Посадова інструкція бухгалтера

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2012 в 23:16, контрольная работа

Краткое описание

Поскольку работа бухгалтера является разновидностью умственного труда, уровень автоматизации которой достаточно быстро растет, эргономику бухгалтера можно определить как систему связи работника, занятого бухгалтерской работой с техническими средствами и окружающей атмосферой, которая имеет целью повышение производительности труда, обеспечение сохранения физического и психологического здоровья.

Оглавление

1. Посадова інструкція бухгалтера .
2. Компетенції бухгалтера .
3. Показники ,які характеризують результати праці бухгалтера

Файлы: 1 файл

Сам.doc

— 218.00 Кб (Скачать)

 

«Т-система» ЄК-100- інструмент управління оплатою праці - дозволяє автоматизувати:

  • розрахунок частки кожного працівника (у т. ч. бухгалтера) у результатах праці і видачу результатів на затвердження керівникові. Кнопка „Экспорт” або „Утверждаю” дає можливість керівникові, проаналізувавши дані по зарплаті в програмі, відіслати їх у бухгалтерські системи;
  • розмір премій на підставі закладених стартових умов. Премії розраховуються в динаміці кінцевих результатів;
  • розрахунок крапки беззбитковості, що дозволяє на основі аналізу витрат підприємства оптимізувати фонд оплати праці. Точка беззбитковості в програмі - це унікальний механізм управління ФОП. Досить встановити тільки одну цифру - і програма розподілить її на всіх працівників;
  • встановити за допомогою закладених механізмів просту, логічну і прозору систему мотивації персоналу на підприємстві;
  • Оптимізувати час на обробку даних і звільнити бухгалтерії принаймні один вихідний день.

 

 

 

 

 

 

Оскільки праця бухгалтера є  різновидом розумової праці, рівень автоматизації якої досить швидко зростає, ергономіку бухгалтера можна визначати  як систему зв’язку працівника, зайнятого бухгалтерською працею з  технічними засобами і навколишньою атмосферою, яка має на меті підвищення продуктивності праці, забезпечення збереження фізичного та психологічного здоров’я. 
Відповідно до умов діяльності працівників бухгалтерії можна виокремити такі об’єкти ергономіки робочого місця бухгалтера: 
офісне приміщення; 
офісні меблі; 
організаційна техніка; 
відпочинок працівників. 
Існує низка вимог до офісного приміщення, що диктуються санітарними та ергономічними нормами. Відповідно до них офісна площа на одне робоче місце має бути близько 6 м2, а об’єм — не менш як 20 м3. Зазначеними нормами передбачено наявність природного і штучного освітлення. При цьому робоче місце потрібно розташовувати так, щоб максимально використовувати природне освітлення — перед вікном чи ліворуч від вікна. Оптимальним орієнтиром є вікна, що виходять на північ чи північний схід. Рекомендовано використовувати жалюзі чи штори на вікнах для захисту від прямого світла. Світло має бути яскравим (300—500 люкс), але розсіяним. Формуючи схему розміщення засобів штучного освітлення, варто враховувати ступінь їх використання (загального і локального) та рівномірність розподілу зазначених засобів. 
Для створення в бухгалтерії комфортних умов праці потрібно привести до відповідних норм показники мікроклімату: температуру, вологість приміщення та  С взимку і°вентиляцію. Так, оптимальними температурними показниками є 22—24  С влітку, при цьому різниця температур рівня підлоги та голови працюючого°23—25  С. Відносна вологість приміщення має становити 40—60°не повинна перевищувати 3 %. Важливою умовою є відсутність протягів (швидкість руху повітря має бути менш як 0,1 м/с). Водночас до приміщення має надходити свіже повітря завдяки природній чи штучній системі його подачі. У приміщенні щоденно має проводитися вологе прибирання. 
Важливим моментом є забезпечення відповідного звукового фону. Як відомо, шум спричиняє напруженість, перешкоджає зосередженості, викликає передчасну втому, а отже, знижує працездатність. Звукоізолювання приміщень забезпечується використанням відповідних звукопоглинальних матеріалів під час будівництва приміщень (скловата, повсть тощо), встановленням звукоізолювальних дверей у кабінетах, використанням склопакетів при обладнанні віконних отворів. Не останню роль у створенні емоційного стану працівника відіграє колір приміщення. Адже встановлено, що колір відчутно впливає на людину. Наприклад, такі кольори, як червоний, помаранчовий, жовтий (у насиченому відтінку), збуджують психіку людини, викликаючи розширення зіниць, прискорення пульсу і врешті-решт загальну втому, тоді як блакитний, синій, зелений — заспокоюють і зменшують втомленість очей. Фахівці з колористики рекомендують використовувати: 
під час розумової роботи, що потребує постійного зосередження чи одноманітних дій, кольори холодних відтінків — зеленого, синьо-зеленого; 
під час розумової роботи, що періодично потребує інтенсивного розумового навантаження, кольори теплих відтінків. 
Загальною рекомендацією щодо вибору насиченості кольорів є найменша їх інтенсивність, оскільки яскраві кольори відволікають від роботи. Стелю традиційно рекомендують фарбувати білим кольором, який створює оптичний ефект збільшення висоти приміщення, а підлогу — нейтральним сірим чи червонувато-жовтогарячим. Кімнати, зорієнтовані на північ, слід фарбувати в теплі кольори, а на південь — у холодні. Зауважимо, що добором кольорів у приміщенні можна змінити його пропорції. Так, жовтий, сірий, блакитний і зелені кольори створюють враження віддаленості простору, а жовтий, червоний, коричневий, фіолетовий — його наближення (табл. 4.1). 
Досягнення оптимальної кольорової гами вельми важливе для повноцінного функціонування ока, яке безпосередньо взаємозв’язане з діяльністю нервової системи. 
Важливе значення має оформлення приміщень, зокрема оснащення їх офісними меблями. Насамперед ідеться про стіл і стілець. Адже специфіка роботи працівника бухгалтерії потребує переважно сидячого його положення упродовж робочого дня. Тому якщо ці знаряддя праці бухгалтера незручні, йому загрожують сутулість, деформація хребта, травми міжхребтових дисків; передавлювання судин призводить до перевантаження серця; постійне напруження зору викликає його погіршення. Статистика свідчить, що проблеми зі здоров’ям у працівників, які виконують роботу сидячи, мають загальний характер. Сучасна ергономіка виробила низку вимог до зазначених складових офісного умеблювання. 
 
Основний параметр, що впливає на зручність роботи, — висота столу. Оптимальне її значення — 72,5 см. Найкращим варіантом є стіл з функцією можливого регулювання. Стіл також повинен мати достатній внутрішній об’єм. Для цього ширина його має бути не менш ніж 70 см, а висота простору під столом — не менш ніж 60 см. Щоб забезпечувалася стійкість столу, він має бути важким. Площа столу безпосередньо пов’язана з поняттям робочого простору. Середня зона охоплення рук людини становить 35—45 см. Близькій зоні відповідає область, яку може охопити рука з притуленим до тулуба ліктем, далекій зоні — область випрямленої руки. 
Стілець чи крісло повинні забезпечувати фізіологічно раціональну позу. Такій вимозі відповідають стільці чи крісла, що мають підлокітники, здатні обертатися та мають регулятор висоти, кута нахилу спинки й відстані спинки від краю сидіння. 
Конкретні параметри визначаються так: 
40 см;´розмір сидіння — не менш як 40  
кут  (назад);°нахилу — від 15 до 5 
висота сидіння — 40—55 см; 
довжина підлокітників — не менш як 25 см; 
ширина підлокітників — 5—7 см; 
висота підлокітників до сидіння — 22—28 см, 
відстань між підлокітниками — 50 см. 
Важливим є добір крісла чи стільця відповідно до маси користувача. 
Науково-технічний прогрес змінив працю людини, зокрема й бухгалтера. Сьогодні в кабінетах бухгалтерії міститься багато ксерокопіювальної, телефаксної, телефонної, комп’ютерної техніки, що також є об’єктом ергономіки. Установлюючи комп’ютерну техніку, основні вимоги висувають до монітора, клавіатури та «миші». 
Монітор має розташовуватися на столі так, щоб зображення було чітким, без світлових плям. Щоб запобігти перевтомі шийного відділу працівника монітор завжди розміщують нижче від рівня очей, причому рекомендований кут огляду монітора становить від 0 до 60є. Відстань до монітора залежить від його діагоналі. Так, для моніторів з діагоналлю екрана 14—15 дюймів ця відстань має бути не менш як 80 см; 17 дюймів — від 1 до 1,5 м. Щоб досягти найбільшої безпеки роботи, потрібно стосовно висоти монітора користуватися стандартами безпеки ТСО 92, ТСО 95, ТСО 99. 
Клавіатура має бути зручною, а тому, по змозі, не прямою за формою каркаса. Найбільш ергономічною сьогодні є багаторівнева модель з клавішами, розверненими від користувача. Клавіатура має розташовуватися на відстані 10—15 см від краю поверхні столу. Глибина постановки клавіатури має забезпечувати паралельне столу розміщення ліктів, а отже, прямий кут передпліччя зі столом. «Миша» добирається під розмір долоні. 
Щоб запобігти перевантаженню робочої зони працівника, іншу організаційну техніку розташовують, як правило, на окремих столах. 
Важливим об’єктом ергономічних досліджень є відпочинок працівників упродовж робочого дня. При цьому варто розрізняти поточний відпочинок і перерву робочого дня. Поточний відпочинок переважно проходить за робочим місцем. З огляду на особливості праці працівників бухгалтерії рекомендується комбінувати комплекси фізичних вправ (які виконують не підводячись із місця) для очей і шиї з легкими фізичними вправами для інших частин тіла. 
Гімнастика для очей 
Сидячи на стільці, заплющити очі, розслабити м’язи обличчя, відкинутись на спинку стільця, опустити руки (10—15 с). 
Із заплющеними очима легко масажувати надбрівні дуги та нижню частину області зіниць в напрямку від носа до виска (20—30 с). Після цього посидіти із заплющеними очима ще 10—15 с. 
Розплющити очі й подивитись удалечінь перед собою (2—3 с). Перевести погляд на кінчик носа (3—5 с). Повторити 6—8 разів. 
Мінівправа для м’язів тіла 
