яже

ще одну рукавичку; попросити бабусю сплести рукавичку-велетня, щоб там

помістились усі звірята, та ін. Який би кінець казки тоді був? З обговорення вихователь спільно з іншими робить висновки.

Мудра Сова: Я дуже вдячна вам за бажання допомогти, багато цікавих думок

я почула і тепер уже знаю, що відповісти звірятам. (Приєднується до всіх

дітей.)

Вихователь: Бачу, вам усім казки подобаються? Чим вони такі привабливі й

цікаві? (Активно лунають відповіді зусібіч.)

Ви, напевне, знаєте багато казок, де добро перемагає, а зло покаране?

Чому це так важливо, щоб добро перемагало? (Всі уважно слухають відповіді.

Нині ми ще з деякими героями казок познайомимося.

Лунає музика, до кімнати забігають семеро Козенят та Вовк, який хоче з'їсти Козенят та всіляко їм погрожує. Коли вже, здається, біда неминуча

- з'являється Добра Чарівниця й своєю чарівною паличкою зупиняє Вовка від злого вчинку.)

Вихователь: Бачите, шановні друзі, Добра Чарівниця зупинила Вовка від злого й несправедливого вчинку, допомогла Козенятам урятувати життя. Що ми можемо сказати Вовкові, що порадити? (Слухають відповіді. Діти-актори повертаються на свої місця, приєднавшись до всього гурту. Таких

фрагментів казок можна взяти декілька, зваживши на те, які казки в дітей

є улюбленими.)

Справедливість, то до кого ми звертаємося за захистом, за порадою?

(Заслуховуються всі можливі відповіді.)

Вихователь: Зараз ми трохи розважимося, запрошую всіх дітей взяти участь у грі-танку "Дружба". (Діти під музику виконують цей танок, потім

повертаються на свої місця.)

Ви залюбки танцювали, я помітила, що це вам було приємно і ви

посміхалися одне одному, бо ми багато часу проводимо разом в розвагах,

іграх, бесідах, учимося не сваритись, не говорити образливих слів,

учимося бути ввічливими, добрими, чуйними. Для чого нам це потрібно?

(Уважно вислуховуються всі можливі відповіді.)

Від ваших добрих, щирих слів з'явилась ось яка красива рожева квітка. Ми її назвемо квіткою Добра. На її пелюстках записані ваші імена, лишилося

тільки дописати, які добрі справи ви робите. Записати ваші добрі справи

чи ваших друзів нам допоможуть дорослі. (Діти розповідають про свої

добрі справи та своїх товаришів, дорослі допомагають записувати. Квітка

з пелюстками має бути великою, яскравою, легко зніматися й

прикріплюватися до великого аркуша паперу. Написи повинні робитися

фломастером і великими літерами. Вихователь стежить за тим, щоб жодна

дитина не лишилась поза увагою.)

Вихователь (або хтось із батьків): Послухаймо легенду про квіти.

Був час на землі, коли між квітами почалася незгода. Запишалися Лілія,

Тюльпан, Нарцис, Троянда, що тільки вони потрібні людям, бо приносять їм

насолоду своєю красою і незрівнянними пахощами.

Навіщо засмічувати сміттям землю отим Любистком, Волошками, Барвінком,  Деревієм? Ні виду, ні запаху. Вся земля має цвісти тільки нами, -

вирішили вони.

Образились інші квіти, звернулись до Бога. Зібрав він усі квіти на раду,

де кожна з них доводила свою правоту. І лише одна якась квіточка не

обзивалась жодним словом.

- А ти чого мовчиш? - звернувся до неї Бог.

- Гірко мені слухати оту хвальбу. Раз ми є на землі, отже, має бути на

ній місце усім нам. Та мене турбує інше. Ти дав нам, Господі, дуже короткий вік. Дуже мало ми милуємо людей своєю красою. Прийде зима, і сумно людям без нас. Продовж нам віку, щоб ми могли служити іншим цілий рік.

Бог спитав:

- А як звати тебе, мудра квіточко?

- Нема в мене імені, Господі.

- В неї ще й імені нема, а пхається до Бога з порадами! - закричали

пишні квіти.

- Буде тобі ім'я, - сказав Бог. - Віднині і довіку бути тобі Безсмертником.

Відтоді став безсмертник тією квіткою, що дарує нам красу і здоров'я

цілий рік.

Вихователь: Що ми можемо сказати всім квітам, щоб вони зрозуміли, якою важливою є кожна з них? (Уважно вислуховуються всі можливі відповіді.)

А зараз ми сядемо дружно колом і, передаючи один одному "мікрофон", поговоримо. Я прошу завершити таку фразу: "Якби я був якоюсь квіткою, то я був би ..., тому що ..." ("Мікрофон" обходить всіх бажаючих і

повертається до вихователя.) Можемо зробити висновок, що всі квіти, як і люди, є цінними й важливими, ви це нині підтвердили.

Сьогодні ми зустрілися з казковими героями, бачили, як Добра Чарівниця допомагала їм, зупиняючи зло. В казках перемагає добро і справедливість. Та кожній людині, кожному з нас не потрібно мати чарівну паличку, бо так буває лише в казках. Треба в своїй душі знаходити чарівне тепло й добре ставлення один до одного. І спільне тепло наших сердець наближатиме час Добра і Справедливості, коли злому й недоброму не буде місця на землі.

Добрим бути просто чи не просто? Не залежить доброта від зросту. І

дитина зробить добру справу, Як не кине друга на поталу. Як людей

полюбиш-пошануєш, Силу для добра в душі відчуєш. І закрутиться Земля

скоріше, Якщо разом станемо добріші. Доброта з роками не старіє. Доброта

від холоду зігріє. І якщо вона як сонце світить, То радіють і дорослі, й діти.

(Під музику діти або співають якусь веселу пісеньку, або танцюють.

Важливо, щоб у цьому брали участь усі діти, незалежно від особливих

здібностей, це має бути не сценічний виступ, а просто весела пісня чи

танок, де дорослі також не лишаються осторонь.

Одним із ефективних засобів покращення комунікацій між дітьми в певній групі, а саме, засобом створення мотивів до спілкування, є навчальні ігри або ігрові вправи. Під ігровою вправою (ІВ)  розуміється така вправа, метою якої є формування, вдосконалення та розвиток навичок і вмінь учнів, за допомогою участі в ігровій діяльності. Ігрові вправи мають великий методичний потенціал: вони забезпечують мотивацію навчальної діяльності, створюють емоційну та позитивну атмосферу навчання, сприятливі умови для колективної взаємодії під час виконання ігрових та навчальних завдань.