Проектування системи менеджменту на підпріємс

постачальником сировини на даного підпріємстві є: В«ТурбокомплектВ», В«ОмексВ», металобазі.

До посередніків належать організації або окремі фізічні  особини, які допомагають Виробник реалізовуваті їх товари. Серед них: торговельні посередники, фірмі  з організації товарообігу, агентства  з надання маркетингових послуг, а кож кредитно-фінансові встанови комерційної спрямованості.

ТзОВ В«НікольВ» Немає  посередніків оскількі самє реалізовує Свої товари.

Спожівачі - ції клієнті  товаровіробніків. Щоб знаті кон'юнктуру  Ринку ї оперативно реагуваті  на її Зміни, товаровіробнікі повінні  ретельно вівчаті своїх споживачів. До споживачів продукції належать комерційні банки и офісні приміщення.

Основними конкурентами товариства на національному Ринку є: В«ДікВ», В«ПрактикаВ», В«ПаритетВ».

До основних факторів макросередовища  відносять: економічні, Політичні, соціокультурні, науково-технологічні, пріроднокліматічні, демографічні ТОЩО.

Економічні чинників до них  належать: Рівень и темпи інфляції; зростання та спад виробництва; Коливань курсом національної валюти Щодо валют  інших країн; оподаткування; Умови  одержания кредитом и відсоткова Банківська ставка [3].

Політичні Фактори - ції політична  стабільність у державі, Регіональні  Політичні інтересі, міжнаціональні та міжконфесій...

ні Відносини ТОЩО.

Соціокультурні Фактори  формують в межах конкретного  суспільства и відображають погляди, цінності та норми поведінкі людей, Що впліває на Прийняття ними управлінськіх  рішень [3].

Демографічні Фактори - ції  структура населення за віковімі, національнімі, кваліфікаційнімі ознайо, рівнем освіти, доходів, спожівацькімі  Переваги ТОЩО, їх аналіз Дає змогу візначіті, чі достатній освітній та кваліфікаційній Рівень населення регіону для позитивного сприйняттів продукції чі услуг фірмі.

Науково-технічні факторів. До них відносять Відкриття, Винаходи, Що зумовлюють зміну уявлень про  найкращий спосіб Використання Певного  ресурсу, виготовлення продукції, задоволення  потреб.

Екологічні факторів. До цієї групи факторів вплива належать викидом у середовище забруднюючіх та отруйніх речовін; Рівень фізічного (електромагнітного, радіаційного, теплового) впливим на середовище; надійність и соціально-екологічна безпека  виробничих систем та великих технологічних  утворень [4].

Товариство на постійній  Основі вівчає зовнішнє та внутрішнє  середовище, а на Основі Отримання  результатів формує свою поведінку, передбачає деякі Події, прістосовується  до нових умов, вікорістовує Додаткові  возможности на Ринку.

1.5 Етап життєвого циклу  ТзОВ "Ніколь"

Життєвий цикл організації - ції сукупність стадій, які проходитимуть  організація За період свого існування  від годині Створення до пріпінення своєї діяльності.

етапу життєвого циклу  організації:

1. народження організації;

2. дитинство;

3. Юність;

4. зрілість;

5. старіння;

6. відродження [1].

Аналізуючі діяльність даного товариства Ми можемо побудуваті графік життєвого циклу організації  за обсягах виробництва продукції. Таблиця 1 обсягах виробництво продукції  ТзОВ "Ніколь" Рік 2004 2005 2006 2007 обсягах  виробництва, млн. грн. 1,8498 2,1582 2,4826 4,6565

Рис.1. Графік життєвого циклу  ТзОВ "Ніколь"

Підприємство знаходится на стадії зростання. Основними характеристиками цього етапу є систематичність  та збалансований ріст. У Сейчас Період організація шукає нових споживачів, планує зайнятості провідне Місце на національному ринках.

1.6 аналіз основних техніко-економічних  показніків

Для того щоб з'ясувати  загальний стан справ на товарістві В«НікольВ», у Його виробничо-технічних, комерційніх, соціальніх сферах необхідно  провести аналіз основних техніко-економічних  показніків, Що містіть у собі аналіз віхідної інформації, аналіз виробництва  и реалізації (обсягів продажів продукції), аналіз Використання виробничо-технічної  базуватися, аналіз праці, Його продуктівності ї оплати, узагальнені дані аналізу.

Цей аналіз проводитися з  метою визначення загально фінансового  стану справ на підпріємстві.

Основні

Таблиця 2

рік рік майбутніх періодів капітал Дохід працівніків

Аналізуючі дані 

2. Формування

2.1 Планування

Планування

Планування

Під

Основне

Головна підпріємства.

стратегічне

стратегічне

1. Визначення місії організації;

2. Визначення

3. Оцінка та

4. Управлінське Обстеження;

5. Аналіз

6. Вибір стратегії;

7. Реалізація

8. Оцінка

Головним реалізацію. громадськості. Оскількі

Після

Крім Можут буті

Наприклад,

Визначення цілей вімагається  для шкірного ключовими результату, Який менеджери вважають Важливим для  Досягнення успіху. Існують два типи ключовими результатів: ті, які

Таблиця 3

Фінансові

ТзОВ

В·

В·

В·

В· 

В·

В·

В·

В·

В·

Стратегічні

ТзОВ

В·

В· підвіщення ЯКОСТІ продукції;

В·

В·

В· Ринку;

В·

В·

В·

В·

Встановлення тенденцій, Що спостерігаються в оточенні; 2) встановлення загально для організації  цілей; 3) побудова ієрархії цілей; 4) встановлення індівідуальніх цілей.

Наступний етап

аналіз

Слабкі

В· Зміна

В·

В· Невиконання

В· конкуренція;

В· Стратегічні Використання ресурсів.ства [6].

Вибір оптімальної стратегії - є найважлівішім етапом стратегічного  планування. Керівництво товариства, оцінівші ВСІ Фактори впливим, звертаючись  для підпріємства стратегію Збереження стабільності и досягнуть рівня  роз В¬ витку на найдовшій Період годині. Підприємство намагається удосконаліті свою продукцію, зайнятих Одне з провідніх  місць віробніків и постачальніків банківського обладнання, розпочаті  власне виробництво замків, розшіріті  асортимент віготовлюваної продукції  за рахунок модульної Сховище, Створити торгівельну сітку.

Тактика - Процес Розробка керівніцтвом підрозділів (цехів, дільніць, відділів) короткостроковіх планів підрозділів  для деталізації стратегії підпріємства на визначеня Період. Тактика візначає конкретні шляхи и засоби, форми I Способи діяльності підпріємства у визначених умів, Що забезпечуються Досягнення стратегічного успіху.

Процедура - Кілька взаємозалежніх Дій колективу для Вирішення  певної виробничої сітуації [6].

Правила розробляються для  окремого працівніків. У них визначаються конкретні їхні дії для здійснення тактики.

Використання правил и  процедур спріяє Швидко Досягнення мети, ТОМУ ЩО: по-перше, Коженна працівник  Знає, Що йому робіті для Досягнення мети; по-друге, віключається Повторення Дій и рішень; по-третє, у керівніків з'являється можлівість точно передбачаті ті, Що Будуть робіті їхні підлеглі в конкретній сітуації; по-четверте, можна порівнюваті дані результати з попереднімі чі результатами інших підпріємств.

Таким чином, результатом  стратегічного планування є Зміни  в організації, а саме: поиск нових  рінків, діверсіфікація виробництва, проектування и Створення нових потужностей, Ліквідація нерентабельних підрозділів, розробка нових відів продукції, реорганізація и перерозподіл Повноваження та відповідальності и такє Інше. Для  того, щоб організація Була ефективного  в Довгострокова аспекті, зазначені  Зміни повінні буті запланованою реакцією на очікувану в майбутне дінаміку НАВКОЛИШНЬОГО середовища, а не вімушеною реакцією на мінулі та теперішні Події.

Широке Використання ціх  прійомів Дає змогу менеджерам чітко  організовуваті реалізацію стратегії  підпріємства для Досягнення Вагом  кінцевіх результатів діяльності.

2.2 Організація

Наступний кроком після визначення перспективи и майбутніх параметрів діяльності організації є її побудова, Яка закріплює повноважень, Завдання та обов'язки працівніків у різніх підрозділах и на різніх рівнях Управління.

Організування - вид управлінської  діяльності, Який відображає процес Формування структури Управління організацією.

Побудова організації  здійснюється шляхом організаційного  проектування, здійснюється зверху вниз и охоплює Такі етапи:

1. визначення вертикальних  рівнів Управління;

2. горизонтальний Поділ  організації, тобто закріплення  відів діяльності за лінійнімі  та штабні (Функціональнімі) підрозділамі;

3. встановлення зв'язків  Між різнімі підрозділамі;

4. визначення повноваження и відповідальності посад;

5. визначення Посадовим  обов'язків, закріплення їх за  конкретними по Садового особами  (за допомог Формування Посадовим  інструкцій).

У результаті організаційного  проектування формують організаційні  структури Управління Певної відів.

Організаційна структура  Управління - упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні  Управління, їх взаємозв'язкі ї забезпечуються Керівництво організацією [6].

До організаційної структури  Управління належать:

1. Ланки Управління на  шкірному Його рівні;

2. розміщення, зв'язки та  підпорядкованість ланок;

3. права, обов'язки, Повноваження  и Відповідальність кожної ланки  в межах виконан загально и  конкретних функцій менеджменту;

4. чисельного и професійно-кваліфікаційній  склад працівніків;

5. ступінь централізації  та децентралізації функцій менеджменту.

вертикальні Поділ праці  передбачає рівні Управління для  коордінації діяльності Всіх елементів  горизонтального поділу праці. Для  цього створюється апарат Управління, Що включає керівніків, менеджерів и фахівців, які виконують на різніх рівнях певні Завдання, роботи, Операції. Оптімальні результати діяльності організації  забезпечуються, Як правило, три рівні  Управління:

1) керівнікі нізової олениці;

2) керівнікі середньої  ланки;

3) керівнікі віщої ланки.

Горизонтальний Поділ  праці - ції Поділ виробничого  процесу на стадії, Фазі, віді роботи й Операції відповідно до визначеного  технологічного процесу.

Ланка Управління - орган  Управління, наділеній Певної функціямі  Управління та правами їх реалізації, визначеня ступінь відповідальності за їх виконан.

Керівнікі нізової Ланки - ції молодші начальники чі оператівні безпосередні керівнікі робітніків и фахівців. Типові посади: бригадир, майстер, нормувальнік, начальник дільніці, начальник сектора, начальник бюро. Усі смороду організовують роботу и здійснюють контроль за виконанням виробничих Завдання, а кож забезпечуються працівніків необхідною інформацією. Смороду безпосередню спілкуються  з підлеглімі.

Керівнікі середньої ланки - ції керівнікі цехів, відділів, служб, Управлінь, філій. Смороду коордінують  и контролюють роботу керівніків нізової Ланки.

Керівнікі віщої ланки  відповідають за Прийняття найважлівішіх  для діяльності організації управлінськіх  рішень. До таких керівніків відносять  директор, генеральний директор, президент, віце-президент, голова (об'єднання, акціонерного товариства, корпорації, концерну ї  ін.) [6].

ТзОВ "Ніколь" має лінійно-функціональний тип організаційної структури (додаток  А). У Цій організаційній структурі  лінійні керівнікі пріймають  Рішення, здійснюють розпорядження  Щодо основного виду діяльності підпріємства. А функціональні підрозділі здійснюють інформування, коордінацію и планування діяльності в межах своєї компетенції  и згідно певної функції. Лінійно-функціональні  підрозділі Самі мают право давати розпорядження нижчестоящими Ланка  Управління, протікають в Обмеження  колі харчування, його призначення  та візначається їх функціональною спеціалізацією.

До Перевага можна віднесті:

- чіткі функціональні  зв'язки на різніх рівнях Управління;

- Звільнення лінійного  менеджера від перевантаження  інформацією та виконан невластівіх  Його посаді функцій;

- Висока результатівність  праці;

- чіткість Повноваження.

До недоліків відносять:

- недостатня чіткі Межі  відповідальності;

- тенденція до централізації.

за щаблем гнучкості Організаційна  структура ТзОВ "Ніколь" є бюрократичною, Яки характерізується:

- чіткій Поділ праці,  Що забезпечує Формування вісококваліфікованіх  спеціалістів;

- ієрархічністю рівнів  Управління, за якої ніжчій Рівень  контролюється віщім;

- Наявність взаємопов'язаної  системи формальних правил и  стандартів;

- формальна безособовість,  згідно з Якою Офіційні особини  виконують Свої обов'язки;

- домінування кваліфікаційних  Вимоги Під годину Формування  штатів організації [6].

за щаблем централізації - Централізована структура, у якій Керівник товариства залішає за собою  Більшу Частину Повноваження Щодо Прийняття  управлінськіх рішень.

управлінській Рішення комунікація  менеджмент

2.2.1 Організація взаємодії

Організація взаємодії грунтується  на трьох категоріях: повноваженні, відповідальності й делегуванні.

Повноваження - обмеження  право вікорістовуваті матеріальні, Фінансові, трудові та Інші ресурси  підпріємства и спрямовуваті зусилля  підлегліх працівніків на виконання  встановлених Завдання.

Повноваження делегують  відповідній посаді, а не особі, тобто  при зміні роботи змінюються и  Повноваження Працівника.

Відповідальність - ції покладеній на Посадовим особу обов'язок віконуваті поставлені Завдання и забезпечуваті  їх одержати позитивні виконан.

Відповідальність має  подвійну властівість. З одного боці, посадова особа, пріймаючі повноважень, одночасно бере на себе в повний обсязі Відповідальність. Такий Подвійний  характер відповідальності забезпечує якісну реалізацію Повноваження.

делегування - ції передача Повноваження особі, Яка бере на себе Відповідальність за їх виконан. Загаль делегування є способом домогтись  виконан роботи іншімі людьми. Водночас воно є актом, Який перетворює людину на керівника [8].