МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Факультет менеджменту і маркетинга

Реферат

з дисципліни «Офісний менеджмент»

на тему:

«Ділова атрибутика та одяг»

Виконала:        студентка 3-го курсу

                                                      ФММ

                                                      гр. УВ-91

                                                      Примак К. Д.

Перевірила:       Чупріна М. О.

Київ – 2011

ЗМІСТ

Вступ

• Одяг

•  Діловий одяг для чоловіків

1.2. Діловий одяг для жінок

• Ділова  атрибутика

2.  Візитівки

2.2. Сувеніри і подарунки в діловій сфері

Висновок

Література

ВСТУП

     Форма одягу — одна з найкращих характеристик людини, це свого роду ієрогліф, що відображає особистість зі всіма, як то кажуть, її звичками і нахилами. Недарма народна мудрість каже, що „встречают по одежке, а провожают - по уму”. Вміння красиво і доречно одягатися є дуже важливою якістю особистості. І в діловому спілкуванні, і під час відпочинку одяг людини може свідчити про певні якості особистості. І, те як людину сприйматимуть інші, багато в чому залежить від вміння одягатися. Естетика костюма має не менше значення в житті людини, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству. Вміння одягатись відноситься як до науки і мистецтва, так і до звичок та почуттів. І як говорив О. де Бальзак «Справа не стільки в костюмі, скільки в умінні його носити».

     Мета  даної роботи полягає у розгляді питань, що стосуються значення одягу  в житті людини, в діловому спілкуванні.

     РОЗДІЛ  1. Одяг

     1.1. Діловий одяг для чоловіків

     Ніхто не буде заперечувати, що стиль одягу  чоловіка впливає на його успіх у  ділових колах, а правильно вибраний костюм сприяє створенню його іміджу.

     Розвиток  ділового стилю в чоловічому одязі  подібний, швидше, до спокійної річки, ніж до примхливого потоку. Ділові кола не надто страждають від випадкових впливів, і тому костюм бізнесмена досить консервативний.

     Чоловік повинен бути:

• Солідним  і впевненим в собі.

• Діловим і  привабливим.

• Порядним, що викликає довіру.

• Не без  претензії на вишуканість і елегантність.

     Мистецтво поєднання елементів костюма, як відзначав визнаний спеціаліст у  діловому одязі Дж. Т. Моллой, завжди повинне враховувати колір, лінію, фактуру і стиль. Невдале комбінування кольору може зробити зовнішність людини невиразною (світло-сірий костюм, блакитна сорочка, світло-блакитна краватка) чи зухвало крикливою (жовтогаряча краватка з малюнком, зелена сорочка).

     Лінія. Це не стільки загальний силует одягу, скільки загальне направлення ліній на піджаку, сорочці, краватці. На костюмі це або вертикальні смуги, або клітинка. Рекомендуються краватки без малюнка, з абстрактним малюнком або з чітко направленими смугами — горизонтальними, вертикальними, діагональними. Різноманітний напрямок ліній може мати і малюнок сорочки.

     Основні рекомендації: лінії елементів одягу не повинні різко перетинатися одна з одною, але й не повинні зливатися.

     Стиль. Перше, що потрібно тут врахувати, – це відповідність стилів різних елементів одягу. Дуже дисгармонійно, наприклад, буде виглядати консервативний костюм у сполученні зі спортивною сорочкою в клітинку. Також безглуздим буде сполучення костюма з широкими лацканами і вузької краватки.

     Єдності стилю легше всього домогтися, вибираючи  однотонні елементи гардеробу. Багато чоловіків вважають, що такі комбінації нудні і непривабливі. Це не так. Якщо чоловік одягнутий, наприклад, в темно-синій костюм, білу сорочку і темно-червону краватку, то у нього гарний смак. Тому одноколірний костюм повинен бути основним елементом одягу ділового чоловіка. Такий костюм добре поєднується з однотонною гамою і малюнками інших елементів одягу, що полегшує вибір правильної комбінації: костюм –сорочка – краватка. Костюм може бути темно-синім, сірим, коричневим.

     З однотонним костюмом поєднується будь-який малюнок сорочки. Якщо ж сюди додати і однотонну краватку, тоді будемо мати прекрасне тріо: однотонність – малюнок – однотонність. Треба пам'ятати, що ніколи не поєднуються однакові малюнки, їх завжди треба розділяти однотонним елементом. В випадках, якщо комбінація костюма і сорочки бліда, то її можна оживити контрастною краваткою. Наприклад, сірий костюм, блакитна сорочка і темно-червона краватка.

     Отже, для однотонного костюма ми маємо  три основні варіанти:

• однотонна сорочка – однотонна краватка;

• сорочка з  малюнком – однотонна краватка;

• однотонна сорочка – краватка з малюнком.

     З костюмом у смужку не слід одягати  сорочку в клітинку, тому що клітинки дисонують зі смугами костюма  і не поєднуються з його діловим  серйозним стилем. Тут більш доречні  однотонна блакитна чи біла сорочка, а смуги на костюмі і поєднання їх кольору із сорочкою освіжають загальний вигляд.

     Смугастий костюм і смугаста сорочка – також «граюча» комбінація, якщо смуги одного з її елементів не надто строкаті і не виділяються. Важче знайти правильне поєднання у випадку, коли і костюм, і сорочка, і краватка мають малюнок. «Не працює», наприклад, варіант з яскраво вираженими смугами на костюмі і такими ж яскравими діагональними смугами на краватці.

     Для костюма в клітинку сорочка повинна  бути тільки однотонною, краватка – без чіткої направленості малюнка або одноколірною. Цікаво, що поєднання коричневих і синіх кольорів надає зовнішньому вигляду авторитетності і солідності. 

       В ділових ситуаціях не слід надавати перевагу одягу яскравих забарвлень, оскільки такий костюм привертає до себе увагу і вимагає особливо вибагливого смаку і певного досвіду.

     Краватка — це головний показник смаку і статусу чоловіка, тому при її виборі необхідно:

• Покладатись тільки на себе.

• Довжина краватки повинна бути такою, щоб у зав'язаному  вигляді вона досягала до пряжки пояса.

• Ширина  краватки повинна відповідати ширині лацканів піджака.

• Кращий  матеріал: шовк, шерсть і бавовна.

     1.2. Діловий одяг для жінок

     «Немає  невродливих жінок, є жінки, які  не знають, як зробити себе вродливими»  Ж. де Лабрюйєр.

     Типові помилки. Дослідження показують, що не тільки чоловіки, але й жінки немов навмисне одягаються так, щоб зазнати фіаско. Жінки в одязі припускають три головні помилки:

• дозволяють  індустрії мод цілком визначати вибір свого одягу.

• схильні перебільшувати значення своєї власної привабливості.

• дозволяють  своєму соціальному походженню впливати на манеру одягатися.

     Дехто невірно вважає, що жінці, щоб досягти  службового успіху, потрібно наслідувати  в одязі чоловіків. Звичайно, нічого поганого немає, коли жінка одягнута у брючний костюм із синтетики. Але дослідження показують, що такий костюм не сприятиме діловому успіху. Інша справа – гарний костюм зі спідницею (з натуральних тканин). Він підкреслює авторитет жінки і її високий життєвий рівень.

     Спідниця  повинна бути темного кольору на щільному поясі, краще із шерсті.

     Для ділової жінки менш придатна сукня, але якщо вона її одягає, то кращим кольором сукні вважається темно-синій, коричневий, сірий, світло-сірий. Менше підходять зелений, яскраво-жовтий, ніжно-голубий, світло-рожевий.

     Названі кольори визначені для однотонної тканини без малюнка, якій і надається  перевага.

