Роль податків у фіскальній політиці та соціально-економічному розвитку держави

платник податків ліквідується.

2.4. Від дня, наступного  за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені)  суми, що залишились не сплаченими, нараховувати пеню та штрафні  санкції у розмірах, передбачених  чинним законодавством.

 

3. Платник зобов'язується

3.1. Забезпечити своєчасну  сплату розстроченої (відстроченої) суми податкового зобов’язання (боргу).

3.2. Розраховувати суму  процентів на сплачене розстрочене  (відстрочене) податкове зобов’язання (боргу) (його частку) та сплачувати її одночасно зі сплатою відстроченої або чергової частини розстроченої суми.

3.3. Від дня  дострокового розірвання договору  платник податків зобов’язаний  сплатити невнесену суму розстроченого  (відстроченого) податкового зобов’язання (боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний термін дії розстрочення (відстрочення).

 

4. ДПІ має  право 

4.1. Розстрочені (відстрочені)  суми податкового боргу та  суми нарахованих процентів, що  залишилися не сплаченими на  день скасування рішення, стягувати  у порядку згідно з чинним законодавством.

 

5. Платник має  право 

5.1. Достроково сплатити  розстрочену (відстрочену) суму  податкового зобов’язання (боргу)  або її частину разом із  сумою нарахованих на цю суму  процентів. 

5.2. Достроково розірвати договір,  повністю сплативши розстрочені (відстрочені) податкові зобов’язання (борг) та проценти, нараховані за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

 

6. Додаткові умови 

6.1. Спірні питання  за договором розглядаються згідно  з чинним законодавством.

6.2. Платник зобов'язується у  триденний термін повідомити  ДПІ про зміну місцезнаходження  чи місця проживання, номера телефону.

6.3. Термін дії цього договору  встановлюється від дати його  укладення та закінчується останньою  датою дії розстрочення (відстрочення) податкового зобов’язання (боргу), за винятком випадків дострокового розірвання такого договору.

6.4. Особливі умови: 

________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________

6.5. Цей договір складений  у двох примірниках, які мають  однакову юридичну силу.

 

7. Місцезнаходження (місце проживання) та реквізити

7.1. ДПІ: _____________________________________________

7.2. Платника:_________________________________________

Підпис керівника (заступника) ДПІ                           Підпис відповідальної особи платника

_________________________________________                      ______________________________________               (прізвище, ім’я, по батькові)                                               (прізвище, ім’я, по батькові)

М.п.         "____" ______________ р.                               М.п.         "____" _______________р.                                                                                                                                                                                                                     Паспортні дані:                                                                                  Керівник:____________________                                                                                  Головний бухгалтер: ____________

 

Якщо договір про розстрочення (відстрочення) укладається пізніше  дня прийняття відповідного рішення, то таке рішення є підставою для  скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання, сума якого підлягає відстроченню (розстроченню), за період з початку дії розстрочки (відстрочки) до дати підписання договору.

Відомості про  суми скасованої пені та штрафних санкцій  заносяться до розділу 6.4  “Особливі  умови” договору.

Договори про  розстрочення, відстрочення можуть бути достроково розірвані:

1) за ініціативою платника  податків - при достроковому погашенні  суми податкового боргу, щодо  якого була досягнута домовленість  про розстрочення чи відстрочення;

2) за ініціативою  податкового органу, у разі якщо:

- з'ясовано, що  інформація, надана платником податків  при укладенні зазначених договорів,  виявилася недостовірною, неповною або перекрученою;

- платник податків  визнається таким, що має податковий  борг із податкових зобов'язань,  які виникли після укладення зазначених договорів;

- платник податків порушує  умови погашення розстроченого  або відстроченого податкового боргу.

Таким чином, платник  податків має право достроково сплатити розстрочену (відстрочену) суму податкового зобов’язання (боргу) або її частину разом із сумою нарахованих процентів. Дострокове погашення розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих на них процентів може здійснюватися як за наявної, так і без наявної сплати (заліком).

Для оформлення дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум платник податків, не пізніше третього робочого дня за днем дострокового погашення, повинен звернутися до органу державної податкової служби, який укладав з ним договір про розстрочення (відстрочення) із заявою про скорочення термінів дії розстрочення (відстрочення) внаслідок дострокового виконання зобов’язань з обов’язковим визначенням сум та реквізитів документу про дострокове погашення. Згідно з резолюцією керівника (його заступника) органу державної податкової служби на заяві платника, спеціалісти підрозділу стягнення податкової заборгованості вносять відповідні зміни до договору про розстрочення (відстрочення).

Рішення про дострокове скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (боргу) за ініціативою податкового органу, оформляється на бланку відповідного податкового органу. При цьому, рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (по всіх платежах) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний термін користування розстроченням (відстроченням).

РІШЕННЯ №

про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов`язань (боргу)

(непотрібне  викреслити)

від "____"  ______________ року

Я,

(посада, прізвище, ініціали)

на підставі:

Закону України  "Про державну податкову службу в Україні" та Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

Вирішив скасувати  з "______" ____________ року

Рішення від "_____" ______________ року №________ про розстрочення (відстрочення)

(непотрібне  викреслити)

сплати податкових зобов`язань (боргу) ___________________________________________

_____________________________________________________________________________

(назва підприємства  чи прізвище, ініціали платника), (ідентифікаційний код (номер)

у зв`язку з

(зазначається  причина, внаслідок якої прийнято  відповідне рішення)

Від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не спла- ченими, нараховується  пеня та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Розстрочені (відстрочені) суми податкових зобов’язань (боргу) та суми нарахованих  процентів, що залишилися не сплаченими на день скасування рішення, стягуються та погашаються  у загальному порядку, установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

Оскарження рішення  платником податків може здійснене  у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими  фондами"  для оскарження рішень податкового органу щодо нарахованої суми податкових зобов'язань.

(посада особи,  яка прийняла рішення)

(підпис)

(прізвище, ініціали)

 

Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (боргу) та дострокове розірвання договору приймається одночасно. В розділі 6.4 “Особливі умови” договору проводиться запис: “Договір достроково розірвано, документ від  _____№____”.

Від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховується пеня та штрафні санкції  у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою  податкового органу може бути оскаржене  у порядку, встановленому Законом  України “Про порядок погашення  зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для оскарження рішень податкового органу щодо нарахованої суми податкових зобов'язань (див. тему 2).

Розстрочені (відстрочені) суми податкових зобов’язань (боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й платежі, за якими надано розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (боргу).

При розрахунках платників  податків з бюджетом шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язань датою погашення розстроченого (відстроченого) податкового зобов’язання (боргу) є дата проведення такого розрахунку (дата прийняття рішення про проведення заліку, погашення казначейського векселя тощо). Проценти, нараховані за період від дати прийняття відповідного рішення до дати проведення його в обліку, підлягають скасуванню.

В період дії  розстрочення платник має право  порушувати перед органом державної  податкової служби питання про перенесення  термінів сплати частки розстроченої суми у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин.

У такому випадку  платник подає заяву про перенесення  термінів погашення платежу, яка  розглядається керівництвом органу державної податкової служби.

Рішення про  перенесення раніше визначених термінів сплати розстрочених сум може бути прийнято тільки за умови погодження вказаного питання з органом державної податкової служби, який приймав рішення про розстрочення. При цьому, орган державної податкової служби, який укладав договір про розстрочення вносить до нього відповідні зміни та доповнення

Розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань (боргу) у межах  процедури відновлення платоспроможності боржника відповідно до законодавства з питань банкрутства здійснюються за умов, передбачених мировою угодою.

При розстроченні або відстроченні сплати податкових зобов'язань (боргу) на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, у законі про Державний бюджет України  або у рішенні про затвердження місцевого бюджету на наступний бюджетний рік мають бути відображені доходи, пов'язані із погашенням розстрочених чи відстрочених податкових зобов'язань (боргу).

Будь-які рішення  щодо розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань (боргу) окремих  платників податків мають щорічно  оприлюднюватися, а Звіт про виконання відповідного бюджету має містити розрахунок втрат його доходів від розстрочень сплати податкових зобов'язань платників податків.

 

2. Порядок нарахування процентів за користування відстрочкою чи розстрочкою податкових зобов’язань (боргу)

 

Проценти за користування податковим кредитом нараховуються на суму розстроченого (відстроченого) податкового зобов’язання (боргу) за кожний календарний день розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (боргу).

При цьому, нарахування  процентів розпочинається від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та/або першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого податкового зобов’язання (боргу);

Нарахування процентів  закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату розстроченої (відстроченої) суми податкового зобов’язання (боргу). У разі часткової сплати суми розстроченого (відстроченого) податкового зобов’язання (боргу) нарахування процентів зупиняється на таку сплачену частку.

При розрахунках платників  податків з бюджетом шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язань проценти, нараховані за період від дати прийняття рішення про проведення заліку, погашення казначейського векселя тощо до дати проведення цього рішення в обліку, підлягають скасуванню.

Нарахування процентів  здійснюється на день фактичного погашення  розстроченого (відстроченого) податкового зобов’язання (боргу) (його частини). При цьому, платник податків розраховує суму процентів на сплачене розстрочене  (відстрочене) податкове зобов’язання (борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою відстроченої або чергової частини розстроченої суми.

Розмір процентів не може бути меншим, ніж ставка Національного банку України, яка діє на перший день надання розстрочення (відстрочення) сплати податкового зобов’язання (боргу) або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою.