Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Марта 2013 в 18:55, курсовая работа
У первісному суспільстві і в давні часи переважали методи навчання, засновані на наслідуванні. Спостереження і повторення дій дорослих виявлялися домінуючими в процесі передачі досвіду. В міру ускладнення освоєних людиною дій і розширення обсягу накопичених знань просте наслідування вже не могло забезпечити достатній рівень і якість засвоєння дитиною необхідного культурного досвіду. Тому людина була просто змушений перейти до словесних методів навчання.
Виховне значення заохочення зростає, якщо воно містить у собі оцінку не лише результату, але мотиву і способів діяльності. Необхідно привчати дітей цінувати, перш за все, сам факт схвалення, а не його престижне значення. Погано, якщо учень очікує нагороди за найменший успіх. Заохочення особливо необхідні дітям несміливим, невпевненим. Заохочення частіше доводиться використовувати в роботі з молодшими школярами і підлітками, які особливо чутливі до оцінок їхніх вчинків і поведінки в цілому. Учителю необхідно потурбуватися про те, щоб не з'явились учні захвалені і позбавлені громадської уваги.
Ефективність виховного впливу
заохочення залежить від того, наскільки
воно об'єктивне і знаходить
Покарання – це такий вплив на особистість школяра, який виражає осуд (засудження) дій і вчинків, що суперечать нормам суспільної поведінки, і змушують учнів неухильно дотримуватися їх. Покарання коригує поведінку дитини , дозволяє їй ясно зрозуміти, де і в чому вона помилилась, викликає почуття незадоволення, дискомфорту, сорому. Цей стан породжує в школяра потребу зміни своєї поведінки. Але покарання ні в якому разі не повинно причиняти дитині страждань - ні фізичних, ні моральних.
Засобами методу покарання є : зауваження вчителя, виклик на педраду школи, переведення в паралельний клас чи іншу школу.
Уміле використання покарань вимагає
від учителя педагогічного
Мотиви обов'язку і відповідальності школярів у навчанні дозволяють переборювати неминучі труднощі, відчувати радість, почуття задоволення від переборення труднощів у навчанні.
Мотиви обов'язку і відповідальності формуються на основі використання цілої групи методів і прийомів: роз'яснення школярам суспільної та індивідуальної значимості навчання; пред'явлення вимог , дотримання яких означає виконання ними свого обов'язку як школярів; привчання їх до виконання вимог; заохочення за успішне, добросовісне виконання своїх обов'язків; оперативного контролю за виконанням вимог і в необхідних випадках відзначення недоліків, засудження, з тим, щоб викликати більш відповідальне ставлення до навчання. Методи і прийоми формування обов'язку й відповідальності у навчанні ґрунтуються на методах виховання школярів, що підкреслює єдність процесів навчання й виховання.
Роз'яснення суспільної значимості навчання. Переконання школярів у суспільній значимості навчання передбачає розкриття ролі науки в розвитку всього суспільства. Показ учням на переконливих прикладах того, що зростання загальноосвітнього світогляду значно підвищує продуктивність праці, створюються можливості для широкого раціоналізаторства і винахідництва, для механізації і автоматизації виробництва і на цій основі полегшення трудових процесів, що використання результатів науки обумовлюють революційні зміни на виробництві — все це важливі елементи формування розуміння суспільної значимості праці. Розповіді, бесіди, лекції в цьому випадку набувають характеру методів стимулювання обов'язку в навчанні.
Роз'яснення індивідуальної значимості навчання. У цій справі вчителі відчувають особливі труднощі. Якщо школярі ще розуміють значення засвоєння навчальних предметів близьких до профілю очікуваної спеціальності, то значимість засвоєння інших предметів їм все ж доводиться роз'яснювати. Наприклад, коли учні вибирають технічний профіль спеціалізації , їм доводиться роз'яснювати роль і значення гуманітарного циклу предметів, які сприяють формуванню культурного світогляду. Відсутність культурного і морального світогляду нерідко обумовлює дискомфорт особистості в суспільному середовищі. Учнів потрібно переконувати і в необхідності вивчення циклу суспільних наук, які створюють умови для успішної участі в суспільно-політичному житті країни.
