Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Мая 2012 в 22:17, дипломная работа
Ціль роботи полягає в збільшенні річної продуктивності заводу «Електросталь» до 1 мільйона тонн та підвищенні якості металу, що виробляється.
Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:
1. Аналіз характеристики виробництва заводу, основних агрегатів.
2. Пошук та огляд відповідної літератури по проектуванню металургійного виробництва та по технологічним особливостям виплавки сталі.
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА I АНАЛІЗ СТАНУ ВИРОБНИЦТВА
1.1. Дільниця УКП
1.2. Дільниця МНЛЗ
1.3. Сировина та матеріали
1.4. Висновки
2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
2.1. Перспективи розвитку та висновки про можливості існуючої схеми виробництва
2.2. Перспективи підвищення продуктивності підприємства
3. СУТЬ ПРОЕКТУ
4. ПРОПОЗИЦIЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ СТАЛІ НА ДIЛЬНІЦI ПОЗАПІЧНОЇ ОБРОБКИ СТАЛИ
4.1. Анатлітичний огляд літератури
4.1.1. Рафінування металу від азоту
4.1.2. Азотаціія сталі в процесі випуску плавки
4.1.3. Азотація при позапічній обробці сталі на установці ківш-піч
4.1.4. Деазотація сталі при вакуумуванні
4.1.5. Десульфурація
4.1.6. Використання поршкового дроту
4.1.7. Рафінування металу порошкоподібними матеріалами
4.2. Розробка технології позапічної обробки сталі
4.2.1. Розрахунок основних параметрів обробки сталі на УКП
4.2.1.1. Розрахунок розкислення і легування
4.2.1.2. Розрахунок процесу десульфурації сталі в ковші
4.2.1.3. Визначення зниження температури металу
4.2.1.4. Розрахунок кількості і складу неметалевих включень
4.2.1.5. Розрахунок модифікування неметалевих включень
4.2.1.6. Розрахунок параметрів продувки сталі інертним газом
4.2.1.7. Технологічна інструкція обробки сталі на установці ківш-піч
4.2.2. Розробка основних параметрів обробки сталі на вакууматорі
4.2.2.1. Продувка металу інертним газом
4.2.2.2. Дегазація металу
4.2.2.3. Технологічні особливості проведення процесу вакуумування
5. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН
6. ЗАХОДИ ДО ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ
6.1. Актуальність розділу
6.2. Цілі і завдання розділу
6.3. Новизна розділу
6.4. Практична значущість результатів
6.5. Огляд стану питання
6.6. Основні дослідження і результати
6.7. Підвищення екологічності виробництва
6.8. Супертоксичні викиди і їх скорочення
6.9. Перспективи досліджень по темі
6.10. Висновки
7. ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ, ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ І ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
7.1. Вступ
7.2. Вимірювання температури в технологічних періодах
7.3. Модель розрахунку середньої температури металу в надпотужній ДСП і її застосування в АСУТП
7.4. Врахування масопереносу при обчисленні розподілу температури за глибиною вани
7.5. Висновок
8. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН
8.1. Розрахунок виробничої програми основних цехів на планований період без організаційно-технічних змін
8.2. Розрахунок виробничої програми електросталеплавильного цеху на планований період при проведенні реконструкції
8.3. Розрахунок змін в калькуляції витрат на виробництво однієї тонни продукції
8.4. Розрахунок економічної ефективності інвестиційного проекту модернізації електросталеплавильного цеху
9. СПЕЦЧАСТИНА
9.1. Вступ
9.2. Вимірювання температури в технологічних періодах
9.3. Модель розрахунку середньої температури металу в надпотужній ДСП і її використання в АСУТП
9.4. Врахування масо переносу при розрахунку розподілу температури по глибині вани
9.5. Висновок
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ПЕРЕЛІК ЗАУВАЖЕНЬ НОРМОКОНТРОЛЕРА
Також в процесі десульфурації важливу роль грає температура при якій протікає процес. У таблиці 4.5 наведено дані, що показують змінення коефіцієнта розподілу і рівноважної концентрації сірки в діапозоні температур від 1520 до 1610 оС.
Метою продувки металу порошкоподібними матеріалами (або вдування в метал порошкоподібних матеріалів) є забезпечення максимального контакту твердих реагентів, що вдуваються, з металом, максимальної швидкості взаємодії реагентів з металом і високого ступеня використання реагентів.
Таблиця 4.5 - Змінення коефіцієнта розподілу і рівноважної концентрації сірки в залежності від температури
Плавка | Температура, К | LS | [S]р |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | 1793 | 983 | 0,00103 |
2 | 1803 | 1046 | 0,00097 |
3 | 1813 | 1112 | 0,00092 |
4 | 1823 | 1182 | 0,00087 |
5 | 1833 | 1256 | 0,00082 |
6 | 1843 | 1333 | 0,00077 |
7 | 1853 | 1414 | 0,00073 |
8 | 1863 | 1499 | 0,00069 |
9 | 1873 | 1589 | 0,00065 |
10 | 1883 | 1682 | 0,00061 |
В якості порошкоподібного матеріалу використовувють подрібнений синтетичний шлак, до складу якого входить 55% CaO; 30% Al2O3; 15% CaF2; 5% SiO2. Перевага цього шлаку полягає в наступному:
Перевагу віддають синтетичному шлаку тому, що при виході з сопла фурми, частинка шлаку швидко розплавляється і починає реагувати з сіркою металу.
Краплі синтетичного шлаку мають велику площу контакту шлак-метал і малий обсяг здатні довше перебувати в обсязі металу, тим самим збільшуючи ефект десульфурації.
Вдування таких реагентів як силікокальцій і алюмокальцій мають обмежений характер в силу того, що до їх складу входять алюміній і кремній, роблячи обмеження за кількістю вдуваемого реагенту. До того ж вони значно дорожче, ніж синтетичний шлак.
4.2 Розробка технології позапічної обробки сталі
Таблиця 4.6 – Склад готової сталі 12ГС
Готова
сталь 12ГС
ГОСТ 19282-73 |
С |
Mn | Si | P | S | Cu | Ni | Сr |
0,12-0,18 | 0,4-0,7 | 0,17-0,37 | Не більше 0,035 | Не більше 0,035 | Не більше 0,3 | Не більше 0,3 | Не більше 0,7-1 |
Для даного розрахунку при виплавці сталі марки 12ГС прийнятий наступний угар елементів розкислювачів: вуглецю - 15%; марганцю - 15%; кремнію - 20%; хрому - 10. Угар алюмінію умовно приймаємо рівним 100%, а витрата його залежить від марки сталі, що виплавляється. В даному розрахунку витрата алюмінію дорівнює 0,030%.
Таблиця 4.7 – Прийнятий склад застосованих феросплавів
Феросплав | Марка | Склад елементів % | ||||||
C | Mn | Si | P | S | Cr | Al | ||
Фермарганец | Мп4 | 6,5 | 76 | 2 | 0,38 | сл | - | - |
Феросилиций | СИ45 | 0,3 | 0,8 | 45,0 | 0,05 | сл | - | - |
Ферохром | Фх010 | 0,1 | - | 1,5 | 0,03 | 0,03 | 65-73 | - |
Среднезаданний вміст елементів в сталі, що розраховується, прийнятий рівним: [Mn]=0,55% , [Si]=0,27%, [Cr]=0,9
Необхідна кількість кожного феросплаву визначається по формулі:
Мраск
=
де Мст – вихід рідкої сталі в кінці продувки, кг;
[%Э]гот.ст. – вміст відповідного елемента в готовій сталі содержание соответствующего элемента в готовой стали, %;
[%Э]пер.раск – вміст відповідного елемента перед розкисленням, %;
[%Э]ферроспл. – зміст відповідного елемента в феросплаві, %.
МFeSi = = 0,5625 кг.
МFeМп = = 0,4284 кг
Хімічний склад ТШС:
СаО = 50%
А12О3 = 36%
SiO2 = 10%
MgO = 3%
MnO = 0%
Витрата ТШС 10 кг/т сталі. Необхідна кількість ТШС: т.
Mпгот.ст. =0,542% , угар 20%
Siгот.ст. =0,289% , угар 20%
А1гот.ст. =0,03% , угар 100%
Таблиця 4.8 – Склад пічного шлаку
СаО | MnO | MgO | SiO2 | А12О3 |
51,293% | 4,834% | 2,076% | 14,656% | 1,816% |
Приймаємо, що в ківш прийде 5 % пічного шлаку
Таблиця 4.9 – Кількість оксидів , що утворилися при розкисленні сталі.
Елемент | Концентрація в сталі % | Угар елементів | Введено в сталь з урахуванням угару, % | Утворюється оксидів, кг |
Mn | 0,542 | 0,065 | ||
Si | 0,289 | 0,072 | 0,361 | |
А1 | 0,03 | 0,03 | 0,03 | |
Cr | 0,878 | 0,098 | 0,976 | |
ВСЬОГО | 6,86 |
Таблиця 4.10 – Змінення складу рафінуючого шлаку
Матеріал | Кіл-сть | Склад, кг | |||||
СаО | А12О3 | SiO2 | MgO | MnO | Сr2O3 | ||
ТШС | 10 | 5 | 3,6 | 1 | 0,3 | - | - |
Оксиди | 6,86 | - | 1,28 | 1,64 | - | 0,89 | 3,05 |
Пічний шлак | 5 | 2,565 | 0,091 | 0,739 | 0,104 | 0,242 | - |
Футерівка ковша (MgO =92%, CaO=20%) | 1,5 | 0,015 | - | - | 1,38 | - | - |
ВСЬОГО | 23,36 | 7,58 | 4,971 | 3,379 | 1,784 | 1,132 | 3,05 |
Склад кінцевого шлаку:
CaO=
SiO2=
MnO=
Al2O3=
MgO=
Виповнимо розрахунок коефіцієнту розподілу сірки Ls.
де (СаО), (Аl2О3), (SiO2), (MgO) – хімічний склад рафіную чого шлаку в кінці обробки %;
fs - коефіцієнт активності сірки, що розчинилася в металі, приймається fs =1, тому lgfs =0
Т - температура металу, 1903 К.
- активність кисню
2[Al]+ 3[O] = Al2O3
Константа цієї реакції буде дорівнювати:
тому активність кисню визначимо по формулі:
, а = -2,985
Тоді коефіцієнт розподілу сірки буде дорівнювати:
тоді
=23,362
де - коефіцієнт кратності шлаку
.
Визначимо кінцевий вміст сірки в металі після обробки ТШС
4.2.1.3 Визначення зниження температури металу
Зниження температури складається з: втрат тепла при розкислюванні металу Траскисл; втрат при обробці металу ТШС; втрат тепла при випуску металу за агрегату Твып; втрат тепла при витримці металу в ковші Твыдерж; втрат тепла через футерівку ковша Тфут; втрат при продувці металу аргоном. Таким чином, визначиться температура, на яку буде необхідно нагріти метал в піч-ковші.
Витрати тепла на нагрів ТШС до температури розкладання вапняку: