Закон синергии

                                                            Зміст 
 
Вступ 
1. Природа феномену синергії………………...……………………………………..2 
2. Реалізація синергетичного закону………………………………………………...4 
3. Ознаки досягнення синергії……………………………………………………….5 
Список використаної літератури 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                            Вступ 
 
   Закони організації утворюють теоретичний фундамент теорії організації, сприяють переходу від емпіричного підходу до професійного, дозволяють правильно оцінити виникаючу ситуацію, допомагають об'єктивно аналізувати накопичений досвід, сприяють підвищенню управлінської культури в компаніях. 
Багато керівників не знають законів організації і керуються здоровим глуздом, який часто приводить їх до правильних результатів. Однак цей шлях вимагає великих тимчасових, нервових і ресурсних витрат. Чи потрібно самому винаходити те, що вже давно створено іншими і призводить до гарних результатів? Професійне використання законів організації веде до доцентровим рухам у діяльності компанії у бік стійкості і процвітання. 
Керівників компанії звичайно більшою мірою має цікавити закон синергії, оскільки знання механізму його дії може істотно їм допомогти. 
Мета даної роботи: вивчення закону синергії. 
Досягнення поставленої мети можливе при вирішенні таких завдань: 
1) розглянути сутність закону синергії; 
2) вивчити варіанти реалізації синергетичного закону; 
3) перерахувати ознаки досягнення синергії. 
  
1. Природа феномену синергії 
 
    Закон синергії має велике значення для оптимізації системи організації. Він є основним законом теорії та практики організації. Адже саме завдяки орієнтації на його реалізацію організація поряд з предметами і засобами праці і самою працею стає високоефективним фактором виробництва. Його основна роль визначається також і тим, що дія інших законів організації, в кінцевому рахунку, спрямоване на досягнення більш високого результату синергетичного ефекту. 
    Синергія (співпраця, сприяння) - означає спільне і однорідне функціонування елементів системи. 
    У будь-якій організації можливий як приріст енергії, так і зниження загального енергетичного ресурсу в порівнянні з простою сумою енергетичних можливостей входять до неї елементів. 
    За законом синергії сума властивостей організованого цілого повинна бути більше, ніж сума властивостей всіх елементів в нього входять. 
При цьому під властивостями елементів і цілого розуміється зміна різних параметричних характеристик (наприклад, для соціально-економічних систем це продуктивність праці, обсяг виробництва, прибуток, рентабельність тощо), їх взаємозалежність і зміна в часі. 
Отримується при цьому організаційний сумарний ефект носить назву синергетичного. Завдання організатора полягає в тому, щоб знайти такий набір елементів і так з'єднати їх між собою, використовуючи прогресивні форми організації, при якій синергія забезпечувала б якісне збільшення потенціалу, як частини системи, так і системи в цілому. 
    Синергетичний ефект матиме місце, якщо всі елементи і частини підприємства орієнтовані на досягнення однієї спільної мети. Якщо ж вони будуть прагнути до досягнення приватних цілей, не пов'язаних із загальною метою фірми, синергетичного ефекту не відбудеться. 
Закон синергії та в організаціях та на підприємствах проявляється через співробітництво. Ось чому бригадна форма організації праці ефективніше, ніж індивідуальна. 
Проте слід мати на увазі і інше трактування закону синергії, а саме: для будь-якої організації існує такий набір елементів (ресурсів), при якому її потенціал завжди буде або істотно більше простої суми потенціалів вхідних у неї елементів, або істотно менше. 
Таким чином, закон синергії вказує на те, що в процесі формування та розвитку структури як об'єкта, так і суб'єкта організації необхідно оцінювати дві його складові: позитивну - творчу, організуючу і негативну - руйнівну, дезорганізують. Підсумовування сил може і знизити потенціал - прикладом може бути втручання у діяльність рятувальних служб некомпетентних керівників. Іншим прикладом може бути участь у вирішенні однієї проблеми представників різних відомств. 
Негативна синергія виходить в результаті абсолютно непрофесійного або злочинного підходу до дорученої діяльності. 
 
2. Реалізація синергетичного закону 
 
Завдання керівника полягає в тому, щоб знайти такий набір елементів і так з'єднати їх між собою, використовуючи прогресивні форми організації, щоб ресурси оптимально взаємодіяли б між собою, створюючи ефект позитивної синергії. 
Синергетичний ефект може бути отриманий за рахунок: 
організуючою ролі менеджера (план-завдання, режим роботи, норма і нормативи, стимули, контроль тощо); 
Організації праці; 
Організації виробництва; 
Колективного прийняття рішень; 
Організація оперативного виробничого планування і управління та ін. 
Знання закону синергії може активізувати діяльність керівника з пошуку найкращого набору ресурсів. Закон синергії діє незалежно від волі і свідомості керівника, однак результати дії закону залежать від стану трьох середовищ: керівника, підлеглих і зовнішнього середовища по відношенню до закону синергії. Кожен стан характеризується двома значеннями: знає закон або не знає закон: 
    • Перший варіант. Керівник і підлеглі не знають про закон синергії. 
Характер стихійної дії закону. Персонал компанії діятиме на рівні здорового глузду, виходячи з наявних коштів. Керівники компанії будуть основну увагу звертати на особисті та професійні якості знову прийнятих фахівців, технічні характеристики обладнання. Однак навіть дуже хороший професіонал і чудова людина може не вписатися в мікроклімат колективу і його віддача буде менше можливої; придбане першокласне обладнання в ряді вже наявного морально застарілого обладнання або при відсутності необхідної підготовки персоналу також не дасть належної віддачі. Таким чином, потенціал багатьох придбаних та наявних ресурсів може в сумі дати менший, ніж можливо результат. 
    • Другий варіант. Керівник знає про закон, а його підлеглі немає. 
Характер дії закону. Керівник буде намагатися досягти гармонії у використанні всіх ресурсів компанії, у тому числі отримувати й правильно розставляти технологічне обладнання та персонал, вводити прогресивну систему стимулювання та професійного навчання. Підлеглі можуть не зрозуміти стратегічних і тактичних задумів керівника і почнуть явно чи приховано чинити опір, що може принести шкоду компанії. 
    • Третій варіант. Керівник і підлеглі знають про закон синергії. 
Характер дії закону. Керівник у своїх рішеннях може спиратися на розуміння з боку підлеглих. Працівники, які знають цей закон, з розумінням будуть ставитися до дій керівника по гармонізації діяльності і використання ресурсів. Крім того, підлеглі будуть самі виявляти ініціативу в рамках доручених завдань і спільної мети компанії. Спільна позитивна робота керівників і підлеглих завжди приводить до позитивних результатів: сприятливий клімат, творчий стиль роботи, прибуток. 
 
3. Ознаки досягнення синергії 
 
    Досить важко заздалегідь визначити необхідні ресурси та умови їх використання для досягнення синергії. Це можна робити або набуваючи власний досвід в процесі перебору різних ресурсів у діяльності компанії та подальшого відстеження економічного чи соціального результату, або використовуючи досвід успішних компаній. Оцінений синергетичного ефекту може йти опосередковано - як частини (складової) економічної, соціальної, організаційної, технологічної, правової або ідеологічної ефективності. Прямі методи оцінки синергетичного ефекту знаходяться в стадії розробки. 
Наведемо набір типових ситуацій, в якійсь мірі характеризують наближення діяльності компанії до синергетичного ефекту: 
- Тривала і якісна робота обладнання без поломок; 
- Використання заморожених ресурсів, у тому числі що знаходяться в особистому користуванні; 
- Гарний настрій в колективі; 
- Зниження втоми працівників; 
- Довірчі відносини між співробітниками; 
- Підтримка колективної, а не відрядної оплати праці; 
- Скорочення технологічного циклу; 
- Зниження серцево-судинних, простудних та інших захворювань; 
- Часткова відмова від послуг сторонніх організацій; 
- Благодійна діяльність; 
- Постійний попит на продукцію; 
- Активне придбання працівниками акцій своєї компанії; 
- Посилення лояльності до своєї організації і безпосередньому керівництву; 
- Посилення інтересу працівників до підвищення своєї кваліфікації; 
- Вироблення і підтримка традицій і цінностей організації; 
- Співвідношення розроблених і прийнятих для впровадження раціоналізаторських пропозицій і винаходів; 
- Зростання раціоналізаторських пропозицій по вдосконаленню виробництва та управління в організації; 
- Скорочення кількості оперативних нарад і збільшення кількості стратегічних; 
- Стійкість організації до невеликих возмущающим впливів; 
- Посилення технологічної та організаційної дисципліни і т.п. 
Керівник повинен прагнути підсилювати наявні позитивні ситуації і формувати відсутність. 
 

Список використаної літератури

1. Кафидов В.В., Скипетрова Т.В. Теория организации: Учебное пособие для вузов. – М.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005. – 144 с.
2. Подлесных В.И. Теория организации: Учебник для вузов. – СПб.: Издательский дом «Бизнес-пресса», 2003. – 336 с.
3. Смирнов Э.А. Теория организации: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 248 с.