Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства

     3. Організаційна структура та організаційний розвиток підприємства.

     Організаційним  забезпеченням управління міжнародною  конкурентоспроможністю є перш за все організаційна форма, організаційна структура та організаційний розвиток підприємства.    Керівництво (або власники) підприємства самостійно визначає кожен з компонентів організаційного забезпечення управління, їх конфігурацію та взаємозв´язок, що дозволяє врахувати індивідуальні особливості організації, підсилити її конкурентні переваги, ліквідувати недоліки, а також формувати стратегію загального розвитку.        В свою чергу, організаційне забезпечення управління вимагає інформаційної підтримки, адже в сучасних умовах світового та національного соціально-економічного розвитку особливо важливою є інформація та інформаційне забезпечення процесу управління, що полягає в пошуку, отриманні та переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.      Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства означає застосування певного комплексу заходів, спрямованих на подолання негативних наслідків конкуренції і досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Слід зазначити, що основною метою управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства є забезпечення сталого функціонування підприємства за будь-яких економічних, політичних, соціальних умов на зовнішньому ринку.  Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства включає наступні етапи:

1. Моніторинг  конкурентного середовища міжнародного  ринку.

Даний етап передбачає дослідження основних факторів зовнішнього ринку для  визначення можливостей і загроз підприємства, ступеня інтенсивності конкуренції на зовнішньому ринку, рівня „вхідного бар´єру".

2. Оцінка  конкурентоспроможності підприємства, його продукції та основних  конкурентів на зовнішньому ринку,  що полягає в визначенні основних  ключових факторів успіху підприємства, конкурентних переваг, які забезпечать йому успішне функціонування, забезпечать довгострокове випередження конкурентів на зовнішньому ринку.

3. Визначення  місії діяльності підприємства  та стратегії управління міжнародною  конкурентоспроможністю підприємства  для усвідомлення причин функціонування підприємства та їх спрямувань.

4. Реалізація  стратегії управління міжнародною  конкурентоспроможністю підприємства  полягає в вирішенні, якими  засобами підприємство буде досягати  поставлених цілей. Сам процес  реалізації стратегії управління міжнародної конкурентоспроможності підприємства включає: визначення поточних завдань, виконання запланованих дій і створення, підтримування та розвиток ринкових чинників успіху, ключових компетенцій і конкурентних переваг.

5. Оцінка  і контроль реалізації визначеної стратегії управління конкурентоспроможністю підприємства на зовнішньому ринку. На даному етапі підприємство відстежує отримані результати діяльності і порівнює їх з поставленими конкурентними стратегічними цілями. Також підприємство визначає основні відхилення і розробляє коригуючі дії. Цей етап пов´язаний з оцінкою ефективності управління міжнародною конкурентоспроможністю в цілому. 
 

     4. Фактори що впливають на процес управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

     Говорячи про необхідність управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, слід визначити основні фактори, що впливають на цей процес:          - характеристика державної політики міжнародних країн в галузі регулювання конкуренції (антимонопольна політика, регулювання експорту та імпорту продукції, патентно-ліцензійна політика, стандартизація продукції);             - можливість появи нових конкурентів (рівень „вхідного бар´єру" в галузь);             - вплив споживачів продукції та постачальників на інтенсивність конкуренції та інші фактори.         Прискорення змін у конкурентному середовищі, наростаюча диференціація потреб, зростання конкуренції, інтернаціоналізація бізнесу, широка доступність сучасних технологій, а також низка інших факторів призвели до підвищення значення управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.       Цікавим є підхід російського автора С.Г. Свєтунькова, який відокремлює чотири блоки інформації щодо управління конкурентоспроможністю.         1-й блок - опис споживчої товарної лінії. Споживчу товарну лінію, на погляд С.Г.Свєтунькова, слід описувати, використовуючи комплексні числа.  Даний опис споживчої товарної лінії ринку кожного конкретного регіону дозволяє визначити, при яких цінах які споживчі властивості товару вважають за краще споживачі. Така інформація потрібна для розробки і вибору конкурентних стратегій.         2-й блок - опис характеристик восьми сегментів ринку, що споживає даний товар. Цей опис включає, по-перше, впорядковану послідовність сегментів ринку і їх нумерацію, яка повинна бути здійснена за структурою, наведеною в табл. 2.          Як випливає з висновків табл.2, віднесення сегменту до того або іншого номера є принципово важливим для вибору відповідної конкурентної стратегії.            Сегментація ринку здійснюється за доходами споживачів, причому важливо чітко визначити межі кожного з восьми сегментів. Крім цього, до найважливішої характеристики кожного сегменту слід віднести середній для сегменту коефіцієнт еластичності об´ємів за ціною.     До третьої найважливішої характеристики кожного сегменту відноситься кількість споживачів даного сегменту і середній рівень доходів у даному сегменті.           4-й блок - етап життєвого циклу попиту на товар. Залежно від того, на якому етапі життєвого циклу попиту на товар знаходиться ринок, істотно змінюється рівень інтенсивності конкурентної боротьби на ньому. Якщо попит на товар тільки з´явився - це означає один рівень інтенсивності конкурентної боротьби; якщо життєвий цикл попиту знаходиться на етапі падіння - рівень конкурентної боротьби зовсім інший.     Для визначення того, на якому саме етапі життєвого циклу попиту на товар знаходиться ринок і подальшого визначення рівня інтенсивності конкурентної боротьби, необхідно зібрати дані про динаміку споживання товару даної споживчої конкуренції найвища, а при значеннях показника, близьких до одиниці, інтенсивність конкуренції мінімальна, оскільки ринок жорстко контролюється. 

Таблиця

Ділянки стійкості рівноважної кривої залежно від доходів

3-й блок - рівень інтенсивності конкурентної  боротьби на ринку залежно  від числа учасників ринку. Інтенсивність конкурентної боротьби визначається двома складовими, одним з яких є число і характеристика учасників ринку. В загальному випадку економічна теорія виділяє дев´ять типів ринку залежно від кількості продавців і покупців на ринку. Для кожного з типів ринку відповідає свій рівень і особливості конкурентної боротьби - від чистої конкуренції до повної її відсутності.

Для визначення рівня інтенсивності саме таким  чином слід визначити долі і число  учасників ринку і за цими даними дати його характеристику. Розрахунковим коефіцієнтом, що дозволяє визначити формалізованим шляхом рівень інтенсивності конкурентної боротьби, є коефіцієнт, який є відношенням математичного очікування ринкової частки на даному конкурентному ринку до максимальної частки на цьому ринку. При значеннях даного показника, близьких до нуля, інтенсивність товарної лінії. Аналіз цих даних слід здійснювати у вигляді графіка зміни об´єму попиту на товар у часі. Це - найбільш наочний і ефективний спосіб визначення етапу життєвого циклу попиту на товар [13].

Таким чином, система інформаційного забезпечення конкурентоспроможності є розрахунковими моделями, що описують: споживчу товарну  лінію; таблиці баз даних по восьми сегментах споживачів даної товарної лінії; коефіцієнт, що характеризує ступінь монополізації ринку; графік із зображенням життєвого циклу попиту на товари даної споживчої товарної лінії.

Ця система, з одного боку, є цілком достатньою для ухвалення про роботу на тому або іншому ринку в умовах конкуренції, а з іншого - є дуже компактною і може використовуватися в підприємницькій практиці будь-якої організації.

Модель  інформаційного забезпечення конкурентоспроможності С.Г.Свєтунькова є одним з можливих варіантів побудови такої моделі. 
 

Висновки

     Отже, посилення глобалізаційних процесів і загострення міжнародної конкуренції ставлять перед вітчизняною економічною наукою проблему розробки, обґрунтування і впровадження активних систем управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств як органічної складової сучасного менеджменту. Розв´язання цієї проблеми вимагає оновлення теоретичних поглядів на економічну суть поняття "міжнародна конкурентоспроможність підприємства".        Усі фактори, які здійснюють вплив на систему міжнародної економічної діяльності підприємства, є факторами його міжнародної конкурентоспроможності. Аналіз, виявлення та врахування факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства є складовими управлінського циклу.           Для вітчизняних підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, питання щодо управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства постає гостро. Для вирішення цієї головної задачі слід враховувати основні фактори, що впливають на діяльність підприємства в міжнародному просторі, слід вирішувати ряд проблем, що пов´язані з виробництвом продукції (впровадження новітньої техніки, технології, нових форм організації виробництва), впроваджувати засоби підвищення якості продукції; досліджувати потреби ринку на продукцію; вести сумлінну координацію різних сфер діяльності з метою налагодження системи управляння підприємством, а також формувати науково-технічну політику і стратегії підприємства, що дозволять успішно діяти на зовнішньому ринку. 
 
 

Список  використаної літератури:

1. Голенищев Э.П. Информационное обеспечение систем управления.™ Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. -352 с.

2. Дідківська Л.І. Захист конкуренції в ЄС та сучасні новації //´ Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №9. -С, 117-124.

3. Ершов А.Д., Копанева П.С. Информационное обеспечение управления в таможенной системе. - СПб.: Знание, 2002. - 232 с.

4. Маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід: Монографія / Л. В, Балабанова, В, В. Холод. - Донецьк: Дон ДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2006. - 294 с.

5. Серкутан Т.В. Проблеми інформаційного забезпечення маркетингу інновацій на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №9. - СІ84-188.