Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2012 в 13:57, лекция
Правильне функціонування й оптимальний розвиток соціальних механізмів добору і розподілу індивідів в ієрархічній структурі суспільства можливо лише у випадку науково обґрунтованої розробки і реалізації кадрової політики.
У теорії і практиці управління використовується різне розуміння здорової політики.
Висновок
Методологічне забезпечення СКМ є актуальною проблемою управління, неврахування якого в практичній діяльності людини, фірми, великих організаційних систем приводить до катастрофічних наслідків. У теорії управління відсутні науково обґрунтовані рекомендації з реалізації методологічної функції.
Системний аналіз кадрової діяльності показує, що вона характеризується системністю, поліструктурністю, складається з численних і різноманітних функцій, матеріальних компонентів і зв'язків між ними. Організація розробки і реалізація кадрової політики вимагають об'єднання різноприродних процесів, що протікають з різним темпом. Науково обґрунтовано побудувати системну діяльність при реалізації стратегічної кадрової функції сьогодні можна з використанням системного підходу, механізмів рефлексивної самоорганізації.
Стратегія діяльності являє собою динамічно змінюється конструкцію. Ця стратегія в статиці являє собою модель діяльності по досягненню організацією стратегічної мети. На основі прогнозу цієї моделі спроектована система управління, механізм стратегічного управління моносистемами, процесами, функціональною структурою, організованістю персоналу. З початком динамічної стадії "запускаються" процеси функціонування.
На ефективність СКМ впливає система факторів: людських, інформаційний, засобів СКМ і системні (фактори відповідності систем).
Результати досліджень вказують на необхідність системності і цілеспрямованості в обліку діючих факторів. Використання в цих цілях програмно-цільового підходу додає цільову спрямованість в обліку виявлених факторів на СКМ, дозволяє інтегрування враховувати вплив усієї системи факторів.
Людський фактор — ємне поняття, яке можна трактувати як рушійні сили, причини, що таяться в природі людини, суспільства і виявляються в поводженні, учинках людини, у наявності в людини певних обмежень у реалізації цілей життєдіяльності і діяльності "" психофізіологічних резервів, що пробуджуються, організму в екстремальних ситуаціях. Вивчення людського фактора і його ролі в механізмі СКМ вимагає розробки інформаційних, психологічних, соціологічних і інших аспектів життя і діяльності людини, суспільства. Для використання людського фактора необхідно створити відповідні умови у внутрішнім і зовнішнім середовищах людини і суспільства, що буде сприяти "роботі" об'єктивних законів управління.
Информация о работе Розробка кадрової політики організації в Україні