Структура бюджетної системи України

       1. Державне управління;

       2. Міжнародна діяльність;

       3. Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

       4. Національна оборона і т.д. (всього 24 розділи). Розділи поділяються на підрозділи, тобто більш детальні частини. Наприклад, розділ «Державне управління» включає в себе 6 підрозділів: функціонування законодавчої влади, функціонування виконавчої влади, утримання Президента України та його апарату, утримання фінансових та фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби, інші видатки на загальнодержавне управління. Підрозділи можуть мати цільові статті і види витрат.

       Економічна  структура видатків групує видатки  державного і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, підстатті та елементи витрат.

       Розділ III «Фінансування бюджету» передбачає залучення коштів для фінансування видатків бюджету — внутрішнє і зовнішнє фінансування.

       У розділі IV «Державний борг» наводиться структура державного внутрішнього і зовнішнього боргу.

       Класифікація  доходів бюджету

       1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

       1) податкові надходження;

       2) неподаткові надходження;

       3) доходи від операцій з капіталом;

       4) трансферти.

       2. Податковими надходженнями визнаються  передбачені податковими законами  України загальнодержавні і місцеві  податки, збори та інші обов'язкові платежі.

       3. Неподатковими надходженнями визнаються:

       1) доходи від власності та підприємницької  діяльності;

       2) адміністративні збори та платежі,  доходи від некомерційного та  побічного продажу;

       3) надходження від штрафів та  фінансових санкцій;

       4) інші неподаткові надходження. 

       4. Трансферти - це кошти, одержані  від інших органів державної  влади, органів влади Автономної  Республіки Крим, органів місцевого  самоврядування, інших держав або  міжнародних організацій на безоплатній  та безповоротній основі.

       Класифікація  видатків бюджету

       1. Видатки бюджету класифікуються  за:

       1) функціями, з виконанням яких  пов'язані видатки (функціональна  класифікація видатків);

       2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються  ці видатки (економічна класифікація видатків);

       3) ознакою головного розпорядника  бюджетних коштів (відомча класифікація  видатків);

       4) за бюджетними програмами (програмна  класифікація видатків).

       2. Функціональна класифікація видатків  має такі рівні деталізації:

       1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

       2) підрозділи та групи, в яких  конкретизуються напрями спрямування  бюджетних коштів на здійснення  відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

       3. За економічною класифікацією  видатки бюджету поділяються  на поточні видатки, капітальні  видатки та кредитування за  вирахуванням погашення, склад  яких визначається Міністром фінансів України.

       4. Відомча класифікація видатків  бюджету визначає перелік головних  розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

       5. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

       Класифікація  фінансування бюджету

       1. Класифікація фінансування бюджету  визначає джерела отримання фінансових  ресурсів, необхідних для покриття  дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

       2. Класифікація фінансування бюджету  здійснюється за такими ознаками:

       1) фінансування за типом кредитора  - за категоріями кредиторів або  власників боргових зобов'язань;

       2) фінансування за типом боргового  зобов'язання - за засобами, що використовуються  для фінансування дефіциту або профіциту.

       Класифікація  боргу

       1. Класифікація боргу систематизує  інформацію про всі боргові  зобов'язання держави, Автономної  Республіки Крим, місцевого самоврядування.

       2. Борг класифікується за типом  кредитора та за типом боргового зобов'язання.

4. Основні напрями діяльності рахункової палати

 

       Згідно  з Законом України "Про Рахункову  палату" Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, що утворений  Верховною Радою України, підпорядкований  і підзвітний їй.

       Оскільки  Конституцією України до повноважень Верховної Ради України належить контроль за виконанням Державного бюджету України, цей контроль парламент здійснює як безпосередньо, так і через створену ним Рахункову палату, яка контролює використання коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України.

       Свою  діяльність Рахункова палата здійснює самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

       Завданням Рахункової палати є:

       · Організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

       · Контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу  України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

       · Контроль за фінансуванням загальнодержавних  програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного  розвитку, охорони довкілля;

       · Контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

       · Контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України  та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

       · Аналіз установлених відхилень від  показників Державного бюджету України  та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення  бюджетного процесу в цілому;

       · Регулярне інформування ВРУ, її комітетів  про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення  внутрішнього і зовнішнього боргу  України, про результати здійснення інших контрольних фунуцій;

       · Виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

       Бюджетним кодексом України до повноважень  Рахункової палати по контролю за дотриманням  бюджетного законодавства належить здійснення контролю:

• за використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України,
• за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України,
• за ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України,
• за використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.

       Рахункова палата має право контролювати також  місцеві державні адміністрації  та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки, асоціації та інші об'єднання незалежно від форм власності, об'єднання громадян, недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.

       Рахункова палата має повноваження щодо організації  і проведення оперативного контролю за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

• проведення комплексних ревізій і тематичних перевірок по окремих розділах і статтях Державного бюджету України;
• проведення експертизи проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України;
• здійснення аналізу і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, підготовки і внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому;
• підготовки і подання висновків до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України;
• направлення матеріалів перевірок, ревізій та обслідувань Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;
• порушення перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі.

       Забезпечення  Рахункової палати інформацією, необхідною для здійснення нею повноважень щодо контролю, передбачено рядом законодавчих актів України.

       Рахункова палата контролює законність договорів, раціональне та ефективне використання кредитів і позик, які отримує  Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

       Рахункова палата перевіряє ефективність розміщення централізованих валютних та фінансово-кредитних  ресурсів, які надаються на зворотній  основі, аналізує надання державних  кредитів, а також виділених на безоплатній основі коштів іноземним державам і міжнародним організаціям з обов'язковим інформуванням Верховної Ради України про результати перевірки.

       Рахункова палата перевіряє діяльність Національного  банку України та його установ, уповноважених банків і кредитних установ у частині обслуговування ними Державного бюджету України.

5 . Форми бюджетно фінансування

 

       Суть  бюджетного фінансування полягає у  тому, що з його допомогою налагоджуються грошові відносини, які виникають  між державою, з одного боку, та суб´єктами господарювання усіх форм власності — з іншого, щодо спрямування грошових коштів бюджетів. Своєчасність і повнота фінансування значною мірою залежать від рівня наповнюваності грошовими коштами бюджету.

       Система бюджетного фінансування, значним недоліком якої раніше була відсутність ефективно діючого механізму стимулювання кращих результатів роботи установи, організації, їх трудових колективів, збагатилася застосуванням різноманітних систем матеріального стимулювання для встановлення залежності розмірів матеріального стимулювання від кінцевих результатів діяльності трудових колективів, а індивідуального заохочення — від обсягу, якості й ефективності роботи конкретних працівників.

       Бюджетне  фінансування здійснюється у таких  формах, як кошторисне фінансування, державне фінансування інвестицій, надання дотацій, субвенцій, субсидій.

       Найпоширенішою  формою бюджетного фінансування є кошторисне фінансування. Виділення грошових коштів з бюджетів різних рівнів установам і організаціям соціально-культурної сфери, оборони, органам державного управління тощо відбувається на основі планового документа - кошторису доходів і видатків. Кошторис - це основний плановий документ, що підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання ними своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.