Поняття та сутність державного податкового менеджменту

ВСТУП

Управління податковою системою являє  собою складову частину загальної  системи управління фінансами країни. Зазвичай сутність управління розкривається  у функціях, тобто певних видах діяльності в управлінні, що відокремлюються в процесі спеціалізації управлінської праці. До основних функцій управління належать:

• планування;
• організація;
• стимулювання;
• координація;
• контроль.

В економічній літературі поняття  «менеджмент» визначається як сукупність прийомів і методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення конкретного результату. Виходячи з вищезазначеного, об'єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою і платником з приводу сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів. Результатом такого впливу є, з одного боку, формування централізованого фонду грошових коштів держави, а з іншого - створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності, регулювання соціально-економічного життя суспільства.

Такий підхід дає змогу визначити податковий менеджмент як:

- сукупність прийомів і методів  організації податкових відносин  з метою забезпечення формування  дохідної частини бюджету і  впливу податків на розвиток  виробництва й соціальної сфери;

- процес управління шляхом використання  методів впливу податкового механізму  на податкову систему з метою  реалізації.

Складовими елементами податкового  менеджменту є:

• Законодавча діяльність. Саме в процесі цієї діяльності визначаються принципи оподатковування, встановлюються види податків, обов'язкових платежів і їхні елементи (платники, об'єкти, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.
• Планування податків. Цей вид діяльності має на увазі визначення сум податків і обов'язкових платежів, що повинні надійти в бюджет для фінансування витрат.

Податковий менеджмент - це частина загальної системи управління ринковою економікою, тобто складова загального менеджменту в цілому. У основі податкового менеджменту лежать загальні принципи і фундаментальні положення управління економікою, системного підходу та аналізу. Управління в теорії менеджменту, з одного боку, пов'язане з реалізацією основних функцій управління (плануванням, регулюванням, аналізом і контролем), а з іншого -- трактується як особливий вид діяльності, спрямований на здійснення управління людьми (адміністрування).

Об'єктом фінансової науки і  практики є фінансове господарство держави та підприємств. Податки є найважливішим елементом державних фінансів. Близько 90 % всіх бюджетних (державних і муніципальних) потоків складають податкові. Більше того, фінансова теорія і практика впродовж тривалого періоду, до початку XX ст., розвивалася в основному як наука про податки.

Тому є всі підстави вважати науку про фінанси теоретичним підґрунттям податкового менеджменту. Податковий менеджмент виступає складовою частиною фінансового менеджменту підприємств, системи управління їх фінансовими (грошовими) потоками шляхом ухвалення стратегічних і тактичних рішень. У середньому близько 45 % у валовій доданій вартості підприємств економіки України розподіляється (перерозподіляється) через податки. Вони складають суттєву частину витрат на виробництво реалізованої продукції, прибутку, зарплати та інших доходів.

Тому можна дійти висновку, що податки є важливою складовою  грошових потоків підприємства, яка впливає на мотивацію ухвалення управлінських рішень.

Податковий менеджмент як система  управління має свої об'єкт та суб'єкт  управління.

Об'єктом податкового менеджменту  є податкові потоки, що рухаються  в результаті виконання податками  своїх функцій, а також податкового  процесу на макро- і мікрорівнях.

Суб'єктами податкового менеджменту  є держава в особі законодавчих і виконавчих органів влади (Верховна Рада України, Президент країни, Кабінет  Міністрів України, Міністерство фінансів, Державна податкова служба, митна  служба, органи місцевого самоврядування, інші державні структури і установи).

Мета податкового менеджменту на макрорівні – формування та забезпечення функціонування ефективної податкової політики держави, або забезпечення дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток підприємництва та соціальної сфери; на мікрорівні – своєчасне та повне виконання зобов’язань до чинного законодавства за умов найбільш повного використання податкових стимулів (вигод, пільг і т.д.),які забезпечують зростання підприємницького прибутку.

Розглядаючи суть податкового менеджменту  не можна залишити без уваги його функції. До функцій суб'єкта податкового  менеджменту належать загальні традиційні функції управління з урахуванням  податкової специфіки: організацію  податкового процесу, податкове  планування (прогнозування), податкове  регулювання і мотивацію, податковий контроль. Функціями об'єкта податкового  менеджменту слугують функції податків: сукупного еквівалента цінності суспільних благ, фіскальна, регулююча  і контрольна. Функції об'єкта передбачають потенційну можливість реалізації об'єктивної суті податків, а функції суб'єкта податкового менеджменту пов'язані з діяльністю щодо реалізації функцій об'єкта на практиці.

Завдання податкового менеджменту  містять:

• забезпечення податковими доходними джерелами діяльності суб'єкта управління;
• ефективне використання податкових доходів і податкового прибутку;
• оптимізацію вхідних і вихідних податкових потоків;
• забезпечення зростання податкового прибутку (різниці між податковими доходами і податковими витратами) за допустимого рівня податкових ризиків;
• мінімізацію податкових ризиків при очікуваному обсягу податкового прибутку;
• досягнення фінансової стійкості і платоспроможності суб'єкта управління;
• впровадження в практику управління системи податкового планування і бюджетування;
• підвищення ефективності заходів податкового регулювання і податкового контролю тощо.

Результатом вирішення цих завдань  слугує забезпечення податкової рівноваги і збалансованості податкових потоків, тобто належне виконання податковим менеджментом всіх своїх функцій.

Як будь-яка організаційна структура податковий менеджмент базується на певних організаційних принципах серед яких можна виокремити такі:

• взаємозв'язок із загальною системою управління економікою і фінансами;
• комплексний і стратегічний характер прийнятих управлінських податкових рішень;
• динамізм податкового управління;
• багатоваріантність підходів і управлінських рішень;
• врахування фактора ризику при ухваленні рішень.

