Переваги та недоліки вступук Польщі до СОТ

Зміст

стор.

Вступ                                                                                                                         3

1. Переваги та недоліки вступу до СОТ для країн                                               4

2. Досвід  Польщі від членства у СОТ                                                                    8

Висновки                                                                                                               14

Список  використаних джерел                                                                              15  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Актуальність  теми роботи визначається доцільністю дослідження переваг та недоліків системи світової торгівлі, яке і полягає в тому, що їх об’єктивна ідентифікація на кожному з зазначених рівнів має важливе практичне значення. Так, визначені глобальні переваги та недоліки допомагають всебічно оцінити діяльність СОТ, зрозуміти об’єктивні і суб’єктивні чинники виникаючих в системі світової торгівлі проблем, передбачити пріоритетні напрями вдосконалення діяльності організації та формування глобальних правил світової торгівлі, а також слугують підґрунтям для визначення на національному рівні потенційних позитивних і негативних наслідків членства крани в СОТ. Дослідження останніх необхідно не тільки для побудови стратегії переговірного процесу та підвищення його результативності, а й для розробки комплексу урядових дій щодо максимізації використання потенційних можливостей і, відповідно, мінімізації дії негативних чинників. Знання галузевих можливостей і загроз членства в СОТ дає можливість з одного боку, врахувати конкретні умови в програмах урядових дій, в стратегіях переговорних процесів після інтеграції в світову торговельну систему, а з іншого – розробити галузеві програми розвитку. Досконале знання обговорюваних переваг і недоліків на корпоративному рівні, а також прав експортерів і імпортерів дасть змогу підприємцям сформулювати ефективні стратегії розвитку, експортної поведінки, міжнародної маркетингової діяльності.

       Метою роботи є вивчення основних переваг та недоліків вступу країн до СОТ.

     Завданнями  роботи є:

     - детальний огляд переваг та  недоліків наслідків вступу країн  до СОТ; 

     - аналіз наслідків вступу до  СОТ на прикладі Польщі.

     Предметом роботи є стан економіки країни після вступу до СОТ, об’єктом – національні економіки. 

1. Переваги  та недоліки вступу до СОТ  для країн 

     Більшість країн світу – на сьогодні вже 150 – продемонстрували своє прагнення лібералізувати торговельно-економічну діяльність і інтегруватися в систему світової торгівлі на правах членів Світової організації торгівлі. Приймаючи рішення про приєднання до ГАТТ або вступ до СОТ, кожна країна співставляла цей крок з національними економічними інтересами, ретельно вивчаючи його переваги та недоліки.

     В цьому процесі першим етапом, зазвичай, є дослідження загальних, а в сучасних умовах можна сказати і глобальних, переваг і недоліків багатосторонньої торговельної системи. Ця проблема є настільки обговорюваною, причому не тільки претендентами на членство в СОТ, а й дійсними членами, що Секретаріатом СОТ, як структурним підрозділом, в компетенцію якого входять і зв’язки з громадськістю, підготовлена серія матеріалів з цієї проблеми. Прагнучи, можливо, до балансу переваг і недоліків (проблемних сфер діяльності, звинувачень на адресу організації) експертами виділяється 10 позитивних наслідків функціонування світової торговельної системи та 10 негативних наслідків діяльності СОТ [3, 4].

     Розглянемо  головні переваги та недоліки членства у СОТ у вигляді таблиці (табл. 1).

     Таблиця 1

     Основні переваги та недоліки членства країн  у СОТ

     Таким чином, переваги системи світової торгівлі можна поділити на чотири групи:

• переваги системи СОТ для розвитку взаємовідносин між країнами (укріплення міжнародної стабільності, ефективний механізм розв’язання торговельних суперечок, забезпечення рівних можливостей для всіх учасників);
• переваги для споживачів (зниження вартості життя, більш широкий вибір товарів і послуг);
• економічні переваги (підвищення доходів держави, виробників, громадян; підвищення зайнятості; підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності);
• політичні переваги (боротьба з корупцією, захист від лобіювання).

     Мабуть  дійсні переваги існуючої системи міжнародної  торгівлі доводить той факт, що всі  великі торговельні нації (за виключенням  Росії) на сьогодні є членами СОТ. Крім суто економічних вигод, які досягнуті шляхом зниження бар’єрів для вільного обміну товарами та послугами, система позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах-членах, а також на добробут населення. Правильно використані переваги торгової системи СОТ проявляються на всіх рівнях – населення країни, галузі економіки, країни, регіонального інтеграційного угруповання та світової спільноти в цілому.

