Загальна характеристика проекту та значення структуризації

Основні етапи розробки WBS:

• визначення ступеня деталізації проектних робіт (так, щоб вони піддавались оцінці);
• визначення кількості рівнів (як правило три—чотири, для сучасних компаній — чотири оптимально);
• розробка структури кожного рівня (формуються горизонтальні рівні);
• підготовка опису елементів WBS (стисла назва кожної складової WBS);
• формування системи кодування (кодуються всі блоки);
• проведення зворотних обчислень (затрати знизу догори за принципом: відділ локалізації — субпідрядник).

Як зазначалося, для одного і  того самого проекту можна створити кілька WBS із різною кількістю рівнів та елементів на кожному рівні залежно від принципу, який покладається в основу розбивки проекту на його складові. Тому фірмі доцільно створити для окремих типів проектів стандартні формати їх WBS.

Принципи формування рівнів WBS:

• за продуктами або субпроектами (субпроект 1 — субпроект 2 — субпроект 3);
• за фазами проекту (проектування — будівництво — приймання);
• за місцем виконання робіт (фундамент — зовнішні роботи — внутрішні роботи);
• за центрами затрат (компанія 1 — компанія 2 — компанія 3).

Тобто за дотримання будь-якого з  цих принципів WBS — це поділ проекту  на його складові елементи на логічній основі.

Для створення WBS структуризація може провадитися по таких рівнях:

рівень 1 — проект;

рівень 2 — стадії або субпроекти;

рівень 3 — системи або блоки;

рівень 4 — робочі пакети.

На нижчому рівні робочої  структури проекту знаходиться  робочий пакет (work package). Він являє собою групу робіт чи операцій, які піддаються оцінці з погляду визначення затрат і наділення ресурсами, тривалості виконання та призначення відповідального і має такі характеристики:

• обсяг і перелік робіт, які треба виконати;
• відповідального за виконання робочого пакету;
• бюджет;
• потрібні ресурси;
• дати початку і кінця.

Перший рівень — це сам проект, другий — це субпроекти, сформовані за продуктовим принципом: забезпечення кадрами, технічне забезпечення, програмне забезпечення і управління проектом. На третьому рівні WBS перебувають робочі пакети для перших трьох субпроектів, а управління проектом не деталізується. Тобто слід підкреслити, що глибина розбивки за певними блоками може бути різною.

WBS може застосовуватися для  поєднання робіт, які необхідно виконати, організаційних структур і відповідальності за роботу з підсистемами планування, оцінки, розподілу витрат і ресурсів, аналізу, контролю і звіту в єдину взаємопов’язану інтегровану систему управління проектом.

 Двоспрямована структуризація

Створення робочої структури  проекту дає змогу визначити  весь перелік робіт, які необхідно  виконати, проте не відповідає на запитання, хто виконуватиме ці роботи і яким коштом. Тому дедалі частіше у проектах використовується двоспрямована структуризація, яка поєднує робочу й організаційну структури і передбачає:

• робочу структуру проекту (WBS);
• організаційну структуру проекту (OBS);
• облік затрат;
• описання робочих пакетів (діяльності);
• систему кодування;
• словник використання WBS (каталог CTR «Витрати — час — ресурси»).

Трьохспрямована структуризація проекту

Трьохспрямована структура проекту створюється додаванням до двоспрямованої структури третьої — структури затрат (Cost Breakdown Structure — CBS).

CBS утворюється за алгоритмом, аналогічним  алгоритму створення WBS і OBS. Перший рівень — це всі витрати на проект. Другий рівень — основні елементи CBS: матеріали, вузли, комплектуючі вироби; витрати на утримання устаткування; трудові витрати; інші витрати.

Третій рівень — подальша розбивка. Як показано на рисунку 5.6, для трудових витрат це будуть: витрати на добір і навчання; витрати на оплату праці з поставки і монтажу устаткування; витрати на оплату праці з програмного забезпечення.

Четвертий рівень — подальша розбивка, наприклад, для оплати праці з програмного забезпечення: оплата праці програмістів; оплата праці системних аналітиків; оплата праці операторів.

Ця структура дає змогу збирати  інформацію про затрати, аналізувати й готувати звіти по затратах будь-якого підрозділу або елементу робіт.

Таким чином, проведена за всіма напрямами структуризація проекту формує необхідну інформацію для подальшого планування і контролю його строків, ресурсів і затрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Отже, під проектом розуміють комплекс науково-дослідних, проектно-конструкторських, соціально-економічних, організаційно-господарських та інших заходів, що пов’язані ресурсами, виконавцями та строками, відповідно оформлені і направленні на зміну об’єкта управління, що забезпечує ефективність вирішення основних завдань та досягнення відповідних цілей за певний період. Кінцевими цілями проектів є створення та освоєння нової техніки, технології та матеріалів та ін., що сприяє виходу вітчизняної продукції на світовий ринок. 

Для планування виконання основних завдань проекту — обсягів, часу, витрат — менеджеру і команді проекту треба знати, які роботи виконувати, хто їх буде виконувати, які кошти і ресурси виділяються на ці роботи і якою є структура відповідних затрат. Відповідь на ці питання дає структуризація проекту, яка полягає у формуванні структури проектних робіт, затрат і узгодженні їх із організаційною структурою проектної команди. Вона передбачає розробку так званої робочої структури проекту (Work Breakdown Structure — WBS), організаційної структури проекту (Organization Breakdown Structure — OBS) і затратної структури проекту (Cost Breakdown Structure — CBS).

Структуризація – це розподіл проекту на ієрархічні підсистеми та компоненти та встановлення між ними зв’язків та відносин, що дозволяє здійснювати  управління проектом.

Структуризація дає змогу навіть дуже великим і складним проектам бути добре керованими, спланованими і контрольованими та має використовуватися на ранніх стадіях їхнього життєвого циклу.

 

 

 

 

Список використаних джерел

 
1. Батенко Л. П. Управління проектами / Л.П.Батенко — К.: КНЕУ, 2003. — 231 с.

2. Бушуєв С. Д. Проектний менеджмент / С.Д.Бушуєв, Н.С.Бушуєва, Г.М. Тімінський, О.Г. Тімінський — К.: КНУБА, 2005. — 56 с.

4. Глобалізація та управління проектами у XXI столітті: Матеріали наук.- практ. конф., 9-10 жовтня 2003 р. — Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2003. — 206 с. 
5. Пан Л. В. Управління проектами / Л.В.Пан — К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2004. — 140с.

6. Тарасюк Г. М. Управління проектами / Г.М. Тарасюк. — К.: Каравела, 2006. — 320 с

7. Трілленберг В. Проектний менеджмент / В. Трілленберг. — Т.: Економічна думка, 2002. — 96с.