Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в єс: основні напрями реалізації у ХХІ ст

Для реалізації наукових результатів на всіх етапах дослідження слугує запропоноване Філіпом Бускеном у 1999 р. створення Єдиного європейського наукового простору — ERA (European Research Area) для об'єднання дослідницьких зусиль усіх європейців.

Одним з  найголовніших інструментів для  формування ERA визнано Рамкові програми науково-технічного співробітництва  ЄС. Тому виконання 5FP у 2001—2002 рр. було зорієнтоване на адаптацію робочих  програм до умов діяльності в рамках ERA, особливо шляхом проведення спільних акцій та створення об'єднаних  тематичних мереж. Значне збільшення загальної  вартості підписаних контрактів відчутно стимулювало спільну дослідницьку діяльність у межах ЄС, зміцнило зв'язки з асоційованими країнами та іншими партнерами з досліджень.

Істотною  порівняно з попередніми чотирма  програмами відмінністю 5FP, а ще більшою  мірою — 6FP, стала націленість  на вирішення не тільки суто технічних  або наукових, а й пов'язаних з  ними соціально-економічних проблем, починаючи вже з постановки завдань  проектів. Такий підхід розширює запровадження  інновацій у сфері промисловості  та обслуговування і сприяє задоволенню  потреб усього європейського суспільства. Основні завдання 6FP сформульовані  так, що вони стосуються не лише якогось  одного виду продукції чи технології, а об'єднують комплекс проблем, розв'язання яких сприятиме також більшій  гнучкості підприємств, особливо малих  та середніх, їхній сприйнятливості  до інновацій, суттєвому підвищенню якості та зниженню вартості продукції, зменшенню рівня споживання ресурсів, зростанню кількості робочих  місць тощо.

 

4. Сьома рамкова програма Європейського Союзу

6 квітня 2006 року Європейська Комісія (ЄК) затвердила пропозицію щодо нової  програми ЄС з досліджень та  технологічного розвитку. Сьома рамкова програма (РП7), що має також підназву "Будівництво Європейського дослідницького простору (European Research Area) знань для зростання", почалася 1 січня 2007 року і завершиться 31 грудня 2013 року. Це основний фінансовий інструмент Європейського Союзу для підтримки дослідницьких проектів у ЄС та у країнах за його межами. Бюджет програми на найближчі сім років – 54 мільярди євро.

Метою нової 7 Рамкової Програми є підвищення рівня наукових досліджень, що проводяться  в Європі та стимулювання усіх форм співробітництва.

Основну ідею програми висловлено в її гаслі: „Знання – це найбільший ресурс Європи”. Базову ідею програми стисло сформулював Європейський Комісар  у справах науки, освіти та культури Янез Поточнік: „Європа потребує розвитку дослідницької діяльності. Якщо наш  бізнес має залишитися конкурентоспроможним на світових ринках... ми маємо знати  більше та ліпше... Тож якщо ми прагнемо бути завжди одним кроком попереду решти світу, наша найбільша надія  – у силі нашого розуму”.

Структура РП7 складається з шести програм, що відповідають спеціальним цілям та компонентам зони європейських досліджень (рис.1).

Рисунок 1. Структура РП7

I. Програма “Співпраця” підтримує усі типи науково-дослідної діяльності і її метою є посилити або закріпити вплив Європейського Союзу у провідних наукових та технологічних галузях.

В рамках 7РП на програму “Співпраця” виділено 32 мільярди євро. Ці кошти призначені для підтримки співробітництва  між університетами, промисловими підприємствами, науково-дослідними центрами та органами державного управління як в межах  Європейського Союзу, так і за його  межами.

Програма  “Співпраця” поділена на десять окремих  тем – тематичних пріоритетів:

1. Здоров’я

2. Продукти  харчування, сільське господарство, біотехнології

3. Інформаційні  та комунікаційні технології

4. Нанонауки,  нанотехнології, матеріали та  нові виробничі технології

5. Енергія

6. Навколишнє  середовище (вкл. зміни клімату)  √ Зміни клімату, забруднення  та ризики

7. Транспорт  (вкл. Аеронавтику)

8. Соціоекономічні  та гуманітарні науки

9. Космос

10. Безпека

Підтримка міжнаціональної співпраці за всіма  цими темами буде реалізовуватись через  такі механізми:

• Спільні наукові дослідження
• Технологічна Платформа
• Спільні технологічні ініціативи
• Координування національних науково- дослідних програм.

II. Програма “Ідеї” На програму “Ідеї” виділяється 7 510 млн. євро.

Завданням програми є покращувати динаміку, творчість та майстерність наукових досліджень, що проводяться на “межі  знань” (міждисциплінарні дослідження) для підтримки науково-дослідних  проектів у всіх галузях науки, що реалізуються індивідуальними командами.