Наведені принципи є мінімальними загальними вимогами до побудови раціональної системи податкового менеджменту  на макро- і мікрорівнях.

Поняття та сутність державного податкового менеджменту

На сьогоднішній день розвиток економіки України знаходиться  в нерозривному взаємозв’язку з оподаткуванням. Для підтримки стабільної економіки необхідна ефективна система оподаткування, націлена, з однієї сторони, на покриття державних видатків, а з іншої – на стимулювання ділової активності суб’єктів господарювання. Дана мета входить до сфери державного податкового менеджменту, основними завданнями якого є побудова раціональної податкової системи, належного рівня організації податкової служби, її дієздатності і налагодженості податкової роботи.

У вітчизняній науці нема єдиної думки щодо існування системи державного податкового менеджменту. Адже державний податковий менеджмент являється багатоаспектним та відносно новим поняттям, у зв’язку з чим в теорії і практиці ще не вироблено єдиного підходу до визначення понятійного апарату, методичних і організаційних основ його здійснення [1, с. 9].

Поняття державний податковий менеджмент С.М. Онисько трактує  наступним чином: «Сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток виробництва та соціальної сфери». До того ж згаданий вчений стверджує, що основними складовими державного податкового менеджменту є процес законодавчої діяльності, процес планування платежів і процес податкового контролю. Таке припущення нам видається сумнівним, адже процес законодавчої діяльності, планування платежів і податкового контролю варто розглядати як функції державного податкового менеджменту. На думку вчених процес законодавчої діяльності варто замінити на функцію організації, оскільки за допомогою даної функції відбувається практичне втілення розроблених в процесі реалізації функції планування заходів щодо організації й функціонування податкової системи держави [2, с. 254].

Доволі цікавим є тлумачення досліджуваного поняття російським вченим Черником Д.Г. Він розглядає державний податковий менеджмент як процес впливу податків і оподаткування на поведінку суб’єктів господарювання і населення за дапомогою податкового адміністрування і здійснення податкового планування, податкового регулювання і податкового контролю з метою оптимального і ефективного економічного і соціального розвитку суспільства [3, с. 24].

Карп М.В. вважає, що державний  податковий менеджмент – це процес управління шляхом використання методів взаємодії податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики [4, с. 47]. Такої думки з приводу визначення державного податкового менеджменту дотримується деякі вітчизняні науковці, зокрема Г. Ісаншина [5, с. 8]. Під податковим механізмом автори розуміють систему форм і методів управління податковою системою з метою реалізації податкової політики [4, с. 46]. Але деякі вчені вважають, що, запропоноване визначення є недосконалим, адже воно свідчить про тавтологію, оскільки виходить, що податковий менеджмент полягає у використанні методів впливу системи форм і методів управління податковою системою на податкову систему. Процес управління у податковому менеджменті полягає у використанні податкового механізму.

Відома російська дослідниця Т.Ф. Юткіна під державним податковим менеджментом розуміє систему державного управління оподаткуванням, що координує і удосконалює всі аспекти оподаткування [6, с. 140].

О.М. Воронкова трактує  державний податковий менеджмент як адміністративно-розпорядчу діяльність державних органів виконавчої влади щодо організації процесу оподаткування. Згадана дослідниця стверджує, що як і будь-яка управлінська діяльність, державний податковий менеджмент має відповідні характеристики, а саме – мету, функції, принципи та методи. Таке визначення деяким видається некоректним, адже окрім організації процесу оподаткування, державний податковий менеджмент варто розглядати як систему, що займається координацією і вдосконаленням всіх сторін оподаткування [7].

З іншої позиції визначає податковий менеджмент Я. Литвиненко, розуміючи під ним систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з вибором податкової системи, розрахунком податкових платежів, постійним контролем за їх здійсненням Проте слід зазначити, що визначення управлінського рішення потребує уточнення, оскільки під ним можна розуміти різні поняття [8, с. 49].

Щодо багатьох альтернативних трактувань поняття «державний податковий менеджмент» найбільш повним та логічним є підхід Іванова Ю.Б., Крисоватого А.І., Кізими А.Я. та Карпової В.В., які вважають, що державний податковий менеджмент – це процес управління податковою системою держави з метою реалізації податкової політики.

Підсумовуючи, зазначимо, що можливо виділити два підходи до визначення поняття «державний податковий менеджмент»: процесний та системний.

За процесного підходу об’єктом управління державного податкового менеджменту виступає сам процес оподаткування в державі, за системного – податкова система держави.

За допомогою наданих вище підходів можна охарактеризувати різносторонні аспекти прояву державного податкового менеджменту.

З позиції системного підходу розглядає державний податковий менеджмент М. Карп, яка виділяє підсистему, що управляє, – податковий механізм і підсистему, якою управляють, – оподаткування [4, с. 46].

На думку науковців для впровадження податкової  системи в дію, з додержанням усіх принципів її побудови, необхідно сформувати механізм державного податкового менеджменту. Тобто стає питання про створення системи державного податкового менеджменту.

Основою побудови методики аналізу і синтезу системи  державного податкового менеджменту в конкретних умовах є виконання принципів системного аналізу, що є основною складовою системного підходу.

Універсальні принципи управління, розроблені Анрі Файолем [9, с. 68], які з часом удосконалювалися і є актуальними сьогодні, виходячи із системного аналізу, можна використати для визначення принципів державного податкового менеджменту, до яких слід віднести наступні: