Охорона праці та її організація на підприємстві, в установі, організації

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Сентября 2013 в 12:24, курсовая работа

Краткое описание

Загальними цілями моєї науково-дослідницької роботи є:
 Ознайомлення з поняттям і суттю “Охорона праці” для формування загальної поняттєвої бази.
 Визначення методів і засобів створення безпечних умов праці з урахуванням специфічних особливостей виробництв запрофілем спеціальностей;
 Професійно орієнтуватись в питаннях організації виробничого процесу, що відповідає всім нормам і правилам безпеки.

Оглавление

ВСТУП………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1.Правове забезпечення охорони праці.
1.1.Поняття охорони праці……………………………………….5
1.2.Охорона раці жінок……………………………………………9
1.3.Охорона праці неповнолітніх та осіб зі зниженою
працездатністю……………………………………………………13
РОЗДІЛ 2.Гарантії права працівників на охорону
праці
2.1. Загальні гарантії прав працівників на охорону праці….18
2.2. Додаткові гарантії прав на охорону праці працівників,
які працюють у важких і шкідливих умовах праці………….23
РОЗДІЛ 3.Організація охорони праці на
підприємстві, в установі, організації………………….37
3.1. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої
санітарії. Інструктаж і навчання працівників правилам
техніки безпеки і виробничої санітарії………………………..28
3.2. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям
та іншими засобами індивідуального захисту………………..37
3.3. Нагляд і контроль за додержанням законодавства
про охорону праці. Нагляд і контроль за додержанням
законодавства про охорону праці……………………………..40
ВИСНОВОК……………………………………………...50
СПИСОК ВИКОРИСТАНАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……52

Файлы: 1 файл

1.doc

— 397.00 Кб (Скачать)

Про нещасний випадок, внаслідок  якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність переведення його на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один день, складається акт за формою Н-1(Додаток 1).

Такий акт не складається  і не береться на облік нещасний випадок, що стався внаслідок отруєння алкоголем і наркотичними речовинами або внаслідок їх дій, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах чи неправильним їх зберіганням і транспортуванням. Факт отруєння повинен бути письмово підтверджений висновком медичного закладу.

 Про кожний нещасний  випадок очевидець, працівник,  який його виявив, або сам потерпілий  повинен доповісти безпосередньому керівникові робіт (бригадиру, майстру) чи іншому керівникові (диспетчеру, змінному інженеру) і вжити заходів для надання долікарської допомоги. Цей керівник, у свою чергу, зобов'язаний терміново організувати медичну допомогу потерпілому та його доставку до лікувально-профілактичного закладу (медпункт, медсанчастина, поліклініка, лікарня тощо), а також повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу підприємства, власника підприємства; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася"

Власник підприємства, одержавши  повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста. До комісії входить також представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострих професійних отруєнь — спеціаліст санепідемстанції. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

 Комісія з розслідування  протягом трьох діб з моменту  події зобов'язана: обстежити  місце нещасного випадку, опитати  очевидців і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту і паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці; установити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним

випадкам; скласти акт  за формою Н-1 у п'яти примірниках, в якому вказати наявність  вини в нещасному випадку підприємства, потерпілого або іншої (сторонньої) особи, і надіслати його на затвердження власникові підприємства.

До акту додаються  пояснення очевидців, потерпілого, а також у разі необхідності паспорти, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця із зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих чинників, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого.

Нещасні випадки, що оформлені  актом за формою Н-1, реєструються на підприємстві в спеціальному журналі.

Власник підприємства протягом доби після закінчення розслідування затверджує п'ять примірників акта. Акт надсилається потерпілому, або особі, яка представляє його інтереси; керівнику цеху або іншого структурного підрозділу (головному спеціалісту), де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові з нагляду за охороною праці; профспілковій організації, підприємства, де стався нещасний випадок; керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування.

Нещасний випадок, про  який потерпілий своєчасно не повідомив свого безпосереднього начальника чи власника підприємства, або якщо втрата непрацездатності від нього настала не відразу, розслідується за заявою потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, якщо з моменту події пройшло не більше одного року, протягом десяти діб від дня подання заяви. Питання про складання акта за формою Н-1 вирішується комісією з розслідування.

У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок  чи незгоди потерпілого або іншої  зацікавленої особи із змістом акта питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи з розгляду трудових спорів у разі необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду за охороною праці, або органу державного управління охороною праці, або профспілкового органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 р. № 923 Комітетові по нагляду за охороною праці і Міністерству охорони здоров'я України надано право роз'яснювати вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Порядок розслідування  та облік нещасних випадків невиробничого характеру, тобто не пов'язаних з трудовими відносинами, які трапилися з громадянами на території України з втратою працездатності не менше ніж на один день, визначений Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 421.

Відповідно до цього  положення, розслідуванню підлягають нещасні випадки з тяжкими  для здоров'я наслідками. Якщо такі нещасні випадки сталися з  громадянами під час прямування на роботу чи з роботи (пішки, на громадському чи власному транспорті), а також під час виконання громадського обов'язку щодо рятування людей, під час участі в спортивних іграх на офіційних змаганнях, розслідуються організацією, де працює потерпілий, або організацією, яка зобов'язана забезпечити чи відповідає за безпечну життєдіяльність людей на відповідній території незалежно від ступеня тяжкості травми. Результати розслідування використовуються в разі призначення потерпілому допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю і пенсії за інвалідністю.

Кожний нещасний випадок  невиробничого характеру реєструється лікувально-профілактичними закладами в окремому журналі за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України. Протягом доби лікувальний заклад зобов'язаний надіслати місцевому органу виконавчої влади повідомлення за встановленою формою.

Рішення про необхідність розслідування нещасного випадку приймається керівником відділу (служби) охорони праці місцевого органу виконавчої влади, який реєструє повідомлення лікувально-профілактичного закладу і надсилає своє рішення і копію повідомлення організації, що повинна проводити розслідування.

Керівник організації  не пізніше наступного дня після  надходження рішення зобов'язаний утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб. До участі в роботі комісії можуть залучатися представники відповідного лікувально-профілактичного закладу та страхової організації, якщо потерпілий був застрахований, а також представники організації, відповідальної за додержання умов безпеки на території, об'єкті, де стався нещасний випадок1.

Розслідування нещасного  випадку провадиться протягом 10 календарних днів після утворення  комісії, і його результати оформляються актом за формою НТ. Акт складається у трьох примірниках, підписується головою і членами комісії і затверджується керівником організації.

Облік нещасних випадків в цілому ведеться відділом (службою) охорони праці місцевого органу виконавчої влади за відповідними формами державної статистичної звітності за підсумками кожного кварталу і за рік.

Організація, відповідальна  або зобов'язана забезпечити безпечну життєдіяльність людини на території чи об'єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє відділ (службу) охорони праці місцевого органу виконавчої влади в термін, зазначений в акті за формою НТ.

Власник або уповноважений  ним орган зобов'язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків (ст. 173 КЗпП).

 

 

 

 

 

 

Висновок

Детально ознайомившись  з курсовою роботою, ми  одержали глибокі, фундаментальні знання в сфері охорони праці. В даній роботі мною була розкрита основна мета її написання: ознайомлення та аналіз поняття охорона праці, процесу закріплення охорони праці в Україні, затвердження охорони праці  в необхідних нормативно правових актах держави, чільне місце серед яких посідає Закон України “Про охорону праці”; визначення стану захищеності жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю в процесі їхньої трудової діяльності; детальне ознайомлення з гарантіями прав працівників на охорону праці, що гарантуються і забезпечуються державою. Все це прослідковується і визначається після детального, поглибленого наукового аналізу даної моєї праці та джерел, що використовувались в процесі написання курсової роботи.

Так в I розділі я більш детально зупинився на понятті охорони праці, описуючи загальні засади такого явища як “охорона праці на підприємстві, в організації, установі”. Також було зачеплено питання охорони праці жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю, оскільки дані категорії людей потребують особливої уваги через свої фізичні якості. Для більш широкого і повного розгляду даних питань мною наведені деякі табличні дані(див. додаток).

В розділі II я вважав за необхідне описати та проаналізувати гарантії для працівників по охороні праці, які передбачаються і гарантуються державою. Цей розділ також нам показує правову базу охорони праці, яка існує і функціонує в Україні.

Нормативні  документи, що складають нормативно-правову базу  з охорони праці, це є:

  1. Конституція України;
  2. Закон України “Про охорону праці”;
  3. Міжгалузеві і галузеві нормативні акти;
  4. Міжнародні стандарти системи стандартів безпеки праці;
  5. Державні стандарти України;

6. Правила, норми, положення, інструкції керівництва або вказівки, вимоги, рекомендації, технічні умови безпеки.

В III, заключному, розділі курсової роботи проаналізовано норми, правила з техніки безпеки і виробничої санітарії, які встановлюються і гарантуються державою для забезпечення охорони праці. В цьому розділі я детально зупинився на ті заходи безпеки на підприємстві, в установі та організації, які необхідні для захисту життя і здоров’я працівників.

Дана курсова робота є результатом глибокого аналізу, дослідницької роботи різних джерел по даній темі. Пріоритетним джерелом написання цієї роботи виступив Закон України “Про охорону праці”, оскільки він комплексно регулює питання охорони праці. Даний закон став фундаментом моєї науково-дослідницької роботи. Базисом курсової роботи також виступили праці, суб’єктивна оцінка і аналіз науковців, авторів підручників. Конституція України, як основне джерело законодавства України, також виступає основним орієнтиром моєї курсової роботи.

Основними методами, якими  я користувався в процесі написання  роботи, були метод порівняння, аналізу та опису.

 

 

Список використаної літератури:

  1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховною Радою України 28 .06.96р.-К.:Преса України, 1997.-80с.
  2. Кодекс законів про працю України: Чинне законодавство зі змінами та доповненням на 01.08. 2004р.:К.:Вид. Паливода А.В., 2004.-112с.
  3. Про охорону праці: Закони України: Затв. Верховною Радою України від 14.10.1992р.№2695-XII// Законодавча база “LIGA Закон”.
  4. Про страхові тарифи та  загальнообов’язкове  державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 22.02.01р.№2277-III// Законодавча база “LIGA  Закон”.
  5. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України від 24 02.94 р.//Законодавча база “LIGA Закон”
  6. Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року: Указ Президента України від 03.08.99р. №958/99// Законодавча база “LIGA Закон”.
  7. Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи, організації за порушення нормативних актів про охорону праці: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.93р.№754// Законодавча база “LIGA  Закон”.
  8. Положення про розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємстві, в установі і організації: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від10.08.93з.№623// Законодавча база “LIGA  Закон”.
  9. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці неповнолітніх: Затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94р.№46// Законодавча база “LIGA Закон”.
  10. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок: Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.93р.№256// Законодавча база “LIGA  Закон”.
  11. Граничні норми підйому і переміщення тяжких предметів жінками: Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я від 10.12.93р.№241// Законодавча база “LIGA  Закон”.
  12. Трудове право України :навч. Посібник для студ. Юрид. Спеціальностей Вищих навч. Закладів/ Пилипенко П.Д., Бурак В.Я., Козак З.Я. та ін.;За ред. П.Д. Пилипенка.-К.:Видавничий дім “ін Юре”, 2003.-535с.
  13. Трудове право: Прокопенко В.І.-К.: Вен Турі,96р.,223с.
  14. Трудове право: Болотіна Н.Б.,Чанишева.-К.,01р.-563с.
  15. Практикум: Болотіна Н.Б.,02р.-287с.
  16. Основи охорони праці: навч. посібник/ За ред. Я.І.Бедрія .-   3-тє вид., перероб. і доп.-  Львів “Магнолія плюс”, видавець СПДФ ОВ м. Піча,. 04.-240с.
  17. Науково-практичний  коментар до Закону України «Про охорону праці».-К.,1997.-С.32
  18. Вікові межі працездатності неповнолітніх. Адаптація українського законодавства до Міжнародних угод: Ред О.//Право України .-99р.-№5.
  19. Законодавство про охорону здоров’я жінок та дітей потребує вдосконалення.: Петрова Н.//Право Украъни.-97р.-№10.
  20. Генеральна угода між  Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими обє’днаннями  організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілковими об’єднаннями на 2004-2005.//Урядовий Кур’р.-2004р.-19.05.-№92.

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

Граничні норми  підіймання та переміщення

важких речей  неповнолітніми

 

Календарний вік,

Років

Граничні норми ваги вантажу (кг)

Короткочасна робота

Тривала робота

Юнаки

Дівчата

юнаки

дівчата

14

5

2,5

_______

_____

15

12

6

8,4

4,2

16

14

7

11,2

5,6

17

16

8

12,6

6,3


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 5

 

 

 

Граничні норми підіймання і переміщення

Важких речей  жінками


 

 

 

Підіймання і перреміщення вантажів за чергування

З іншою роботою (до 2разів  на годину)-10кг


 

 

Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом

Робочої зміни-7кг


 

 

 

Сумарна  вага вантажу, який переміщується  протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

  • З робочої поверхні-350кг;
  • З підлоги-175кг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 6

 

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Основні  напрями розвитку трудового потенціалу

в Україні на період до 2010 року

З метою створення  передумов для формування та реалізації довгострокової державної політики щодо розвитку трудового потенціалу постановляю:

Информация о работе Охорона праці та її організація на підприємстві, в установі, організації