Сукупне планування виробництва

lign="justify">    Сукупне планування необхідно  провести тільки для  виробу А на всі 6 місяців планового  горизонту.

Таблиця 8 — Вихідні дані для прикладу сукупного планування

Таблиця 9 — Виробничі програми

 

    План 1 (чиста стратегія): Обсяги виробництва відслідковують місячні виробничі програми, що досягається виключно варіацією чисельності робітників повністю зайнятих тільки в основний робочий час 8-годинного робочого дня. Реалізація такої стратегії передбачає щомісячне додаткове наймання або звільнення робітників, що можливо тільки за погодженням з профспілковою організацією.

    План 2 (чиста стратегія): Незмінний темп виробництва відповідає такому, який забезпечує виконання виробничої програми планового горизонту (тобто за 6 місяців). Змінний обсяг запасу готової продукції, можливий дефіцит запасу. Чисельність робітників, які зайняті тільки в основний робочий час, — фіксована і визначається виходячи з середньої потреби в робітниках, яка забезпечує виконання виробничої програми планового горизонту, тобто

Фіксована планова чисельність робітників = (Виробнича програма планового  горизонту ´ Трудомісткість одиниці продукції)/(Загальна кількість робочих днів планового горизонту ´ 8 робочих годин на день).

     Для прикладу, який тут розглядається, це становитиме:

Фіксована планова чисельність робітників = (2332*7)/(125*8) = 16 робітників.

    Слід  відзначити, що для задоволення очікуваного  попиту в цьому варіанті плану  використовуються місячні резервні запаси .

    План 3 (чиста стратегія): Плановий темп виробництва відповідає мінімальній місячній виробничий програмі на протязі планового горизонту при фіксованій чисельності робітників, зайнятих в основний робочий час 8-ми годинного робочого дня. В разі перевищення попиту понад мінімальну місячну виробничу програму використовується субпідряд. Чисельність робітників визначають виходячи з мінімальної місячної виробничої програми таким чином:

Фіксована планова чисельність робітників = (Виробнича програма планового  горизонту ´ Трудомісткість одиниці продукції)/(Загальна кількість робочих днів планового горизонту ´ 8 робочих годин на день).

     Для прикладу, який тут розглядається, це становитиме:

Фіксована планова мінімально необхідна чисельність  робітників =

= 2332*7/(126*8) = 16 робітників 

 

2.2 Розрахунки витрат за варіантами сукупного плану

Таблиця 10 — Розрахунок витрат за першим варіантом сукупного виробничого плану: Обсяг виробництва відслідковує незалежний попит варіацією чисельності робітників

 
 

 

Таблиця 11 — Розрахунок витрат за другим варіантом сукупного виробничого плану: Фіксована планова чисельність робітників (16), варіація запасами готової продукції

 

 

Таблиця 12 — Розрахунок витрат за третім варіантом сукупного плану: Фіксована мінімально необхідна чисельність робітників (16) та субпідряд

 

Таблиця 13 — Розрахунок витрат за четвертим варіантом сукупного плану: Фіксована мінімально необхідна чисельність робітників (10) варіювання запасами та дефіцитом. 

2.3 Порівняння варіантів сукупного плану та вибір оптимальної стратегії сукупного планування

2.4 Графічне порівняння варіантів сукупних планів

 

Рис. 1. Графічне порівняння варіантів сукупних планів

 
 
 
 
 

Таблиця 14 – Вихідні дані для рисунку 1 

2.5 Формування основного плану виробництва

Таблиця 15 — Основний план виробництва (за моїми данними основним планов виробництва є План 4)

     З урахуванням даних завдання основним планом виробництва я обрав покращений другий план, оскільки різниця у  зберіганні запасів і покритті дефіциту велика(20$ за одиницю продукції). В четвертому плані було зменшено кількість робітників до 10, що зумовило економію на оплаті праці в 43 575 $ і додаткових збитках на покриття дефіциту в 4 310 $.

 

Розділ 3. Планування матеріальних потреб (MRP) в часі

3.1 Планування матеріальних потреб (MRP) в часі за методом L4L (Партія за партією)

 

    На  основі прогнозів попиту на виріб  і заданий елемент виробу та твердих  замовлень для травня і червня місяців складаємо MRP-графіки розподілу  матеріальних потреб в часі по всім елементам виробу за методом “Партія  за партією” (L4L-метод) та  методом  стандартних партій з повним використанням  тижневої потужності М_і. Прийнято, що тверді замовлення на виріб А завжди припадають на перший тиждень місяця.

    За  плановий інтервал прийнято один тиждень. В будь-якому місяці — 4 тижня. 2 перших тижня січня — заморожена зона. Для MRP наявний запас на початок  планового інтервалу відповідає найранішій загальній потребі відповідного елементу.

    Наприкінці  розділу наводимо розрахунок  виграшу в обсягах замовлень на п’ятий та шостий місяці за рахунок наявного запасу в MRP-системі (таблиця 16).

Цикли упередження (LT) і наявні запаси на момент планування по кожному елементу є такими:

Таблиця 16 – вихідні дані для розрахунку MRP графіку

 

    Цей метод заснований на припущенні, що виробнича потужність або пропускна  спроможність відповідної виробничої або постачальної ланки не обмежена і необхідний тільки час виконання  замовлення — цикл упередження (LT) незалежно від обсягу замовлення.

    Побудову  MRP-графіка за методом “Партія за партією“ розпочинаємо з найближчого тижня на який вже відомий незалежний попит (17-й тиждень).

    Незалежний  попит на виріб А на початок  п’ятого місяця становить 549 одиниць. Ця кількість в цьому разі й буде загальною потребою для виробу А на початку 17-го тижня.

    По  виробу А в цілому і по кожній складовій може існувати наявний  запас (130 одиниць виробу А), який необхідно  витрати в першу чергу. Тому “Чиста потреба”, яку необхідно задовольнити на початку 17-го тижня, складе різницю  між “Загальною потребою” и “Наявним запасом”, тобто 549 – 130 = 419 одиниць. В свою чергу це означає, що виробництво 419 виробів А повинно закінчитись на 16-му тижні і в перший день 17-го тижня буде здійснена “Планова поставка” 419 вироби, що дасть змогу відвантажити зразу всі 549 виробів А зовнішньому замовнику.

    Зважаючи  на те, що для виготовлення виробів  В необхідний час LT = 2 тижні, замовлення на виготовлення необхідно розмістити на початку 14-го тижня. Аналогічно заповнюємо рядки MRP-графіка для виробу А на початку 6-го місяця (21-й тиждень — 439 виробів), з урахуванням того, що в даному випадку наявний запас вичерпаний.

    Далі  створюємо графік замовлень для  складових І рівня дерева виробу.

    Кінцевий  календарний графік MRP, побудований за умовами прикладу, наведений в таблиці 16. 
 

 

 

Таблиця 16— Календарний MRP-графік, побудований за методом L4L (Партія за партією)

 

 

ВИСНОВКИ

      Стан  нинішньої економіки країни вкрай  нестабільний, мало хто з підприємців  чи керівників виробничих підприємств  може впевнено стверджувати про чіткі  позиції на ринку. Важливою передумовою  стабілізації та підвищення рівня життя  населення є державне регулювання  розвитку споживчого ринку з метою  збільшення його насиченості. Тому важливе  значення в наш час має надаватися вивченню виробництва, а саме виробничому  процесу.

      В даній розрахунковій роботі ми навчилися регулювати виробничий процес, керувати забезпеченням виробництва матеріальними ресурсами, використовувати ресурси з максимальною матеріаловіддачею. 

      У першій частині роботи, ми розробляли прогноз незалежного попиту та обсяг  матеріалів, необхідних для його задоволення. Аналіз попиту на майбутні періоди  проводився аналітично та графічно. Далі ми розробили схему елементів  виробу та розрахунок загальної потреби  всіх елементів. Застосування даної  методики дуже корисне на виробничих підприємствах, для чіткого регулювання  поставками та регулярної реалізації продукції.

      Друга частина роботи була присвячена розробці та порівнянні варіантів сукупного  плану виробництва, тобто за яким планом виробництво буде найбільш економічним. Перший варіант плану оснований  на обсязі виробництва за варіацією  робітників. Другий варіант плану  заснований на варіації запасами готової  продукції. Третій варіант плану  оснований на мінімально необхідній чисельності робітників та субпідряд. Четвертий варіант плану оснований  на фіксованій кількості працівників  10 чоловік на основі другого плану. Порівнявши дані плани, очевидний висновок, що четвертий варіант плану найбільш доцільний. Сукупні витрати на виробництво при ньому складають 85425 $.

Отже, виробництво  на даному підприємстві буде найбільш економічним при кількості робітників 10 чоловік та варіюванні кількості запасу та дефіциту.

      У третій частині ми будували MRP графік, побудований за методом L4L (партія за партією). Дані графіки є інструментом стабілізації поставок складових виробів та самих виробів на підприємство та максимально ефективне їх використання.

      Отже, підводячи підсумком можна зробити  висновок, що під час виконання  даної розрахункової роботи ми навчилися: прогнозувати майбутню потребу у виробничих ресурсах, аналізувати забезпеченість підприємства виробничими ресурсами, норми їх витрачання та знаходити резерви по зниженню витрат на використання ресурсів.  

 

ЛІТЕРАТУРА

 

    1. Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Дж., Якобс Р.Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е изд.: Пер. с англ. под ред. Н.А.КОРЖА— М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.

    2. Стивенсон В.Дж. Управление производством/Пер. с англ. — М.: ООО “Изд-во “Лаборатория Базовых Знаний”, ЗАО “Изд-во БИНОМ”, 1998.