Музикотерапія, як метод роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку та фізичними вадами

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Методична доповідь на тему:

«Музикотерапія, як метод роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку та фізичними вадами» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    В Україні проводяться інтенсивні дослідження проблем естетичного  виховання засобами різних видів  мистецтва, визначається вплив різних форм, методів виховної роботи на естетичний розвиток особистості, яка розвивається у плідному спілкуванні з мистецтвом. Особливо гостро постає ця проблема перед тими, хто працює з учнями із затримкою психічного розвитку (ЗПР) та дітьми з фізичними вадами. У таких дітей виявляється занижена готовність оволодівати навчальним матеріалом. Вони не вміють організувати власну діяльність, правильно-оцінити виконане завдання.8 Їм бракує цілеспрямованості та контролю. Тому основна увага в корекційній педагогіці звертається на розвиток пізнавальної діяльності дітей із ЗПР – естетичне ж виховання цих учнів залишається поза увагою. Я вважаю, що це неправильно, тому що предмети естетичного циклу благотворно впливають на них, викликають співпереживання, збуджують емоційні почуття. Тому одним із головних завдань української спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції є формування художньо-естетичних інтересів, виховання духовної культури школярів, що допоможе їм у майбутньому становленні особистості.

    Щоб сформувати у дітей даної категорії певне естетичне ставлення до навколишнього, сприймати та оцінювати прекрасне в мистецтві, потрібно розвинути інтерес до предметів художньо-естетичного циклу, які вивчаються в школах відокремлено один від одного. А це обмежує процес естетичного розвитку школярів, перешкоджає формуванню їхніх художніх інтересів.

    Виховання художньо-естетичних інтересів засобами комплексного поєднання мистецтв, яке  складає "неперевершену школу  почуттів" (Л.С. Виготський), недостатньо вивчене та розроблене в дефектології. Але водночас воно є доцільним саме в процесі інтелектуального розвитку молодшого школяра із ЗПР, оскільки сприяє зародженню розуміння взаємозв'язку різновидів мистецтва та виконує компенсуючу функцію в естетичному розвитку.

    У ході дослідження було поставлено  завдання обґрунтувати роль музикотерапії у формуванні художньо-естетичних інтересів у дітей із затримкою психічного розвитку та фізичними вадами.

    Інтелектуальний та фізичний недорозвиток, низький рівень пізнавальної діяльності, порушення емоційно-вольової сфери ускладнюють таку роботу. Як відомо, естетичне сприймання передбачає наявність суджень, оцінок, емоційного ставлення до навколишнього світу. Звичайно, тут не йдеться про формування у дітей даної групи повноцінного естетичного сприймання. Проте, під впливом корекційно-виховної роботи можна досягти деякого рівня правильних суджень і виробити певну естетичну чутливість, яка містить елементи естетичного сприймання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Музикотерапія в світі та Україні 

     Про лікувальні властивості музики китайські  мудреці писали ще до нашої ери. Стародавня китайська теорія музики орієнтувалася  на п’ятиступеневий звукоряд, який ототожнював ноту з одним із п’яти  елементів (вогнем, водою, деревом, землею і металом).

     Упродовж  усієї старокитайської історії  багато цілителів використовували  відповідність п’яти музичних елементів  п’яти внутрішнім органам (серце, печінка, нирки, легені, селезінка) як основу для  лікування хвороб за допомогою музичної терапії.

     Про те, що певні мелодії здатні впливати на душевний та фізичний стан людини, добре знали в Стародавній Греції, у Римі. Вірменські манускрипти навіть пропонували рецепти музики, що зупиняє кров.

     Американська  медицина вперше почала експериментувати з терапевтичним використанням музики в ХІХ – поч.. ХХ ст.. Але ще в 1890-х невропатолог Корнінг повідомляє про те, що музика Вагнера й інших композиторів-романтиків знижує рівень хворобливих думок і підсилює дію позитивних образів і емоцій.

     У 1914 р. в журналі Американської  медичної асоціації був опублікований лист доктора Кейна, який повідомляв про використання фонографа для «заспокоєння і відволікання пацієнтів» під час хірургічної операції.

     У 1918 р. колумбійський університет  розробив перший курс «Музикотерапії», який вела Маргарет Андертон, музикант із Великобританії. Вона працювала з солдатами, що отримали поранення під час першої світової війни. У 30-40-х роках ХХ ст.. використання музики й звуку для зменшення й послаблення болю стало застосовуватися в зуболікарській та хірургічній практиках.

