Поняття і ознаки держави

суспільно-небезпечного діяння, передбаченого КК, не досягла

встановленого законом віку кримінальної відповідальності. До такої особи

суд може застосовувати  заходи виховного характеру, як не є  кримінальним

покаранням (ч.3 ст.10).

 

         Основне завдання (функція) кримінального права – охорона. Воно

здійснюється  притаманним лише кримінальному  праву методом покарання тих, хто вчинив злочин, та загрозою покарання тим, хто має намір його

вчинити. Пріоритетним завданням кримінального права України є охорона

особистих благ людини (життя, здоров‘я, волі, честі  й гідності), її прав

та інтересів  від злочинних посягань. Пріоритет  такого завдання

закріплено  в КУ, в ст.3, якою людина, її життя, здоров‘я, воля, честь та

гідність визначаються найвищою соціальною цінністю. Одним із

першочергових завдань кримінального права  є також захист від злочинних

посягань суверенітету України, цілісності і недоторканності  її

території, суспільного  ладу, політичної системи та економічного

потенціалу, миру та безпеки суспільства. Водночас завданням

кримінального закону є охорона правопорядку в  цілому від злочинних

го закону є  охорона правопорядку в цілому від  злочинних

посягань (ст.1 КК). Охоронна функція кримінального  закону здійснюється

через регулювання  кримінально-правових відносин і за допомогою загальної

та спеціальної  превенції (попередження злочинів).

Заборона вчинення злочинного діяння та загроза покарання тим, хто може вчините таке діяння

– це загальна превенція, застосування покарання  до особи, яка чинили

злочин –  спеціальна превенція, - разом є виявами  охоронного завдання

кримінального закону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача

 

Неповнолітні  Іваненко – 17,5 років, Сосновський – 15 років, Кравченко – 13,8 років зайнялись  викраденням автомагнітол і інших  речей з автомобілів. Під час однієї з крадіжок вони були затримані працівниками міліції і проти них порушена кримінальна справа.

За якою статтею  КК України затримані будуть притягатись  до адміністративної відповідальності?

Який встановлено  вік з якого особи притягуються до кримінальної відповідальності?

Хто і в якому  порядку з числа затриманих буде нести юридичну відповідальність?

 

Відповідь

 

Досягнення  встановленого законом віку є  однією з обов'язкових умов притягнення  особи до кримінальної відповідальності. Вік людини - це певний етап її розвитку, який характеризує ступінь формування її особистості. За загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років (ч. 1 ст. 22 КК).

Водночас закон (ч. 2 ст. 22 КК) передбачає так званий знижений вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 22 КК особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за ряд перелічених у ній злочинів. Серед них, зокрема: умисне убивство (статті 115-117), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, ч. 3 статей 345, 350, 377, 398), зґвалтування (ст. 152), крадіжка (ст. 185, ч. 1 статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (ст. 187, ч. З статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308). Слід зазначити, що кримінальна відповідальність може настати з 14 років лише за злочини, перелічені у ч. 2 ст. 22 КК. Цей перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

У нашому випадку дії неповнолітніх можна кваліфікувати за статтею 185 Кримінального кодексу України (Крадіжка,  вчинена  повторно  або  за  попередньою  змовою групою осіб).

На підставі викладеного Іваненко, якому на момент скоєння злочину було 17,5 років та п’ятнадцятирічний Сосновський будуть нести кримінальну відповідальність передбачену статтею 185 Кримінального кодекс України (Іваненко на загальних підставах, а Сосновський на підставі зниження віку, що встановлена в ч. 2 ст. 22 КК України).

Що стосується Кравченко, якому на момент скоєння злочину було 13,8 років, то він не підлягає ані кримінальній, ані адміністративній відповідальності, адже згідно із ст. 12 Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

У висновку хотілося б відзначити, що крім названих ознак  виділяють формальні атрибути, символіку  держави. До останніх відносять герб, прапор, гімн, столицю. Як свідчить історична практика багатьох держав, у тому числі і російської держави, атрибутика рухлива, мінлива. Це відбувається в силу різних причин і обставин - світоглядних, ідеологічних, політичних, релігійних, національних, військових та ін Атрибути, символіка, звичайно ж, допомагають повніше, тонше осмислити держава, його наміри, переваги; допомагають вибудувати розгорнутий образ держави в цілому.

Отже, можна  зробити висновок, що держава –  це особлива форма організації суспільства, що характеризується наявністю політичної публічної влади, що має ознаки суверенітету та здійснюється в діяльності державних органів, поширюється на певну територію, надає своїм рішенням загальнообов`язкового характеру завдяки правовим нормам, встановлює види і розміри податків і основним призначенням якої є регулювання суспільних відносин.

Щодо кримінального права, то воно відрізняється від інших галузей вітчизняного права особливими завданнями, своїм предметом охорони, а також специфічним предметом і методом правового регулювання. 
     Завданням Кримінального кодексу України, а відтак - і кримінального права, є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам (ч. 1 ст. 1 КК).

Кримінальне право взаємопов'язане  з політикою держави і суспільних об'єднань у сфері боротьби зі злочинністю (кримінальною або її ще називають  антикримінальною, антикриміногенною  політикою). 
 
           У сучасних умовах кримінальна політика виробляється як результат компромісу позицій (нерідко - діаметрально протилежних) усіх гілок влади, політичних партій, інших об'єднань громадян, науковців тощо щодо прийняття певних кримінальних законів, а також підзаконних актів, спрямованих на боротьбу зі злочинністю. 
          Важливим завданням кримінальної політики є виховання громадян України в дусі бездоганного виконання своїх обов'язків перед суспільством і державою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури 

 

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X
4. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. - 656с.
5. Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. /  За ред. акад. Академії правовик наук України А. Й. Рогожина. — К.; Ін Юре. - 2006. — 368 с.
6. Гусарєв С. Д.,Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. Теорія права і держави: Навчальний посібник.-К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. — 270
7. Кримінальне право України: Практикум: навч. посібник / П. П. Андрушко, С. Д. Шапченко, С. С. Яценко, П. С. Берзін та ін.; за ред. С. С. Яценка. - [3-тє вид., перероб. і доповн.]. - К.: Алерта; КНТ; Центр учб. літ-ри, 2010. - 640 с.
8. Митний О. О. Кримінальне право України: частина Загальна (у схемах та таблицях): Навч. посіб. / О. О. Житний. - X.: Одіссей, 2008. - 200 с.
9. Самолюк В., Філіп'єв А., Мартинюк Р. Основи правознавства: Навчальний посібник. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. — 253с.
10. Теорія держави і права, за заг. ред. В.В. Копєйчикова – дійсного члена АПН України, д.ю.н., професора, - Київ, “Юрінформ”, 2005.
11. Основи загальної теорії права та держави, П.М. Рабінович, - Бородянка, 2003.