Цінності та їх роль у житті

4.      Цінності життя і культури сучасної молоді (соціологічне дослідження)  

В.П. Тугарінов писав, що в літературі, присвяченій класифікації цінностей, існує їх розподіл на цінності життя та культури. Різниця між життям і культурою очевидно. Життя людині дана природою, культура ж створюється людьми. Саме розробка теорії цінностей життя дозволить відповісти на багато питань виховного характеру: про сенс життя, її справжніх і помилкових цінностях, про життєвий оптимізм, в чому полягає дійсний щастя людини і т.д.  

На переломному етапі розвитку російського суспільства, коли життя надзвичайно складна і динамічна, важливо зафіксувати і зрозуміти цінності, якими керуються молоді люди і які багато в чому визначають буденна свідомість і повсякденні уявлення про сьогодення і майбутнє йдуть на життя поколінь.  

Дуже важливий для соціологічного дослідження ціннісного світу сучасної молоді та історичний підхід, аналіз життєвих планів і установок, якими керувалися попередні покоління.  

У якому відношенні знаходяться ці цінності сьогодні? Які цінності руйнуються, а які залишаються? Як відбуваються і наскільки зумовлені ці процеси? Чи означає це, що руйнується світ цінностей взагалі, чи мова йде про тимчасові явища? Заради чого живуть сьогодні молоді люди в Росії?  

Відповідей на ці та інші питання присвячений наш дослідницький проект «Динаміка ціннісних орієнтацій молоді Россі ХХ століття». Предметна сфера досліджень була обмежена в першу чергу так званими фундаментальними цінностями, їх ставленням до всіх сфер людської життєдіяльності, які в умовах «ломки цінностей», їх переоцінки залишаються все ж найбільш стабільними.  

При цьому основна частина змін ставилася до сфер родини, освіти і культури, де ці фундаментальні цінності людської свідомості присутні найбільшою мірою і є, на наш погляд, найбільш стабільними в умовах змін, що відбуваються.  

Дослідження ставить завдання, припускаючи виявити:  

·         склад найбільш поширених у свідомості молоді фундаментальних цінностей;  

·         ієрархію цих цінностей (їх становище на шкалі більш-менш значущих) в масовій свідомості;  

·         структурні характеристики (природу, якість, віднесеної до різних типів) цих цінностей;  

·         динамічні характеристики (здатність до змін) ціннісного світу майбутніх фахівців.  

По завершенні обробки польової інформації на ЕОМ у дослідженні передбачалося отримати:  

·         по-перше, лінійний розподіл всіх відповідей на запитання анкет по масивах опитаних в цілому, а також по окремих групах і регіонах;  

·         по-друге, склад та ієрархію найбільш поширених у свідомості молоді фундаментальних цінностей;  

·         по-третє, виявити роль сім'ї у загальній структурі ціннісних орієнтацій молоді, її термінальну і інструментальну цінність, особливості шлюбно-сімейних установок і цінностей, характерних для молоді, виділених за статтю, віком, і освіті;  

·         по-четверте, виявити роль освіти у формуванні цінностей респондентів;  

·         по-п'яте, заміряти динамічні характеристики ціннісного світу молоді різних десятиліть.  

Соціологічні дослідження проблем молоді в сучасній Росії спираються на величезний історичний досвід, накопичений у 60-70-і роки.  

У соціологічних дослідженнях неприпустимий розрив між теорією і емпірією, необхідний облік цілого комплексу обставин, особливостей ціннісних орієнтацій і способу життя молоді.  

Автори протягом декількох десятиліть аналізують соціологічну, психологічну, економічну та педагогічну літературу, матеріали досліджень проблем формування ідеалів, життєвих планів та ціннісних установок молоді, проведених з початку ХХ ст. до наших днів, проводять вибіркові масові опитування. Учасники проекту намагаються представити достовірну картину цінностей життя і культури сучасного життя молоді, розкрити витоки екстремізму, привернути увагу до необхідності вдумливого вирішення соціальних проблем молоді, показати, що на частку молодого покоління випала основна вага краху нездійснених надій попередніх поколінь. Саме молодим має бути жити й працювати в XXI ст. і виправляти помилки старших поколінь. Авторами були розроблені і перевірені порівняльні програми та методики вивчення ціннісних орієнтацій молоді, проведені в період з 1963 по 1999 рр.. порівняльні дослідження ціннісного світу молодих поколінь. Автори приділяють особливу увагу вивченню об'єктивного стану ціннісного світу молодого покоління, історичної наступності поколінь, ідеалів, інтересів і життєвих планів.  

