Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Апреля 2013 в 18:40, контрольная работа
Організації зароджуються, розвиваються, добиваються успіхів, слабшають і, зрештою, припиняють своє існування. Деякі з них існують нескінченно довго, жодна не живе без змін. Нові організації формуються щодня. У той же час щодня сотні організацій ліквідуються назавжди. Ті, що вміють адаптуватися процвітають, негнучкі - зникають. Якісь організації розвиваються швидше інших і роблять свою справу краще, ніж інші.
Керівник повинен знати, на якому етапі розвитку знаходиться організація, і оцінювати, наскільки прийнятий стиль керівництва відповідає цьому етапу.
1. Вступ…………………………………………………………………………….3
2. Основні положення концепції життєвих циклів організації, її етапи
та характерні ознаки………………………………………………………………4
3. Висновки………………………………………………………………………14
4. Список використаної літератури…………………………………………….15
а) "середній успіх"; б) "карколомний успіх-занепад"; в) "зіркова";
г) мінлива кар´єра; д) різкий занепад та відновлення;
є) запізніле визнання.
Цілі підприємства залежать від стадії життєвого циклу підприємства (таблиця 3.).
Таблиця 3. Залежність цілей підприємства від стадії його життєвого циклу
Стадії життєвого циклу |
Головна ціль підприємства |
Проміжні цілі |
1. Народження |
Виживання |
Вихід на ринок |
2. Дитинство |
Короткочасний прибуток |
Укріплення становища на ринку |
3. Юність |
Прискорене зростання обсягів продажу та прибутку |
Захват своєї частини ринку |
4. Рання зрілість |
Постійне зростання обсягів діяльності |
Диверсифікація діяльності (освоєння додаткових напрямків діяльності) |
5. Зрілість |
Формування іміджу підприємства та збалансоване зростання |
Зміцнення становища підприємства на освоєному ринку |
6. Старіння |
Збереження позицій |
Забезпечення стабільності господарської діяльності |
7. Відродження |
Пошук додаткових імпульсів у діяльності підприємства |
Технічне переозброєння, нові постачальники, впровадження нових технологій та інше |
Останнім часом на Заході одержала поширення теорія виживання організації в умовах "структурного зрушення". В основі цієї моделі лежать наступні положення:
1) спеціалізовані підприємства
в цілому більш досконалі, ніж
диверсифіковані, але менш
2) згодом рентабельність має тенденцію до зменшення;
3) з віком "смертність" підприємств падає.
Автори даної теорії вважають, що в будь-якій організації відбувається боротьба між силами, зацікавленими в підвищенні ефективності її діяльності й у її виживанні. В перші роки після створення організації ефективність відіграє переважну роль, але рано чи пізно організація входить у період "тривог", коли з найбільшою силою виявляються антагоністичні інтереси різних груп усередині і поза підприємствами. Акціонери виступають за глибокі перетворення, що дозволили б підприємству підвищити рентабельність; персонал, що бачить у перетвореннях загрозу своєму становищу - прагне блокувати будь-які глибокі зміни. Прикладом структурного зриву є купівля підприємства робітниками. Відповідно до цієї моделі кожна організація прагне саме до зриву, а не до максимізації ефективності. Але цю тенденцію можна перебороти, якщо керівникам удається протистояти силам, що штовхають організацію до виживання без ефективності за допомогою організаційних інновацій, екстерналізації зайнятості, злетів і придбань.
Проблемам виживання підприємств присвячено багато робіт різних фахівців. Становить інтерес "біологічний підхід", відображений у роботах А.Ерелі і Ж.Моно, які ставлять перед собою мету відповісти на запитання, чи існує життєвий цикл підприємств, аналогічний життєвому циклу біологічних об´єктів. Сучасні дослідження дозволили зробити наступні висновки:
• Підприємства старіють, як і живі істоти, що виявляється в зниженні сприйняття підприємства до всього, що виходить за формалізовані рамки. Така формалізація перетворює організації в закриті системи.
• Цілком закрита система, тобто система, що не може інтегрувати нову інформацію, стає застиглою, а отже, мертвою. Вона перестає розвиватися, втрачає здатність до адаптації. Підприємства можуть продовжувати існувати, але схожі на вмираючих, життя яких підтримується за допомогою складного устаткування.
• У рамках "біологічного підходу" роль керівника підприємства полягає, з одного боку, в підтримці системи в стані відкритості, з іншого боку, він повинен орієнтувати ресурси організації на інновації, що забезпечать виживання підприємства, його адаптацію до оточення, що змінюється.
• Управління організацією в даному режимі містить визначений ризик, зв´язаний з порушенням функціонування підприємства чи необхідністю зміни існуючих керівних структур (це може піти на користь підприємству, але являє загрозу для самих керівників). Підтримка відкритості системи обходиться дорожче в плані фінансів, часу, стресів, ніж управління на принципах планування, але є основним чинником виживання підприємства в сучасних умовах. Огляд різних теорій організації і управління дозволяє зробити загальний висновок: виживання й ефективність діяльності підприємств залежать від періодичної і планомірної зміни цілей, кадрового складу і керівництва організацій.
Висновки
Хотілося б відзначити що основне призначення
концепції життєвого циклу організації
– пояснення змін, які відбуваються в
організації з часом.
На кожній фазі циклу відбуваються
певні зворотні і незворотні зміни параметрів
внутрішнього та зовнішнього середовища,
які по різному впливають на організацію
і вимагають різних стратегій поведінки
організації.
У практичній діяльності
виникає потреба організації у визначенні
стадії розвитку та вироблення подальшої
стратегії.
Необхідно зазначити і те,
що організація, під час свого життєвого
циклу, розвивається по певним законам,
ігнорування яких призведе до завдання
суттєвої шкоди ефективному управлінню
підприємством та завдасть істотних збитків
його діяльності.
1. Шегда A3. Менеджмент: Навч. посіб. — К., 2002.
2. Віханський О.С., Наумов О.І. Менеджмент: Підручник, - М.: Гардарики, 1999. – (528с.).
3. Веснін В.Р. "Основи менеджменту", М.: - 1997, (с. 412).
4. Галькевич Р.С., Набоков В.І. "Основи менеджменту", М.: - 1998, (с. 467).
5. Герчикова І.Н., "Менеджмент: підручник для вузів", - М., ЮНІТІ "Банки і біржі", 1997, (с. 375)
6. Максимцов М.М., Ігнатьєва А.В. "Менеджмент", М., - 1998, (с. 389).
7. Румянцева З.П., Саломатин Н.А. Менеджмент організації. – М.: Инфра – М., 1995.