Пред'явлення навчальних вимог. Цей метод визначається правилами поведінки, критеріями оцінки знань з усіх предметів, правилами внутрішнього розпорядку, Статутом школи. Необхідно мати на увазі , що стимулювання почуттів обов'язку і відповідальності в навчанні повинно поєднуватися з методами привчання школярів до виконання навчальної роботи, навчальних вимог , бо відсутність таких навичок може викликати відставання школярів у навчанні, а відповідно й порушення дисципліни. Велику роль тут відіграє приклад інших учнів і самого вчителя.
2.3.Особливості реалізації методів навчання на уроках технічної праці
Методика проведення занять визначається значною мірою змістом навчального матеріалу,що досить різноманітний. Умовно його можна поділити на три частини:
1) ручна обробка матеріалів(
2) обробка матеріалів
на деревообробних і
3) елементи електротехніки.
Кожна частина характеризується своїм змістом, застосовуваним інструментом, устаткуванням та іншими особливостями. Тому поряд з єдиними спільними дидактичними завданнями трудового навчання ставляться ще конкретні завдання, характерні для окремих розділів або тем.
Навчальною програмою передбачено вивчення на уроках технічної праці важливих технічних понять, що мають бути сформовані в учнів. Характерним при цьому є те, що поняття досить складні і формування їх повинно відбуватися поступово. Спочатку учні вивчають конкретні об’єкти, явища, що становлять базу для формування початкового поняття. З набуттям досвіду уявлення учнів про поняття уточнюються і розширюються.
Ручна обробка матеріалів(деревини,
Відомо, що сучасне виробництво є, насамперед, виробництвом машинним. У зв’язку з цим дехто вважає, що не треба відводити переважну більшість годин на обробку деревини і металів вручну, що учні повинні в основному працювати на верстатах, інакше порушуватиметься принцип політехнізму.
Крім того, треба мати на увазі, що залучення учнів до виконання слюсарних і столярних робіт сприяє їх фізичному розвитку, становленню, росту організму. Звичайно, це відбувається за умови, що учні мають посильне навантаження, дотримуються раціонального режиму роботи і перебувають у сприятливих санітарно-гігієнічних умовах.
Обробка матеріалів на деревообробних і металорізальних верстатах та елементи машинознавства:
У програмі з технічної праці значну увагу приділено вивченню учнями верстатних операцій і загальних відомостей про машину. Це не випадково. По-перше, одне із завдань трудового навчання у дев’ятирічній школі полягає в тому, щоб дати учням правильне уявлення про характер сучасного суспільного виробництва і шляхи його подальшого розвитку. Найбільш показовим щодо цього є заміна ручної праці працею механізованою й автоматизованою. Тому було б зовсім неприпустимо обмежитися в трудовому навчанні ознайомленням учнів лише зручними видами робіт.
По-друге, опитування учнів показує, що є свідомості переважної більшості дев’ятикласників сформувалися життєві уявлення про машину, механізм, деталь. Це свідчить про те, що саме життя ставить вимогу ознайомити учнів з елементами машинознавства і що учні підготовлені до засвоєння цих елементів на науковій основі.
Елементи електротехніки
Електротехнічні роботи та
елементи автоматики займають важливе
місце в системі загально-
В процесі виконання учнями
електротехнічних робіт можна проводити
велику виховну роботу. Почуття патріотизму
на основі тих успіхів, що має наша
країна в цій галузі, почуття інтернаціоналізму
у зв’язку з нашою допомогою
слаборозвиненим країнам
Сказане пояснює, чому вивчення електротехнічних робіт передбачено для всіх варіантів навчальних програм у V-ІХ класах.
ВИСНОВКИ
Вибір того чи іншого методу
навчання визначається тим, яка мета
навчання. Взяти, приміром, середньовічне
навчання. Основне його зміст полягав
у читанні, заучуванні та перекладі різних
текстів та Біблії. Через це в учнів розвивалася
пасивність думок і дій. Сучасна дидактика зовсім відмовилася
від цього методу. Тепер від учня вимагається
не бездумне заучування величезних шматків
тексту, а творче і свідоме вивчення матеріалу,
а також уміння його аналізувати.
Але в цілому те, яким повинен
бути метод навчання, вирішує сам учитель,
виходячи з таких правил, як ступінь наочності,
доступності та науковості. І все-таки, щоб зробити вірний
вибір, необхідно враховувати певні чинники.
Можна виділити декілька видів
класифікації методів навчання: класифікують
з точки зору навчальної діяльності, відповідно
до джерел знань, згідно з дидактичним
завданням, також за ступенем самостійності
учнів, за способом організації пізнавальної
діяльності учнів. Існують також своєрідні підходи
до методів навчання у зв'язку з їх різноманіттям
і можливим поповненням нових способів
навчання.
У залежності від ступеня педагогічного
управління діяльністю учнів прийнято
розрізняти методи навчальної роботи
під керуванням самого вчителя і самостійних
занять учнів. Незважаючи на самостійність
учнів, все-таки відбувається опосередковане
управління їх навчальною діяльністю. Пов'язано це, перш за все з тим,
що під час самостійної роботи учень спирається
на відомості, отримані раніше, на вказівки
вчителя.
Тому можна зазначити, що проблема
класифікації методів навчання досить
складна і до цихпір невирішена остаточно.
В даний час в середньо освітніх
школах разом зі словесними, наочними,
практичними використовують також такі
методи навчання як дидактичні ігри, проблемні
методи, програмне та комп'ютерне навчання,
дистанційне навчання.
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Виховання — це передача накопиченого досвіду від старших поколінь до молодших.
Навчання – це спеціально організований, цілеспрямований і керований процес взаємодії учителів і учнів, що передбачає засвоєння знань, умінь, навичок.
Знання – це відображення людиною об'єктивної дійсності у формі фактів, уявлень, понять і законів науки.
Навички – це точна діяльність, що виконується учнем безпомилково.
Освіта - це процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок.
Розвиток — процес і результат кількісних і якісних змін в організмі людини.
Практичні методи – письмові вправи (мова, математика, іноземні мови)
Дидактика-розділ педагогіки, який розробляє проблеми теорії навчання та освіти.
Методи навчання- це спосіб спільної діяльності вчителя і учнів, спрямований на вирішення завдання навчання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - Київ, 1981, - 206с.
2. Бондарчук Л.І. Федорчук Е.І. Методи активного навчання в курсі "Основи педагогічної майстерності." Вища і середня пед. освіта. - Київ, 1993. - № І6.- С 51-56.
3. Володько В.М. Іванова Т.В.
Самостійна навчально-пізнавальна
діяльність як один з методів
розвитку творчих здібностей
студентів. Вища і середня
4. Педагогіка. /3а редакцією М.Д.Ярмаченка/. - Київ, 1986.- С. 164-190.
5. Педагогика. /Под. ред. Ю.К.Бабанского/. - Москва, 1988.- С. 386-412.
6. Солдатенко М.М. Сусь Б.А.
Самостійна пізнавальна
7. Фіцула М.М. Педагогіка . - Тернопіль, 1997. – С. 132-143.
8. Фурман А. Технологія
9. Щербань П.М. Навчально-
10. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – Москва, 1998. - С. 6-7.
11. Явоненко О.Ф. Савченко В.Ф.
Комплексний підхід до розв'
12. Зайченко І.В. Навчяння як категорія педагогіки с.16-17,97-101.
13. Поняття про методи навчяння с.158-160.
14. Класифікація методів начиння с.160-168.
15. Методи організації і
16. Методи стимулювання
17.Тхаржевський І.І Реалізація методів навчяння на уроках технічної праці.