Прийняти позу кучера: голову нахилити до грудей, руки скласти на колінах, очі заплющити. Розлабитись і залишатись у такому положенні кілька хвилин. На думку японських учених, ця вправа відновлює працездатність на гірше за денний сон. 
Для проведення перерви робочого дня доцільно відвести окреме приміщення. Його інтер’єр має бути заспокійливим, рекомендується розміщення квітів та картин, використання функціональної музики тощо. 
Бухгалтерська праця передусім є колективною, і щоб забезпечити оптимальні умови роботи групи людей, потрібно створити відповідний соціальний мікроклімат — атмосферу взаємоповаги, свідомого підпорядкування поведінки кожного відповідним суспільним моральним нормам, готовності до співпраці на всіх рівнях. Основну роль у забезпеченні такого мікроклімату відіграє головний бухгалтер. Він має створити в колективі атмосферу відкритості, здорової критики, доброзичливості, творчого зростання. Щоб досягти цього, керівник повинен у всьому бути прикладом для підлеглих, чітко виконувати покладені на нього функції, суворо дотримати принципу субординації, правових і моральних норм поведінки. 
Керівник бухгалтерської служби має розробляти й удосконалювати систему мотиваційних заходів, спрямованих на встановлення психологічної рівноваги в колективі та морального задоволення результатами праці.  
Формування мотиваційного середовища бухгалтерської служби передбачає: 
Надання головному бухгалтерові реальної можливості формувати й використовувати систему стимулів і заохочень щодо його підлеглих. Важливим є також спонукання до пошуку оптимальних моделей діяльності самого головного бухгалтера з боку керівництва установи, організації, підприємства.  
Урівноваження колективних та індивідуальних мотиваційних чинників. Цінним підготовчим заходом до цього може стати розробка об’єктивної методики та критеріїв оцінювання роботи та особистого внеску кожного працівника бухгалтерської служби. 
Використання керівником бухгалтерської служби установи, організації, підприємства всіх важелів економічного, організаційного та морально-психологічного впливу на своїх підлеглих. При цьому рекомендується поряд з прямими матеріальними заходами вдаватись і до непрямих, як-от надання можливості безкоштовно здобути вищу освіту, другу спеціальність чи необхідні для виконання професійних обов’язків додаткові знання. Крім того, працівники бухгалтерії як члени однієї з груп управління мають відчувати свій колективний та індивідуальний внесок у спільну справу. Цьому, безумовно, сприятиме їх якнайактивніше залучення до підготовки остаточної управлінської інформації, наприклад до виконання аналітичних робіт за відповідними напрямами. 
Якомога ширше застосування матеріального стимулювання керівників бухгалтерських служб, у формі позик, премій, грошових винагород тощо. 
Зауважимо, що важливим елементом культури праці є спеціальний одяг користувачів комп’ютерної техніки. Рекомендовано до використання одяг з натуральних тканин, щоб запобігти виникненню під час роботи на ПК статичної напруги. Не бажаний дуже світлий і блискучий одяг, оскільки він викликає ефект віддзеркалювання, що заважає розрізняти знаки на екрані монітора. Форма, крій і колір одягу мають увиразнювати його ділове призначення. Розробляючи заходи з налагодження соціального мікроклімату, варто зважати на те, що більшість працівників бухгалтерської служби — жінки. Отже, потрібна відповідна організація соціального забезпечення загалом і обслуговування (благоустрій, харчування, санітарія та гігієна тощо) зокрема. 
Поєднанням усіх зазначених заходів досягається найвищий організаційний, або синергетичний ефект.