Програма  “Ідеї” пропонує механізм підтримки  творчих наукових досліджень, завданням  якого є продукувати нові знання і який відкриває нові шляхи  для технологічного прогресу та нові можливості вирішення соціальних проблем  і проблем навколишнього середовища. Ці «граничні дослідження», що будуть основою програми “Ідеї”, є новим  підходом до фундаментальних досліджень.

Програма  “Ідеї” пропонує створити європейську науково-дослідну раду (ERC), що складається  з Наукової Ради та призначена організовувати виконання науково-дослідної роботи у тих галузях, які відносяться  до “граничних знань”. Науково-дослідні галузі, що охоплюватимуться цією програмою, не залежатимуть від тематичних орієнтацій  інших частин Рамкової Програми і включатимуть інженерію, соціальні  та гуманітарні науки.

III. Програма “Люди”. Метою даною спеціальної програми є “покращити якість людських ресурсів” і збільшити число працівників, зайнятих у європейському науково- дослідному секторі. Ці завдання досягатимуться шляхом сприяння кар’єрному росту дослідників, заохочення європейських науковців залишатись в Європі, а також залучення найкращих спеціалістів з усього світу працювати в Європі. Крім того, активно підтримуватиметься навчання та розвиток кар’єри науковців.

Діяльність  даної програми базуватиметься на тривалому  та успішному експерименті “Акцій  Марії Кюрі” і охоплюватиме усі  етапи професійного росту науковців, починаючи від початкової підготовки і до тривалого навчання та розвитку кар’єри. Враховуючи позитивний досвід програми Марії Кюрі, акцент буде зроблено на трьох аспектах:

• Краще структурування.
• Залучення промисловості.
• Міжнародне розповсюдження.

IV. Програма “Можливості”. Європейська Комісія виділяє на програму «Можливості» 4 097 млн. євро, які розподіляються між шістьма ініціативами:

• Дослідні інфраструктури. Мета: оптимізація використання та розвитку кращих дослідних інфраструктур, які існують в Європі, допомога у створенні нових дослідних інфраструктур загальноєвропейського значення в усіх галузях науки та техніки.
• Дослідження, які приносять користь, малим і середнім підприємствам. Мета: посилення інноваційних можливостей малих і середніх підприємств (МСП) у Європі та їх внеску в розробку продуктів, які базуються на нових технологіях, та розвиток ринків у даній галузі. Програма допомагає організувати дослідження, збільшити свої дослідні зусилля, розширити свої мережі, краще використати результати досліджень і одержати технологічні ноу-хау, подолати проміжок між дослідженнями і інноваціями.
• Дослідницький потенціал регіонів конвергенції. Мета: стимулювання реалізації всього дослідницького потенціалу розширеного Євросоюзу для відкриття і розвитку дослідницького потенціалу в регіонах конвергенції ЄС і найвіддаленіших регіонах, сприяння успішній участі науковців у дослідженнях європейського рівня.
• Регіони знань. Мета: зміцнення дослідницького потенціалу європейських регіонів, особливо через заохочення та підтримку розвитку у Європі регіональних «кластерів, які займаються дослідженнями», спільних університетів, дослідних центрів, підприємств і регіональних органів влади
• Наука у суспільстві. Мета: побудова дієвого та демократичного суспільства, що базується на знаннях. Дана ініціатива намагатиметься стимулювати інтеграцію політики наукових та технічних зусиль і політики об’єднаних досліджень у європейське суспільство, а також заохочуватиме європейські дискусії щодо науки і технологій та їх зв’язку з суспільством і культурою. Така діяльність ґрунтується на твердженні, що здатність європейського суспільства розвиватись у певному напрямку і підтримувати цей розвиток значною мірою залежить від його можливості створювати і експлуатувати знання та запроваджувати іновації.
• Міжнародна співпраця

Наукові дослідження Euratom відрізняються від інших програм, бо вони здійснюються на основі окремого договору. Euratom (European Atomic Energy Community – Європейська Спільнота з атомної енергії) заснована в 1957 році на базі Римського договору, вона юридично незалежна від Європейської Спільноти, проте має з нею спільні органи управління. До Euratom входять Бельгія, Франція, Голландія, Люксембург, Німеччина й Італія.

Головною  метою Euratom є використання ядерної енергії в мирних цілях, а також  розвиток спільного ринку, пов’язаного  з ядерною енергетикою. Euratom займається  розвитком досліджень у цій галузі, а також встановленням єдиних норм охорони навколишнього середовища від радіації. Зараз одним з  найважливіших завдань Euratom є будівництво  у Франції спільного ядерного реактора (ITER).