     Існують також різні точки зору щодо ефективності, справедливості світової системи торгівлі, а також конкретних напрямів діяльності СОТ. Ці негативні, або стримані оцінки функціонування СОТ можна розглядати як недоліки цієї організації (системи). При цьому слід зазначити, що критика СОТ в багатьох випадках ґрунтується на невірному уявленні опонентів щодо правил і механізмів роботи цієї організації. 
 

2. Досвід  Польщі від членства у СОТ 

     Один  із основних аргументів прихильників інтеграції Польщі до Європейського  Союзу полягав у пришвидшенні темпів економічного зростання Речі Посполитої після приєднання до європейської спільноти, що, у свою чергу, дозволило б громадянам Польщі відносно швидко досягти життєвого рівня мешканців країн – старих членів ЄС. У той же час євроскептики як у самій Польщі, так і за її межами говорили про погіршення соціально-економічної ситуації в країні після вступу до ЄС. 1 травня 2004 року Польща разом із дев’ятьма іншими країнами Центрально-Східної та Південної Європи стала повноправним членом ЄС. Слід проаналізувати, чи справдилися вищезгадані надії та побоювання в перші роки перебування Речі Посполитої в Європейському Союзі. Для цього необхідно порівняти соціально-економічні результати перших років перебування Польської держави в ЄС з 1 травня 2004 до кінця 2010 року.

     Досвід  соціально-економічного розвитку Польщі в перші роки членства в ЄС є надзвичайно цінним для України, ураховуючи її намір приєднатися до європейської спільноти, а його науковий аналіз особливо актуальним у контексті зазначених тенденцій.

     Разом із тим на сьогодні у вітчизняній  історіографії проблемі соціально-економічного розвитку Польщі в перші роки перебування в ЄС не приділяється достатньої уваги, ґрунтовних досліджень із зазначеної проблеми не існує. Польські дослідники лише починають вивчати цю проблему, але робіт, присвячених соціальному та економічному розвитку Польщі у 2004-2010 роках, небагато [1, 2].  
 
 
 
 
 

     Простий порівняльний аналіз макроекономічних показників свідчить про те, що економіка  країн ЄС-10 (нових членів ЄС) з 2004 року розвивалася динамічніше, ніж  у попередні роки (винятком є лише Угорщина). Так, у 2006 році валовий внутрішній продукт нових членів ЄС зріс у середньому на 6,7 %, тоді як у країнах ЄС-15 (старі члени ЄС) – лише на 2,8 %. У перші три роки членства Польщі в ЄС у країні спостерігалося стійке зростання ВВП – у середньому на 5 % за рік, у 2007 році валовий внутрішній продукт Речі Посполитої зріс на 6,5 %. Тоді як у 2000-2003 роках середньорічне зростання ВВП складало лише 2,7 %. За цим показником Польща посіла 8 місце серед країн ЄС-10, а темпи зростання її економіки майже удвічі перевищували темпи зростання економіки старих членів ЄС. Це дозволило Польщі скоротити економічне відставання від розвинутих країн Європейського Союзу, ВВП країни на одного мешканця сягнула 48 % у 2010 році від середнього показника по ЄС-15. Подібні темпи зростання економіки були характерними, наприклад, для Іспанії в перші роки її членства в ЄС. І все ж таки, темпи зростання економіки Польщі залишаються не достатньо високими, про що свідчить відставання Речі Посполитої за цим показником від більшості нових країн-членів ЄС, наприклад, у цей же період зростання ВВП у Прибалтійських країнах сягнуло приблизно 10 % [3].

     За  рахунок чого ж зростала економіка  в Польщі 2004-2009 рр.? Перш за все, за рахунок збільшення експорту до країн ЄС, притоку прямих іноземних інвестицій з цих держав та фінансових надходжень із бюджету Європейського Союзу.