 

 

 

Організація бухгалтерського обліку в бюджетних  установах - СВІРКО С. В.:4.4. Розробки організаційних регламентів

Функціонування апарату бухгалтерії  як самостійного структурного підрозділу регламентується відповідними нормативними документами, що визначають сукупність правил стосовно порядку його діяльності. Зазначені нормативні документи називаються організаційними регламентами. До їхнього складу належать: Положення про бухгалтерію (дод. 6), посадові інструкції, графіки, операційні інструкції, програми управління, регламенти робочого дня і т. ін. З огляду на велику кількість складових організаційних регламентів потрібно їх класифікувати. Розглядають, зокрема, чотири класифікаційні ознаки та відповідні до них групи регламентів (рис. 4.3). 
 
За обов’язковістю застосування: 
обов’язкові для застосування — нормативно-інструктивний матеріал з питань бухгалтерського обліку; 
рекомендовані для застосування — інструктивний матеріал з питань автоматизації обліку. 
За обсягом охоплення: 
індивідуальні — інструкції з питань бухгалтерського обліку бюджетних установ; посадові інструкції працівників бухгалтерської служби; 
загальні — типові інструкції з питань бухгалтерського обліку — Положення про бухгалтерію. 
За об’єктом впливу: 
застосовувані в обліковому процесі — методичні документи з питань бухгалтерського обліку; 
застосовувані в аналітичному процесі — методичні та організаційні матеріали з питань аналізу; 
застосовувані в організації технології бухгалтерського обліку — організаційні документи з питань бухгалтерського обліку; 
застосовувані у процесі управління бухгалтерією — положення, посадові інструкції тощо; 
застосовувані бухгалтерським підрозділом у процесі автоматизованої обробки інформації. 
За полем розробки: 
регламенти, що їх готують і доводять до установи ззовні директивні органи — нормативно-інструктивні матеріали з питань бухгалтерського обліку; 
регламенти, що їх формують в установі, — Положення про бухгалтерію, посадові інструкції тощо. 
Чимало організаційних регламентів бюджетні установи, зокрема їхні бухгалтерські підрозділи, складають чи розробляють самостійно. 
Розробляючи організаційні регламенти, керуються певною системою принципів: 
раціональності — закріплення оптимального варіанта положення, вибраного з усіх можливих; 
конкретності — відображення не загальних позицій, а конкретних специфічних моментів щодо організації та методики обліку бухгалтерського підрозділу даної галузевої бюджетної установи чи організації; 
чіткості — визначення конкретних позицій положення та їх докладне тлумачення; 
науковості — напрацювання має ґрунтуватись на результатах сучасних наукових досліджень та передовій практиці. 
 
