Організація і техніка експортно-імпортних операцій на міжнародних аукціонах

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Сентября 2011 в 22:27, курсовая работа

Краткое описание

Таким чином, бартерна операція не припускає жодних грошових розрахунків між контрагентами. В бартерній угоді встановлюються або кількість товарів, що постачаються взаємно, або визначається сума, на яку сторони зобов’язуються поставити товар. Перевага даної операції перед операцією купівлі-продажу в тому, що для її здійснення не потрібна валюта, і сторони не вдаються до посередництва банків.

Оглавление

Зміст
1. Види міжнародних зустрічних комерційних угод…………………………3
1.1. Товарообмінні операції……………………………………………………..3
1.2. Зустрічні закупки………………………………………………………….....3
1.3. Компенсаційні угоди…………………………………………………………4
1.4. Крупномасштабні операції на компенсаційній основі…………………….5
1.5. Операції на давальницькій сировині………………………………………..6
1.6. Викуп застарілої продукції…………………………………………………..7
1.7. Поставки на комплектацію…………………………………………………..8
2.Організація і техніка експортно-імпортних операцій на міжнародних аукціонах…………………………………………………………………………..8
2.1. Міжнародні аукціони. Основні центри аукціонної торгівлі……………….8
2.2. Техніка проведення міжнародних аукціонів……………………………...10
2.3. Способи проведення аукціонів…………………………………………….10
2.4. Розрахунок за аукціонним торгом…………………………………………10
2.5. Організаційні форми міжнародної аукціонної торгівлі…………………..11
3. Задача…………………………………………………………………………..12
Список використаної літератури………………………………………………….

Файлы: 1 файл

контрольна ЗЕД.docx

— 33.62 Кб (Скачать)

2.2. Техніка проведення  міжнародних аукціонів.

Організація і техніка проведення міжнародних  аукціонів мають свої специфічні особливості, що визначаються характером товару. Разом з тим у їхній  організації є багато загального.

Розрізняють чотири стадії проведення аукціонів:

1.підготовка аукціону;

2.огляд товарів;

3.аукціонний торг;

4.оформлення і виконання аукціонної угоди. 

2.3. Способи проведення  аукціонів.

Аукціонний торг може проводитися гласним і німим  способом. Аукціонний торг ведеться публічно, почергово на кожний лот. При голосному  способі аукціоніст оголошує номер  і початкову мінімальну ціну. Присутні починають підвищувати цю ціну. Після  триразового запитання (хто більше?) відбувається удар молотком по столу  і товар переходити у власність  того покупця, який запропонував за нього  найвищу ціну.

2.4. Розрахунок за  аукціонним торгом.

Результати аукціону оформляються в найкоротші терміни  після його завершення у вигляді  аукціонної угоди. Покупець отримує  від бухгалтера аукціону товарний чек  у двох примірниках, оплачує його і стає власником товару. На підставі оплаченого товарного чека бухгалтер  реєструє продаж товару в аукціонній відомості для наступного перерозподілу  отриманого виторгу, тобто різниці  між стартовою й продажною  цінами. Порядок розподілу виторгу між організатором аукціону і власником товару передбачається в підписаній ними аукціонній угоді.

2.5. Організаційні форми  міжнародної аукціонної  торгівлі.

Залежно від форми організації торгівлі аукціони поділяються на відкриті, з безпосередньою участю самих покупців, та закриті, в яких самі продавці і покупці не беруть участі, а їх доручення в межах визначених повноважень виконують брокери.

Організація аукціонної торгівлі має певні особливості залежно від товару і практики, яка склалася в торгівлі конкретними аукціонними товарами. Залежно від характеру діяльності всі фірми, що здійснюють аукціонну торгівлю, умовно можна поділити на три групи:

     – спеціалізовані;

     – брокерсько-комісійні;

     – аукціонні, які належать кооперативам або спілкам виробників.

Періодичність проведення аукціонних торгів залежить від специфіки товару. Чай продають звичайно 1-2 разу на тиждень, хутро - кілька разів на рік. Аукціони можуть організовуватися як окремими торговельними фірмами, так і кількома продавцями.

Спеціалізовані фірми займаються організацією аукціонів і продажем на них аукціонних товарів як за свій рахунок, так і на комісійних засадах. Такі фірми беруть на себе виконання всіх Функцій з підготовки й проведення аукціонів. Частіше за все вони видають продавцям позички під їх товари, передані аукціонній фірмі для продажу. Прикладом таких фірм є спеціалізовані фірми, що є торговими монополіями.

Брокерсько-комісійні фірми дістали поширення у торгівлі хутряними виробами, вовною, чаєм, тютюном. Вони організують аукціони і продають на них на комісійних засадах товари за дорученням своїх клієнтів. Брокерська фірма, що проводить аукціони, як правило, може виступати одночасно представником як покупця, так і продавця, отримуючи від них комісійну винагороду. В її обов'язок входить продаж визначеної кількості товарів у межах повноважень комітента (власника товару), переданих комісіонеру (посереднику) і встановлених у договорі комісії. Всі взаємні права і обов'язки виникають далі між покупцем і брокерською компанією. Власник товару не отримує безпосередньо жодних прав і не несе жодних зобов'язань стосовно покупця.

Аукціонні фірми, які належать кооперативам або спілкам (асоціаціям) виробників, набули поширення в Скандинавських країнах. Так, у кожній з них (Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії) є по одній фірмі, що посідає монопольне положення в аукціонній торгівлі хутром у своїй країні.

Міжнародні аукціони належать до добровільних і регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають публічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях.

Переваги міжнародних аукціонів полягають у тому, що вони дозволяють створювати відкриту конкуренцію, виявляти ціну товару та швидко його реалізовувати у великих обсягах. З урахуванням цього на міжнародних товарних аукціонах частіше за все превалює пропозиція товарів з боку великої кількості продуцентів, переважно потужних представників індустріально розвинутих держав. Великі торгові фірми виступають як брокери з продажу. Покупцями ж є обмежена кількість компаній, в основному роздрібної та оптової торгівлі і переробної промисловості, що використовують надмірну пропозицію в своїх інтересах і зацікавлені в заниженні цін.

3.Задача

    Фермер передбачає зібрати на початку листопада 10 тис. бушелів кукурудзи. Зараз квітень і реальна ціна на кукурудзу становить 3,4 дол. США за бушель, а листопадові ф’ючерси на кукурудзу котируються по 3,5 дол. За бушель. Побоюючись зниження ціни на період збирання врожаю, фермер вирішує хеджувати весь врожай. В листопаді фермер продає свій врожай по поточній ціні 2,8 дол. За бушель, і закриває свою ф’ючерсну позицію по 2,9 дол. за бушель.

Заповніть формулу, що показує дії фермера  на реальному та  ф’ючерсному ринках, і визначте кінцеву ціну продажу кукурудзи. 

               Дата: Реальний ринок Ф’ючерений
квітень           - Продає ФК по 3,5
листопад Продає по 2,8 Купуємо по 2,9
Результат: 2,8 0,6
Кінцева  ціна 3,4  
 

Визначаємо результат  ф’ючерного ринку 3,5-2,9=0,6 дол.

Визначаємо кінцеву  ціну 2,8+0,6=3,4дол. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Стровский В.И., "Внешнеэкономическая деятельность предприятия", Москва 1996 г.

2. Герчикова И.Н., "Менеджмент и международно-коммерческое дело", Москва 1990 г.

3. Фомичев Б.И. Международная торговля - М.: 2001 г.

4. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения - М.: Маркетинг, 2001 г.

5. Максимова Л.М. Международные экономические отношения - М.: Маркетинг, 1995 г. 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Організація і техніка експортно-імпортних операцій на міжнародних аукціонах