Адміністративна та бюрократична школа менеджменту:переваги та недоліки

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2011 в 19:43, реферат

Краткое описание

Метою моєї роботи є надання повної, конкретизованої інформації про формування та розвиток цих двох шкіл, відзначення головних представників, а також визначення їх недоліків та переваг, які стосуються подальшого розвитку управлінської думки.
Головними завданнями моєї роботи є :
подання загальної характеристики школи «адміністративно-бюрократичного» підходу;
виокремлення адміністративної школи із класичного підходу і розгляд основних її теоретичних положень, концепцій та визначення головних її переваг та недоліків;
загальна характеристика бюрократичної школи, її позитивні та негативні тенденції для розвитку управлінської думки;
узагальнення результатів та подання висновків.

Оглавление

1. Загальна характеристика класичної школи (школи «адміністративно-бюрократичного» підходу)
2. Адміністративна школа менеджменту: основні переваги і недоліки
3. Переваги та недоліки бюрократичної школи менеджменту
4. Власне бачення переваг та недоліків бюрократичної та адміністративної школи менеджменту, їх порівняльний аналіз
Висновок
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

ІНДЗ.doc

— 112.00 Кб (Скачать)

    Вебер вважав, що по своїй ефективності, стабільності, дисципліни та надійності бюрократична структура є кращою, ніж будь-яка  інша організаційна форма. Ідеальна бюрократія, згідно з Вебером, повинна  мати характеристики, що наведені в  таблиці 2.1.

                                                                   Таблиця 2.1.

    Характеристики  ідеальної бюрократії

Поділ праці та спеціалізація Всі завдання, необхідні  для досягнення поставлених перед  організацією цілей, поділяються на вузькоспеціалізовані види робіт. Поділ  праці та спеціалізація створюють  умови, за яких у всіх ланках працюють фахівці-експерти, які мають повну відповідальність за ефективне виконання своїх обов'язків.
Чітко визначена ієрархія влади Кожен нижчий працівник  чи підрозділ організації підпорядковуються  вищестоящому керівнику. Кожен керівник в ієрархії влади відповідає перед вищим керівництвом не тільки за свої рішення і дії, але і за діяльність всіх підлеглих йому осіб. Влада керівника ґрунтується на посадових повноваженнях, делегованих з верхніх рівнів ієрархії. Це забезпечує його владою і правом віддавати підлеглим накази, яким вони зобов'язані дотримуватися.
Висока  формалізація Чіткі правила  та інструкції повинні визначати  відповідальність кожного члена  організації та форми участі у  виконанні спільної мети. Це забезпечує однаковість і координацію поведінки членів організації незалежно від їх індивідуальних особливостей і характеру діяльності.
Неособистого  характеру Кожне офіційна особа в організації виконує  свою роботу неупереджено і формально, постійно зберігаючи дистанцію з  іншими членами організації і її клієнтами. Виключається інтерференцію особистих інтересів, симпатій і емоцій.
Кадрові рішення, засновані на перевагах Наймання на роботу в організацію повинен  ґрунтуватися на технічній кваліфікації майбутнього працівника, його досвід і ділових якостях.
Планування  кар'єри Оренда в  організацію - це початок кар'єри  на все життя. В організації повинна  існувати система просування по службі відповідно зі старшинством і здобутками. Члени організації повинні бути огороджені від довільного звільнення. Така кадрова політика покликана розвивати корпоративний дух і виховувати у працівників лояльність до своєї організації.
Чіткий  поділ організаційного та особистого життя членів організації Для того щоб  особисті справи, потреби та інтереси не вступали в протиріччя з раціональним, безособовим поведінкою співробітників в організації, ці дві сфери мають бути повністю відокремлені один від одного.
Дисципліна Дисципліна, за Вебером, означає деяке обмеження  «ступенів свободи» організаційної поведінки за допомогою системи правил та інструкцій і ієрархії контролю.

    Бюрократична  організаційна структура характеризується високим ступенем розподілу праці, розвинутою ієрархією управління, метою  команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу, і  підбором кадрів за їх діловими та професійними якостями. Вебер називав таку структуру «раціональною», оскільки передбачається, що рішення, прийняті бюрократією, мають об'єктивний характер. Вебер вважав, що особисті примхи власників організації і її співробітників не повинні входити в протиріччя з цілями організації.[7]

    Видатний  фахівець у теорії управління Джон Чайлд відзначив: «Аналіз бюрократичних  структур, проведений Максом Вебером, продовжує залишатися унікальним і  найбільш значним описом суті сучасних організацій».

    Однак, бюрократичні структури піддавалися і критиці за їх нездатність до впровадження нововведень і відсутність достатньої мотивації співробітників. 
Одне з найважливіших критичних зауважень було сформульовано соціологом Р.К. Мертоном, який відзначив, що труднощі, що виникають в бюрократичних структурах, пов'язані з перебільшенням значущості стандартизованих правил, процедур і норм, що забезпечують належні виконання співробітниками своїх завдань, виконання запитів інших підрозділів цієї організації, а також взаємодію з клієнтами та громадськістю. Це призводить до того, що організація втрачає гнучкість поведінки, оскільки всі виникаючі тут питання і проблеми вирішуються тільки виходячи з прецедентів. Поступово ретельний пошук альтернатив починає скорочуватися. Клієнти та громадськість можуть відчувати неадекватність реакції на їх потребу, оскільки всі їхні проблеми будуть вирішуватися відповідно до встановлених правил, процедурами і нормами. Якщо співробітниками бюрократичних організацій вказують на неадекватність їхніх дій, вони, захищаючись, посилаються на відповідне правило або інструкцію. Це, в свою чергу, легко може зіпсувати взаємини з клієнтами або громадськістю. Однак бюрократ не може бути покараний, тому що з офіційної точки зору своєї організації він або вона діють правильно. Узагальнюючи це зауваження, можна сказати, що Вебер розглядає організацію як якусь безособову, механічну машину, повністю вільну від особистісних справ, інтересів і проблем членів організації, що знаходиться у владі вищого керівника.

    4. Власне бачення переваг та недоліків бюрократичної та адміністративної школи менеджменту, їх порівняльний аналіз 

    У попередніх питаннях я охарактеризувала адміністративну та бюрократичну школи менеджменту (як загалом, так і зокрема) на теоретичному рівні. Щоб конкретніше узагальнити викладену інформацію, на мою думку, буде кращим відображення теоретичних даних щодо теми мого дослідження у табличній формі, яка буде базуватись як на попередньо викладеному матеріалі, так і на інших фактах з різних інформаційних джерел, що безпосередньо стосуються теми моєї роботи.

    Таблиця 4.1.

    Порівняльна характеристика школи адміністративно-бюрократичного підходу

Ознака  характеристики Адміністративна школа Бюрократична  школа
Засновник Анрі Файоль (1841-1925) Макс Вебер (1864-1920)
Головна концепція «теорія адміністрації» «ідеальна бюрократія»
Досягнення  школи - виділення  6 груп операцій на підприємстві  за Файолем;

- 14 принципів  управління за Файолем;

- 12 принципів  продуктивності за Г. Емерсоном

- джерелом ефективності  системи управління є управлінські принципи, головним суб'єктом використання яких повинна бути адміністрація.

- виділення  характерних рис бюрократії: поділ  праці та спеціалізація; чітка  визначеність ієрархії влади;  висока формалізація; кадрові рішення,  засновані на перевагах; планування кар’єри; чіткий поділ організаційного та особистого життя членів організації; дисципліна;

- виділення принципів  бюрократичного управління.

Переваги  шкіл Вперше розроблено обґрунтовані теоретичні засади менеджменту  та визначено пріоритетну роль менеджера як керівника та організатора;

сформульовано поняття організаційної структури  фірми як системи взаємозв’язку, яка має чітку ієрархію.

Створення раціональних структур з широкими можливостями їх універсального застосування.
Недоліки шкіл Представники мало уваги приділяли соціальним аспектам управління; статус працівника і його винагородження залежали не від результатів праці, а від займаної посади. Формування  тенденції нівеліювання людей, організація діє як механізм, що функціонує на основі стандартизованих правил, що негативно впливає на гнучкість підприємства.
 

    Висновок 

    На  основі вище розглянутого можна зробити  наступні висновки.

    20 роки 20 століття ознаменувались  виникненням класичної школи,  що включала в себе адміністративний ( А. Файоль) та бюрократичний (Вебер) підходи.

Головними положеннями адміністративного  підходу є:

    1) Розгляд організації в цілому, а не по окремих її частинах  чи підрозділах;

    2) Поділ операцій на підприємстві  на групи;

    3) Формування 14 принципів менеджменту Файолем, що й до сьогодні відіграють важливу роль на багатьох підприємствах;

    4) Виділення 12 принципів продуктивності  Г. Емерсоном, що застосовуються  і в сучасній підприємницькій  діяльності.

    Головний  недолік адміністративної школи  – упущення людського фактору у функції управління.

    Концепція бюрократичної школи пов’язана  з раціоналізацією процесу управління. Важливим внеском у теорію цієї школи  є формулювання основних характеристик  ідеальної бюрократії, завдяки яким бюрократична організаційна структура характеризується високим ступенем розподілу праці, розвинутою ієрархією управління, метою команд та ін.

    Проте головним недоліком цієї школи є те, що організація в розумінні Вебера – механічна машина, що функціонує на основі стандартизованих правил, що, в свою чергу, негативно відбивається на гнучкості підприємства, швидкого пристосування його до нових умов, які виникають у зовнішньому середовищі.

    Незважаючи  на певні недоліки цих шкіл, головних представників класичного підходу  еволюції управлінської думки, слід відзначити, що більшість сучасних розвинених підприємств формують основу своєї діяльності на певних положеннях цих підходів, що сприяє подальшому їх розвитку. 

 

     Список використаних джерел 
 

   1. Осовська Г.В. Основи менеджменту: [навчальний посібник] / Осовська Г.В. – К.: Кондор 2003, - 556 с;

   2. Пушкар Р. М. Менедмент: теорія і практика: [підручник] / Пушкар Р. М., Тарнавська Н. П. – Тернопіль: Карт-бланш 2003, - 490 с.;

   3. Рульєв В. А. Менеджмент: [навчальний посібник] / Рульєв В. А., Гуткевич С. О. – К.: Центр учбової літератури 2011, - 312 с.;

   4. Скібіцька Л. І. Менеджмент: [навчальний посібник] / Скібіцька Л. І., Скібіцький О. М. – К.: Центр учбової літератури 2007, - 416 с.

   6. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К.: Вища школа, 2005. – 357 с.;

   5. Шегда А.В. Менеджмент: [підручник] / Шегда А.В. – К.: Знання 2004, - 687 с.

   7. Школа бюрократического менеджмента  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://reclama-line.ru/Princip_interaktivnosti/SHkola_bjurokraticheskogo_menedzhmenta/

Информация о работе Адміністративна та бюрократична школа менеджменту:переваги та недоліки