Особливості вивчення жанру драматичної поеми в школі (на матеріалі творчості Лесі Українки)

  Більшість авторів  схиляються до думки, що роботу  над „Лісовою піснею” варто  розпочати з історії її написання, зробивши акцент на тому, що „авторка довгий час виношувала задум твору. Він хвилював і вабив Лесю Українку, зрів, щоб вилитися на папір всього за десяток днів. У листі до сестри Ольги поетеса так згадувала про напружену роботу над  „ Лісоваю піснею”: „ Писала я її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї  я була хвора і досить довго  приходила до пам'яті...” (Слоньовська О. „Лісова пісня” Лесі Українки – гімн красі рідного Полісся, шедевр нової  драматургії. Два світи в драмі// Слоньовська О., Сушевський Б. Конспетки уроків з української літератури для 10-х класів. – К.: „Рідна мова”, 1997.- С.148.

 Варто також зачитати  згадки письменниці, що стали  поштвохом до написання твору. Зокрема „в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати „ Лісову пісню”, розкрила джерела цього твору: „Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку в умі держала, ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка... Зачарував мене сей образ на весь вік...” ( Ломонос Є.О. Вивчення творчості Лесі Українки: Посібник для вчителів.- К.: „Рад.школа”, 1987.- с. 172.

  Головну сюжетну лінію „Лісової  пісні” становлять перипитії  стосунків селянського парубка Лукаша і Мавкм, що втілюють конфлікт високої мрії і грубої буденщини, увиразнюють провідну ідею – утвердження краси вільнолюбного незнищенного духу, кохання і мрії, змістовного людського життя, гармонійного як природа.

Також слід звернути увагу  на особливості композиції драми, в  якій природа виступає дійовою особою. Основний конфлікт сюжету зводиться  до протистояння людини та природи, чистого  одухотворення життя Мавки та приземлено – меркантильного життя  Лукаша.

  В основі композиції драми лежить гострий  соціально – психологічний  конфлікт. Суперечність між мрією та дійсністю, невідповідність дійсності ідеалам життя героя.

  На цьому етапі  варто провести роботу з теорії  літератури, зокрема з'ясувати значення  поняття „драма – феєрія” за словником літературознавчих термінів, запропонувати учням записати визначення в зошити,вказати особливості цього нового для них жанру.

  У творі Лесі  Українки наявні два світи:  світ людей та світ мешканців.  Власне такий поділ пропонує  Ціпко А.: „У  „Лусовій пісні”, цій драматичній поемі казкового й алегоричного характеру, представлено два світи....” (Ціпко А. Неоромантична драма Лесі Українки „Лісова пісня”// Укр.мова та літ. – 1999.-Ч.6. – 4.)

Власне відштовхутись  від двох світів у драмі пропонує й Ольга Слоньовська у методичних рекомендаціях до вивчення даного твору. Такий поділ полегшить роботу вчителя й учнів, адже у драмі наявна велика кількість героїв, і можна легко заплутатись, коли працювати над їх образами. Авторка зауважує: „Варто почати бесіду спочатку про світ людей, а потім про світ лісових мешканців” ( Слоньовська О. „Лісова пісня” Лесі Українки – гімн красі рідного Полісся, шедевр нової драматургії. Два світи в драмі// Слоньовська О., Сушевскьий Б. Конспекти уроків з української літератури для 10-х класів.- К.: „Рідна мова”, 1997.- С.149.).

  Серед представників  світу людей варто зосередити  перш за все увагу на образі  Лукаша, дядька Лева, Килини, матері  Лукаша. При аналізі світ лісових  мешканців слід поділити на  жителів суші і жителів водойм, проаналізувати їх ставлення до людей, манеру їх поведінки тощо.

  Після такої роботи  вчитель робить підсумки уроку,  оцінює роботу учнів та виставляє  поурочний бал, мотивуючи його. На домашнє завдання старшокласникам  пропонується виписати яскраві цитати до образів героїв; пояснити зміст вислову: „Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись...”

  Робота над драмою  – феєрією „Лісова пісня”  продовжиться на наступному уроці,  на якому буде розглянуто проблематику  твору.

  На першому етапі  варто в усній формі чи в письмовій дати учням запитання по драмі і перейти до вивчення наступної теми. На даному уроці доцільно розглянути дві проблеми: проблему людини і природи та проблему сімейного щастя і любові. Вчитель повинен заздалегідь підготувати цілу низку проблемних запитань.

  Наприклад для  розгляду теми людини і природи  можна використати наступні питання:

1. Хто з героїв світу людей є найбільшим природолюбом у драмі? В чому полягає його любов до лісу?
2. Чи вміє берегти ліс Лукаш? Якої шкоди він лісові?
3. Чому мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з лісом? Як це показано у творі?
4. Як ставиться до лісу Лукашева мати? Чому вона боїться лісу?
5. Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як саме? Як ви розцінюєте те, що дерево зрубали з могили?
6. Якої шкоди завдала лісові Килина і Лукашеві мати? Чи мстять їм за це лісові мешканці? Чи справедлива така помста?

Відповідно до проблеми сімейного щастя і любові можна  також поставити назку запитань:

1. Чи бажала мати Лукаша своєму синові сімейного щастя, а собі спокійної старості в достатку? У чому причина помилки цієї жігнки?
2. Чим саме не сподобалася Лукашевій матері Мавка? Чому?
3. Чи любив Лукаш Мавку? Чи справжнім було це почуття?
4. За народними віруваннями, вважалося,що лісовичка, якщо її повінчають з хлопцем у церкві, стане людиною. Де і як про це говорить дядько Лев? Чи хотів би він бачити Мавку і Лукаша в парі?
5. Чи підходив своїм слобосильним характером Лукаш вольовій Килині? Чи могли вони бути щасливі?
6. Чи можна сказати, що Мавка не боролася за своє щастя з Лукашем? Чому дала йому право вибору?
7. Чи гине любов Мавки і Лукаша разом з їхньою фізичною смертю?
8. Чи виведено в драмі людей, які щасливі в любові і в сім'ї? Чи багато таких людей є взагалі?

Зробивши такий глибокий аналіз проблематики драми – феєрії доцільно зробити висновок. На цьому етапі уроку варто попрацювати над незрозумілими місцями в творі, дати відповіді на запитання  учнів.  Програмою передбачено вивчення уривка з „Лісової пісні” напам'ять. Можна на цьому етапі уроку запропонувати учням прочитати напам'ять уривок від слів „ О не журися за тіло!..” до кінця твору.

  Оцінивши відповіді  школярів, треба дати їм домашнє  завдання: підготуватися до написання  контрольного твору за творчістю  Лесі Українки.

3. Методичний аспект викладання драми „Бояриня”

Уроки літератури, поряд з іншими видами навчально – виховного впливу відіграють помітну роль у вихованні духовно – культурних орієнтирів. Культура родинних стосунків – важлива складова формування особистості учня. Ідейно – тематичний  рівень творів української літератури на широкому  художньо – естетичному матеріалі дозволяє розгорнути процес сприйняття та осмислення ціннісних орієнтирів стосовно родинних, зокрема подружніх взаємин. Помітне місце у такому процесі посідає драматургія Лесі Українки. Дослідники епістолярної спадщини поетеси  неодноразово зазначали, що для Лесі Українки велике значення мали родинні стосунки, що відбилось і в її творах, зокрема в драматичній поемі „Бояриня”.

  „ Ця поема написана  на українському матеріалі і  є яскравим зразком, який не лише демонструє увагу Лесі Українки до морально – психологічної та родинно – етичної проблематики, а дозволяє формувати елементи культури родинних стосунків у нинішніх старшокласників”( Семененко Л. Формування культури родинних стосунків аід час орпцювання драматичної поеми Лесі Українки „Бояриня”// Рідна школа. – 2005. - №2. – С.35.)

  Останнім часом  до шкільної програми з української  літератури в 10 класі введено  вивчення драми „Бояриня”.

  Цей твір довший  час залишався поза увагою  дослідників, оскілько в ньому нескрізною є проблема гноблення українського народу російським самодержавством. Аналіз драми знаходимо тільки у літературознавчих розвідках О. Баьишкіна, однак дещо опосередкований, зокрема це видно із таких слів: „Тяжко гноблячи російський народ. Прокріпачивши його, цар поширював поновлення і на Україну” ( Бабишкін О. Драматургія Лесі Українки   -  К.: 1963.  – С.220).

   На даний час  маємо низку літературно –  критичних розвідок за драмою  Лесі Українки „Бояриня”.

    Олеся Ковальчук  з приводу вивчення драми висловлює таку думку: „Час, коли велика українська поетеса може нарешті постати перед учнями в повен зріст свого генія, а словесник формує у своїх вихованців нове бачення її творчості до роботи над драмою „Бояриня” маємо підходити особливо уважно й продумано – як до твору першорядного значення. І починати треба, зважаючи на згубні наслідки довготривалої фальсифікації правди і про „Бояриню”, і про зображену в ній епоху, з елементарного, вдумливого вчитування в текст поеми” ( Ковальчук О. До вивчення „Боярині” Лесі Українки // Дивослово. – 1998. - №10 – С, 41.).

   Робота над  змістом твору повинна передувати  розповідь учителя про історичні   події,які лягли в основу написання  драми. Словесник мусить добре  бути обізнаним з добою Руїни,  її причинами та наслідками. Істоичні події не повинні складатися лише з дат, а вкладатися в логічній послідовності. У сильному класі варто запропонувати учням самостійно підготуватиісторичні довідки цього періоду і зачитати в класі.  Лише після провелення такої роботи варто переходити до аналізу драми.

   Ольга Слоньовська рекомендує учнів класу поділити на три групи. Перша з них дістає завдання характеризувати тих героїв, хто залишився в Україні: старого Олексу Перебійного та його дружину, Івана, дівчат – братчиць, козака – гостя та Яхненка.  Друга група учнів характеризуватиме ораз Оксани. Третя – образи Степана, його матері, сестри та їхнього отчення. Кожний має право ставити питання, однак, вислухавши їх, не обов'язково погоджуватися з будь – чиїм твердженням, а відстоювати своє. Для кожної з груп варто розробити систему запитань і завдань для домашнього їх обдумування” ( Слоньовська О. Історичний матеріал для розгдяду драматичної поеми Лесі Українки „Бояриня” та аналіз змісту твору;// Слоньовська О. , Сушевскьий Б. Конспекти уроків з української літератури для 10-х класів. – К.: „Рідна мова”, 1997.-С.163.).

   Орієнтовно можна  запропонувати учням наступні  питання для роздумів та подальшого  обговорення:

1. Через що саме ставлення батька й сина Перебійних різне до Степана?
2. Чи заперечували Перебійні  одруженню Степана з Оксаною? Чи усвідомлювали,що чекає дочку на чужині?
3. За що батько Степана отримав боярство?
4. Чи могли Степан і Оксана втекти з Москви  і спокійно жити в Україні?
5. Чи мін передбачити Степан, що молодій дружині буде тяжко жити на чужині? Чому пізніше „повертав присягу” Оксані?
6. Як ставилася дівчина до братовбичої війни в Україні?
7. Де вперше героїня відчула себе підневільною? Чому скорилася?
8. Чому Оксана весь час жаліла Степана?
9. Як служилося Степанові в царя? Чому він навіть не пробував протестувати проти наруги над собою?
10. Чи тільки ностальгія довела молоду дівчину до загибелі чи відгомін українських подій також не минув для неї безслідно?
11. Чому чужина для Ганнусі не була такою згубною,як для Оксани?
12. Чому Оксана відмовилася від поїздки?Чи відчувала вона свою провину перед вітчизною? У чому трагедія Оксани?

В драматичному творі  „Бояриня” ми вбачаємо два мотиви”  національної зради ( образ Степана) і ностальгії ( образ Оксани).

         Драма „Бояриня” – складний, з глибоким підтесктом твір, і  поверхове вивчення його, недостатня підготовка вчителя може обернутися цілковитим нерозумінням змісту. Аналізом лише в побутовому, а не соціальному й історичному плані.

 Підведення підсумків  уроку варто зробити вчителеві,  в ході бесіди оцінивши відповіді  учнів, наголосити, що драма не  перестає бути актуальною на даний час.

  Варто запропонувати  учням вказати зв'язок драми  із сучасністю.

  Доцільно також  наголосити на тому, що драма  „Бояриня” поставлена на сцені.  Її із захопленням і цікавістю  переглядяають люди різного рівня,  різних професій і кожен почерпає для себе невичерпне джерело істини.

Висновки

Курсова робота спрямована на висвітлення методики викладання драматургії Лесі Українки у старших  класах. Виконавши цю курсову робоу  я опрацювала різні підходи методистів ( як традиційні, так і новітні) до проблеми викладання  драматичних творів письменниці, синтезували досліджений матеріал , що дає можливість зробити низку висновків.