Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2011 в 15:28, контрольная работа
У відповідності із статтею 2 Закону України «Про бюджетну систему України» бюджетна система України складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Згідно ст.95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Поняття «бюджетна система» відображає тільки загальну структуру бюджетів в Україні, яка визначається адміністративно-територіальним устроєм і побудовою системи органів влади в Україні. Разом з тим Закон «Про бюджетну систему в Україні» ввів поняття «бюджетний устрій», яке відображає не лише систему бюджетів, а й взаємовідносини між ними.
Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу України.
Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру бюджетної системи України.
Порядок і терміни складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів, їх взаємозв’язок їз проектом Державного бюджету.
Дайте визначення бюджетної класифікації.
Основні напрями діяльності рахункової палати.
Форми бюджетно фінансування.
Список використаної літератури.
Кошторис включає дві складові:
- загальний фонд, що містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою (організацією) основних функцій;
- спеціальний фонд, що містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення та на реалізацію пріоритетних заходів, зумовлених виконанням установою основних функцій.
Для здійснення бюджетного фінансування застосовуються два методи: метод єдиного казначейського рахунку та метод перерахування коштів бюджетів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів.
У сучасних економічних умовах бюджетне фінансування поєднується з кредитуванням за рахунок бюджетних коштів. До кредитування належать платежі бюджетів усіх рівнів, у результаті яких у них з´являються фінансові вимоги до інших економічних суб´єктів, передбачаючи обов´язкове повернення коштів. Чинним законодавством визначається надання кредитів органам управління інших рівнів, включаючи державні позабюджетні фонди, надання кредитів підприємствам, установам, організаціям та інші кредити.
Фінансування видатків бюджету може здійснюватись у таких формах:
Кошторисне фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно охоплює забезпечення виробничої та соціальної інфраструктури, оборони та управління. При цій формі виділення бюджетних асигнувань здійснюється на підставі спеціального документа – кошториса. В ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань, їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі оперативно-сітьових показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат можуть бути постатейними та узагальненими, обов`язковими і факультативними. Норми витрат є основним елементом кошторисного фінансування, бо саме вони взначають обсяги видатків бюджету.
Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава, виходячи із своїх фінансових можливостей, здійснює конкурсний відбір найбільш необхідних та ефективних проектів. Проекти, що не пройшли конкурсний відбір, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків встановлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об`єктів.
Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримку певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають дольову участь суб`єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації – це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному, вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію в тих випадках, коли їх збитки виникають внаслідок певної політики держави, наприклад, в сфері ціноутворення.
Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах поворотності. Це не характерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини держави з юридичними особами засновуються якраз на безповоротній основі.
Покриття різниці в цінах характеризує відшкодування з бюджету збитків чи втрат прибутку, пов`язаних з обмеженням державою рівня цін на окремі товари і послуги. Масштаби застосування цієї форми визначаються сферою державного регулювання цін. Різниця в цінах виникає за рахунок обмеження як мінімальних розмірів цін придбання окремих товарів, так і максимальних цін реалізації товарів, робіт, послуг.
Форми бюджетного фінансування визначаються економічними умовами, в яких фунукціонує бюджетний фонд держави. Із зміною конкретних умов господарювання поволі змінюються як самі форми бюджетного фінансування, так і границі їх застосування. На сучасному етапі розвитку економіки у зв`язку з необхідністю вдосконалення всієї системи урпавління економічною і соціальними сферами постала потреба у вдосконаленні форм бюджетного фінансування.
При
визначенні шляхів вдосконалення діючих
форм бюджетного фінансування до них
не може бути застосований єдиний підхід,
перспективи розвитку кожної з форм повинні
пов`язуватися з тими цілями, яким вона
служить. Цілі управління можуть бути
розподілені на загальні і спеціальні.
Загальні цілі реалізуються за допомогою
тих форм фінансування, які відповідають
системі управління економікою у цілому.
Такими формами виступають фінансування
інвестиційних проектів та кошторисне
фінансування, за допомогою яких формуються
галузеві і територіальні пропорції, здійснюються
структурні зміни в економіці.
ЗАДАЧА
№ 19
Для визначення кількості лікарських відвідувань по амбулаторно-поліклінічному закладу на плановий рік є дані (таблиця 1).
Таблиця 1.
Спеціальність | Число ставок | Норма навантаження (число відвідувань в годину) | Кількість годин | Річне навантаження на 1 лікарську посаду за фахом | ||||
У поліклініці | Вдома | У поліклініці | Вдома | У поліклініці | Вдома | загальне | ||
Терапія | 5 | 7 | 1 | 4 | 2 | 7112 | 508 | 7620 |
Хірургія | 2,5 | 8 | 3 | 3,5 | - | 7112 | 762 | 7874 |
Гінекологія | 1 | 4 | 2 | 5,5 | 0,5 | 5588 | 254 | 5842 |
Невропатологія | 3,5 | 5 | 1,25 | - | 4 | 1270 | 1270 | 2540 |
Дерматологія | 1,5 | 10 | 1 | 4 | 2 | 11600 | 580 | 12180 |
Стоматологія | 3 | 3 | - | 6 | - | 4572 | - | 4572 |
Офтольманологія | 1,5 | 8 | 1 | 5,5 | 0,5 | 11176 | 127 | 11303 |
Отоларингологія | 3 | 6 | 3,25 | 4,5 | 1,5 | 6021 | 1087,13 | 7108,13 |
Всього | 21 | 51 | 12,5 | - | - | - | - | - |
Число робочих днів в році (за винятком святкових, вихідних днів і часу чергових відпусток) по спеціальностях складає: отоларингологія – 223 днів; дерматологія – 290 днів; інші – по 254 днів.
Визначити річне навантаження на 1 лікарську посаду за фахом і загальне число лікарських відвідувань по амбулаторно-поліклінічному закладу.
Рішення
Загальне
число лікарських відвідувань по
амбулаторно-поліклінічному закладу:
7620·5+2,5·7874+1·5842+3,
Висновок: Загальне число лікарських відвідувань по амбулаторно-поліклінічному закладу за рік становить 142781,89 відвідувань.
Список
використаної літератури:
6. Фінанси;
Посібник для вузів
(За ред. Романовського
М.В.,
Врублевської О.В., Сабанті Б.М.). - М.: Перспектива,
Юрайт, 2000.
7. Юрій СІ., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 590 с.
8. Чечетов М.В., Чечетова Н.Ф., Бережна А.Ю. Бюджетний менеджмент.Ч.1. – Харків: Інжек, 2004. – 547 с.
9. Маляревский Ю.Д., Симченко Л.Н., Ольховская В.В. Бюджетный учет и отчетность.-Харьков: Инжэк,2003. – 212 с.
10. Опарін
В.М. „Сутність складові бюджетного менеджменту”
Фінанси України, 1998р. стр. – 66