     Деякі гадають, що одяг створює жінку. Звичайно, це не зовсім так. І чоловіку, і жінці  для ділового успіху необхідні також  розум, освіта, честолюбство, стимули.

     У жіночому одязі більш, ніж в чоловічому, відображається її індивідуальний стиль  і особистий характер. Зачіска, макіяж, біжутерія повинні гармонійно доповнювати  діловий костюм. Зачіска має бути строгою, але разом з тим елегантною. Прикрас повинно бути якомога менше, але в той же час не можна від них відмовлятися зовсім. Носити краще дорогі прикраси. Косметика повинна бути помітною із близької відстані. Парфуми слід використовувати у такій кількості, щоб їх запах лише трохи відчувався. І, звичайно, це мають бути дорогі парфуми відомих фірм[1].

     РОЗДІЛ  2. Ділова атрибутика 

     2.1. Візитівки 

         Історія візитівок (візитних карток) досить давня, але загальноприйнятим  атрибутом етики ділових стосунків  вони стали тільки в наш час. На сьогоднішній день склалися чіткі норми їх застосування. Візитівки стали незамінним засобом сфери ділових стосунків. Вони дають інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, посаду, найменування й адресу установи, в якій працює власник візитівки, номер його робочого, а при необхідності, домашнього телефону. Але їх практичне значення сьогодні ширше і полягає в тому, що візитівки сприяють створенню і збереженню іміджу ділової людини та іміджу організації (фірми).

     Візитівка – необхідний атрибут дипломатичної  практики. Вона також широко використовується бізнесменами, політичними діячами, журналістами тощо. Нею користуються при встановленні та підтриманні контактів і ділових зв’язків з урядовими, дипломатичними, громадськими організаціями, іншими зацікавленими особами. Візитівка використовується як при безпосередніх контактах, так і для заочної рекомендації її власника.

     Відсутність візитівки може стати перешкодою у встановленні і підтримці ділових  стосунків.

     Використовуються  візитівки в таких випадках:

1. інформування в момент знайомства про себе і свою організацію (фірму);
2. інформування про себе осіб, в контактах з якими ви зацікавлені;
3. підтримування контактів з партнерами;
4. вітання зі святом чи іншою подією;
5. вираження подяки, співчуття;
6. супроводження подарунка чи квітів.

     Чітких  правил стосовно розмірів візитних карток немає. Але зазвичай картки чоловіків трохи більші, ніж у жінок. Розмір сучасних ділових карток в середньому 90х50 мм для чоловіків і 80х40 мм – для жінок. Візитівка молодої дівчини може бути ще меншою – 70х35 мм. Приклад Великобританії інший, там картки жінок більші, ніж у чоловіків.

     Класична  ділова візитівка виготовляється з  товстого білого картону. Текст друкується розбірливим чорним шрифтом. Єдина  допустима кольорова пляма –  рекламний знак фірми у верхньому  лівому кутку. Вгорі – назва фірми, де працює власник картки. По центру – його ім’я і прізвище (у нашій практиці – ім’я, прізвище та по батькові), під ними – посада. В лівому нижньому кутку – адреса фірми, у правому – телефони. Можливий варіант, коли телефон, факс і адреса зазначаються в правому нижньому кутку, а лівий залишається порожнім. Часто поряд з телефонами подаються контактні години для зв’язку.

     Особиста  візитівка може також містити  відомості про звання і вчений ступінь власника (професор, доцент, доктор, генерал-полковник, кандидат педагогічних наук тощо), які вказуються під ім’ям.

     У діловій сфері деякі підприємці замовляють картки рожевого, блакитного, зеленуватого відтінків.

     На  візитівках офіційних осіб, особливо дипломатичних працівників, друкується тільки ім’я (по батькові), прізвище та посада. У правому нижньому кутку проставляється назва столиці країни перебування. Номер телефону, домашня та службова адреса, як правило, не друкуються.