Організаційні регламенти з упорядкування процесу праці в бухгалтерській службі та облікового процесу можна поділити за рівнями, або ланцюжками, організаційної структури апарату бухгалтерії. Відповідно формують: 
Положення про бухгалтерію установи (дод. 6); 
Положення про сектор (відділ, групу) бухгалтерської служби установи; 
Посадову інструкцію (дод. 7А; 7Б); 
Робочу інструкцію касира (дод. 7Б). 
Під положенням загалом розуміють правовий акт, що визначає порядок утворення, права, обов’язки та організацію роботи установи, структурного підрозділу. Спільним для положень усіх зазначених категорій є таке: 
функціональні обов’язки; 
права і повноваження; 
відповідальність. 
Положення про бухгалтерію є організаційно-розпорядчим документом безстрокового зберігання, а тому його складання потребує значної відповідальності. Положення розробляють на основі типових загальногалузевих положень про відділи управління. Зазначений вид організаційного регламенту має таку структуру: 
загальні положення; 
мета і завдання діяльності бухгалтерського підрозділу; 
функції бухгалтерського підрозділу; 
права і обов’язки; 
взаємовідносини (службові зв’язки) бухгалтерії з іншими підрозділами; 
відповідальність; 
організація роботи. 
Розділ «Загальні положення» рекомендується починати із загального визначення бухгалтерського обліку. Другим пунктом закріплюються метод ведення бухгалтерського обліку та організаційна форма бухгалтерського обліку в даній установі. Третій пункт наголошує, що чисельність і штати бухгалтерської служби визначаються штатним розкладом організації чи установи.  
Зауважимо, що з огляду на тривалість дії Положення не завжди доцільно зазначати конкретну кількість працівників чи посад, що входять до штату бухгалтерської служби на момент складання Положення. У разі доволі стійкої тенденції до постійного складу бухгалтерії наступний пункт містить перелік усіх штатних посад. Передостаннім пунктом характеризується нормативно-правова база діяльності бухгалтерської служби — подається перелік законодавчо-нормативних актів, якими керується у своїй роботі відповідний структурний підрозділ. Останнім пунктом визначається керівник підрозділу, порядок його призначення і звільнення, а також порядок тимчасового його заміщення.  
Розділ «Мета і завдання діяльності бухгалтерської служби» формується на основі ст. 3 розд. 1 «Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності» Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також на поданих у навчальній і науковій спеціалізованій літературі визначеннях цих понять. 
Розділ «Функції бухгалтерського підрозділу» містить докладний перелік усіх робіт, що їх виконує бухгалтерський підрозділ. Зазначений розділ містить як загальні уніфіковані положення (обов’язковість застосування затверджених уніфікованих форм, своєчасність і якісність складання первинних облікових документів та відбиття даних первинного обліку в облікових реєстрах, забезпечення зберігання носіїв облікової інформації, здійснення заходів з підвищення рівня автоматизації облікових робіт), так і специфічні положення стосовно ведення бухгалтерського обліку за його напрямом, що характерний для бухгалтерського обліку в бюджетних установах згідно з галузевою особливістю даної установи. 
Наступний розділ — «Права і обов’язки» — визначає повноваження працівників бухгалтерії щодо виконання покладених на них функцій. До обов’язкової інформації належать пункти про право вимагати від структурних підрозділів і посадових осіб своєчасного (відповідно до графіків) подання необхідних документів, а також відмовитися прийняти до виконання неправильно оформлені документи тощо. 
Характеристика відповідальності може міститися в самостійному розділі, а може бути подана в попередньому розділі. У розділі «Взаємовідносини» подається докладна інформація про характер зв’язків бухгалтерії зі структурними підрозділами бюджетної установи.  
Останній розділ — «Організація роботи» — містить пункти про регламентацію роботи бухгалтерії, режим її роботи та умови реорганізації чи ліквідації цієї служби.  
