Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Октября 2011 в 11:08, реферат
Середньодушові доходи в 20 найбільш багатих країнах світу в 37 разів перевищують відповідний показник у 20 найбідніших країнах, причому за останні 40 років цей розрив подвоївся. За оцінками аналітиків Програми розвитку ООН, на початок XXI ст. сукупне багатство 225 найбагатших людей планети перевищувало 1 трлн доларів, що дорівнювало щорічного доходу 2500 млн бідняків, складових 47% населення світу. Доходи 500 найбагатших людей у світі з переліку журналу «Форбс» перевищують загальний дохід 416 млн найбідніших людей світу.
На Конференції ООН
по навколишньому середовищу і розвитку,
що відбувся в Ріо-де-Жанейро в 92 році.
Було запропонувано так називану Концепцію
стійкого розвитку. У ній говориться наступне:
1.Всі люди мають
основне право на навколишнє
середовище, сприятливу для їхнього
здоров’я і благополуччя.
2.Держави зберігають
і використають навколишнє
Виходячи з того що «стійкий розвиток» — це спосіб боротьби і з бідністю, і з руйнуванням навколишнього середовища, розробили документ за назвою «Порядок денний на XXI століття». Учасники думали, що, прийнявши цю «Повістку…», промислово розвинені країни визнають, що повинні приймати більше важливу роль у поліпшенні навколишнього середовища, чим бідні країни, які забруднюють її відносно менше, і збільшать фінансову допомогу іншим країнам для такого розвитку, що має менші екологічні наслідки. Було вирішено, що оцінювати успіх економічного розвитку головним чином по кількості грошей, що воно приносить, неправильно. Системи обліку національних багатств повинні також взяти до уваги повну вартість природних ресурсів і повну вартість погіршення стану навколишнього середовища.
Однак президент
Сполучених Штатів Джордж Буш заявив
ще до цієї зустрічі, що не підпише жодного
договору, що ущемляє економічні інтереси
США. У листопаді 2001 року Штати знову
заявили, що не підпишуть ніяких міжнародних
документів за результатами конференції
в Марокко, що передбачають відповідальність
найбільших забруднювачів атмосфери.
Існують і інші оцінки
глобалізації. Деякі прихильники
вважають, що в останні роки спостерігається
тенденція до вирівнювання рівня
економічного розвитку між країнами-лідерами
і рештою світу. Це, на їхню думку, є
наслідком глобалізації , а також
результатом зростання рівня
освіченості населення країн, що
розвиваються. З цим тісно пов'язані
демографічні та соціокультурні процеси,
в результаті яких до 90-х років XX
століття більшість країн «Третього
світу» домоглося різкого зростання
грамотності, що, з одного боку, стимулювало
економічне зростання, а з іншого
боку, сприяло скороченню народжуваності
і дуже значного уповільнення темпів
зростання населення. У результаті
всіх цих процесів в останні роки
в більшості країн, що розвиваються
спостерігаються темпи
Історія, поширення терміну
Термін був введений А. Цикуновим у його книзі "Заговор «Мирового правительства» (Россия и «золотой миллиард»)" та використовував його у своїх статтях. Основна ідея цього терміну була взята із "The Limits to Growth" - що існує достатньо ресурсів лише для одного лише мільярду заможних людей на Землі, у протилежному випадку планета виснажеться від економічного перевантаження. Пізніше цей термін популяризував російський письменник Сергій Кара-Мурза.
Термін "золотий мільярд" з'явився як синтез двох великих ідей сучасної західної культури. Одна ідея пов'язана з уявленням про “золоту еру” прогресу й благополуччя, інша – з песимістичним визнанням обмеженості ресурсів Землі й неможливості поширення цього благополуччя на все населення планети. Безумовно, цей термін не вживається в офіційних документах, де його замінюють таким набором понять і визначень, що зміст стає зрозумілим з контексту. На Заході цей термін означає населення країн (“першого світу”), що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У цю організацію входять близько 30 держав, їх населення і складає "золотий мільярд". Цей термін визначає певну цілісну геополітичну, економічну та культурну концепцію. Суть її полягає в тому, що розвинені країни, зберігаючи для свого населення високий рівень споживання, намагатимуться військовими й економічними засобами утримувати решту світу в промислово нерозвиненому стані. Населення цих країн повинно бути скорочене за допомогою цілої системи нових соціальних технологій
Термін маловживаний
в англомовному світі. Натомість
він широко поширений на просторах
колишнього СРСР.
ЗАГОВОРИ
Світовий уряд - концепція єдиної політичної влади над всім людством. Різні теорії змови наділяють функцією світового уряду різні реальні структури (ООН, ЄС, Організації економічного співробітництва та розвитку ).
На думку прихильників, у такий «золотий мільярд» входять члени «вищих гільдій» і представники «найбільш гідних і розвинених» націй. Іншим націям (африканцям, азіатам) відведена роль обслуговуючих чорне виробництво, видобуток копалин, всієї інфраструктури. Ця «корисна частина» нібито становить близько півтора мільярда, тоді як решта населення (більше 4 млрд.), стверджують прихильники теорії, зараховане до «зайвого» і планомірно знищується за допомогою алкоголю, тютюнопаління, наркотиків, різних епідемій (свинячий грип, атипова пневмонія , пташиний грип, СНІД) та криз,що провокують війни.
На думку Олександра Зинов’єва, викладеному в інтерв'ю журналу «Російська Федерація сьогодні», № 18, 2000: ... Існує не світовий уряд, на зразок урядів окремих країн, а світове надсуспільство. У нього вже входять від 50 до 80 мільйонів чоловік, десятки тисяч світових економічних імперій, некомерційних підприємств, ЗМІ і т. д. У нього своя структура, своя піраміда, своя ієрархія. Ось воно і управляє планетою. США суть метрополія цього надсуспільство. Воно має представників по всьому світу. Однією Росією займаються багато тисяч експертів. На самому верху є, звичайно, невелике коло особисто знайомих людей, що визначають загальну стратегію. Це не означає, що вони десь постійно засідають і думають. Вони взагалі можуть не засідати й не думати. Їх засоби управління - детально розроблена і апробована система маніпулювання масами, народами, урядами ... »Верхівку цієї системи становлять 300 самих багатих і впливових сімей і кланів.
На думку деяких авторів, за терміном «золотий мільярд» стоїть певна, цілісна геополітична, економічна і культурна концепція: розвинені країни, зберігаючи для свого населення високий рівень споживання, будуть політичними, військовими та економічними заходами тримати інший світ в промислово недорозвиненому стані як сировинного придатка й зони скидання шкідливих відходів, джерела дешевої робочої сили.