Переваги та недоліки вступук Польщі до СОТ

     Вступ Польщі до ЄС відкрив перед поляками більше можливостей з точки зору трудової міграції. Якщо в 2004 р. у країнах ЄС працювало приблизно 650 тис. громадян Польщі, то в 2010 р. вже близько 1 млн. Поляки здебільшого працювали у Німеччині, Великобританії, Ірландії, Голландії, Іспанії, Італії. У 2009 р. трудові мігранти переказали в Польщу коштів майже на 3,5 млрд євро. Щоправда, трудова міграція загострила деякі інші проблеми, наприклад, дефіцит медичного персоналу в країні: щороку майже 5 % лікарів від’їжджали працювати за кордон [3].

     Вищезгадані зміни в економіці країни надзвичайно  позитивно відбилися на доходах країни та її мешканців. Так, доходна частина державного бюджету з 2004 по 2010 рік збільшилась майже в півтора раза й сягнула 62,4 млрд євро. При цьому знизився дефіцит бюджету, який у 2010 р. дорівнював 2 % ВВП країни, тоді як у 2005 р. він становив 4,3 % ВВП. Дещо зменшилася внутрішня заборгованість Польської держави: у 2010 р. її сума дорівнювала 44,9 % ВВП країни, у 2005 р. – 47,1 %. Водночас зовнішня заборгованість залишилася на тому ж самому рівні (47 % ВВП). Золотовалютні резерви країни послідовно зростали й сягнули в 2010 році 44,7 млрд євро (2005 р. – 36 млрд євро) [3].

     Валовий внутрішній продукт на одного мешканця зріс у 2010 р. до 8069 євро, у 2005 р. він становив 6386 євро, а до вступу Польщі в ЄС був меншим, ніж 6000 євро. Значно зросли доходи населення, наприклад, реальні доходи працівників промисловості країни зросли в 2010 р. порівняно з 2005 р., на 10,5 %. Не справдилися прогнози євроскептиків щодо прискорення темпів інфляції після вступу Польщі до ЄС. У згаданий період вона коливалась від 1 % у 2009 р. до 2,5 % у 2010 р. і не була більшою ніж у 2000-2003 рр. Ще більш суттєво зросли реальні доходи населення у перерахунку на долари та євро завдяки зміцненню злотого. Якщо в 2005 р. за 1 євро давали 4,3 злотого, а за 1 долар 3,23 злотого (за офіційним курсом у середньому за рік), то в 2010 р. відповідно – 3,78 і 2,77 злотого. Завдяки цьому середньомісячна заробітна платня працівника промисловості в 2010 р. перетнула позначку в 1000 доларів [2]. 

     ВИСНОВКИ 

     Зміни, які відбулися в економіці, відчуло й відповідно оцінило населення країни. Частка населення, яка позитивно оцінює членство Польщі в ЄС, постійно зростала. Згідно з опитуваннями, громадяни Польщі вважають, що найбільшу користь їх країна як член ЄС має від відкритих кордонів та можливості легально працювати в країнах ЄС, доступності фондів ЄС та підтримки сільського господарства з боку об’єднання.

     Таким чином, приєднання Польщі до ЄС призвело до таких наслідків у соціально-економічній  сфері, як зростання експорту та зменшення  зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, великих фінансових вливань в економіку країни з боку бюджету Європейського Союзу, покращення ситуації в основних галузях економіки країни, зокрема й найбільш проблемних – сільському господарстві й будівництві, збільшення кількості трудових мігрантів з Польщі до країн ЄС та притоку додаткових надходжень коштів від них в економіку країни. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни та до підвищення життєвого рівня громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення та в суттєвому зменшенні безробіття. Покращення соціально-економічної ситуації країни відчули й громадяни Польщі, про що свідчать дані соціологічних опитувань – покращилось ставлення населення до членства Польщі в ЄС. Однак далеко не всі соціально-економічні проблеми, які стояли перед країною, були вирішені й навіть з’явилися деякі нові. Зокрема темпи зростання ВВП Польщі не можна назвати дуже високими, посилилась поляризація серед аграрних господарств за рівнем доходів, збільшення трудової міграції призвело до дефіциту робітників у медичній галузі.

      СПИСОК ВИКРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ: 

1. Polska polityka integracyjna po przyst№pieniu do Unii Europejskiej / Pod redakcj№ Jуzefa Fiszera. – Warszawa: Instytut Studiуw Politycznych PAN, 2011.

2. Dane statystyczne: stan 30.05.2008. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.warschau.diplo.de

3. Грабовский А. - Польский опыт участия в ВТО // Актуальні проблеми економіки - №3 – 2011. // стор. 12-19

4. Дорофієнко В. – Про деякі аспекти економічних наслідків приєднання країн до СОТ// Економіст - №8 – 2009.// стор.66-70;

5. Кабальська О.С. Україна в СОТ // Податки та бухгалтерський облік. – 2009. – №55. – С. 24-27.

6. Циганкова Т. М. – Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ// Монографія – видавництво 2-ге, без змін – Київ: КНЕУ, 2010// 660 стор. 

7. Шевцов  О.В. Перспективи та негативні наслідки вступу України до СОТ // Вісник Київського інституту бізнесу та технології. – 2008. – №1. – С. 80-85.