Положення про бухгалтерську службу готує головний бухгалтер, оформлюючи на відповідному бланку, а затверджує керівник установи. Положення про сектор, групу бухгалтерської служби розробляють керівники відповідних структурних підрозділів бухгалтерії за схемою, аналогічною викладеній попередньо. Затверджує ці положення головний бухгалтер, а далі вони під розписку доводяться до працівників бухгалтерської служби. 
Посадова інструкція співробітників бухгалтерії складається після Положення про бухгалтерію, коли виконано розрахунки щодо чисельності і посадового складу бухгалтерії. Посадова інструкція являє собою нормативний документ, в якому визначено функції, обов’язки, права, відповідальність і взаємовідносини працівника з рештою співробітників установи. На кожного працівника має бути складено посадову інструкцію. Укладаючи посадові інструкції, керуються класифікатором професій ДК.003.-5, затвердженим Наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації «Про затвердження Державного класифікатора України» № 257 від 27.07.95 та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. 
Посадова інструкція має такі (орієнтовно) розділи: 
загальні положення; 
функції; 
посадові обов’язки; 
права; 
відповідальність; 
взаємовідносини за посадою; 
організація роботи та відповідні критерії її оцінювання. 
Розділ «Загальні положення» містить, як правило, інформацію про посаду, підпорядкованість, вимоги до освітнього рівня, практичного досвіду роботи за спеціальністю, порядок призначення і звільнення та перелік нормативних актів, якими керується працівник у своїй роботі. 
У розділі «Функції» подається інформація про основні напрямки діяльності. Розділ «Посадові обов’язки» розкриває сутність попереднього розділу, подаючи перелік робіт, що забезпечують виконання перелічених функцій. Цей розділ розписують докладно, зазначаючи конкретні форми носіїв облікової інформації, що їх обробляє посадова особа, періодичність виконання окремих робіт, способи заповнення носіїв облікової інформації тощо. 
Розділ «Права» висвітлює права, якими наділено посадову особу щодо виконання покладених на неї посадових обов’язків. 
У розділі «Відповідальність» визначаються напрямки відповідальності відповідно до посадових обов’язків. Розділ «Взаємовідносини» містить інформацію про зв’язки, які виникають у процесі утворення інформаційних потоків щодо конкретних трансакцій. При цьому виокремлюють відносини з працівниками інших структурних підрозділів, апарату бухгалтерії та керівником структурного підрозділу бухгалтерії, до якого належить працівник. Останній розділ розкриває організаційні питання (режим чи графік роботи працівника, порядок контролю за його діяльністю, сумісництво за іншими видами робіт тощо), подає параметри оцінювання результатів його праці як спеціаліста і визначає напрямок подальшого використання працівника. 
Посадова інструкція має статус документа постійного зберігання, тобто складається вона один раз і доповнюється при потребі. Про внесені до посадової інструкції зміни сповіщають працівника, який підтверджує свою згоду підписом на посадовій інструкції. (Передусім свій підпис він ставить на посадовій інструкції під час зарахування на посаду.) 
Зауважимо, що від ступеня деталізації посадової інструкції залежить якість майбутньої роботи. А тому розглядуваний організаційний регламент має чітко відповідати на запитання: 
що є об’єктом роботи; 
хто опрацьовує об’єкт; 
як має бути побудовано схему роботи; 
звідки і куди має рухатись інформаційний потік (від кого і до кого); 
коли роботу потрібно виконати; 
скільки має тривати кожна операція; 
яку відповідальність щодо цього несе посадова особа в разі невиконання своїх посадових обов’язків? 
Зазначені організаційні регламенти конкретизуються графіками, де визначаються види робіт згідно із запланованим часом їх виконання і є стовпець «Примітка про виконання», куди вноситься оцінка роботи працівника. Графіки розробляють керівники відповідних структурних підрозділів бухгалтерії чи головний бухгалтер. 
У практиці створення організаційних регламентів використовують таблично-текстові та лінійні графіки. Таблично-текстові графіки поділяються на зведені та індивідуальні і складаються, як правило, на тривалий (місяць і більше) термін. Для організації разових робіт застосовують лінійні графіки.



Информация о работе Посадова інструкція бухгалтера