     Зростання експорту стало надзвичайно вагомим  фактором розвитку польської економіки  через те, що приблизно 40 % усієї брутто-продукції, яка виробляється в Польщі, іде на експорт. Відзначимо, що побоювання скептиків не справдилися – експорт країни, починаючи з 2004 року, зростав більш швидкими темпами, ніж імпорт. Це відбувалося, перш за все, за рахунок продукції машинобудування (особливо електроніки та автомобілебудування), меблевої галузі та сільського господарства. Цікаво, що євроскептики говорили і про значне погіршення ситуації в сільському господарстві після вступу Польщі до ЄС, але економічні реалії спростували ці прогнози: у 2005-2010 рр. Польща збільшила експорт сільськогосподарської продукції на 40 % здебільшого за рахунок поставок до країн ЄС. Особливо суттєво зросли експортні показники м’ясо-молочної галузі. Про покращення ситуації в сільському господарстві країни свідчать і проведені серед польських селян численні опитування, які говорять про покращення їхнього ставлення до ЄС порівняно з періодом напередодні приєднання Польщі до європейської спільноти. У той же час, в останні три роки посилилася поляризація сільськогосподарських підприємств – збільшилася кількість як високоприбуткових, так і збиткових господарств [2].

     Завдяки вищезгаданим змінам загальний обсяг  польського експорту значно збільшився: з 39,7 млрд євро в 2005 році до 70,3 млрд євро в 2010 році. При цьому, незважаючи на значне зростання імпорту (81,2 млрд у 2005 р., 116,1 млрд у 2010 р.), негативне сальдо зовнішньоторговельного обороту Речі Посполитої зменшилось (9,8 млрд євро в 2005 році, 8,8 млрд у 2010 р.). Зростання експорту за три роки майже в 2 рази можна вважати великим успіхом польської економіки. Збільшити експорт Польщі вдалося, перш за все, за рахунок нарощення продажу товарів до країн Європейського Союзу. Так, експорт до 24 країн ЄС зріс із 47,2 млрд євро в 2004 р. до 67,7 млрд у 2006 р. і склав 77 % від загального обсягу. Водночас країни ЄС також суттєво наростили експорт товарів та послуг до Польщі: з 48,7 млрд євро в 2005 році до 62,9 млрд у 2009 році. Головним торговельним партнером Польщі залишалась Німеччина, на яку припадала майже чверть зовнішнього товарообігу країни. Торгівля з нею також динамічно зростала: експорт у 2007 р. склав 22,4 млрд євро, 2010 р. – 36,1 млрд євро; імпорт: 2007 р. – 16,8 млрд євро, 2010 р. – 24,1 млрд євро [5].

     Вступ Польщі до ЄС призвів до значного зростання  притоку іноземних інвестицій, зокрема  і через те, що сам факт вступу країни до ЄС суттєво підвищив інвестиційну привабливість Речі Посполитої. Так, згідно зі звітом агентства Emst&Young, керівники найбільших компаній світу поставили Польщу в ході опитування на 5 місце у світі за рівнем інвестиційної привабливості [6].

     Якщо  в 2007 році в економіку країни надійшло приблизно 5 млрд доларів прямих іноземних інвестицій, то в 2008 році ця цифра сягнула 8,3 млрд дол., 2009 р. – 15,1 млрд, а в 2010 році – 12,8 млрд дол. Левова частка інвестицій надійшла до Польщі з країн ЄС; так, у 2006 році на ці країни припало 82,7 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Головним чином, інвестиції надходили з Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Іспанії та Франції. Зокрема на Німеччину в 2004-2007 рр. припала п’ята частина всіх іноземних інвестицій [2].

       Приток інвестицій з-за кордону  стимулював майже всі галузі  польської економіки, особливо  будівництво, яке переживало на  початку десятиріччя глибоку  кризу (у 2002 році падіння обсягів  до 9 %, 2003 р. – 2,9 %), у 2005 році зростання обсягів будівельних робіт становило 7,5 %, а в 2010 році – досягло рекордних 15,6 % [5].

     Ставши  повноправним членом Європейського  Союзу, Польща перетворилася на значного отримувача фінансової допомоги з боку організації. Незважаючи на те, що Річ Посполита виплачувала щороку до бюджету ЄС кошти, які дорівнювали приблизно 1 % ВВП країни, вона отримувала щороку кошти, обсяг яких відповідав 1,8 % ВВП країни, тобто країна щороку отримувала з бюджету ЄС 4-5 млрд євро, а це приблизно відповідає доходам, які Польща має від туризму. При чому в найближчі роки допомога від ЄС має суттєво збільшитися й сягнути суми, еквівалентної 4 % ВВП країни [2].