     Сучасна музикотерапія починає розвиватися  з кінця 40-х років ХХ ст.., узявши за основу досвід використання музики для зняття неврозу у солдатів другої світової війни.

     Викладачка  факультету музичної освіти Канзаського  університету Гастон відкрила першу інтернатуру з музичної терапії, а також її центр у місті Топека (США), де навчали використанню музикотерапії.

     Одне  з найперших упорядкованих застосувань  музики для лікування в Америці  належить доктору Келлогу – ентузіасту, директору першого курорту на мінеральних джерелах. У його будинку відпочинку в широкому масштабі використовували терапевтичну цінність музики. При цьому у нього не було ні часу, ні цікавості, щоб дослідити , з якої причини це все відбувається. Він просто бачив, що є користь, і робив усе, щоб використовувати ці нетрадиційні методи терапії в ім’я зцілення.

     За  останні півстоліття музична  терапія в Америці зробила  колосальний крок вперед як наукова  дисципліна. У 1998 році Національна асоціація  музичних терапевтів (НАМТ) і Американська асоціація музичних терапевтів (ААМТ) злилися в єдину організацію – Американську музичну терапевтичну асоціацію (АМТА). Знання і цінності терапевтичної дії музики розповсюджуються серед широких кіл американців. У даний час у США більше 5000 музичних терапевтів працюють у лікарнях, реабілітаційних центрах, освітніх установах, поліклініках, дитячих будинках, в’язницях, школах і т.д. Більше половини з них працюють з психічно хворими, розумово відсталими людьми різного віку. 70 коледжів і університетів у США готують фахівців у галузі музичної терапії.

     Ще  одна надихаюча ознака: в деяких випадках музична терапія визнана  офіційним засобом відновлення  в рамках державної системи страхової  медицини.

     Історія розвитку музикотерапії в нашій  країні не така багата, але все-таки і в нас є свої досягнення в цій галузі. Це – цікавий і перспективний напрям, який використовують у багатьох країнах з лікувальною та оздоровчою метою.

     У 1997 році Михайло Львович Лазарєв  – завідувач лабораторією валеології Московського інституту підвищення кваліфікації працівників освіти, створив програму «Здрастуй» (програма формування здоровя дітей дошкільного віку), в якій музиці відводиться центральне місце, оскільки «саме в ній закладено колосальний потенціал для оздоровлення». Він вважає, що, по-перше, музика впливає на багато сфер життєдіяльності через три основні чинники: вібраційний, фізіологічний і психологічний.

    Вібраційний чинник музики є стимулятором обмінних процесів на рівні клітини. Сучасні  наукові дослідження показують, що за допомогою вібрації можна впливати навіть на процес каталізу, підбираючи точну вібрацію і стимулюючи діяльність окремих ферментів. Більш того, звуковий вібраційний чинник через звуки імені дитини в буквальному розумінні слова формує його організм. Кожне ім'я має свій набір звуків, що створюють унікальне вібраційне поле.

    Фізіологічний чинник музики здатний змінювати  різні функції організму, такі як дихальна, рухова, серцево-судинна.

    Психологічний чинник через асоціативний зв'язок, медитацію здатний значно міняти психічний стан дитини.

    По-друге, музика має фундаментальні засади всього живого: ритм, мелодію і гармонію. Вона вчить дитину відчувати ритми  життя, гармонізує його власні біоритми, дозволяє відчути себе частиною космосу, вийти за межі своїх особистих  проблем.

    По-третє, музика дозволяє дозувати психофізичне навантаження, починаючи з прослуховування  ніжних звуків і доходячи до могутніх ритмів аеробіки і танців. Різні  види музики впливають на різні функції  організму. Наприклад, при порушенні  дихальної функції можна використовувати духові інструменти, при порушенні дрібної моторики пальців – клавішні інструменти, при психоневрологічних порушеннях – прослуховування музики. Важливо відзначити, наприклад, що дихальна музикотерапія дозволяє дітям займатися оздоровленням, не помічаючи процесу лікування.

    По-четверте, музика дозволяє удосконалювати дихальну функцію опосередковано. Наприклад, граючи на духовому інструменті, дитина підпорядковує своє дихання тому розміру, який закладений в п'єсі. Це справедливо і для інших нюансів музики.

    Слід  зазначити, що емоції тісно пов'язані  з диханням. Наприклад, радість супроводжується  диханням у 17 вдихів за хвилину, активний смуток-20 вдихів за хвилину, страх – 60 вдихів, гнів – 40 вдихів. Відповідно до цього, впливаючи на ритм дихання через музичну фразу, можна моделювати емоційний стан дитини.