Спільний науково-дослідний центр. Завданням JRC є забезпечення наукової та технічної підтримки відповідно до потреб клієнтів для розуміння, розвитку, запровадження та моніторингу політики ЄС. Як установа Європейської Комісії, Спільний науково-дослідний центр є пунктом координації для ЄС у галузі науки та технологій. Цей центр має великий вплив на процес формування політики. Він забезпечує спільні інтереси країн-членів, при цьому є незажним щодо приватних і державних інтересів.

У межах 7 РП Комісія пропонує підсилити  забезпечення наукової та технічної підтримки відповідно до потреб клієнтів, а також її зв'язок із науковою спільнотою з метою інтеграції, головним завданням якої є підтримка  наукової та технічної політики і  забезпечення її сталого розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку, які також  називаються рамкові програми —  програми фінансування, які створює  Європейський Союз з метою підтримки  і заохочення досліджень в Європейському  науковому просторі (ERA). Конкретні  цілі та дії програм є різними  в різні фінансові періоди.

Рамкові програми приймаються у формі законодавчих рішень ЄС і встановлюють на період своєї дії глобальні цілі діяльності ЄС в сфері наукових досліджень і  технологічного розвитку, намічають  систему пріоритетів і напрямки досліджень,визначаютьправилаіпроцедуривиконання, загальні умови участі, запланований  бюджет і розподіл ресурсів за різними  напрямками досліджень. Ці напрямки реалізуються потім у ряді спеціальних цільових програм, що також мають статус законодавчих рішень ЄС. Форми співробітництва  в рамках таких програм включають  міждержавну наукову кооперацію, координацію національних досліджень, проведення спільних наукових заходів.

Нинішній  Сьомій рамковій програмі передували шість попередніх (зокрема, 4-а рамкова  програма – 1994-1998, 5-а рамкова програма – 1998-2002, 6-а рамкова програма – 2002-2016). Сьома рамкова програма розрахована  на сім років (2007-2013). Її загальний  бюджет складає понад 50 мільярдів  євро. Основну ідею програми висловлено в її гаслі: „Знання – це найбільший ресурс Європи”.

Основними напрямами в рамках Сьомої рамкової програми є такі:

• Програма „Співпраця” (Cooperation)
• Програма „Люди” (People)
• Програма „Ідеї” (Ideas)
• Програма „Дослідницький потенціал” (Capacities)
• Євратом
• Спільний дослідницький центр

Сьома рамкова  програма з наукових досліджень і  розвитку технологій є потужним інструментом для реалізації науково-технологічної політики ЄС. Механізми програми передбачають широкі можливості для міжнародної співпраці, що дає можливість українським науково-дослідним організаціям брати участь у конкурсах програми з метою отримання фінансування для реалізації спільних науково-дослідних проектів за всіма тематичними розділами і напрямами.

Програма  надає новий імпульс розвитку та підвищенню конкурентоспроможності Європи та посилює роль знань як найбільшого європейського ресурсу. РП7 більше за попередні програми приділяє увагу міжнародному співробітництву, що підтримується на всіх її рівнях, та дослідженням, що відповідають потребам європейської економіки. Крім того, вперше програма надає підтримку найкращим європейським дослідженням через створення Європейської дослідницької ради. В центрі уваги всієї програми є майстерність, бо саме це відіграватиме роль у розвиткові глобальної конкурентоспроможності Європи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Андрощук Г.О. Інноваційна політика ЄС: стратегічні напрямки // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Інформація, аналіз, прогноз-стратегічні важелі ефективного державного управління». – Київ, 2008. – С. 7–16.
2. Андрощук Г.О. Сьома рамкова програма – інструмент реалізації інноваційної політики Європейського Союзу // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: Збірник наукових праць. – Маріуполь: Вега-Принт, 2009. – С. 8–10.
5. Бочарова Н. Розвиток інноваційної і науково-технічної політики Європейського Союзу в умовах реалізації нового циклу Лісабонської стратегії економічного зростання і зайнятості // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2009. – No1. – С. 46–60.
6. Гороховатська М. та ін. Європа на порозі нової рамкової програми наукових досліджень (2007-2013) // Вісник НАН України. – 2006. – No 11. – С. 7–18.
7. Фірстов С., Левіна Д., Патрах Т., Чернишов Л. Рамкові програми Євросоюзу в контексті створення єдиного наукового європейського простору // Вісник НАН України. – 2003. – No 5.
8. http://cordis.europa.eu EUROPA CORDIS: Товариство наукових досліджень і розробок.
9. http://www.fp7-ncp.kiev.ua - Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій