Оптимізація кредитного портфелю комерційного банку.на прикладі ат Укрсиббанк

Приклад практичного застосування зазначеної моделі ціноутворення наведено в  таблиці 3.

Приклад аналізу дохідності клієнта на основі річної бази даних. Вихідні дані: банк розглядає питання про відкриття кредитної лінії на суму З млн. грн. терміном на 9 місяців ВАТ «Вікна&Двері» з умовою підтримки 20% залишку на депозитному рахунку в банку на підставі таких даних про доходи та витрати:

Таблиця 3. Приклад аналізу дохідності клієнта

Показники	Сума, тис. грн
1. Джерела доходів банку  від клієнта Процентний дохід за кредитом (17% на 9 місяців) Комісія за зобов'язання надати кредит (1%) Комісія за управління депозитами клієнта Плата за переказ коштів Плата за трастові послуги та ведення  бухгалтерського обліку операцій Усього доходів за річною базою  даних	382500 30000 6000 2000   13000 433500
2. Витрати з обслуговування  даного клієнта Проценти за депозитом (9%) Вартість залучених кредитних  ресурсів	44 000 160 000
Операційні витрати за рахунками клієнта Вартість переказу коштів Вартість обробки інформації за кредитом та витрати на ведення бухгалтерського  обліку Усього витрат на основі річної бази даних	25000 1000   4000 234000
Середня сума кредиту, наданого клієнту Мінус середні залишки на депозитному  рахунку клієнта (зменшені на суму обов'язкових відрахувань у резерви) Чисті ресурси, надані клієнту в  кредит понад обсяг депозитів  клієнта	3 000 000   -540 000 2 460 000

 

 або 8%

З наведеного прикладу випливає: чиста ставка прибутку, який прогнозується одержати в результаті всіх взаємовідносин банку з клієнтом, є позитивною. Тобто даному потенційному позичальникові можна надавати кредит. Крім того, прогнозований рівень прибутковості ймовірної кредитної операції доволі високий, що дає підстави для певного зниження ставки.

Якщо  ж розрахункова чиста ставка прибутку від усіх взаємовідносин банку з клієнтом виявиться від'ємною, банку слід підвищити кредитну ставку або ціну послуги, що йому може бути надана. Інакше кажучи, клієнти, з якими пов'язаний вищий ризик, мають забезпечувати банку й вищу розрахункову ставку прибутку.

5.Характеристика банку.

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» є правонаступником

комерційного інноваційного банку  «Харківінкомбанк», заснованого 4 травня

1990 року Зборами Засновників,  зареєстрованого Держбанком СРСР 18 червня

1990 року і перереєстрованого  у Національному банку України  28 жовтня 1991

року.

Згідно з рішенням Установчої конференції 21 жовтня 1991 року комерційний інноваційний банк «Харківінкомбанк» перереєстровано у закрите акціонерне товариство. Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 18 червня 1992 року було змінено найменування банку на Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк». Рішенням Загальних зборів акціонерів 25 серпня 1993 року змінено організаційну формубанку на відкрите акціонерне товариство.

Рішенням Загальних Зборів Акціонерів, від 27 жовтня 2009 року, Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником за всіма правами та зобов’язаннями Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».

АТ «УкрCиббанк» входить в  першу п’ятірку найбільших банків Украйни

(за показниками капіталу, активам,  кредитному портфелю) і, дотримуючись своєї стратегії, прагне стати основним універсальним операційним банком для

своїх клієнтів. Стратегія банку  направлена на подальший розвиток відповідно

до стандартів Групи БНП Паріба та утримання лідерських позицій  на ринку

банківських послуг в Україні. Першочерговими стратегічними цілями банку є зміцнення своїх позиційна ринку України як провідного банку, який надає широкий спектр якісних фінансових послуг, подальший розвиток у сфері роздрібного бізнесу, споживчого кредитування та утримання ринкової позиції у корпоративному банківському секторі України. Банк має відповідні ліцензії та дозволи Національного Банку України на проведення банківських операцій та здійснює широкий спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг з обслуговування корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів.

Функціонування банку забезпечує гнучка організаційна структура управління (ОСУ), яка обумовлена тим, що АТ «УкрСиббанк» є міжрегіональним універсальним та системним банком із розгалуженою мережею відділень по всій території України. Мережа банківського обслуговування банку складає 740 безбалансове відділення у 198 містах та селищах міського типу України, що дозволяє будь-якому клієнту одержати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій частині країни.

Основою діяльності банку є його ресурсна база, що формується з капіталу

та зобов’язань. Капіталізація  банку – одна з головних умов забезпечення його

стабільності і динамічного  розвитку, основа для реалізації можливостей  і потенціалу банку.

Зростання власного капіталу відбувалося, в основному, за рахунок

збільшення обсягу статутного капіталу, який на квітень 2012р., складає 1,23 млрд. грн.. Станом на 1 травня 2012 р., згідно МСФЗ, загальні активи УкрСиббанку становили 29,32 млрд грн., капітал - 1,23 млрд. грн., кредитно-інвестиційного портфель - 18,53 млрд. грн., депозити фізичних осіб - 9,99 млрд. грн., депозити юридичних осіб - 11,23 млрд. грн.

Основними цілями менеджменту  є:

• істотне збільшення ринкової вартості банку;
• підвищення конкурентного становища;
• перехід від екстенсивного до переважно інтенсивного розвитку;
• концентрація діяльності на банківському бізнесі та перехресному продажу банківських продуктів із виділенням інвестиційної, страхової й лізингової діяльності.

Шляхами реалізації поставлених  цілей визначено:

• підвищення ефективності фінансово-економічної діяльності банку;
• забезпечення високої якості активів;
• забезпечення темпів росту кредитів і депозитів на рівні банків, що активно розвиваються;
• присутність банку в усіх регіонах України;
• конкурентний продуктовий кошик і багатоканальність продажів продуктів і послуг через торговельну мережу;
• ефективна організаційно-функціональна структура і кваліфікований персонал;
• висока технологічність банківських продуктів та процедур і адекватні інформаційні технології.

У галузі вдосконалення  організаційно-функціональної структури:

• сформовано організаційно-функціональну структуру Головного банку й філій на основі поєднання лінійно-функціонального й бізнес-орієнтованого підходів, спрямовану на зменшення питомої аги управлінського персоналу, підвищення гнучкості й адаптивності оргструктури, зростання ефективності та поліпшення якості банківської діяльності;
• виділені фронт-офісні, ризик-менеджерські й бек-офісні функції у структурних підрозділах головного банку та філій;
• створено службу реінжинірингу банку, яка забезпечує оптимізацію його бізнес-процесів.

У галузі вдосконалення  системи планування, бюджетування, оцінки й моніторингу фінансово-економічної  діяльності:

• впроваджено систему наскрізних ключових показників фінансово-економічної діяльності банку, його структурних підрозділів (філій і відділень);
• впроваджено щомісячний моніторинг виконання бізнес-плану банку, консолідованого за бізнес-напрямками й структурними підрозділами;
• розроблено й впроваджено оцінку інвестиційних проектів, систему норм і нормативів.

У галузі вдосконалення  забезпечуючих процесів:

• розроблено комплекс процесів створення банківських продуктів на основі маркетингового, технологічного, інформаційного і юридичного опрацювання з урахуванням результатів тестового використання;
• створено й впроваджено централізований процес розробки підтримуючих процедур (не пов’язаних із наданням послуг клієнтам), що координуються управлінням методології розвитку банку;
• розроблено централізований процес створення, затвердження і впровадження внутрішньобанківських нормативних документів;
• забезпечено централізацію та координацію процесу розробки облікових процедур.