    По-п'яте, музика, пожвавивши емоційну сферу, відновлює  імунобіологічні процеси. Мається на увазі, що при зниженні емоційного тонусу або за наявності негативних емоцій знижується імунітет людини і вона частіше хворіє. Крім того, спеціально підібрана музика дозовано тренує емоційний світ дитини і підвищує рівень імунних процесів в організмі.

    Музику  можна розглядати і як спосіб поліпшення емоційного фону в сім'ї, що може привести до гармонізації взаємостосунків в ній. Іншими словами, музика може стати однією з умов формування здорового способу життя, а оздоровчі заняття з використанням музики дадуть вражаючий ефект.

    У кожної людини є улюблена музика, яка  діє на його душу найефективніше. Яку  ж дію на людину надають різні жанри музики? Слід мати на увазі, що в рамках кожного жанру існує різноманітність стилів. Деякі з них активні і несуть енергію, інші – пасивні і допомагають розслабитися. Ось деякі загальні тенденції, які істотно змінюються залежно від слухача, умов прослуховування, оточуючого середовища:

    – У григоріанських хоралах використовуються ритми природного дихання, що дозволяє досягти відчуття просторового розслаблення. Вони добре підходять для тихих  занять і медитації, можуть зменшити стрес.

    – Повільна музика у стилі барокко (Бах, Гендель, Вівальді, Кореллі) дає  відчуття стійкості, порядку, безпеки  і створює духовне стимулююче середовище, яке підходить для  занять або роботи.

    – Класична музика (Гайдн і Моцарт) відрізняється ясністю, елегантністю і прозорістю. Вона здатна підвищувати концентрацію, пам'ять і просторове сприйняття.

    – Музика романтизму (Шуберт, Шуман, Чайковський, Шопен і Ліст) підкреслюють виразність і чуттєвість, часто будять індивідуалізм, містицизм. Її краще використовувати  для того, щоб активізувати симпатію, пристрасність і любов.

    – Музика імпресіоністів (Дебюссі, Равель, Фавр) заснована на плавних музичних настроях і враженнях. Вона викликає приємні образи, як у сновидіннях.

    – Джаз, блюз, реггі та інші музичні форми можуть підняти настрій і надихнути, дати вихід радості, розсіяти печаль, підвищити товариськість.

    – Румба, маранга, макарена володіють живими ритмами і імпульсом, що підвищує серцебиття, робить дихання частішим і глибшим, примушує все тіло рухатися. Самба, проте, відрізняється рідкісною властивістю порушувати і заспокоювати одночасно.

    – Поп-музика, а також народні мелодії  провокують рухи тіла, створюють відчуття благополуччя.

    – Рок-музика у виконанні таких  геніальних артистів, як Елвіс Преслі або Стінг може збудити відчуття, стимулювати активні рухи, зняти напругу, послабити біль і зменшити неприємний ефект гучних і різких звуків, присутніх у навколишньому середовищі. Ця музика також здатна створити напругу, викликати дисонанс, стрес і біль в організмі.

    – Спокійна фонова музика або сучасні оркестровки, в яких немає чітких ритмів, підсилюють стан розслабленої готовності.

    – Музика в стилі панк, реп хіп-хоп перезбуджує, підвищує активність.

    – Релігійна і обрядова музика заспокоює  і приводить у стан умиротворення. 

    Для дітей із затримкою психічного розвитку важливим засобом оздоровлення може стати музикотерапія. Правильно добираючи музичний матеріал, можна добитися тих чи інших емоційних проявів у школярів.

    Обґрунтовуючи роль музикотерапії у формуванні художньо-естетичних інтересів старших школярів із затримкою психічного розвитку, було з’ясовано, що застосування музикотерапії в Україні не набуло широкомасштабного значення. Проте вона в майбутньому може відіграти важливу роль у процесі навчання і виховання школярів із ЗПР. Адже, як зазначалось вище, різна музика може по-різному впливати на емоційний стан людини, отже, слід приділити вивченню цього явища особливу увагу. Ми, плануючи роботу з дітьми із ЗПР та фізичними вадами, повинні чітко усвідомлювати та пам’ятати, що правильно підібраний матеріал та системність нашої роботи з ними дадуть позитивний результат. Ми зможемо за допомогою елементарних музичних вправ та музичних творів коригувати їх поведінку, в залежності від ситуації, що склалася, контролювати їх психо-фізичний та емоційний стан, розвинути в них любов до прекрасного, дамо можливість висловити свої почуття за допомогою музики.