У дослідженні проблем молоді вчені часом йшли від «належного» і «зверху заданого». У результаті об'єктом дослідження ставали не реальні молоді люди з їхніми плюсами і мінусами, а «абстрактне молоде покоління». У той же час дослідження соціологів попередніх років, сотні диспутів шістдесятих-вісімдесятих років, проведені за участю автора, становлять великий інтерес для аналізу змін у структурі та ціннісних орієнтаціях молоді.  

Сьогодні можна з повною підставою говорити про боротьбу цінностей у масовій свідомості і в житті суспільства. Сьогодні руйнуються цінності, які ще вчора здавалися стабільними, тому що зникають соціальні гарантії, ростуть економічні катаклізми.  

Сучасне підростаюче покоління проходить своє становлення в дуже складних умовах ламання багатьох старих цінностей і формування нових соціальних відносин. Звідси розгубленість і песимізм, невіра в себе і суспільство. Одні живуть у минулому, слухаючи розповіді старших про «прекрасну пору, коли нібито успішно вирішувалися всі проблеми». Інші, навпаки, агресивно ведуть себе по відношенню до всіх нововведень, критикують «все і вся», займаються пошуками «ворогів», на яких можна було б звалити причини всіх бід. Треті, зневірившись, йдуть в «нікуди», стають на злочинний шлях, перетворюються на алкоголіків і наркоманів. Четверті шукають «шлях до Бога", вступають у різні секти, захоплюються містикою і чаклунством. П'яті, розуміючи, що тільки за допомогою власної активності можна досягти успіху в житті, об'єктивно оцінюють нові реалії, шукають шляхи вирішення виникаючих проблем.  

Серйозна наука повинна руйнувати емпіричним шляхом ту сферу догм і забобонів, які існують в суспільстві, показувати реальний стан справ, ні в якому разі не ідеалізувати дійсність. На жаль, деякі соціологи втрачають необхідну для чесної науки об'єктивність і критичність, «не помічають» існуючих найгостріших соціальних проблем, без тіні збентеження доводять, що більшість молодих людей успішно пристосувалося до життя в умовах ринкової економіки, не помічають масового безробіття, нестримного зростання злочинності, пияцтва і наркоманії, проституції та суїциду.  

Сьогодні освіта стала чинником зміцнення соціальної нерівності. Діти «можновладців» і багатих мають можливість потрапити у вузьку групу, яка в майбутньому отримає доступ до важелів влади в економіці та політиці.  

В останні роки в Росії з'явилися багато можливостей фінансового самоствердження особистості, де не потрібно високий рівень освіти, але платять великі гроші. Для частини молодих людей ці шляху досить привабливі, хоча вони не ведуть до справжнього успіху, а посилюють відчуття духовної порожнечі і безглуздості життя, тимчасовості всього, що відбувається. В.П. Тугарінов писав: «Мета відрізняється від потреби і від інтересу. Без потреб та інтересів не було б цінностей, але потреби та інтереси самі по собі цінностями не є. Голод і спрага - зовсім не цінності, це - страждання. Цінностями виявляються хліб і вода, тобто речовини, які задовольняють, погашають ці страждання ».  

Сучасна молодь Росії проходить своє становлення в дуже складних умовах ламання багатьох старих цінностей і формування нових соціальних відносин. Звідси розгубленість і песимізм, невіра в майбутнє. Зростають агресивність і екстремізм, шовінізм і кримінальність.  

Аналіз показує, що в умовах загальносоціального кризи, яку ми переживаємо сьогодні, і сім'я, і освіта теж знаходяться в кризовому стані. Як і раніше велике число розлучень, покинутих дітей і людей похилого віку, дітей, що тікають з дому, нерідкі жорстокість по відношенню до дітей і людей похилого віку, - все це ознаки соціального нездоров'я сім'ї. У галузі освіти - негативне ставлення до школи і дітей, і батьків, незліченні конфлікти з вчителями, деградація педагогічної професії (маса прикладів професійної неспроможності викладачів), падіння престижу освіти, низький рівень підготовки фахівців у вузах і т.д. - Це також картина кризи.  

Проте криза будь-якого явища зовсім не рівнозначний падінню або зникнення його соціальної цінності. Навпаки, активна громадська критика може означати наявність ціннісного конфлікту в цій області, тобто «Почуття відхилення від ідеалу», невідповідності суспільної потреби і наявності наявних обставин. Одночасно це може означати зміну орієнтацій в даній області, а разом з нею переосмислення і навіть зміцнення цінності даного явища.  

Так, наприклад, в ситуаціях соціальних перетворень, коли руйнуються багато видів і форми соціальних відносин, сім'я несподівано починає бути особливо привабливим місцем - острівцем спокою, відпочинку, особистісної цілісності, тому цінність її може зростати. Цьому парадоксально сприяють навіть економічні труднощі - необхідність виживання консолідує зусилля в сім'ї. Ранні шлюби набувають не тільки спонтанний характер. Часто молоді люди свідомо прагнуть до створення сім'ї, щоб сховатися там від фрустрирующей впливу суспільних процесів. У сфері освіти все більшу популярність набувають нетрадиційні види навчання. Багато людей не соромляться і навіть прагнуть до платних форм навчальних закладів переважно ділового, професійного характеру. Заперечуючи офіційні навчальні заклади, вони пов'язують свої надії з іншими формами освіти, тому що розуміють його як засіб виживання в нових умовах, максимально безболісного переходу до нового способу життя. Аналіз духовних цінностей і соціальних процесів є пріоритетним завданням соціології. Бо по системі цінностей можна судити про культуру, гуманістичному потенціалі, перспективи розвитку суспільства, про те, які зміни очікуються. Найбільш поширеними серед цінностей є наступні: життя - 61,1%, здоров'я - 55,5%, спорт - 61,1%, гроші - 61,1%, дружба - 94,4%, сім'я - 83,3%, доброта - 78%, праця - 50%. Філософська рефлексія нормативно-ціннісної орієнтації суспільної свідомості, поза сумнівом, впливає на розвиток аксіологічної традиції соціології. Світоглядні, політичні, моральні правові та художньо-естетичні ціннісні орієнтації детермінують соціальний статус і соціальне самопочуття сучасної молоді.  

Висновок  

Навколишній світ багатоликий і різноманітний. Ми живемо в період складних соціальних змін, коли становлення підростаючого людини протікає в ситуації ціннісно-нормативної невизначеності. І не дивлячись на всі життєві труднощі, кожен з нас прагне знайти у світі своє місце, відкрити себе, реалізувати свої можливості. Як підготуватися до дорослого, самостійного життя не руйнуючи себе і світ в якому ти живеш? Кожна людина - це мікрокосмос, унікальний у своєму прояві, але вільною особистістю, яка має психологічною культурою, готової нести відповідальність за свою поведінку і вчинки, може вважатися той, хто виявляється здатним будувати свої відносини з іншими людьми на основі загальнолюдських цінностей. У кожної людини можуть бути свої цінності, які впливають на його поведінку.  

По суті, все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин і включених до їхнього кола природних явищ може виступати в якості цінностей як об'єктів ціннісних відносин, може оцінюватися в дихотомії добра і зла, істини та омани, краси і неподобства, допустимого або забороненого, справедливого і несправедливого.  

Ціннісний підхід до світу вимагає розгляду об'єктивної реальності як результату людського самоствердження; світ при такому підході, - перш за все реальність, освоєна людиною, перетворена у зміст його діяльності, свідомості, особистісної культури.  

Сучасна молодь Росії проходить своє становлення в дуже складних умовах ламання багатьох старих цінностей і формування нових соціальних відносин. Звідси розгубленість і песимізм, невіра в майбутнє. Зростають агресивність і екстремізм, шовінізм і кримінальність. 

Бібліографічний список  

1.      Барабанов В.В. Суспільствознавство / В.В. Барабанов, В.Г. Зарубін. - Москва: АСТ-АСТРЕЛЬ, 2005. - 334 с.  

2.      Здравомислов А.Г. Потреби. Інтереси. Цінності / О.Г. Здравомислов. - Москва: 1999. - 237 с.  

3.      Кузнєцов В.Г. Філософія / В.Г. Кузнєцов, І.Д. Кузнєцова, В.В. Миронов, К.Х. Момджян. - Москва: ИНФРА-М, 2003. - 518 с.  

http://ua-referat.com