У галузі управління ризиками:

• створено систему оцінки, контролю й управління основними ризиками, з якими стикається банк, у рамках єдиної політики ризик-менеджменту, що дозволяє забезпечувати порівнянність і цілісність методів контролю й управління фінансовими ризиками при оцінці різноманітних банківських продуктів і технологій;
• забезпечено централізацію управління ризиками шляхом координації оцінки ризиків у рамках одного підрозділу;
• реалізується пріоритетність управління кредитними ризиками банку, що мають прямий вплив на якість активів і капітал банку;
• забезпечується поєднання централізації і децентралізації прийняття рішень залежно від якості кредитування структурними підрозділами банку на основі лімітів повноважень, впровадження єдиної кредитної політики, положень і процедур;
• створено інфраструктуру моніторингу й управління валютним і процентним ризиками, вдосконалюються процедури управління ризиком ліквідності.

У галузі вдосконалення  управління персоналом і підвищення його якості:

• визначено розміри приросту чисельності персоналу у структурних підрозділах банку на основі аналізу трудомісткості виконання банківських операцій, оптимізації чисельності персоналу новостворених відділень;
• розроблено посадові інструкції для співробітників банку з визначеними
• функціональними обов’язками;
• забезпечується раціональне поєднання внутрішньобанківського й поза банківського навчання співробітників з метою досягнення максимальної ефективності й економічності в роботі;
• сформовано керівний резерв персоналу в системі банку, включаючи філії;
• реалізується процес формування корпоративної культури й уважного ставлення керівництва до персоналу.

При здійсненні діяльності банк виконує  такі загальносуспільні та фінансово господарські функції:

• здійснює розширення банківських послуг шляхом створення і розвитку інфраструктури Банку;
• здійснює управління відділеннями та філіями; проводить їх перевірки (ревізії) та внутрішній аудит діяльності, розглядає та приймає рішення за результатами їх фінансово-господарчої діяльності;
• вимагає від клієнтів при вирішенні питання видачі кредитів подання ними документів і відомостей, необхідних для всебічного вивчення їх фінансового стану та підтвердження платоспроможності;
• здійснює перевірки використання позичальниками наданих їм позичок згідно з умовами кредитного договору, для чого проводить необхідні перевірки на місцях;
• звертається з позовами і заявами до суду (господарського, третейського та суду загальної юрисдикції)

3 метою реалізації своїх функцій  Банк зобов’язан:

• дотримуватись чинного законодавства України при здійсненні своєї діяльності;
• забезпечувати прибутковість та безпеку своєї діяльності і діяльності відділень та філій;
• забезпечувати ефективне використання фінансових, трудових та інформаційних ресурсів у регіоні;
• здійснювати оперативне управління діяльністю відділень та філій;
• проводити лінію з питань підбору, розстановки, переміщення кадрів, стажування, навчання співробітників відділень та філій.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Впровадження  розглянутої моделі ціноутворення  у практику діяльності АТ «УкрСибБанк» потребує розробки докладної бухгалтерської звітності за джерелами доходів і витрат, пов'язаних із обслуговуванням кожного великого клієнта. Вона має містити консолідовані дані (про позичальника, його дочірні підприємства, головних акціонерів, вище керівництво тощо), на основі чого можна з певною достовірністю передбачити, якою мірою збитки, пов'язані з обслуговуванням одних рахунків, можуть компенсуватися прибутком за іншими. Отже, розглянуті вище моделі утворення ціни на кредит, мають і переваги, і недоліки. Залежно від вибору кредитної стратегії вони можуть бути орієнтовані як на повне відшкодування витрат банку й досягнення беззбитковості його діяльності, так і на забезпечення конкурентоспроможності банківської установи, на індивідуалізацію її роботи з клієнтами. На мою думку, найперспективнішими є моделі, які дають змогу зменшувати тарифи або ставки за позичками і не призводять до загальних збитків, роблять кредити доступнішими й привабливішими для клієнтів банку.