Особливості соціально-педагогічної діяльності і модель особистості соціального педагога

КУРСОВА  РОБОТА

на тему:

“Особливості соціально-педагогічної діяльності

і модель особистості соціального педагога”

 

ПЛАН

ВСТУП

1. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Мета та функції  соціально-педагогічної діяльності

1.2. Загальна характеристика сфер діяльності соціального педагога,  зміст соціально-педагогічної діяльності

2. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ  ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

2.1. Захист та охорона  дитинства. Конвенція ООН про  права дитини

2.2. Профілактично-виховний  та загальноосвітній напрями

2.3. Територіальний центр  соціальної допомоги сім 'ям  та дітям

2.4. Соціально-педагогічна  робота з сім'єю

2.5. Соціально-педагогічна  робота в школі

2.6. Соціально-педагогічна  робота за місцем проживання

2.7. Соціально-педагогічна  робота з людьми, що мають психофізичні вади

3. ПРОФЕСІЙНИЙ  ПОРТРЕТ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

4. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ  МОДЕЛІ ОСОБИСТОСТІ СОЦІАЛЬНОГО  ПЕДАГОГА  
ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

ВСТУП

 

Актуальність вивчення даної теми зумовлена тим, що вона включає в себе базові питання соціально-педагогічної діяльності: особливості даної діяльності і розгляд моделі особистості соціального педагога.

Питання соціального  виховання турбують людство з  давніх часів. Ще в античні часи була спроба вирішення проблеми гармонізації особистісного та суспільного ідеалів виховання.

Вперше термін "соціальна  педагогіка", у сьогоднішньому розумінні, був запроваджений у 1844р. німецьким  педагогом Карлом Магером. К.Магер, німецький просвітник, спеціально досліджував  соціальні аспекти освіти та виховання, був прихильником педагогічних ідеалів античності і критикував педагогічні теорії Д.Локка, Ж.-Ж.Руссо та ін. за властивий їм індивідуалістичний підхід.

Що стосується соціальної педагогіки, то для К.Магера був характерним  широкий та глобальний підхід до визначення її сутності. Він вважав, що соціальна педагогіка — це наука, яка займається вивченням умов формування суспільства в цілому. Формальна освіта та її інститути відіграють підпорядковану та обмежену роль у цьому процесі.

Головними проблемами, що заважають розвитку вітчизняної соціальної педагогіки є: відсутність загальної концепції розвитку соціальної педагогіки, хоча розробляються більш детально її складові (Концепція соціальної роботи з дітьми та молоддю України, Концепція реабілітації дітей-інвалідів та дітей з обмеженими фізичними та розумовими можливостями, інші);  
повільне створення законодавчої бази. В Україні не були продубльовані союзні документи в сфері соціальної педагогіки, соціальної роботи, як це зробили, наприклад, в Росії. Тому в Законі "Про освіту" (1991) йшлося про те, що соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами, але кваліфікацйні характеристики соціального педагога були затверджені Кабінетом Міністрів України лише в 1994 р., а статус соціального педагога як педагогічного працівника - в редакції Закону "Про освіту" 1996 року; - відсутність спочатку республіканського, потім національного науково-методичного центру та інформаційного органу з соціальної педагогіки;  несформованість іміджу соціальної педагогіки та соціального педагога в соціумі, що є наслідком, у першу чергу, недостатньої кількості експериментальних площадок ТНДК в Україні в радянський період.

Також важливе місце  в розвитку соціально-педагогічної діяльності сама особистість соціального  педагога. Дана професія дана не всім. Особистість, яка планує займатися соціально-педагогічною діяльністю має чітко зрозуміти якими слід володіти рисами, щоб дана робота приносила як їй професійну наснагу, так і користість суспільству.

В даній курсовій роботі планую розглянути, в першу чергу, такі питання як: мета і функції соціально-педагогічної діяльності, основні сфери діяльності соціального педагога, зміст соціально-педагогічної діяльності. Також провести огляд головних напрямів діяльності соціального педагога, розгляд професійного портрету соцпедагога та розгляд складових моделі особистості соціального педагога.

Під час виконання  курсової роботи були використані різноманітні літературні джерела та загальнонаукові  методи дослідження.

Гадаю, що написання даної роботи буде сприяти не тільки глибшому розумінню особливостей соціально-педагогічної діяльності та моделі особистості соціального педагога, але й підштовхнуть до подальшого самовдосконалення у соціально-педагогічній діяльності.

 

 

 

1. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Мета та  функції соціально-педагогічної  діяльності

Діяльність - це специфічна форма відношення людини до навколишнього  середовища, зміст якої полягає у  цілеспрямованому його перетворенні. Крім того, діяльністю можна назвати сукупність дій людини, що спрямована на бажану зміну будь-якого предмету. Існує економічна, політична, правова, культурна, технічна, наукова та інші види діяльності. До особливого виду діяльності відносимо соціальну роботу. Соціальна робота - діяльність, що спрямована на здійснення допомоги людям, які її потребують, бо не здатні самостійно вирішити життєві проблеми: діти, пенсіонери, інваліди, хворі, біженці, безробітні і т.ін. Кожний є особистістю із своїм неповторним складом мислення, психіки, досить складною біографією. Це вимагає від соціального працівника або педагога доброти, тактовності, проникнення у долю людини, співчуття, різноманітних знань та умінь, великого терпіння, самовідданості та ін., оскільки необхідно у процесі бесіди зняти психологічний стрес, допомогти увійти в нормальний ритм життя, надати допомогу людині хворій, прикутій до ліжка, допомогти батькам знайти "спільну мову" з дитиною та ін. Тому і виникає особлива потреба в діяльності сімейного соціального педагога [4, с.63-64]. Вона ґрунтується на концепції взаємодії особистості, сім'ї та суспільства, що віддає пріоритет сім'ї та сфері внутрісімейних і міжсімейних відносин перед суспільством. Сім'я, будинок, община, сімейно-сусідська спільність розглядається як сфера, де головним чином здійснюється соціальна політика та соціальна допомога.

Соціальний педагог є посередником між особистістю та соціумом, впливаючи  на формування гуманних, виховуючих, морально і фізично здорових відносин у  соціальному середовищі, сім'ї, сімейно-сусідському  оточенні, між дорослими та дітьми. Його клієнтами є сім'я та її близьке оточення за місцем проживання. Він перший вступає в етично допустимій формі в контакт з членами сім'ї, ставлячи "соціальний діагноз": вивчає мікросоціум, інтереси, уподобання, коло спілкування, моральну атмосферу, умови життя, психологічні та вікові особливості, здібності членів сім'ї, виявляє позитивні та негативні впливи й проблеми (психологічні, етичні, правові, медичні та ін.) з метою надання подальшої допомоги. У процесі "діагностики" соціальний педагог диференціює клієнтів, встановлює, з яким спеціалістом його треба зв'язати у відповідності з виявленою проблемою (з службою психічного чи фізичного здоров'я, правового чи економічного захисту, культурного дозвілля і педагогічної анімації та ін.).

Професійних соціальних працівників, зокрема педагогів, в  Україні зовсім небагато. В основному  їх функції виконують так звані  волонтери, які за покликанням займаються даною діяльністю. Отже, соціально-педагогічна  діяльність - це вид професійної або волонтерської діяльності, спрямований на створення умов у соціумі для духовного розвитку людини або групи людей, гуманізації їх відносин, надання людині психологічної, моральної, фізичної, медичної та інших видів допомоги з метою гармонізації її життя.

Соціально-педагогічна  діяльність спрямована на розвиток та саморозвиток особистості, створення  умов найбільшого сприяння та психологічного комфорту. Соціальний педагог допомагає  людям у їх повсякденному житті, забезпечує консолідацію всіх сил і  можливостей суспільства щодо конкретного громадянина, розвиваючи його активність як суб'єкта цього процесу.

Отже, соціальна допомога повинна мати активний характер і  сприяти залученню до соціальної роботи як самих клієнтів, так і  соціальних працівників, зокрема соціальних педагогів. Вона спрямована на поступове створення своєрідного механізму саморозвитку, що сприяє виявленню взаємної турботи і взаємодопомоги, милосердю, послабленню соціального і міжнаціонального напруження, формуванню сприятливого мікроклімату в соціумі.

Основним предметом  турботи має бути сім'я. Контакти між конкретною сім'єю та соціальним педагогом будуються на основі врахування особливостей кожної конкретної сім'ї, закономірностей процесу спілкування  у сфері життєдіяльності людей.

Отже, залежно від характеру роботи соціального педагога визначають такі види його діяльності:

• правоохоронна (попередження правопорушень, соціальна підтримка різних категорій населення, соціально-реабілітаційна діяльність);

• психологічна (консультативно-посередницька, охорона здоров'я та пропаганда здорового способу життя, медико-реабі-літаційна діяльність);

• культурно-дозвіллєва (організація діяльності дітей, молоді, сімейно-сусідських спільнот, культурно-освітня робота за місцем проживання, організація фізкультурно-оздоровчого та культурного відпочинку, соціальна анімація) [4, с.67].

Становлення, розвиток і  реалізація духовності людини, гармонізація та демократизація відносин людини та суспільства складають основну  мету соціально-педагогічної діяльності.

Таким чином, на відміну від звичайного педагога, який працює в навчальному закладі і виконує, перш за все, освітньо-навчальну та виховну функції, соціальний педагог повинен реалізувати в першу чергу функцію соціальної допомоги і захисту.

Крім того, функціями  соціального педагога є:

• організаторська, яка включає організацію тієї чи Іншої діяльності, здійснює вплив на зміст дозвілля; допомогу у працевлаштуванні, професійній орієнтації та адаптації, координує дальність підліткових і молодіжних об'єднань, взаємодіє з медичними, освітніми, культурними, спортивними, правовими закладами, товариствами і благодійними організаціями.

• прогностична, яка визначає та вивчає ознаки, які характеризують стан розвитку (перш за все духовного) людини, групи, мікро-середовища та визначає можливості перспективи їх розвитку при збереженні даної сукупності соціальних впливів.

• попереджувально-профілактична та соціально-терапевтична. Соціальний педагог передбачає і приводить у дію механізм попередження і подолання негативних впливів у соціально-правовому, юридичному та психологічному плані, організовують соціо-терапевтичну допомогу, забезпечують захист прав у суспільстві, допомагають підліткам і молоді в період соціального і професійного визначення.

• комунікативна полягає у встановленні контактів з тими, хто потребує допомоги та підтримки, організації обміну інформацією, залученні добровільних помічників і населення мікрорайону до соціальної праці та відпочинку, ділових та особистісних контактів, зосередження інформації і налагодження взаємодії між різними соціальними інститутами в роботі з клієнтами.

• правозахисна використовує арсенал правових норм для захисту прав та інтересів клієнтів, для їх підтримки сприяє застосуванню заходів державного примусу та реалізації юридичної відповідальності щодо осіб, які допускають прямі або опосередковані протиправні дії.

У відповідності з  соціально-педагогічною функцією соціальний педагог повинен встановлювати  інтереси та потреби людей у різноманітних  видах діяльності (культурно-дрзвіллєвій, спортивно-оздоровчій, технічної та художньої творчості, туризму) тощо.

Психологічна функція  передбачає різноманітні види консультування та корекції міжособистісних відносин, допомогу в соціальній реабілітації всім тим, хто цього потребує, повинна  сприяти соціальній адаптації особистості.

Реалізація соціально-медичної функції передбачає організацію  роботи з профілактики здоров'я, надання  першої медичної допомоги, роботу з  питань культури харчування, санітарно-гігієнічних  норм, по плануванню родини, формування відповідального ставлення до репродуктивної та сексуальної поведінки, сприяння підготовці молоді до сімейного життя та формуванню здорового способу життя.  Морально-гуманістична функція є інтегральною, вона поєднує риси всіх попередніх функцій, надає соціально-педагогічній діяльності гуманістичної спрямованості, створює умови для гідного функціонування людини, групи людей у суспільстві.

 

1.2. Загальна  характеристика сфер діяльності  соціального педагога,

зміст соціально-педагогічної діяльності

Сферою соціально-педагогічної діяльності має бути все суспільство, оскільки немає в ньому такого елементу, який не впливав би на соціальне формування людини, не відбивався б на розвитку соціуму.

Об 'єктами професійної  діяльності соціального педагога є:

• освітні заклади (загальноосвітні школи, гімназії та ліцеї, школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки дорослих, будинки для дітей-інвалідів);

• позашкільні установи;

• комісії у справах неповнолітніх;

• соціальні служби для молоді;

• центри працевлаштування;

• будинки для людей похилого віку;